Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Нд, 27 липня 2025
23:37

БЛОГ

Щодо проведення перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у

03.07.2025 11:20

Щодо проведення перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділений в натурі


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Крім того, згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Яким чином заповнюється Заява за ф. № 8-ОПП, якщо адвокат змінює організаційну форму професійної діяльності?

03.07.2025 11:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини третьої ст. 4 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076), адвокатська діяльність може здійснюватися:
- фізичною особою індивідуально;
- у формі адвокатського бюро (адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту);
- у формі адвокатського об’єднання (адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту).
Згідно з п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (додаток 14 до Порядку № 1588) (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).
Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) з Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) може бути знята з обліку після зміни організаційної форми професійної діяльності (з індивідуальної на адвокатське бюро, об’єднання) на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяви за ф. № 8-ОПП, яка заповнюється наступним чином:
- у заголовній частині зазначається найменування контролюючого органу, до якого подається Заява за ф. № 8-ОПП, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта, прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) платника податків;
- у комірці «припинення незалежної професійної діяльності» проставляється позначка;
- у полі «Причина (підстава) для припинення діяльності / зняття з обліку», яке заповнюється згідно з додатком до Заяви за ф. № 8-ОПП, зазначається «15 Зміна організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу».
При цьому, поля «Повне найменування органу, що прийняв рішення про припинення (ліквідацію чи реорганізацію)», «Назва документа (постанова, ухвала, рішення, наказ тощо), його номер та дата» не заповнюються.
У разі необхідності отримання довідки про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП, платник проставляє позначку у полі «Прошу видати довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП згідно з» та зазначає п.п. 65.10.2 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України.
Заява за ф. № 8-ОПП підписується фізичною особою та проставляється дата подання заяви до контролюючого органу.
Додаток до Заяви за ф. № 8-ОПП «Причини (підстави) для припинення діяльності / зняття з обліку» не подається.
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників плати за землю!

03.07.2025 11:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзаців другого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (зі змінами) (далі – Наказ № 309).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 за № 380/43786 (далі – Наказ № 376) затверджено Перелік територій та визнано таким, що втратив чинність Наказ № 309.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (далі – Постанова № 485), яка набрала чинності з дня опублікування – 03 травня 2024 року, встановлено, що для цілей оподаткування території активних бойових дій – це включені до Переліку територій території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ застосовуються території активних бойових дій (Підрозд. 2 Розд. І Переліку територій); території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (Підрозд. 3 Розд. І Переліку територій) та тимчасово окуповані російською федерацією території України (Розд. ІІ Переліку територій).
Отже, враховуючи положення п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починаючи з 01.01.2023 суб’єктами господарювання, які є власниками та користувачами земельних ділянок (земельних часток (паїв)), що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата) за такі земельні ділянки за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території відповідно до даних Переліку територій.
При цьому для земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (Підрозд. 3 Розд. І Переліку територій), застосування п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з початку місяця, в якому набрала чинності Постанова № 485, тобто плата за землю за такі земельні ділянки не нараховується та не сплачується починаючи з 01.05.2024.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Збір податкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини перевищив 76,6 млрд

03.07.2025 11:17

Упродовж двох кварталів 2025 року надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 76,6 млрд гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це на понад 15,7 млрд грн, або на 25,8 відс. більше порівняно з січнем – червнем минулого року.
При цьому, державний бюджет у січні – червні поточного року отримав понад 32, 8 млрд грн, що на понад 8,6 млрд грн або на 35,5 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
До місцевих бюджетів протягом шести місяців 2025 року від платників надійшло понад 22,3 млрд грн, що на понад 2,7 млрд грн більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року. Темп росту надходжень складає 114,2 відсотки.
Державні цільові фонди з початку 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 21,5 млрд грн, що на понад 4,4 млрд грн або на 25,8 відс. більше січня – червня 2024 року.
«Відкрита і прозора взаємодія з платниками – важливий напрямок співпраці податкових органів з бізнесом і громадськістю. Результат таких взаємовідносин – стабільні надходження до бюджетів з позитивною динамікою. Дякуємо всім, хто у непростий час відповідально і якісно робить свою справу та сумлінно сплачує податки. Комунікації з платниками тривають, працюємо спільно задля стійкості економіки держави», – підкреслила Теодозія Чернецька.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Українські компанії мають самостійно подати звіт CbC за 2024 рік, якщо їх «материнські» в США, Канаді чи Ізраїлі

03.07.2025 11:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо українська компанія входить до міжнародної групи, а головна компанія (материнська) зареєстрована в США, Канаді або Ізраїлі — доведеться подавати CbC-звіт за 2024 рік самостійно. Причина – автоматичний обмін звітами з цими країнами ще не запрацював повністю станом на кінець 2024 року.
У межах міжнародної співпраці в сфері податкового контролю та трансфертного ціноутворення Україна бере участь в автоматичному обміні звітами у розрізі країн (CbC – Country-by-Country Reporting). 4 липня 2024 року вона офіційно набула чинності.
Українські компанії, які входять до складу міжнародної групи компаній (МГК), мають подавати звіт CbC у випадках, коли:
- материнська компанія зареєстрована в країні, з якою підписано міжнародний договір про обмін податковою інформацією,
- відповідна угода про автоматичний обмін (QCAA) ще не набула чинності станом на 31 грудня 2024 року.
Станом на кінець 2024 року така угода ще не діяла з США, Канадою та Ізраїлем.
Довідково:
Про набрання чинності Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports): https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/825385.html.
На вебсайті ОЕСР оприлюднено підписантів Багатосторонньої угоди MCAA CbC (https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange/cbc-mcaa-signatories.pdf) та перелік країн для яких вона набрала чинності (https://web-archive.oecd.org/temp/2024-04-30/437036-country-by-country-exchange-relationships.htm)
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/911331.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


ДПС вже у жовтні планує поновити співпрацю з Офісом технічної допомоги Казначейства США

03.07.2025 11:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/911413.html повідомила.
ДПС вже у жовтні планує поновити співпрацю з Офісом технічної допомоги Казначейства США. Це питання під час онлайн-зустрічі обговорила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух та фахівці Офісу.
«Сьогодні прагнемо не тільки поновити, але і посилити нашу співпрацю. З експертами Офісу технічної допомоги під час онлайн-зустрічі обговорили як рухатимемося далі, щоб зміни стали ще відчутнішими. Оновимо план нашої спільної роботи з урахуванням не лише попередніх результатів, а й існуючих напрямів співпраці з МВФ, ЄС, а також проєктів з податковими службами Фінляндії та Естонії», – сказала Леся Карнаух.
Серед ключових напрямів нового періоду співпраці:
- запровадження системи оцінки ефективності роботи податкових органів за міжнародною методологією TADAT;
- впровадження системи управління ризиками;
- удосконалення підходів до адміністрування податків, зокрема податку на прибуток.
Активну фазу нової співпраці планується розпочати вже у жовтні. До цього – оновимо та фіналізуємо спільний план дій.
«Вдячна команді ОТД Казначейства США. Бо така допомога – реалізація та запровадження конкретних змін», – наголосила в. о. Голови ДПС.
Офіс технічної допомоги Казначейства США майже 10 років надає підтримку Державній податковій службі у розвитку ефективного податкового адміністрування. ОТД реалізує проєкти у багатьох країнах світу.
Завдяки підтримці міжнародних експертів ДПС вже має конкретні результати партнерства:
- впроваджено управління змінами та проєктне управління;
- впроваджується CRM у контрольно-перевірочній діяльності, удосконалюються аналітичні підходи та якість аудиту;
- концепцію управління податковим боргом;
- посилення антикорупційних заходів;
- трансфертне ціноутворення та впровадження КІК.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи має право уповноважена особа юридичної особи підписати заяву за ф. № 1-ОПП у разі тимчасової відсутності керівника?

02.07.2025 14:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Статтею 246 ЦКУ визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Отже, уповноважена особа юридичної особи у разі тимчасової відсутності керівника має право підписати заяву за ф. № 1-ОПП на підставі довіреності від імені юридичної особи за умови, що така довіреність видана органом юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
У разі відсутності керівника з об’єктивних причин, заяву за ф. № 1-ОПП може підписати інша особа, яка уповноважена установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки керівника на час його відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала заяву за ф. № 1-ОПП, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з заявою за ф. №1-ОПП до контролюючого органу.





Коментарі: 0 | Залишити коментар


Передача юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля, зареєстрованого в Україні: хто сплачує транспортний податок?

02.07.2025 14:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нормами п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком (податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (із змінами та доповненнями).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.
Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.
Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:
- об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
- балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
- сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
- майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).
При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Фіскальний чек відсутній на вебпорталі ДПС в реєстрі «Пошук фіскального чеку»: дії суб’єкта господарювання

02.07.2025 14:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:
- фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС;
- фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС).
Якщо фіскальний чек відсутній за результатами пошуку засобами Електронного кабінету, то необхідно повторно перевірити введені дані у пошукових реквізитах та повторити пошук.
У разі відсутності фіскального чеку суб’єктом господарювання може бути надісланий лист з повідомленням про його відсутність до ДПС. До такого повідомлення необхідно додати копію чеку, який не знайдено.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності яких податків і зборів звільняються ФОПи – платники єдиного по

02.07.2025 14:22

Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності яких податків і зборів звільняються ФОПи – платники єдиного податку?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
- податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 14213. Попередня cторінка | Сторінка 24 з 1422 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті