Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із ст. 70 Податкового кодексу України та розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта громадянина України (далі – паспорт). До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.
Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі ДРФО, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 3 розд. VIІI Положення № 822).
Відповідно до п. 10 розд. VIII Положення № 822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.
Таким чином, фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків може через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Форма № 1-ВП (місячна, річна)), звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Форма № 1-ОП (місячна)), порядок їх заповнення (далі – Порядок) та Коди, одиниці виміру та види продукції / товару / сировини затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Відповідно до п. 2 розд. І Порядку:
► Форму № 1-ВП (місячну) подають:
виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини;
суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну;
► Форму № 1-ВП (річну) подають малі виробництва дистилятів, малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва пива.
Форму № 1-ОП (місячну) подають суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та не є виробниками таких товарів (продукції).
Виробники (без ознаки малого виробництва продукції), які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише Форму № 1-ВП (місячну) та відображають, зокрема:
у розділі I – інформацію щодо власно виробленої / вирощеної продукції / сировини і товарів / продукції / сировини, придбаних у якості сировини для виробництва продукції;
у розділі III – інформацію про товари, які придбані/отримані у інших суб’єктів господарювання для подальшої реалізації (крім власно виробленої / вирощеної продукції / сировини і товарів / продукції / сировини, придбаних у якості сировини для виробництва продукції, що зазначені в розділі I Звіту № 1-ВП (місячна)).
Згідно з п. 4 розд. І Порядку у рядку 10 загальної частини Форми № 1-ВП (річна) / Форми № 1-ВП (місячна) / Форми № 1-ОП (місячна) вказується реєстраційний(ні) номер(и) ліцензії(й) на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Отже, виробники продукції (без статусу малого виробництва продукції), які в мають одночасно ліцензії на право виробництва декількох різних видів продукції (без статусу малого виробництва продукції) та / або право оптової торгівлі різними товарами, подають одну Форму № 1-ВП (місячну) незалежно від кількості ліцензій, видів діяльності чи видів продукції (товарів). Зокрема, у рядку 10 загальної частини зазначають реєстраційні номери усіх чинних ліцензій.
Ліцензіати, які здійснюють виключно оптову торгівлю товарами, та не є виробниками цієї продукції, подають одну Форму № 1-ОП (місячну) незалежно від кількості ліцензій на право оптової торгівлі та видів товарів.
Малі виробництва продукції подають Форму № 1-ВП (річна) щодо продукції (в тому числі декілька видів), виробленої в статусі малого виробництва продукції. Якщо такі виробники також здійснюють виключно оптову торгівлю різними видами придбаних товарів (не власного виробництва), вони також подають Форму № 1-ОП (місячна).
Якщо малі виробництва продукції одночасно виробляють декілька видів продукції не в статусі малого виробництва продукції та / або реалізують товари, придбані у інших суб’єктів господарювання, вони, крім Форми № 1-ВП (річна), додатково подають Форму № 1-ВП (місячна) без зазначення ознаки малого виробництва продукції, в якій відображають інформацію по продукції, виробленої не в статусі малого виробництва, а також придбані для подальшої реалізації товари.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 9.3 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання, зокрема, заяви за формою № 1-ОПН з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника» , «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Нерезиденти можуть подати заяву за ф. № 1-ОПН з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника» , «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Платники податків подають через розділ «Введення звітності» інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» заяву за ф. № 1-ОПН – за ідентифікатором форми J1315405 з додатком – за ідентифікатором форми J1360102.
З електронною формою заяви за ф. № 1-ОПН платники податків можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/ Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Обов’язок суб’єкта господарювання вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку встановлено Законом № 265.
Правила ведення обліку товарних запасів визначає Порядок № 496. Ці правила також поширюється на фізичних осіб – підприємців (ФОП), у тому числі і платників єдиного податку.
Так, облік товарних запасів здійснюється ФОПом шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Довідково: Закон № 265 – Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);
п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (Порядок № 496).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом січня – липня 2026 року до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів платники Дніпропетровщини спрямували майже 105,5 млрд грн податкових платежів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Збір до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) склав майже 74,3 млрд грн, що майже на 10,2 млрд грн, або на 15,9 відс. більше ніж у минулорічному відповідному періоді.
Державний бюджет з початку 2026 року від платників області отримав майже 44,6 млрд гривень. Надходження зросли майже на 6,9 млрд грн, або на 18,2 відс., у порівнянні з січнем – липнем 2025 року.
До місцевих бюджетів упродовж січня – липня поточного року від платників Дніпропетровщини надійшло майже 29,7 млрд гривень. Це більше ніж у відповідному періоді торік на понад 3,3 млрд грн, або на 12,5 відсотка.
Державні цільові фонди у січні – липні 2026 року платники єдиного внеску поповнили на понад 31,2 млрд гривень. Порівняно з минулорічними січнем – липнем надходження зросли на понад 6,0 млрд грн, або на 23,8 відсотка.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Дякуємо кожному, хто сьогодні працює і сумлінно виконує свої фінансові зобов’язання перед державою. Податкова служба відрита до діалогу з платниками. Адже надання якісної консультаційної допомоги – це той фундамент, що забезпечує роботу бізнесу у правовому полі і стабільні надходження до бюджетів», – зазначив очільник податкової служби регіону.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податківці Дніпропетровщини провели виїзну зустріч із суб’єктами господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів, щодо видачі відповідних розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій.
Фахівці наголосили, що при здійсненні кожної розрахункової операції продавець зобов’язаний видати покупцю фіскальний чек. Це стосується як класичних касових апаратів, так і програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Фіскальний чек – це не лише вимога закону, а й важливий інструмент захисту прав споживачів. Саме чек підтверджує легальність придбання товару, послуги, дає можливість у разі потреби повернути його або скористатися гарантійними умовами.
Окрему увагу присутніх приділили вимогам до форми та змісту розрахункового документа. Податківці наголосили: якщо у фіскальному чеку відсутній хоча б один обов’язковий реквізит, такий документ вважається недійсним.
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області завжди готові надати всебічну підтримку та роз’яснення щодо податкового законодавства. Для звернень з питань реєстрації РРО/ПРРО можна звертатися до податківців області за номерами «гарячих ліній»: (056) 374-31-10, (056) 374-31-87, (066) 189-31-94, (056) 374-86-42, (096) 862-28-63, (066) 574-07-78, (066) 571-16-82, (099) 414-77-12.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чому фіскальний чек має велике значення?
Під час продажу товарів або надання послуг підприємці щодня видають покупцям десятки чи навіть сотні фіскальних чеків. На перший погляд може здатися, що це звичайна формальність. Насправді ж саме чек підтверджує, що розрахункова операція проведена відповідно до вимог законодавства.
Тому недостатньо просто провести оплату через реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). Важливо, щоб покупець отримав правильно оформлений фіскальний чек, який містить усі обов'язкові реквізити.
РРО без помилок: чому це важливо для кожного підприємця
Сьогодні застосування РРО та ПРРО – це не просто вимога законодавства. Це невід'ємна складова прозорого ведення бізнесу, захисту прав споживачів і фінансової безпеки самого підприємця.
Суб’єкти господарювання активно переходять на сучасні програмні рішення, використовують безготівкові розрахунки, інтернет-еквайринг (електронні гаманці), онлайн-торгівлю та сервіси доставки. Разом із розвитком технологій зростає і відповідальність за правильне оформлення кожної розрахункової операції.
Неправильно запрограмовані товари, відсутність окремих реквізитів у фіскальному чеку, несвоєчасне оновлення програмного забезпечення чи використання застарілих налаштувань можуть стати підставою для застосування фінансових санкцій.
Саме тому важливо не лише використовувати РРО або ПРРО, а й розуміти, як правильно оформлювати розрахункові документи, які реквізити є обов'язковими та чому навіть незначна, на перший погляд, помилка може мати правові наслідки.
Хто повинен застосовувати РРО або ПРРО?
Правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265/95-ВР. Його дія поширюється на суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі – банківськими картками, платіжними сервісами чи іншими способами.
Це означає, що під час продажу товарів або надання послуг підприємець повинен провести розрахунок через зареєстрований РРО або ПРРО та сформувати розрахунковий документ.
За виключенням суб'єктів господарювання, які згідно зі статтею 9 Закону № 265/95-ВР звільнені від використання касових апаратів через специфіку діяльності чи розташування (наприклад, продажі власної продукції у селах за певних умов).
Розрахункові операції необхідно проводити через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, або у випадках, передбачених Законом № 265/95-ВР, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Видача розрахункових документів: фіскальний чек, його форма та зміст
Отже, кожен продаж товару або надання послуги завершується не лише оплатою, а й видачею покупцю розрахункового документа. Саме фіскальний чек підтверджує факт проведення розрахункової операції, захищає права споживача та засвідчує, що підприємець працює відкрито і прозоро.
Покупець має отримати розрахунковий документ незалежно від того, яким способом він оплатив покупку – готівкою, банківською карткою чи через Інтернет.
Сьогодні фіскальний чек може бути:
- паперовим;
- електронним;
- у вигляді QR-коду;
- надісланим на електронну пошту або телефон покупця.
Розрахунковий документ формується РРО або програмним РРО і має містити обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати продавця та саму операцію.
Форма та зміст фіскального касового чека встановлені Положенням № 13.
Зокрема, чек має містити:
- найменування суб'єкта господарювання;
- адресу господарської одиниці;
- податковий номер або код ЄДРПОУ (РНОКПП для ФОП);
- фіскальний номер РРО або програмного РРО;
- дату і точний час проведення операції;
- назву кожного товару чи послуги;
- кількість товару;
- вартість кожної позиції;
- загальну суму покупки;
- форму оплати (готівка, банківська картка, безготівковий розрахунок тощо);
- QR-код для перевірки справжності чека;
- фіскальний номер розрахункового документа.
Для окремих категорій товарів у фіскальному чеку зазначаються також додаткові реквізити. Наприклад, при продажу алкогольних напоїв зазначаються реквізити марки акцизного податку, а під час реалізації лікарських засобів чи медичних виробів – відповідні коди, передбачені законодавством.
Наявність усіх обов'язкових реквізитів робить розрахунковий документ повноцінним підтвердженням покупки. Якщо фіскальний чек сформований із порушеннями або в ньому відсутні обов'язкові реквізити, він може не визнаватися належним розрахунковим документом.
Для покупця правильно сформований розрахунковий документ – це можливість підтвердити факт придбання товару, гарантія для здійснення у разі необхідності обміну або повернення товару. Для підприємця – це підтвердження належного проведення розрахункової операції та дотримання вимог законодавства.
Що говорить судова практика про обов’язкові реквізити розрахункових документів
Особливої актуальності це питання набуває з огляду на сформовану судову практику. Верховний Суд у постанові від 9 квітня 2026 року (справа № 380/20009/23) наголосив, що фіскальний чек повинен містити всі обов'язкові реквізити, визначені законодавством. Якщо хоча б один із них відсутній, такий документ може втратити статус розрахункового, а це означає, що обов'язок щодо належного оформлення розрахункової операції вважається невиконаним.
Водночас Верховний Суд зазначив, якщо реквізит у фіскальному чеку містить окремі неточності чи помилки, це не завжди означає, що документ автоматично втрачає свій статус.
Проте відсутність обов'язкового реквізиту – це вже інша ситуація. У такому випадку вимоги законодавства вважаються невиконаними.
Окремо Верховний Суд звернув увагу на продаж підакцизних товарів. Якщо у фіскальному чеку відсутня інформація про акцизний податок, такий чек також не вважається належним розрахунковим документом.
Довідково:
1. Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами).
2. Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»(із змінами).
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові Верховного Суду від 09 квітня 2026 року у справі №380/20009/23:«Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного вище Положення № 13, тому відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальних касових чеках на товари (послуги) є свідченням створення суб`єктом господарювання невідповідних розрахункових документів, відповідно, проведення розрахункових операцій через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування фінансової санкції, передбаченої Законом № 265/95-ВР.
Отже, Суд зазначає, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). За змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 02 березня 2023 року у справі № 500/6845/21 та від 27 березня 2025 року у справі № 560/15692/23».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Використання водних ресурсів має свої правила та вимоги. Платники рентної плати за спеціальне використання води повинні правильно визначати обсяги використаної води, враховувати встановлені ліміти та коректно заповнювати податкову декларацію.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Саме у такому дозволі визначаються, зокрема, річні ліміти забору та використання води. Ці показники є одним із ключових орієнтирів для обчислення суми рентної плати.
Від чого залежить сума рентної плати
Платники самостійно обчислюють суму рентної плати наростаючим підсумком з початку року. При цьому враховуються:
- фактичний обсяг використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі;
- ліміти використання води;
- встановлені ставки рентної плати;
- відповідні коефіцієнти.
Особливу увагу слід звертати на дотримання встановлених лімітів. Якщо водокористувач використовує воду понад річний ліміт, плата за перевищення розраховується у п’ятикратному розмірі.
Як правильно показати ліміти у декларації
У дозволі на спеціальне водокористування річний ліміт може бути розподілений за окремими видами або напрямами використання води. Наприклад, можуть бути визначені окремі обсяги для питних і санітарно-гігієнічних потреб, виробничих чи технологічних цілей.
У такому випадку платник заповнює окремий додаток 5 до декларації.
Важливий момент: у рядку 7 «Установлений річний ліміт використання води» окремого додатка 5 зазначається не загальний річний ліміт, а виключно той розмір, який виділений у дозволі конкретно під цей напрям використання води.
Водночас сума всіх річних лімітів використання води, зазначених у додатках 5, має відповідати загальному річному ліміту, встановленому у дозволі.
Код водного об’єкта має відповідати кожному типу водокористування
Ще одна важлива деталь під час заповнення декларації – правильне зазначення коду водного об’єкта у рядку 6 додатка 5 до Декларації.
Код обирається відповідно до довідника кодів водних об’єктів (додаток 16 до декларації) та має чітко відповідати типу водокористування, визначеному у дозволі.
Правильне оформлення декларації та уважне відображення встановлених лімітів допомагають уникнути помилок при визначенні податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води.
Порядок справляння рентної плати за спеціальне використання води, визначення платників та об’єкта оподаткування встановлено статтею 255 Податкового кодексу України.
Для звітування використовується податкова декларація з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719. Розрахунок суми рентної плати здійснюється у додатку 5 до декларації.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1036241.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1036346.html поінформувала.
За сім місяців цього року по податках, які адмініструє ДПС, надходження склали 800,1 млрд грн до загального фонду державного бюджету. Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух.
Це + 63,7 млрд грн до факту минулого року (+8,6 %).
У липні до загального фонду державного бюджету надійшло 82,4 млрд грн податків та зборів, які адмініструє податкова.
Основні надходження:
- ПДВ – 50,7 млрд грн;
- ПДФО – 20,9 млрд грн;
- акцизний податок з вироблених в Україні товарів – 11,1 млрд грн;
- податок на прибуток підприємств – 6,8 млрд грн.
«За кожною цифрою працюючі підприємства, збережені робочі місця, виплачена зарплата, вироблена продукція, надані послуги та відповідальність платників податків перед державою. Ми добре розуміємо, наскільки непросто сьогодні працювати бізнесу. Дякую за вашу стійкість. Ви – опора для України», – сказала очільниця ДПС.
Вона додала, що цими вихідними багато хто в соцмережах бачив відео, яке неймовірно вразило.
Після чергового обстрілу росіянами столиці хлопець-мешканець Києва прийшов до невеличкого квіткового магазинчика. Він майже вщент був зруйнований ворогом. Хлопець прийшов не просто, щоб купити квіти. А щоб тим самим підтримати жінку-власницю, у якої він постійно придбаває букети. Його приклад згодом підхопили інші.
«І це набагато більше, ніж про квіти. Така історія – одна з тисяч про незламність українського бізнесу. Про кожного, хто навіть після страшних атак знаходить сили відкриватися і працювати. І про кожного з нас, хто в найскладніші моменти купує умовний букет, каву, смаколик. Просто, щоб той, хто зараз в скруті, не здався. Саме з таких історій складається стійкість нашої економіки, наповнення державного бюджету. І я вдячна кожному платнику!» – додала очільниця ДПС.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України та Держприкордонслужба удосконалюють електронний обмін інформацією, забезпечивши автоматизований доступ до власних систем.
Відповідний договір та протокол підписали очільниця ДПС Леся Карнаух та в. о. Голови Державної прикордонної служби України Валерій Вавринюк.
Автоматизований доступ до систем забезпечить швидшу роботу відомств. Бо раніше доводилося витрачати чимало часу на листування та окремі запити. Вся інформація – захищена.
Вся робота виключно в межах повноважень двох відомств.
«Важливо! Автоматизований доступ це не про нові перевірки, обмеження чи додаткові повноваження. Правила перетину державного кордону також не змінюються. Але тепер ДПС зможе ще швидше виявляти фіктивні операції, схеми «сірого» імпорту чи експорту, схеми ухилення від оподаткування, точніше виявляти податкове резидентство. По суті, ефективніше протидіятимемо тіньовій економіці», – розповіла Леся Карнаух.
Виконувач обов'язків Голови Державної прикордонної служби України Валерій Вавринюк наголосив, що цифровізація міжвідомчої взаємодії є одним із ключових напрямів розвитку державних інституцій.
«Автоматизований обмін інформацією дозволить значно скоротити час опрацювання запитів, підвищити ефективність роботи обох служб та забезпечити належний рівень захисту інформації», – сказав в. о. Голови Держприкордонслужби.
Раніше податкова запитувала дані через листи. Прикордонникам доводилося вручну опрацьовувати кожен лист та готувати відповіді.
Тепер процес автоматизовано. Працівник ДПС формує запит в електронній формі, а система автоматично формує відповідь за лічені секунди без залучення працівників у ручний процес.
Для чого ДПС потрібні ці дані?
Інформація про перетин кордону використовується податковою у сукупності з іншими даними у таких випадках:
Визначення податкового резидентства: перевірка статусу фізичних осіб (зокрема, перебування в Україні понад 183 дні протягом року) для точного розрахунку податкових зобов'язань та уникнення подвійного оподаткування.
Запобігання фіктивним операціям: виявлення фактів, коли фінансово-господарські документи чи звітність підприємства підписуються керівником, який на дату підписання фактично перебував за межами України.
Захищений канал зв'язку: обмін проходить на центральному рівні через Національну систему конфіденційного зв’язку.
Точкові запити: кожен запит є точковим і формується виключно щодо однієї особи або одного транспортного засобу за наявності чіткої правової підстави.
Персоналізований доступ: кожен запит підписується Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) конкретного посадовця ДПС із накладанням електронної позначки часу.
Повний аудит: усі дії користувачів фіксуються в електронних журналах аудиту, що повністю виключає несанкціонований чи анонімний перегляд інформації.
Така взаємодія жодним чином не змінює правила або тривалість перетину державного кордону.
Обмін даними здійснюється виключно в межах внутрішньої аналітичної роботи. Наявність податкових питань чи заборгованості не є підставою для обмеження права виїзду за кордон – таке рішення, як і раніше, ухвалюється виключно судом у порядку, визначеному законом.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1036140.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий