Блог

Федоренко

Трудовий чи цивільно-правовий договір: що важливо знати

12.09.2025 10:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/vihod-na-svitlo!/932664.html можна ознайомитись з інформацією чим відрізняється трудовий договір від цивільно-правового договору.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

30 вересня 2025 року – граничний термін подання звітності з трансфертного ціноутворення за 2024 рік

12.09.2025 10:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Державна податкова служба України нагадує про необхідність своєчасного подання звітності з трансфертного ціноутворення. Останнім днем подання цих документів за 2024 звітний рік є 30 вересня 2025 року.
Відповідно до Податкового кодексу України:
- Звіт про контрольовані операції (Звіт про КО) подають платники, які здійснювали їх у 2024 році;
- Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (Повідомлення про МГК) подають платники, які є учасниками міжнародних груп компаній та здійснювали контрольовані операції.
Звітність подається в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Під час складання документів необхідно керуватися:
- Порядком складання Звіту про контрольовані операції, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами);
- Порядком складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2020 № 764 (зі змінами).
Особливу увагу слід звернути на операції з постійними представництвами нерезидентів. Такі операції для цілей трансфертного ціноутворення прирівнюються до операцій з нерезидентами та визнаються контрольованими за наявності критеріїв, визначених у Податковому кодексі України.
Водночас законодавством передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звітності:
- за неподання Звіту про КО – 908 400 грн;
- за неподання Повідомлення про МГК – 302 800 грн.
Для зручності завчасно ознайомтеся із алгоритмами заповнення звітності, розміщеними на вебпорталі ДПС за посиланнями:
- матеріали щодо Звіту про КО,
- матеріали щодо Повідомлення про МГК.
Закликаємо платників податків своєчасно подавати звітність з трансфертного ціноутворення та дотримуватися встановлених вимог.

Довідково:
Відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Кодексу нерезиденти – це іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу.
Визначення постійного представництва як платника податку не змінює його статусу як нерезидента, тому операції резидента з постійним представництвом нерезидента в Україні для цілей трансфертного ціноутворення прирівнюються до операцій з нерезидентом.
Отже, якщо господарські операції, що здійснює платник податків з постійним представництвом нерезидента, відповідають критеріям, встановленим у підпунктах 39.2.1.1, 39.2.1.4, 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, такі операції визнаватимуться контрольованими.
Водночас критерії, передбачені підпунктами «в» та «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, застосовуються саме до нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво.
У зв’язку з цим у Відомостях про особу, що здійснює контрольовані операції, у Звіті про КО зазначаються дані про контрагента-нерезидента саме в його країні реєстрації.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/932955.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Леся Карнаух: ДПС працює над удосконаленням функціоналу Електронного кабінету платника податків

12.09.2025 10:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба працює над удосконаленням низки цифрових інструментів, зокрема Електронного кабінету платника податків. Про це під час зустрічі з бізнесом Волинської області повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Це 15-та така зустріч в регіонах із бізнесом. До неї долучився очільник Волинської ОДА Іван Рудницький. Участь у заході взяли понад 70 підприємців та представників бізнес-асоціацій.
«Є запит платників податків на удосконалення цифрових сервісів Податкової. Вже працюємо над цим. Зокрема, над удосконаленням Електронного кабінету платника податків. Електронний кабінет – корисний інструмент. Але зауважень до його функціоналу з боку платників податків чимало. Він не завжди відповідає очікуванням, і про це кажуть користувачі. Заскладний інтерфейс та деякі функції потребують доопрацювання», – наголосила Леся Карнаух.
В. о. Голови ДПС зазначила, що податкова працює над тим, щоб Кабінет був зручним, простим, швидким і зрозумілим.
«Хочемо, щоб Електронний кабінет став сервісом, яким комфортно та зручно користуватися», – додала вона.
Під час зустрічі також обговорили питання щодо мораторію на перевірки.
ДПС виконує рішення РНБО. Наразі йдеться не про повну заборону, а про часткове обмеження.
«Перевіряємо тільки тих суб’єктів, які мають високі ризики. Сумлінному бізнесу боятися немає чого. До речі, у серпні вже на третину скоротили кількість фактичних перевірок, порівняно з липнем», – зазначила вона.
Ще одне важливе питання – блокування податкових накладних
«З початку року ми запровадили дієві механізми, які вже дозволили вдвічі зменшити кількість заблокованих податкових накладних, а також вдвічі скоротити кількість підприємств, віднесених до категорії ризикових», — нагадала Леся Карнаух.
Більше того, Уряд підтримав ініціативу ДПС щодо внесення змін до постанови № 1165, які зменшать майже вдвічі кількість платників податків, які стикаються з блокуванням податкових накладних.
В. о. Голови ДПС також закликала підприємців активніше користуватися послугами Офісів податкових консультантів. Вона подивилася як робота Офісу організована в Луцьку. Попит на послуги є.
Це новий формат спілкування з платником. Такі Офіси відкрили вже в 20 регіонах. Це мережа пунктів допомоги, де кожен може вирішити проблему, яка існує та отримати якісну та оперативну консультацію. Головне – це спілкування віч-на-віч.
«Закликаю бізнес активніше користуватися послугами Офісів. Бо це колосальна економія часу, нервів та ресурсу», – наголосила вона.
Значна кількість аграріїв порушили питання щодо забезпечення належного використання землі та справедливого ведення бізнесу в цій сфері. Зокрема, щоб унеможливити схеми так званого вирощування чорного зерна на необлікованих землях і відповідно нарахування справедливих податків тим, хто використовує землю і легально вирощує сільськогосподарську продукцію. ДПС в тісній співпраці з територіальними громадами і з регіональною владою працює над цим питанням.
Обговорили також питання щодо запровадження SAF-T UA та електронного аудиту, еАкцизу, банківської таємниці, онлайн продажів тощо.
Леся Карнаух подякувала всім платникам за роботу.
«Бо ми разом працюємо на економіку країни та її оборону. А такі зустрічі роблять партнерство міцнішим та підвищують довіру», – додала в. о. Голови ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/932973.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які податкові пільги та їх види встановлені чинним законодавством України?

11.09.2025 12:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що визначення терміну «податкова пільга», всі види податкових пільг, порядок їх застосування визначені у відповідних статтях Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 30.1 ст. 30 ПКУ встановлено, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
Зокрема, п. 30.4 ст. 30 ПКУ передбачає і норму, згідно з якою платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Однак, податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
Відповідно до п. 30.5 ст. 30 ПКУ податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно ПКУ, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до ПКУ.
ПКУ, зокрема п. 30.6 ст. 30, передбачено, що суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (КМУ) постановою від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» (зі змінами) (далі – Порядок). Порядком визначено, що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік таких пільг (що надаються юридичним особам) та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, визначені ПКУ.
Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному КМУ.
Згідно з п. 30.7 ст. 30 ПКУ контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.
Так, з метою забезпечення обліку податкових пільг та інформування платників податків щодо переліку чинних податкових пільг, терміну їх дії та обґрунтування їх надання Державною податковою службою України (ДПС) запроваджено розміщення на вебпорталі ДПС Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідника інших податкових пільг, що оновлюються щоквартально.
Поряд з цим, відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі.
Пунктом 30.9 ст. 30 ПКУ визначено, що податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Переведення основних засобів до складу необоротних активів: коригування фінансового результату до оподаткування

11.09.2025 12:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.
Пунктом 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац четвертий п. 138.1 ст. 138 ПКУ);
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац п’ятий п. 138.1 ст. 138 ПКУ).
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац третій п. 138.2 ст. 138 ПКУ);
на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (абзац шостий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
При цьому згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.
Таким чином, у випадку продажу основних засобів (у т. ч. у разі їх переведення у групу необоротних активів, утримуваних для продажу), які використовуються у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
При цьому на вартість необоротних активів, утримуваних для продажу, коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ, не здійснюється.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Терміни подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП, яка обирає або переходить на четверту групу єдиного

11.09.2025 12:17

Терміни подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП, яка обирає або переходить на четверту групу єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
ФОП, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ, для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Заява подається з позначкою «Реєстрація (перехід)». При цьому у Заяві у полі 1 зазначається найменування контролюючого органу до якого вона подається;
у полі 2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для громадян України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та ставиться позначка у полі «Фізична особа – підприємець»;
у полі 3 – прізвище, ім’я, по батькові ФОП;
у полі 4 – відомості щодо податкової адреси (місце проживання) ФОП та контактний телефон.
Поля 5.1 та 5.1.1 Заяви заповнюються ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування (четверту групу платників єдиного податку), а саме:
у полі 5.1 – дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
у полі 5.1.1. – група (4) із позначкою «із реєстрацією ПДВ» чи «без реєстрації ПДВ».
Поле 5.2 Заяви заповнюється ФОП, які в установленому порядку зареєстровані платниками єдиного податку та самостійно бажають перейти на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи платників єдиного податку, в якому відображається інформація щодо групи платника єдиного податку на якій перебував ФОП та групи на яку переходить ФОП (4) із реєстрацією ПДВ/чи без реєстрації ПДВ, дата (період) зміни групи платників єдиного податку – число, місяць (словами) та рік.
У полі 5.3 Заяви зазначаються відомості про реєстрацію платника ПДВ:
індивідуальний податковий номер;
дата реєстрації платником ПДВ – число, місяць (словами) та рік.
Крім того ставиться позначка про реєстрацію платником ПДВ або анулювання реєстрації платником ПДВ.
Поле 5.4 «Внесення змін до реєстру платників єдиного податку» та поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви не заповнюються.
У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)» Заяви зазначається наступна інформація:
код за КАТОТТГ – зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3);
область, район, населений пункт;
вулиця, номер будинку / офісу / квартири;
індекс.
У полі 7 Заяви вказується кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах. В даному випадку зазначається – «0», оскільки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи не використовують працю найманих осіб.
У полі 8 Заяви вказуються обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (зі змінами).
У полі 9 Заяви зазначається інформація про наявність / відсутність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) із позначкою «відсутній» або «наявний» та сума податкового боргу в гривнях (у разі наявності).
Сума обсягу доходу за попередній календарний рік у полі 10 Заяви не відображається. Також розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік не додається до Заяви.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які документи необхідно зберігати на місці проведення розрахунків суб’єкту господарювання, який застосовує РРО в господарській о

11.09.2025 12:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:
- у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);
- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання на РРО (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) протягом трьох років (абзац дев’ятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);
- створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);
- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки

11.09.2025 12:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку (податок) є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи переноситься граничний строк подання Звіту про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

11.09.2025 12:15

Чи переноситься граничний строк подання Звіту про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).
Пунктом 3 розд. І Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 841) передбачено, – якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 12 розд. І Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839, встановлено, – якщо останній день строку подання Повідомлення припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Таким чином, якщо останній день строку подання Звіту та Повідомлення припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку їх подання є операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

В яких випадках заповнюються Додаток 1 та Додаток 3 до декларації з акцизного податку виробником алкогольних напоїв?

11.09.2025 12:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами) (далі – Порядок № 14).
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Податкові зобов’язання із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше відображаються у розд. А Декларації, для заповнення якого використовуються дані, зокрема, з Додатка 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 1) та Додатка 3 «Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 3).
Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 14 Додаток 1 заповнюють виробники, платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію, та платники податку, визначені п.п. 212.1.16 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.
У графі 2 Додатка 1 зазначається код товарів (продукції), на які ст. 215 Кодексу встановлено специфічні ставки акцизного податку.
Згідно з п. 225.1 ст. 225 Кодексу суб’єкт господарювання зобов’язаний сплатити податок або подати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов’язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.
Пунктом 8 розд. V Порядку № 14 встановлено, що Додаток 3 до Декларації заповнюють платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.1 та п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, які використовують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), що отриманий відповідно до ст. 225 Кодексу, та/або здійснюють операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару, за виданими податковими векселями, що підлягають погашенню у звітному (податковому) періоді в порядку, передбаченому п. 225.5 прим. 1 ст. 225 Кодексу.
У графі 10 Додатка 3 вказується сума податкового зобов’язання за векселями, строк сплати за якими настав, або сума, сплачена грошовими коштами за отриманий у звітному періоді спирт.
Враховуючи викладене, виробником алкогольних напоїв Додаток 1 до Декларації заповнюється у випадку здійснення виробництва алкогольних напоїв, на які ст. 215 ПКУ встановлено специфічні ставки акцизного податку, ввезенні на територію України маркованої марками акцизного податку підакцизної продукції.
Додаток 3 до Декларації заповнюється у випадку використання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів) що отриманий виробниками відповідно до норм ст. 225 Кодексу, та/або здійснення операцій з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару, за виданими податковими векселями, що підлягають погашенню у звітному (податковому) періоді в порядку, передбаченому п. 225.5 прим. 1 ст. 225 Кодексу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 14941. Предыдущая cтраница | Страница 24 из 1495 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua