Блог

Федоренко

ДПС і ТПП України узгодили підходи до засвідчення форс-мажору у зовнішньоекономічній діяльності

02.07.2025 14:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/910844.html
повідомила.
Наявність сертифіката Торгово-промислової палати не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків під час зовнішньоекономічної діяльності. Актуальні питання процедури засвідчення форс-мажорних обставин у сфері зовнішньоекономічної діяльності в умовах воєнного стану обговорювалися під час зустрічі представників Державної податкової служби України, Торгово-промислової палати України за участі регіональних ТПП.
Сторони дійшли згоди: наявність сертифіката ТПП про форс-мажор не є безумовною підставою для звільнення платника від відповідальності. Податкова служба під час перевірок оцінює:
реальність, надзвичайність та невідворотність обставин;
фактичний вплив таких обставин на можливість виконання конкретних договірних зобов’язань;
співвідношення строків дії форс-мажору зі встановленими НБУ граничними строками розрахунків.
Також зазначалось, що загального посилання на воєнний стан недостатньо. У сертифікаті повинно бути чітко вказано, як саме ці обставини вплинули на неможливість виконання конкретного договору і в який термін. Без цього документ може бути визнаний недостатнім доказом.
Підхід ДПС відповідає нормам валютного законодавства та підтверджений судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду у справах № 260/92/19, № 904/3886/21, № 922/854/21, № 240/25642/22, № 520/2941/24.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Леся Карнаух: ДПС нарахувала понад 221 млн грн штрафів за порушення під час продажу тютюнових виробів

02.07.2025 14:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З початку року ДПС провела понад 13,2 тисячі фактичних перевірок об’єктів з продажу тютюнових виробів. Штрафні санкції за результатами перевірок – понад 221 млн гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
Крім того, податковою ініційовано вилучення тютюнової продукції на понад 19,5 млн грн. За незаконну роздрібну торгівлю припинили дію 536 ліцензій.
Під час круглого столу, організованого Американською торговельною палатою, Леся Карнаух зазначила, що питання боротьби з тіньовою економікою щодня стає все більш актуальним.
«Бо коли бюджет втрачає колосальні кошти, а бізнес працює в нерівних умовах – це не лише про гроші. Це про безпеку країни. Однак лише констатації фактів замало. Чи вийдуть з тіні ті, кому там вкрай комфортно працювати, залежить від реальних консолідованих кроків. І не лише державних органів, а і самого бізнесу. Сильний результат неможливий без ефективної координації з правоохоронними органами. Там, де ДПС бачить потенційні зловживання, однак не може відреагувати в силу обмежених повноважень, наші сигнали не повинні зводитись до формального реагування», – зазначила в. о. Голови ДПС.
За її словами, сфер для спільної роботи чимало: рітейл, електронна комерція, ресторанний бізнес, фіксований інтернет, виробництво та продаж алкоголю.
ДПС постійно працює з БЕБ та Нацполом щодо виявлення та припинення нелегального виробництва та обігу тютюнових виробів. Такий підхід дозволяє швидко фіксувати порушення, вилучати нелегальну продукцію та притягати винних осіб до відповідальності. Разом з СБУ реалізували низку оперативних заходів, спрямованих на виявлення схем ухилення від оподаткування у цій сфері.
«Окреме питання – скарги гравців ринку на неналежне реагування податківців у регіонах на незаконний продаж цигарок. Вже маю сигнали, що дехто вирішив обійтися відписками. Не помічати проблему не вдасться. Це питання взято під особистий контроль, і відповідальність за бездіяльність понесе кожен, хто дозволяє тіньовій економіці розвиватись на місцях», – наголосила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/910965.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо процедури легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір Укра

01.07.2025 14:11

Щодо процедури легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України у зв’язку зі значною кількістю звернень платників податків з питань, пов’язаних із процедурою легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, у тому числі легалізації зазначеної довідки, виданої в електронному вигляді, листом від 26.06.2025 № 16234/7/99-00-21-02-03-07 (далі – Лист № 16234) надала роз’яснення, позиція якого була сформована з урахуванням роз’яснень Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України і погоджена з Міністерством фінансів України.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено в статті 103 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до пункту 103.1 статті 103 розділу II Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Згідно з абзацом другим пункту 103.2 статті 103 розділу II Кодексу застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 розділу II Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених у пунктах 103.5, 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
У пункті 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
У пункті 3.2 статті 3 розділу І Кодексу визначено, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (зі змінами) документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до статті 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05 жовтня 1961 року (далі – Гаазька Конвенція) її дія поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються:
1) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;
2) адміністративні документи;
3) нотаріальні акти;
4) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.
Відповідно до статті 2 Гаазької Конвенції, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.
У частині першій статті 3 Гаазької Конвенції встановлено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Отже, офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого засвідчення шляхом консульської легалізації.
У частині другій статті 3 Гаазької Конвенції визначено, що дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують цю формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.
На сьогодні між Україною та іншими державами діє більше ніж 70 міжнародних двосторонніх конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування. У зазначених конвенціях (угодах) не міститься положень щодо спрощення процедури або звільнення документів від легалізації.
У пункті 30 Висновків і рекомендацій Спеціальної комісії із застосування Гаазької Конвенції, що відбулася у 2021 році, наголошується, що незалежно від формату офіційного документа апостиль, належним чином виданий однією Договірною стороною, відповідно до Конвенції повинен прийматися всіма іншими Договірними сторонами, для яких Конвенція є чинною. Договірні сторони повинні вживати активних заходів для забезпечення прийняття офіційних документів із електронним апостилем.
На сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права розміщено інформацію щодо держав, у яких запроваджено електронні реєстри, з активними посиланнями на такі реєстри (https://bit.ly/3mrlgiE).
Також інформація про сайт, на якому можна перевірити дійсність апостиля, розміщується на самому апостилі.
Відповідно до пункту 9 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі – Порядок № 296/5), нотаріус приймає для вчинення нотаріальних дій електронні документи та паперові копії електронних офіційних документів, що видані уповноваженими органами іноземних держав, з проставленим на них електронним апостилем.
Перевірка дійсності електронного апостиля на цих документах здійснюється за реєстрами країн – учасниць Гаазької Конвенції, відомості про які містяться на офіційному вебсайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права та/або за посиланням на електронний апостиль, наданий особою, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.
Після перевірки електронного апостиля нотаріус роздруковує з відповідного вебсайту документ з електронним апостилем та здійснює заходи, передбачені в пункті 10 глави 7 розділу І Порядку № 296/5, а саме на копіях (фотокопіях) документів проставляється відмітка «Згідно з оригіналом», із проставленням дати, підпису нотаріуса.
Відповідно до статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Згідно зі статтею 38 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.
Отже, якщо в міжнародному договорі України не передбачено умов, що відміняють чи спрощують формальну процедуру проставлення апостиля або звільняють сам документ від легалізації, довідка, яка підтверджує, що:
нерезидент є резидентом країни – учасниці Гаазької Конвенції, з якою укладено міжнародний договір України, видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, вважатиметься належним чином легалізованою у разі, якщо оригінал довідки містить апостиль, передбачений у статті 4 Гаазької Конвенції, та переклад довідки (її копія) нотаріально засвідчений відповідно до вимог глави 8 розділу ІІ Порядку № 296/5.
Довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни – учасниці Гаазької Конвенції, з якою укладено міжнародний договір України, видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України в електронному вигляді, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, з проставленим на ній електронним апостилем, вважатиметься належним чином легалізованою за умови нотаріального засвідчення електронного апостиля (шляхом проставляння на копії довідки з електронним апостилем відмітки «Згідно з оригіналом», а також дати, підпису нотаріуса відповідно до вимог пунктів 9 – 10 глави 7 розділу І Порядку № 296/5) та нотаріально засвідченого перекладу довідки відповідно до вимог глави 8 розділу ІІ Порядку № 296/5.
Актуальний перелік країн, до офіційних документів яких застосовується процедура засвідчення апостилем, розміщено на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права, за посиланням:
https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/statustable/print/?cid=41;
нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України та яка не є учасником Гаазької Конвенції, видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, вважатиметься належним чином легалізованою за умови наявності консульської легалізації.
Лист № 16234 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79581.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізична особа, яка має право власності на нежитлове пр

01.07.2025 14:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За якою формою подається заява іноземної компанії про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємс

01.07.2025 14:09

За якою формою подається заява іноземної компанії про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області завертає увагу на таке.
Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України., затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663 (далі – Порядок № 663) розроблений відповідно до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою реалізації права іноземної компанії для отримання статусу податкового резидента України.
Дія Порядку № 663 поширюється на юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 663).
Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України на підставі подання до контролюючого органу заяви іноземної компанії про взяття на облік як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України за формою № 1-ІК (далі – заява за формою № 1-ІК) з ознакою «Отримання статусу податкового резидента України», у якій зазначається інформація про об’єкт (об’єкти) ефективного управління в Україні такої іноземної компанії (додається) (п. 2 розд. ІІ Порядку № 663).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку № 663 контролюючий орган під час розгляду поданої іноземною компанією заяви за формою № 1-ІК для отримання статусу податкового резидента України перевіряє:
- зазначення в заяві обов’язкових для заповнення реквізитів, повноту та достовірність даних щодо іноземної компанії та наявності підпису відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії;
- взяття на облік такої іноземної компанії контролюючим органом відповідно до п. 64.5 ст. 64 глави 6 розд. ІІ ПКУ за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління в Україні;
- відповідність зазначених у поданій заяві реквізитів про іноземну компанію, що внесена до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.
Пунктом 6 розд. ІІ Порядку № 663 визначено, що якщо заява за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України подана іноземною компанією, яка не перебуває на обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління та/або місце ефективного управління в Україні не підтверджується наявними в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб відомостями або поданими іноземною компанією документами та/або у такій заяві не зазначені обов’язкові для заповнення реквізити, та/або надані недостовірні або неповні дані, та/або відсутній підпис відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії, контролюючий орган протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви, повертає іноземній компанії заяву та додані до неї копії документів, інші додаткові відомості та пояснення (у разі їх подання) для усунення виявлених недоліків (із зазначенням підстав повернення заяви).
Іноземна компанія після виправлення недоліків та уточнення реквізитів має право повторно подати до контролюючого органу заяву за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 663 іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі подання заяви за формою № 1-ІК з ознакою «Відмова від статусу податкового резидента України» до контролюючого органу та за результатами проведення перевірки контролюючим органом у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства.
Відмова іноземною компанією від статусу податкового резидента України прирівнюється до ліквідації юридичної особи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про надання контролюючому органу копій фіскальних чеків під час проведення фактичної перевірки

01.07.2025 14:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Посадові (службові) особи ДПС під час проведення фактичних перевірок пропонують платникам податків надати контрольні стрічки в паперовому або електронному вигляді.
Загальна мета надання копій фіскальних чеків, що використовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів, зібраних Системою зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та внесених до бази даних СОД РРО полягає в тому, що копії фіскальних чеків зобов’язані відповідати касовим чекам, які містяться на контрольній стрічці в електронній формі в пам’яті РРО або в пам’яті модема.
Довідково: п.п. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 та п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України;
СОД РРО – інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Електронна черга – дистанційний запис до ЦОПів

01.07.2025 14:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що записатись до Центрів обслуговування платників (ЦОП) для отримання адміністративних та інших послуг платники мають можливість у зручний спосіб.
Це можна зробити за допомогою електронної черги онлайн на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням zir.tax.gov.ua/main/queue.
Також попередній запис на отримання послуг у ЦОПах доступний через Контакт-центр ДПС за номером телефону 0 800 501 007.
Електронна черга – це зручний формат взаємодії платників з контролюючими органами.
Податкова служба продовжує трансформацію в цифровий сервісний орган і удосконалення якості та умов надання послуг платникам – у пріоритеті.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо сплати військового збору ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на те

01.07.2025 14:05

Щодо сплати військового збору ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на території бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи.
Згідно з положеннями абзацу першого п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (далі – Декларація) (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас, п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому, якщо платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють Декларацію за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.
Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з військового збору, визначене абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Податкові зобов’язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в Декларації.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації території України визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік територій).
Норми п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Враховуючи зазначене, у разі прийняття рішення про сплату виключно єдиного податку фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на території бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (крім фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих на території бойових дій або на тимчасово окупованих територіях вже після дат початку бойових дій або тимчасової окупації, визначених Переліком територій), мають право не сплачувати військовий збір.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що таке електронний фіскальний звітний чек, створений ПРРО?

01.07.2025 14:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що визначення «електронний фіскальний звітний чек, створений програмним реєстратором розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами та доповненнями).
Так, згідно з внесеними змінами до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР ««Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) електронний фіскальний звітний чек – це документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників!

01.07.2025 14:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 розд.VII Порядку № 1588).
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків подає заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. № 17-ОПП (додаток 9 до Порядку № 1588).
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява ф. № 20-ОПП), поданого платником податків відповідно до розд. VIIІ Порядку № 1588, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.
У випадку коли платник податків у Заяві за ф. № 20-ОПП помилково визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, шляхом проставлення позначки у графі 16 «Прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням об’єкта оподаткування» розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» то у разі:
- якщо платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку у контролюючому органі, зазначеному у Заяві за ф. № 20-ОПП, то проставлення такої позначки не вважається помилкою;
- якщо платник податків не повинен перебувати на обліку контролюючому органі за неосновним місцем обліку, то такий платник може направити до контролюючого органу за неосновним місцем обліку лист щодо зняття його з обліку у такому контролюючому органі. На підставі документів наданих платником контролюючим органом за неосновним місцем обліку будуть проведені відповідні заходи щодо зняття з обліку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 14227. Попередня cторінка | Сторінка 27 з 1423 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua