Блог

Федоренко

Сплата екологічного податку, що справляється за скиди стічних вод у водні об’єкти

02.07.2025 14:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників (далі − Суб’єкти господарювання), під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Відповідно до норм статей 48 та 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненням (далі – ВКУ), який регулює водні відносини, скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти здійснюється в рамках спеціального водокористування та на підставі відповідного дозволу. При цьому, статтею 70 ВКУ встановлено, що скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин ліміти яких, згідно норм статті 49 ВКУ (частина двадцять перша), визначаються у дозволі на спеціальне водокористування.
Статтею 245 ПКУ встановлені ставки Екологічного податку. Зокрема, пунктом 245.2 вказаної статті встановлені ставки екологічного податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 (за скиди окремих забруднюючих речовин) та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу.
Таким чином, виходячи з визначення платників екологічного податку (п. 240.1 ст. 240 ПКУ), у суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти виникають податкові зобов’язання з екологічного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи настає відповідальність у разі невірного визначення показників при заповненні граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 до податкової д

02.07.2025 14:18

Чи настає відповідальність у разі невірного визначення показників при заповненні граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).
Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї Додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2) (підпункти 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
Додаток 2 містить 4 таблиці. У таблиці 1 додатка 2 розшифровується вся сума від’ємного значення, що задекларована у рядку 19 декларації, у тому числі залишки сум від’ємного значення, що виникли у попередніх звітних (податкових) періодах.
При цьому:
- у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення;
- у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа.
Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 до декларації має право самостійно визначати постачальників, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періоди виникнення таких сум.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Невірне зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 індивідуального податкового номера або умовного індивідуального податкового номера постачальника та періоду складання податкової накладної свідчить про формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами податкового та бухгалтерського обліку і відповідно неправомірного декларування від’ємного значення податку.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Зокрема, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ.
Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ передбачено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст.123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Отже, у випадках вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ настає відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах передбачених статтею 123 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які підстави для подання заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання?

02.07.2025 14:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) подається у разі настання таких подій:
1) зміна найменування юридичної особи (у тому числі у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням державного підприємства / акціонерного товариства в інше господарське товариство, або приватизацією державного чи комунального майна) або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця;
2) зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання;
3) виключення адреси місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
4) зміна загальної місткості ємностей для зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу;
5) зміна площі приміщень, у яких зберігатимуться алкогольні напої, тютюнова сировина, тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
6) зміна документа, що засвідчує право власності або користування об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб’єктом господарювання як місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або документа, що засвідчує надання заявнику послуг із складського зберігання.
Приватизація єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства, місця зберігання спирту етилового якого внесені до Єдиного реєстру є підставою для внесення відповідних змін до зазначеного реєстру. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за заявою про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, поданою суб’єктом господарювання, який приватизував єдиний (цілісний) майновий комплекс державного або комунального підприємства, протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви вносить відповідні зміни та надає заявнику витяг із зазначеного реєстру.
Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі не подається у разі зміни назви області, району, населеного пункту, вулиці, інших об’єктів топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства чи у зв’язку із зміною коду адміністративно-територіальної одиниці або території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Інформаційна безбар’єрність: Контакт-центр ДПС України дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподат

02.07.2025 14:14

Інформаційна безбар’єрність: Контакт-центр ДПС України дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформаційна безбар’єрність – один із напрямів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Візія цього напряму: люди незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.
Стратегічні цілі інформаційної безбар’єрності: публічна інформація суб'єктів владних повноважень є доступною для кожного у різних форматах. Інформація у аудіовізуальних та друкованих медіа відповідає потребам осіб з обмеженнями повсякденного функціонування.
Досягнення стратегічних цілей дасть змогу забезпечити інформаційну безбар’єрність в державі завдяки:
- підвищенню доступності публічної інформації;
- покращенню доступу до інформації під час судового та виборчого процесу, під час оповіщення і евакуації осіб старшого віку і осіб з інвалідністю, батьків дітей, які повернулися з депортації, батьків і дітей на територіях можливих бойових дій і деокупованих територіях, зокрема доступу до інформації про мінну небезпеку і правила поведінки;
- впровадженню національних стандартів доступності для аудіовізуальних та друкованих медіа;
- зростанню частки доступного культурного, спортивного та іншого аудіовізуального та друкованого медіа-контенту;
- зростанню частки заходів у сферах культури, фізичної культури та спорту, для яких забезпечується титрування, переклад на жестову мову та/або аудіодискрипція (тифлокоментування);
- збільшенню кількості фахівців, які здатні створювати контент у різних форматах.
Нагадуємо, що Контакт-центр ДПС України (далі – Контакт-центр) дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.
Так, Контакт-центр надає фізичним та юридичним особам:
- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).
Також Контакт-центр приймає:
- звернення заявників на сервіс «Пульс»;
- усні звернення громадян відповідно Закону України «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;
- запити на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» тощо.
Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.
Безбар’єрність – це не бонус, це норма: комфорт і доступність – не привілей, а право.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В ЦОПах Дніпропетровської області зростає якість та швидкість надання адміністративних послуг з Державного реєстру фізичних осіб

02.07.2025 14:11

В ЦОПах Дніпропетровської області зростає якість та швидкість надання адміністративних послуг з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків: податківцями використовується сканер штрих кодів при шерингу копій цифрових документів через «Дію»

В рамках загальної стратегії цифровізації державних послуг Головне управління ДПС у Дніпропетровській області активно впроваджує шеринг документів при отриманні громадянами адміністративних послуг.
Так, у Правобережному Центрі обслуговування платників Дніпровської Державної податкової інспекції при отриманні адміністративних послуг з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) впроваджено використання сканеру, який забезпечує сканування штрихкоду застосунку «Дія» з мобільного пристрою платника.
Зазначена сучасна інновація значно спрощує процес шерингу документів при отриманні картки платника податків або відомостей про доходи. Використання сканеру має низку переваг:
- швидкість – процес передачі даних відбувається миттєво,
- точність – мінімізується ризик помилок, пов’язаних з ручним введенням інформації,
- якість – підвищення автоматизації процесів документообігу, що підвищує загальну ефективність надання адміністративних послуг.
Центр обслуговування платників Дніпровської ДПІ є самим великим центром обслуговування Дніпропетровської області. А отримання адміністративних послуг з Державного реєстру є найбільш затребуваним серед громадян. З початку використання в ДПІ сканеру при шерингу документів зазначеною послугою скористалось 745 платників податків.
Податкова служба Дніпропетровщини підтримує всі проєкти щодо побудови цифрової держави. А використання сканеру при шерингу документів є ключовим елементом сучасного ефективного та безпечного документообігу. Тому з часом планується використання сканерів і в інших Центрах обслуговування платників Дніпропетровської області.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комунікаційна податкова платформа Дніпропетровщини – дієвий інструмент ефективної комунікації

02.07.2025 14:10

Сплата мінімального податкового зобов'язання спадкоємцями – у фокусі уваги комунікаційної податкової платформи (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Через КПП завжди можна поставити запитання і оперативно отримати фахові роз’яснення.
«Обізнаність у податковому законодавстві дозволяє платникам уникати помилок під час ведення бізнесу. Комунікаційна податкова платформа є одним з активних інструментів ефективного вирішення нагальних питань», – зазначив заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Федір Терханов.
Керівниця фермерського господарства Самарівського району звернулась на КПП з проханням роз’яснити питання оподаткування земельних ділянок фізичних осіб, її цікавив порядок сплати мінімального податкового зобов'язання у випадку смерті власника земельної ділянки за період до дати оформлення прав власності спадкоємцями.
На зустрічі податківці зазначили, що спадкоємці фізичної особи – власника земельної ділянки, які отримали право власності на земельну ділянку або скористались своїм правом на оренду і оформили відповідний договір, сплачують МПЗ з місяця, в якому вони набули права власності або права користування нею.
Фахівці ГУ ДПС звернули увагу, що надсилати документи для проведення реєстрації, внесення змін або отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна за допомогою електронних сервісів. У тому числі через мобільний застосунок Державної податкової служби України (ДПС) «Моя податкова» або через сервіс «Електронний кабінет» на сайті ДПС.
Податкова служба, як сервісна служба, робить все можливе, щоб кожен отримував необхідні послуги швидко, зручно та з повагою до своїх потреб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС і ТПП України узгодили підходи до засвідчення форс-мажору у зовнішньоекономічній діяльності

02.07.2025 14:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/910844.html
повідомила.
Наявність сертифіката Торгово-промислової палати не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків під час зовнішньоекономічної діяльності. Актуальні питання процедури засвідчення форс-мажорних обставин у сфері зовнішньоекономічної діяльності в умовах воєнного стану обговорювалися під час зустрічі представників Державної податкової служби України, Торгово-промислової палати України за участі регіональних ТПП.
Сторони дійшли згоди: наявність сертифіката ТПП про форс-мажор не є безумовною підставою для звільнення платника від відповідальності. Податкова служба під час перевірок оцінює:
реальність, надзвичайність та невідворотність обставин;
фактичний вплив таких обставин на можливість виконання конкретних договірних зобов’язань;
співвідношення строків дії форс-мажору зі встановленими НБУ граничними строками розрахунків.
Також зазначалось, що загального посилання на воєнний стан недостатньо. У сертифікаті повинно бути чітко вказано, як саме ці обставини вплинули на неможливість виконання конкретного договору і в який термін. Без цього документ може бути визнаний недостатнім доказом.
Підхід ДПС відповідає нормам валютного законодавства та підтверджений судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду у справах № 260/92/19, № 904/3886/21, № 922/854/21, № 240/25642/22, № 520/2941/24.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Леся Карнаух: ДПС нарахувала понад 221 млн грн штрафів за порушення під час продажу тютюнових виробів

02.07.2025 14:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З початку року ДПС провела понад 13,2 тисячі фактичних перевірок об’єктів з продажу тютюнових виробів. Штрафні санкції за результатами перевірок – понад 221 млн гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
Крім того, податковою ініційовано вилучення тютюнової продукції на понад 19,5 млн грн. За незаконну роздрібну торгівлю припинили дію 536 ліцензій.
Під час круглого столу, організованого Американською торговельною палатою, Леся Карнаух зазначила, що питання боротьби з тіньовою економікою щодня стає все більш актуальним.
«Бо коли бюджет втрачає колосальні кошти, а бізнес працює в нерівних умовах – це не лише про гроші. Це про безпеку країни. Однак лише констатації фактів замало. Чи вийдуть з тіні ті, кому там вкрай комфортно працювати, залежить від реальних консолідованих кроків. І не лише державних органів, а і самого бізнесу. Сильний результат неможливий без ефективної координації з правоохоронними органами. Там, де ДПС бачить потенційні зловживання, однак не може відреагувати в силу обмежених повноважень, наші сигнали не повинні зводитись до формального реагування», – зазначила в. о. Голови ДПС.
За її словами, сфер для спільної роботи чимало: рітейл, електронна комерція, ресторанний бізнес, фіксований інтернет, виробництво та продаж алкоголю.
ДПС постійно працює з БЕБ та Нацполом щодо виявлення та припинення нелегального виробництва та обігу тютюнових виробів. Такий підхід дозволяє швидко фіксувати порушення, вилучати нелегальну продукцію та притягати винних осіб до відповідальності. Разом з СБУ реалізували низку оперативних заходів, спрямованих на виявлення схем ухилення від оподаткування у цій сфері.
«Окреме питання – скарги гравців ринку на неналежне реагування податківців у регіонах на незаконний продаж цигарок. Вже маю сигнали, що дехто вирішив обійтися відписками. Не помічати проблему не вдасться. Це питання взято під особистий контроль, і відповідальність за бездіяльність понесе кожен, хто дозволяє тіньовій економіці розвиватись на місцях», – наголосила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/910965.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо процедури легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір Укра

01.07.2025 14:11

Щодо процедури легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України у зв’язку зі значною кількістю звернень платників податків з питань, пов’язаних із процедурою легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, у тому числі легалізації зазначеної довідки, виданої в електронному вигляді, листом від 26.06.2025 № 16234/7/99-00-21-02-03-07 (далі – Лист № 16234) надала роз’яснення, позиція якого була сформована з урахуванням роз’яснень Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України і погоджена з Міністерством фінансів України.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено в статті 103 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до пункту 103.1 статті 103 розділу II Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Згідно з абзацом другим пункту 103.2 статті 103 розділу II Кодексу застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 розділу II Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених у пунктах 103.5, 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
У пункті 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
У пункті 3.2 статті 3 розділу І Кодексу визначено, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (зі змінами) документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до статті 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05 жовтня 1961 року (далі – Гаазька Конвенція) її дія поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються:
1) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;
2) адміністративні документи;
3) нотаріальні акти;
4) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.
Відповідно до статті 2 Гаазької Конвенції, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.
У частині першій статті 3 Гаазької Конвенції встановлено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Отже, офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого засвідчення шляхом консульської легалізації.
У частині другій статті 3 Гаазької Конвенції визначено, що дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують цю формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.
На сьогодні між Україною та іншими державами діє більше ніж 70 міжнародних двосторонніх конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування. У зазначених конвенціях (угодах) не міститься положень щодо спрощення процедури або звільнення документів від легалізації.
У пункті 30 Висновків і рекомендацій Спеціальної комісії із застосування Гаазької Конвенції, що відбулася у 2021 році, наголошується, що незалежно від формату офіційного документа апостиль, належним чином виданий однією Договірною стороною, відповідно до Конвенції повинен прийматися всіма іншими Договірними сторонами, для яких Конвенція є чинною. Договірні сторони повинні вживати активних заходів для забезпечення прийняття офіційних документів із електронним апостилем.
На сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права розміщено інформацію щодо держав, у яких запроваджено електронні реєстри, з активними посиланнями на такі реєстри (https://bit.ly/3mrlgiE).
Також інформація про сайт, на якому можна перевірити дійсність апостиля, розміщується на самому апостилі.
Відповідно до пункту 9 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі – Порядок № 296/5), нотаріус приймає для вчинення нотаріальних дій електронні документи та паперові копії електронних офіційних документів, що видані уповноваженими органами іноземних держав, з проставленим на них електронним апостилем.
Перевірка дійсності електронного апостиля на цих документах здійснюється за реєстрами країн – учасниць Гаазької Конвенції, відомості про які містяться на офіційному вебсайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права та/або за посиланням на електронний апостиль, наданий особою, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.
Після перевірки електронного апостиля нотаріус роздруковує з відповідного вебсайту документ з електронним апостилем та здійснює заходи, передбачені в пункті 10 глави 7 розділу І Порядку № 296/5, а саме на копіях (фотокопіях) документів проставляється відмітка «Згідно з оригіналом», із проставленням дати, підпису нотаріуса.
Відповідно до статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Згідно зі статтею 38 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.
Отже, якщо в міжнародному договорі України не передбачено умов, що відміняють чи спрощують формальну процедуру проставлення апостиля або звільняють сам документ від легалізації, довідка, яка підтверджує, що:
нерезидент є резидентом країни – учасниці Гаазької Конвенції, з якою укладено міжнародний договір України, видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, вважатиметься належним чином легалізованою у разі, якщо оригінал довідки містить апостиль, передбачений у статті 4 Гаазької Конвенції, та переклад довідки (її копія) нотаріально засвідчений відповідно до вимог глави 8 розділу ІІ Порядку № 296/5.
Довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни – учасниці Гаазької Конвенції, з якою укладено міжнародний договір України, видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України в електронному вигляді, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, з проставленим на ній електронним апостилем, вважатиметься належним чином легалізованою за умови нотаріального засвідчення електронного апостиля (шляхом проставляння на копії довідки з електронним апостилем відмітки «Згідно з оригіналом», а також дати, підпису нотаріуса відповідно до вимог пунктів 9 – 10 глави 7 розділу І Порядку № 296/5) та нотаріально засвідченого перекладу довідки відповідно до вимог глави 8 розділу ІІ Порядку № 296/5.
Актуальний перелік країн, до офіційних документів яких застосовується процедура засвідчення апостилем, розміщено на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права, за посиланням:
https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/statustable/print/?cid=41;
нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України та яка не є учасником Гаазької Конвенції, видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, вважатиметься належним чином легалізованою за умови наявності консульської легалізації.
Лист № 16234 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79581.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізична особа, яка має право власності на нежитлове пр

01.07.2025 14:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 14213. Попередня cторінка | Сторінка 25 з 1422 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua