Блог

Федоренко

Транспортний податок: зазначення коду за КАТОТТГ у рядку 8 заголовної частини податкової декларації

26.05.2026 12:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форма податкової декларації з транспортного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401) (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 8 інформації до Декларації:
у рядку 8 заголовної частини Декларації зазначається код за КАТОТТГ території територіальної громади за місцем реєстрації транспортного(их) засобу(ів). За кожним таким кодом за КАТОТТГ складається окрема Декларація. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 із змінами та доповненнями (далі – Кодифікатор).
Згідно з додатком до Кодифікатора для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто що має спеціальний статус ;
2. «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;
3. «Третій рівень» – територіальна громада;
4. «Четвертий рівень» – місто, селище, села (населений пункт);
5. «Додатковий рівень» – район у місті (в тому числі в місті, що має спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де:
«O» – Автономна Республіка Крим, область;
«K» – місто, що має спеціальний статус;
«P» – район в Автономній Республіці Крим, області;
«H» – територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади);
«M» – місто;
«X» – селище;
«C» – село;
«B» – район в місті.
Таблиця Кодифікатора також має колонку «Назва об’єкта».
У деклараціях має зазначатися код територіальної громади, який міститься у колонці «Третій рівень», при цьому у колонці «Назва об’єкта» значиться потрібна назва територіальної громади, а у колонці «Категорія об’єкта» має значиться «Н» (що означає «територіальна громада» ).
Наприклад, Декларація подається за об’єкти оподаткування, що розташовані (зареєстровані) на території Бердичівської територіальної громади Житомирської області.
Отже, для визначення коду за КАТОТТГ територіальної громади в Кодифікаторі по пошуку у колонці «Назва об’єкта» по назві територіальної громади «Бердичівська» визначаємо код цієї територіальної громади, який значиться у колонці «Третій рівень», а саме UA18020030000035625 (при цьому у колонці «Категорія об’єкта» має значиться «Н» - територіальна громада).
Звертаємо увагу на особливості визначення кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг. У цих містах для кожного району залишилися свої окремі рахунки місцевих бюджетів. Тому у деклараціях потрібно зазначати код за КАТОТТГ районів цих міст (відповідно до розташування об’єктів оподаткування). Коди районів містяться у колонці «Додатковий рівень».
При цьому, по всіх інших містах з районним поділом колонка «Додатковий рівень» не застосовується.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Куди сплачуються авансові внески з ПДФО ФОП, яка здійснює роздрібну торгівлю пальним?

26.05.2026 12:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансові внески з податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.
Підпунктом «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ визначено, зокрема, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за її податковою адресою.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Неприбутковою організацією отримано доходи від виконаних робіт, наданих послуг, продажу товарів: що з податком на прибуток підпр

26.05.2026 12:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Утворена згідно із законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація не нараховує та не сплачує у встановленому порядку податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності від виконання робіт, надання послуг, продажу товарів або основних засобів тощо за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та не здійснюється розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Детальніше – за посиланням - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35531.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи виникає об’єкт оподаткування у разі виплати податковим агентом фізичні особі забезпечувальної суми за попереднім (не основним

26.05.2026 12:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.
Згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Укладання попередніх договорів передбачено ст. 635 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з ст. 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.
При цьому, завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями!

26.05.2026 12:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним (далі – підакцизні товари) та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
Згідно з п. 49 частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки.
Враховуючи викладене, недотримання суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, встановленого рівня середньої щомісячної заробітної плати протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, є підставою для прийняття податковим органом рішення про припинення дії такої ліцензії.
Водночас, чинним законодавством не передбачено право контролюючого органу самостійно визначати (нараховувати) суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб виключно на підставі недотримання ліцензіатом встановленого показника середньої заробітної плати.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Юридичною особою військовослужбовцю, який перебуває в зоні бойових дій, надана благодійна допомога в грошовій формі: що з оподат

26.05.2026 12:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у будь-якій сумі (вартості) надається:
платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «а», п.п. «б» та абзацами другим і п’ятим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим п.п. «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.
Підпунктом «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073), на користь, зокрема, учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних).
Благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).
Отже, якщо юридична особа (у тому числі неприбуткова організація) надає благодійну допомогу фізичним особам, зазначеним у п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то сума такої благодійної допомоги не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за умови, що така допомога надається виключно на цілі, зазначені у п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ. У зв’язку із чим отримувач такої благодійної допомоги повинен документально підтвердити використання такої благодійної допомоги.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги експортерів!

26.05.2026 12:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Чи виникає у резидента, який здійснив експорт товарів обов’язок утримувати податок з доходів нерезидента згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у разі надання ним покупцю – нерезиденту кредит-ноти у вигляді знижки на товар, який виявився бракованим за окремими товарними позиціями, та отриманням оплати від нього з урахуванням такої знижки (переоформлення митної декларації не здійснювалося) та чи зменшує сума наданої знижки загальну вартість операції з експорту для цілей застосування коригування фінансового результату відповідно до п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ?
Чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота» та не визначено його правовий статус.
При цьому згідно з вимогами частини третьої ст. 31 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі – Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.
Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
Статтею 632 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), зокрема, встановлено, що:
ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;
зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;
зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств формується виходячи з показників фінансової звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження в Україні, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
Для цілей п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Отже, доходи нерезидента у вигляді поставленого за плату товару не підлягають оподаткуванню відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
У разі якщо операції з нерезидентом підпадають під визначення контрольованих, платник податку самостійно коригує ціни в таких операціях згідно з вимогами п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ та визначає різницю відповідно до положень п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Водночас, якщо здійснювані операції з таким нерезидентом не є контрольованими, але нерезидент перебуває в переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, або організаційно-правова форма такого нерезидента відсутня в переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480, то платник податку повинен здійснити коригування фінансового результату відповідно до положень п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Оскільки кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом ціну поставлених товарів, то вартість операції з експорту товарів для цілей п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Окремі категорії громадян мають право на пільги зі сплати плати на землю

26.05.2026 12:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що окремі категорії громадян мають право на звільнення від сплати земельного податку або надання податкових пільг. Це передбачено Податковим кодексом України (ст. 281) та іншими нормативними актами.
Категорії громадян, звільнені від земельного податку (ст. 281 ПКУ):
особи з інвалідністю I та II групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Граничні норми площі земель, на які поширюється пільга:
для ведення особистого селянського господарства – до 2 га;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка): у селах – до 0,25 га, у селищах – до 0,15 га, у містах – до 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 га;
для будівництва індивідуальних гаражів – до 0,01 га;
для ведення садівництва – до 0,12 га.
Пільги для власників земель/паїв
Власники земель або паїв, переданих в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи, на час оренди звільняються від земельного податку.
Важливо!
Якщо у вас декілька ділянок одного виду використання щоб скористатися пільгою то:
до 1 травня подайте заяву до податкової із зазначенням, на які ділянки поширюється пільга;
якщо право на пільгу з’явилося протягом року – подайте заяву протягом 30 днів.
Пільга починає діяти з місяця, що настає після подання заяви (або з наступного податкового року, якщо пропущені строки).
Якщо право на пільгу втрачено – податок починає нараховуватися з наступного місяця після втрати.
Пільги під час воєнного стану
Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), що розташовані:
на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих рф:
для фізичних осіб пільга діяла з 01.01.2022 до 31.12.2022,
для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців – з 01.03.2022 по 31.12.2022.
З 01.01.2023 року – з першого числа місяця початку і до останнього числа місяця завершення активних бойових дій/окупації.
Дати визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Постановою КМУ.
З 01.05.2024 – на територіях, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Земельні ділянки, що підлягають консервації або забруднені вибухонебезпечними предметами
Власники земельних ділянок можуть отримати податкову пільгу по платі земельного податку, якщо їхня земля:
перебуває у консервації,
забруднена вибухонебезпечними предметами,
або визнана непридатною для використання через загрозу такого забруднення.
Рішення про надання пільги приймає сільська, селищна, міська рада або військова/військово-цивільна адміністрація (далі – Ради).
Земельні ділянки у консервації
Податок не нараховується:
для земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця затвердження проєкту консервації до кінця місяця, в якому завершуються заходи з охорони земель (за даними Державного земельного кадастру);
для земель приватної власності – з моменту внесення даних до кадастру про заходи з охорони земель до кінця місяця завершення заходів.
Після завершення заходів податок відновлюється з першого числа наступного місяця.
Якщо даних у контролюючого органу немає, податок нараховується за даними, які подає платник. У разі розбіжностей контролюючий орган перераховує суму податку протягом 10 робочих днів.
Земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами
Податок не нараховується за час, коли ділянка вважається забрудненою згідно з даними Державного земельного кадастру:
з першого числа місяця, коли починається обстеження території операторами протимінної діяльності;
до останнього числа місяця, коли ділянка визнається придатною для використання.
Для територій з активними бойовими діями чи тимчасовою окупацією цей період розраховується з місяця після завершення бойових дій чи окупації, за умови подання заяви власником та прийняття рішення Ради про пільги.
Податок відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому ділянку визнано придатною.
Земельні ділянки з потенційною загрозою забруднення
Податок не нараховується з першого числа місяця прийняття Радою рішення про надання пільги (на підставі заяви власника) і до останнього числа місяця:
завершення строку дії пільги,
скасування рішення,
початку обстеження ділянки операторами протимінної діяльності.
Якщо у контролюючого органу відсутні дані, податок нараховується за інформацією платника; у разі розбіжностей він коригується протягом 10 робочих днів.
Ради можуть щороку ухвалювати рішення про індивідуальні податкові пільги (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів) за заявою платника.
Земельні ділянки, на яких об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості знищені внаслідок бойових дій:
Інформація про знищені об’єкти має бути внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України
Не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки в межах площ:
для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:
у селах – не більше 0,25 га,
у селищах – не більше 0,15 га,
у містах – не більше 0,1 га.
для фізичних осіб – власників знищених об'єктів нежитлової нерухомості:
100 % площі земельної ділянки – якщо площа знищеного об’єкта житлової та нежитлової нерухомості більше або дорівнює 1/3 загальній площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об’єкт;
50 % площі – якщо така площа не перевищує 1/3.
Плата за землю не нараховується та не сплачується:
з місяця знищення нерухомості згідно з Реєстром пошкодженого майна,
до останнього числа місяця відновлення нерухомості, скасування воєнного стану, але не пізніше 01.01.2026.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Безбар’єрність послуг: для оновлення персональних даних в ДРФО громадяни можуть подати заяву онлайн

26.05.2026 12:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Громадяни, які змінили особисті дані (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання тощо), зобов’язані повідомити про це податкові органи протягом одного місяця.

Оновити персональні дані зручно та без черг можна через Електронний кабінет.
Подати заяву онлайн можна на підставі таких документів:
- для громадян України: паспорт (книжечка або ID-картка).
- для дітей (до 14 років): свідоцтво про народження.
- для іноземців: посвідка на тимчасове або постійне проживання в Україні у формі ID-картки.

Для цього необхідно в Електронному кабінеті:
1. Оберати режим «ЕК для громадян» пункт «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)».

2. Заповнити дані:
- вказати РНОКПП та актуальну особисту інформацію (прізвище, ім’я, по батькові і т.п.);
- якщо відбулася зміна ПІБ, обов’язково вказуються попередні дані;
- заповнюються відомості про місце народження та актуальну адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування). Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) передбачено спеціальне поле для внесення даних про зареєстроване місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

3. Документи: вказуються реквізити документа, що посвідчує особу (серія, номер, дата видачі).

4. Вибір ЦОПа: обирається зручний для платника Центр обслуговування платників, де можна отримати готову картку платника податків.

До заяви додаються: скановані копії документів – є обов'язковою умовою для подання заяви. Копії мають бути у форматі PDF або у вигляді зображень:
- для паспортів-книжечок – усі заповнені сторінки (1–6 та реєстрація).
- для ID-карток – обидва боки та витяг про місце проживання.
- при зміні прізвища, імені, по батькові – свідоцтво про шлюб, розірвання шлюбу або про зміну імені;
- у разі внесення змін стосовно малолітніх осіб (до 14 років) – свідоцтво про народження дитини та документ, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя чи опікуна), витяг про місце проживання, документ, що підтверджує зміну ПІБ дитини (у разі наявності такої зміни).

Після заповнення натисніть «Зберегти», підпишіть документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та відправте до ДПС. Система автоматично перевірить правильність заповнення полів перед відправкою.

Детальніше – за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/679/803602/Podannya_Zayavi_pro_vnesennya_zm_n_do_Derzhavnogo_re_stru_f_zichnih_os_b.pdf

Довідково:
Податковий кодекс України
наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, яким затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (із змінами).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від платників рентної плати за видобування нафти до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло 753,1 тис. гривень

26.05.2026 12:18

У січні – квітні 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів за видобування нафти 753,1 тис. грн рентної плати.
Повідомляємо, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18149. Попередня cторінка | Сторінка 26 з 1815 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua