22:26
Яку інформацію має містити документація з трансфертного ціноутворення, яка подається до контролюючого органу щодо контрольовани
01.07.2026 10:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.
Згідно з п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПКУ на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.
Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).
Підпунктом 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено, що документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:
а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов’язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:
контрагента (контрагентів) контрольованої операції;
фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);
осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;
осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.
Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;
б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);
в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;
г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;
ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;
д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції.
Опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу);
е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);
є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);
ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;
и) економічний та порівняльний аналіз:
суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;
обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», фінансового показника згідно з п.п. 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ та сторони, що досліджувалася згідно з п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ;
обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;
обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до п.п. 39.3.2.8 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;
розрахунок діапазону цін (рентабельності);
опис та розрахунок проведених коригувань згідно з п.п. 39.2.2.1 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;
і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 п. 39.5 ст. 39 ПКУ (у разі його проведення);
ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:
копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;
копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);
к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.
Відповідно до абзаців першого – третього п.п. 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, зокрема, документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків державною мовою в паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі подання разом із документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою.
Засвідчення автентичності перекладу, зокрема, документації з трансфертного ціноутворення державною мовою не здійснюється.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Який порядок складання ППР у разі застосування штрафу за результатами камеральної перевірки?
01.07.2026 10:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податкові повідомлення-рішення (ППР) складаються за формами, встановленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами) (далі – Порядок № 1204). Перелік форм ППР наведений у п. 2 розд. ІІ Порядку № 1204.
Порядок складання контролюючими органами ППР наведено у розд. ІІ Порядку № 1204.
При складанні ППР:
до нього заноситься інформація, передбачена відповідною формою, встановленою Порядком;
йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер у межах територіального контролюючого органу, який склав ППР, та комплексний індекс підрозділу, який склав ППР.
Якщо за результатами камеральної перевірки приймається ППР, в якому зазначається сума штрафу, то до ППР додається детальний розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), винесений у додаток до ППР, що є його невід’ємною частиною.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44539
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо виправлення помилок, допущених при заповненні Інформаційного підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому р
01.07.2026 10:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 197.11 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції із:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії (п. 30.3 ст. 30 ПКУ).
Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (далі – Порядок № 153).
Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі (п. 30.8 ст. 30 ПКУ).
При цьому, п. 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України (далі – ДПС), в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Додаток 8). У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України.
У заголовній частині Додатка 8 зазначається назва проекту МТД, дата, номер державної реєстрації такого проекту (державна реєстрація проекту підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153), найменування партнера з розвитку, найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності), індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість виконавця та кошторисна вартість проекту МТД (вказується у валюті, що вказана в проекті МТД).
В табличній частині Додатка 8 зазначаються:
у графі 1 – порядковий номер;
у графі 2 – дата і номер контракту (договору) про постачання товарів, робіт і послуг;
у графах 3 – 8 – інформація стосовно продавця товарів, робіт і послуг, що отримані у пільговому режимі за кошти МТД, а саме: найменування підприємства – продавця, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, дані податкової накладної, що складена продавцем (дата і податковий номер, сума постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню/звільненню від оподаткування ПДВ).
Порядком № 153 не передбачено виправлення помилок у Додатку 8.
Водночас, оскільки Додаток 8 до Порядку № 153 є підтвердженням права на застосування пільги, то з метою виправлення помилок можливе надання нового Додатка 8 разом із поясненнями у довільній формі щодо обставин такого подання.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44541
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Внаслідок невірного заповнення реквізиту платіжної інструкції кошти не надійшли до відповідного рахунку у встановлені терміни:
01.07.2026 10:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи застосовується відповідальність до платника податків, якщо внаслідок невірного заповнення реквізиту платіжної інструкції кошти не надійшли до відповідного рахунку бюджетної класифікації у встановлені ПКУ терміни, повідомляє.
Фінансова відповідальність не застосовується за умови підтвердження помилкової сплати платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок із дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету з обов’язковим вчиненням платником податків дій, передбачених ст. 43 Податкового кодексу України, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41733
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи підлягають поверненню сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь?
01.07.2026 10:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 3 п. 4 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (із змінами і доповненнями) сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому, період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звітності, що містить відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу
01.07.2026 10:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород) на суму податкової соціальної пільги (ПСП), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2026 році розмір заробітної плати, що дає право на ПСП, становить 4 660,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3 328,00 грн х 1,4).
Нагадуємо, що базова ПСП дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому на 01 січня звітного податкового року, тобто у 2026 році ПСП – 1 664 гривні.
Отже, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на ПСП за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ПРРО – зручний і простий сучасний мобільний пристрій
01.07.2026 10:03
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що видача фіскального чека під час здійснення кожної розрахункової операції має стати звичайною нормою.
Нагадуємо, що з 01 січня 2022 року всі суб’єкти господарювання (СГ) (крім ФОПів – платників єдиного податку 1 групи) зобов’язані використовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні РРО (ПРРО) та видавати споживачам розрахункові документи встановленої форми у паперовому або електронному вигляді.
Застосування РРО та ПРРО є обов’язковим, якщо у господарській діяльності як спосіб оплати товарів, робіт послуг приймаються:
- готівкові кошти;
- електронні платіжні засоби;
- замінники гривні (платіжні чеки, талони, жетони тощо);
- повернуті товари (ненадані послуги, невиконані роботи).
СГ обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій.
Апаратний РРО та ПРРО є тотожними засобами контролю розрахунків за товари, роботи, послуги. ПРРО – це цифровий аналог касових апаратів.
ДПС пропонує бізнесу до застосування безоплатне ПРРО, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача. Його встановлюють на комп’ютер, планшет або смартфон. Після цього касир створює і фіскалізує чеки за допомогою програми.
ПРРО є сучаснішим, мобільнішим, потребує менших витрат на обслуговування та дозволяє видавати, як електронні, так і паперові чеки. Електронні чеки касир надсилає споживачам електронною поштою, в месенджерах та іншими способами. За потреби, СГ може придбати принтер і роздруковувати е-чеки у місцях продажу (надання послуг).
Для роботи з ПРРО СГ необхідно здійснити 8 кроків:
Крок 1. Обрати пристрій, на який буде встановлено ПРРО.
На вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ завантажити та встановити безкоштовне програмне забезпечення ПРРО від ДПС.
Крок 2. Повідомити ДПС про господарську одиницю, де встановлюється ПРРО, як про об’єкт оподаткування шляхом подання Заяви за формою № 20-ОПП (форма J/F1312006).
Крок 3. Засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (форма J/F1316605) або декілька заяв – за потреби.
Крок 4. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для відповідальної особи.
Крок 5. Через Електронний кабінет або будь-яке інше програмне забезпечення надіслати повідомлення про надання інформації щодо КЕП стосовно осіб (касирів), яким надано право роботи з ПРРО (форма J/F1391802).
Крок 6. Ввести в ПРРО перелік товарів.
Крок 7. Відкрити робочу зміну на ПРРО на підставі технологічного повідомлення з типом відкриття зміни, яке автоматично формується програмним забезпеченням ПРРО при виконанні такої операції особою, яка здійснює розрахункові операції. На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.
Крок 8. Закрити робочу зміну на підставі Z-звіту або технологічного повідомлення про закриття зміни, яке формує програмне забезпечення ПРРО після формування Z-звіту.
СГ, який працює добросовісно, сумлінно та прозоро, з повагою до споживачів, створює умови для чесної конкуренції. При цьому, кожен, хто отримує чек за товар (послугу), має гарантію, що він захищений, як покупець.
Довідково:
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha.
Більше про ПРРО – у банері «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Постанова КМУ від 11.12.2029 №1165: зупинення реєстрації податкових накладних/
01.07.2026 10:01
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Постанова КМУ від 11.12.2029 №1165: зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». На запитання платників відповідала головний державний інспектор відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія БІЛОУСОВА.
Питання: Яким чином подається пояснення до таблиці даних платника ПДВ?
Відповідь: Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок 1165) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку 1165).
Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку 1165).
Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна > Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр електронних форм податкових документів.
Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.
Питання: Чи є у платників податків можливість завчасного отримання інформації про наявні податкові ризики для унеможливлення віднесення платника до переліку ризикових?
Відповідь: Відповідно до пункту 6 Порядку 1165, питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку 1165 визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Наказом Державної податкової служби від 11.01.2023 №19 (зі змінами) затверджено довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, згідно якого визначено 20 таких кодів.
Звертаємо увагу, що прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку комісією регіонального рівня здійснюється лише у відповідності до вимог Порядку зупинення реєстрації.
Важливо зазначити, що фахівцями податкової служби постійно проводиться роз’яснювальна робота з бізнес-спільнотою регіону, де надаються детальні роз’яснення щодо податкової інформації, яка може слугувати підставою для включення до переліку ризикових, поради щодо ведення діяльності платника податку для уникнення потрапляння до зазначеного переліку, та у разі необхідності розробляється та надається дорожня карта щодо необхідних дій для виходу платника із ризикової категорії.
Питання: В якому розділі Електронного кабінету можливо (сформувати) переглянути інформацію, щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено як в поточному так і в попередніх періодах?
Відповідь: Для отримання інформації щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, платник, може подати запит за кодом форми J/F 1320101 «Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних стосовно податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено», в якому зазначити запитувану інформацію на певну дату.
Режим «ПН / РК, реєстрація яких зупинена» меню «Моніторинг ПН / РК» містить інформацію по податкових накладних / розрахунках коригування реєстрацію яких зупинено в розрізі періодів та контрагентів.
Питання: Як платнику податків позбутися статусу «ризиковості» без звернення до суду?
Відповідь: Платник податку може скористатися правом визначеним пунктом 6 Порядку 1165, та подати інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковостіна розгляд комісії регіонального рівня.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Крім того, платник податку має право подати скаргу на рішення регіональної комісії. Скарга подається платником податку протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Питання: Чи можна подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН після спливу 365 днів?
Відповідь: Ні. Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України
12 грудня 2019 року № 520 (далі – Порядок № 520) визначено термін 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК. Нормами цього порядку, ПКУ та з урахуванням вимог інших норм чинного законодавства України не передбачено виключень.
Питання: Чи переривається термін, встановлений ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН?
Відповідь: У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ та абзаці першому п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Видача розрахункових документів: чому це важливо
01.07.2026 10:00
Заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Роман ДУДНИК зустрівся з журналістами газети «Приватний підприємець». Під час пресконференції говорили про порядок застосування РРО/ПРРО та новий цифровий сервіс «TAX Control».
Журналіст: Розпочнемо з фіскальних чеків. У яких формах продавець має право їх видавати?
Роман ДУДНИК: Відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95 ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (Закон № 265) при проведені розрахункової операції, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати споживачеві відповідний розрахунковий документ (фіскальний чек). Продавець має право обирати з якою касовою технікою вести бізнес, а саме з програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО) чи класичними реєстраторами розрахункових операцій (РРО). Відповідно споживачам можуть видаватись фіскальні чеки як в паперовому вигляді, так і в електронній формі.
Журналіст: Яка відповідальність за невидачу відповідного розрахункового документа? Чи всі суб’єкти господарювання повинні використовувати РРО/ПРРО? На які норми законодавства потрібно звернути увагу?
Роман ДУДНИК: За невидачу відповідного розрахункового документу у момент проведення розрахункової операцій передбачена така сама відповідальність як і за здійснення господарської діяльності без застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО. (вимога п.1 та 2 ст.3 Закону № 265).
З 01 січня 2022 року майже всі суб’єкти господарювання, окрім платників єдиного податку І групи, повинні у своїй діяльності при проведенні розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстровану касову техніку та видавати фіскальні чеки споживачам. При продажі ювелірних виробів, мед препаратів, а також надання медичних послуг такий обов’язок виник з 01.01.2021 року.
Представникам бізнесу, ми завжди рекомендуємо ознайомитись з вимогами Закону № 265. Особливу увагу вато приділити ст.3, 9, 17 та 20 цього документу.
А також уважно прочитати наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2026 №13 «Про затвердження положення про форму та зміст розрахункового документу» та звернути особливу увагу на п.2 розділ ІІ.
Видані фіскальні чеки не тільки захищають права споживачів на отримання якісних товарів та послуг, а також підтверджують сумлінну господарську діяльність бізнесу, який працює відкрито з дотримання всіх норм законодавства.
Журналіст: Що робити у разі виходу з ладу РРО?
Роман ДУДНИК: Додатково звертаємо увагу на практичному питанні по роботі бізнесу у разі виходу з ладу РРО.
Суб’єкти господарювання можуть у податковій службі додатково зареєструвати на РРО паперові розрахункові квитанції. У разі відсутності електроживлення або технічного пошкодження РРО, продавець товарів чи послуг повинен надати споживачам розрахункові квитанції, які після відновлення роботи РРО (відновлення живлення) вносяться до фіскальної пам’яті РРО.
У ПРРО передбачено режим роботи «Офлайн». При якому є можливість видачі споживачам фіскальних чеків без наявності інтернету.
Режим «Офлайн» включається у разі відсутності інтернету або зв’язку з сервером. Для даного режиму суб’єкту господарювання необхідно забронювати діапазон номерів чеків.
Більшість ПРРО можуть працювати і в тому числі, коли відсутня електроенергія.
Режим «Офлайн», це, по суті, розрахункові квитанції, тільки електроні.
У разі виходу з ладу РРРО/ПРРО та відсутності квитанцій або режиму «офлайн» здійснювати продаж товарів або послуг заборонено.
Журналіст: Куди можна звернутись споживачеві у разі невидачі розрахункового документа?
Роман ДУДНИК: Державна податкова служба України продовжує курс на цифровізацію та створення зручних сервісів для громадян і бізнесу. Черговим кроком у цьому напрямку стало запровадження нового цифрового сервісу «TAX Control».
Це простий, швидкий і надзвичайно зручний інструмент, який дозволяє кожному долучитися до боротьби з тіньовою економікою та зробити свій внесок у прозорість фінансових процесів в Україні.
Сервіс створено для того, щоб громадяни могли легко та безпечно повідомляти про можливі порушення податкового законодавства. Жодних складних процедур – лише кілька кліків, і ви допомагаєте будувати чесні правила гри для всіх.
Хочу наголосити, що тіньова економіка – один із чинників, що стримує розвиток країни. А прозорість і відповідальність бізнесу – основа стабільного економічного зростання та наповнення бюджету.
До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області через сервіс «TAX Control» цього річ уже надійшло 82 повідомлення про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Отримана інформація опрацьовується та перевіряється, а у випадку її підтвердження вживають відповідні заходи реагування, зокрема організацією проведення перевірок.
Наголошуємо, що податковий контроль ДПС здійснює з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, та виключно на підставі ризик-орієнтованого підходу і за наявності високих ступенів ризику.
Звертаємо увагу, що віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті (https://tax.gov.ua).
Повідомляйте:
- про невидачу фіскального чека;
- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції;
- відмову прийняти картку;
- роботу без державної реєстрації;
- неоформлених працівників.
Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою.
«ТAX Control» - це ваш інструмент контролю. Долучайтеся до формування чесного економічного середовища.
https://chp.com.ua/all-news/item/101031-vidacha-rozrakhunkovikh-dokumentiv-chomu-tse-vazhlivo
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Трансфертне ціноутворення: понад 100 компаній самостійно скоригували податкові показники
01.07.2026 09:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Понад 100 компаній за 5 місяців цього року самостійно скоригували ціни контрольованих операцій та суми податкових зобов’язань на понад 3 млрд грн. За минулий рік ця сума сягнула 6,3 млрд грн. Ці цифри говорять про головне – контроль за трансфертним ціноутворенням в Україні переходить на новий рівень.
Про це зазначила очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух під час онлайн вебінару, організованого Deloitte Ukraine. Модератором заходу став керівник практики трансфертного ціноутворення Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.
«Ефективність роботи ДПС не вимірюється кількістю перевірок чи штрафів. Для нас головний показник – добровільний комплаєнс. Бо бізнес, який працює чесно і прозоро, виконує свої податкові зобовʼязання для нас є партнером. І якщо бізнес самостійно приводить свої операції до принципу «витягнутої руки», значить система працює правильно. І перехід до ризико-орієнтовано підходу, до постійної комунікації з бізнесом – ефективний. Бізнес розуміє: наші аналітичні інструменти бачать ризики ще до того, як до вас звернеться податковий інспектор», – сказала Леся Карнаух.
ДПС відходить від формального паперового аналізу та оцінює значні масиви інформації за допомогою інформаційної системи Big Data TP. Ця система використовує понад 100 алгоритмів ризик-аналізу. Вона автоматично оцінює показники ліквідності, платоспроможності, структури ЗЕД, порівнює рентабельність сторін операції із середньогалузевими рівнями та миттєво підсвічує аномалії у ціноутворенні.
Один з таких показових кейсів. Наприклад, компанія, яка працювала в Україні згодом перенесла виробництво за кордон. Продукцію почали випускати з використанням українських технологій без компенсації за використання інтелектуальної власності, а прибуток перевели до нерезидента у країні з пільговим оподаткуванням. І це приклад явної схеми штучного перенесення центру прибутку.
«До речі, щороку в середньому ми отримуємо близько 2,5 тисячі звітів. У 2025 – вже 2,9 тисячі звітів, у яких загальний обсяг контрольованих операцій сягнув 3,3 трильйона гривень. Це колосальний масив даних, який неможливо й економічно недоцільно перевіряти «наосліп», – додала вона.
За словами Лесі Карнаух, ДПС також чітко розуміє, що хвилює бізнес сьогодні. І робить все, щоб умови роботи були прогнозовані.
Під час заходу обговорили законопроєкт, який імплементує стандарти ОЕСР та План дій BEPS, розширює коло контрольованих операцій і посилює вимоги до трансфертного ціноутворення. ДПС чітко розуміє, що коло контрольованих операцій розшириться, під контроль потраплять нові категорії операцій. Але зміна фокусу контролю буде направлена на реальні ризики агресивного податкового планування.
Значно змінює ситуацію і повноцінний запуск механізму Country-by-CountryReporting (CbC). Він дозволяє вийти за межі локального бачення і побачити глобальну картину, де знаходиться прибуток компанії, реальні працівники та активи. Активно інтегруємо новітні інструменти такі як електронний аудит SAF-T та звіти по контрольованих іноземних компаніях (КІК).
«Наше важливе завдання попри всі виклики побудувати податкову систему, яка буде зрозумілою для сумлінного інвестора та водночас не залишить можливостей для штучного виведення прибутків з України», – додала очільниця ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1025900.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
