Блог

Федоренко

За 2025 рік платники податку на прибуток підприємств відображають безоплатну допомогу у новому додатку до податкової декларації

31.12.2025 10:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за звітний 2025 рік платники, які безоплатно надають допомогу неприбутковим організаціям, для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги, подаватимуть декларацію з податку на прибуток підприємств за оновленою формою з додатком БД.
Відповідні зміни до форми податкової декларації набрали чинності з 16 вересня 2025 року.
У новому додатку БД платники зазначатимуть наступну інформацію:
- про безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, вартість безоплатного виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, у тому числі благодійним організаціям,
- про безоплатну допомогу для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Додаток БД передбачає:
- розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) періоду неприбутковим організаціям, при перевищенні якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування;
- уніфіковане відображення операцій з безоплатного надання допомоги, із систематизацією таких операцій відповідно до впливу на об’єкт оподаткування.

Довідково:
Закон України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану»;
наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) із змінами;
наказ Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611;
лист ДПС від 01.10.2025 № 23636/7/99-00-21-02-01-07, яким надано роз’яснення про основні зміни у формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та складання додатку БД (оприлюднений на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi/2025-rik/79735.html).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Основні напрями безбар’єрності

31.12.2025 10:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що безбар’єрне середовище – це забезпечення рівного вільного та безперешкодного доступу кожного до всіх об’єктів, послуг, інформації та сфер життя суспільства.
Безбар’єрність – це про гідність, довіру та повагу.
Фізична безбар’єрність: усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.
Інформаційна безбар’єрність: люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування; формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу; формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.
Цифрова безбар’єрність: усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.
Суспільна та громадянська безбар’єрність: забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Розрахункові операції: ПРРО – сучасний і мобільний пристрій

31.12.2025 10:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу, що видача фіскального чека під час здійснення розрахункових операцій має стати звичайною нормою для продавця.
Бізнес, який працює добросовісно, сумлінно та прозоро, створює умови для чесної конкуренції, знаходить повагу споживачів. Кожен, отримавши чек за товар (послугу), може бути впевнений, що він захищений, як покупець.
Окрім того, фіскалізація покликана боротись з «тіньовою економікою», наслідками якої є значні втрати бюджетів країни, а в нинішній ситуації – це ще й недоотримання коштів для зміцнення обороноздатності держави.
Законодавство України зобов’язує суб’єктів господарювання (СГ) використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмні РРО (ПРРО) для чесного ведення бізнесу і фіскалізації платежів.
Нагадуємо, що з 01 січня 2022 року СГ (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 1 групи) зобов’язані використовувати належним чином зареєстровану касову техніку, та видавати споживачам розрахункові документи встановленої форми у паперовому або електронному вигляді.
Застосування РРО та ПРРО є обов’язковим, якщо у господарській діяльності як спосіб оплати товарів, робіт послуг приймаються:
- готівкові кошти;
- електронні платіжні засоби;
- замінники гривні (платіжні чеки, талони, жетони тощо);
- повернуті товари (ненадані послуги, невиконані роботи).
Що таке програмний РРО?
Суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій.
Апаратний РРО та ПРРО є тотожними засобами контролю розрахунків за товари, роботи, послуги.
ПРРО – це цифровий аналог касових апаратів.
ДПС України пропонує бізнесу до застосування безоплатне ПРРО, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.
Його встановлюють на комп’ютер, планшет або смартфон.
Після цього касир створює і фіскалізує чеки за допомогою програми.
ПРРО є сучаснішим, мобільнішим, потребує менших витрат на обслуговування та дозволяє видавати, як електронні, так і паперові чеки. Електронні чеки (е-чек) касир надсилає споживачам електронною поштою, в месенджерах та іншими способами. За потреби, СГ може придбати принтер і роздруковувати е-чеки у місцях продажу (надання послуг).
8 легких кроків роботи з ПРРО
Для роботи з ПРРО СГ необхідно здійснити 8 таких кроків:
Крок 1. Обрати пристрій, на який буде встановлено ПРРО.
На вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ завантажте та встановіть безкоштовне програмне забезпечення ПРРО від ДПС.
Крок 2. Повідомити ДПС про господарську одиницю, де встановлюється ПРРО, як про об’єкт оподаткування шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП (форма J/F1312006).
Крок 3. Засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (форма J/F1316605) або декілька заяв – за потреби.
Крок 4. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для відповідальної особи:
Крок 5. Через Електронний кабінет платника або будь-яке інше програмне забезпечення надіслати повідомлення про надання інформації щодо КЕП щодо осіб (касирів), яким надано право роботи з ПРРО (форма J/F1391802).
Крок 6. Ввести в ПРРО перелік товарів.
Крок 7. Відкрити робочу зміну на ПРРО на підставі технологічного повідомлення з типом відкриття зміни, яке автоматично формується програмним забезпеченням ПРРО при виконанні такої операції особою, яка здійснює розрахункові операції.
На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.
Крок 8. Закрити робочу зміну на підставі Z-звіту або технологічного повідомлення про закриття зміни, яке формує програмне забезпечення ПРРО після формування Z-звіту.
Сьогодення диктує чесні правила ведення бізнесу і бізнес ці правила приймає.
Довідково: керівництва користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha.
Безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання ПРРО, інструкції щодо встановлення та налаштування ПРРО, заповнення форм, форми ПРРО, презентаційні та роз’яснювальні матеріали, запитання суб’єктів господарювання та відповіді на них розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України у банері «Програмні РРО».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Трудові відносини: надомну і дистанційну роботу необхідно оформити офіційно

31.12.2025 10:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.
У наш час немало працівників виконують роботу дома або дистанційно.
Отже, важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.
Звертаємо увагу, що:
- надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції (регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП);
- дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП);
Акцентуємо, що офіційне оформлення трудових відносин – обов’язок і роботодавця, і працівника!
Всі трудові договори, незалежно від форми організації праці, мають бути належним чином оформлені, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:
- податку на доходи фізичних осіб;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- військового збору.
Порушення – це ризики. Практика оформлення роботи без офіційного оформлення договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).
Відповідно до Податкового кодексу України, ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.
Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.
Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка заборгованість визнається безнадійною?

31.12.2025 10:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;
и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;
і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» зі змінами та доповненнями.
До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:
- пов’язаних з таким кредитором;
- які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
- які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надсилання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та копії платіжного документа через

31.12.2025 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами).
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (зі змінами).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява) і подання її до контролюючих органів.
При створенні Заяви у режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).
У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа, відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.
Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (зі змінами), зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізична особа отримала дохід, а податкову декларацію про майновий стан і доходи не подала: що з ПДФО?

31.12.2025 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що податкова декларація – це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами).
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент ( п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Водночас, згідно частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).
Таким чином, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Систематизовано правила для сировинних товарів

31.12.2025 10:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 1 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536), яким уточнено порядок застосування терміну «котирувальні ціни» у трансфертному ціноутворенні.
Документ визначає, що цей термін використовується для контролю операцій із сировинними товарами для звітних періодів починаючи з 01 січня 2021 року. Тобто нових правил не запроваджено – йдеться лише про систематизацію вже чинного підходу, запровадженого Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Законом України № 4536 уточнено, що:
- спеціальні правила із застосуванням котирувальних цін для операцій із сировинними товарами діють з 2021 року;
- для періодів до 2021 року – застосовуються загальні положення Податкового кодексу України щодо пріоритетних методів трансфертного ціноутворення та допустимих джерел інформації.
Такі зміни спрямовані на уніфікацію підходів та підвищення передбачуваності у сфері регулювання контрольованих операцій із сировинними товарами.
Нагадуємо:
- у 2020 році було встановлено обов’язкове застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для операцій із сировинними товарами, а перелік відповідних товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 616».;
- з 01 січня 2021 року котирувальні ціни стали обов’язковим орієнтиром при аналізі таких операцій;
- до 2021 року діяли загальні правила статті 39 Податкового кодексу України, які дозволяли використовувати відкриті джерела даних, зокрема, біржові котирування, цінові індикатори та інформаційно-аналітичних матеріалів тощо для підтвердження ринковості контрольованих операцій.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги сімейних фермерських господарств - платників єдиного внеску!

31.12.2025 10:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 5 Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (із змінами) (далі – Порядок № 565), для отримання сімейним фермерським господарством додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – додаткова фінансова підтримка) голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідні заяви на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Заява) за формами згідно з додатками 1 і 2 до Порядку № 565 від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім членів/голів сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання додаткової фінансової підтримки).
До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщена електронна форма Заяви згідно з додатком 1 до Порядку № 565 за ідентифікатором форми F1317401.
Заява за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 565 та копія договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства приєднуються до Заяви за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 565 шляхом заповнення «Документу довільного формату» за ідентифікатором форми J/F1360102 (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Вимоги щодо мінімального розміру заробітної плати у сфері роздрібної торгівлі алкоголем, тютюном, рідинами для електронних сигар

31.12.2025 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для суб’єктів господарювання, які вроздріб торгують алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет та пальним, з 01 жовтня 2025 року запроваджено вимоги щодо мінімального розміру середньої щомісячної заробітної плати або загального місячного оподатковуваного доходу.
Починаючи з 01 жовтня суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним для провадження відповідної діяльності на підставі зазначених ліцензій мають дотримуватись вимог, передбачених частинами тринадцятою та чотирнадцятою статті 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання/загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, має становити не менше ніж:
1,5 мінімальних заробітних плат при одночасному дотриманні таких умов для всіх місць роздрібної торгівлі:
▪ їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;
▪ площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних;
2 мінімальних заробітних плат для всіх інших суб’єктів господарювання, у яких місця торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам.
Невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період починаючи з дня набрання чинності Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536).
Припинення дії ліцензії застосовується у разі виявлення за результатами перевірки контролюючим органом факту, який зафіксований в акті перевірки, щодо невідповідності протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії:
- розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, – розміру, визначеному частиною тринадцятою статті 42 Закону № 3817;
- розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, – розміру, визначеному частиною чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 16022. Попередня cторінка | Сторінка 2 з 1603 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua