Блог

Федоренко

ВПО можуть отримати податкову знижку за витрати на оренду житла: які документи необхідні

06.08.2026 14:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1037282.html повідомила.
Внутрішньо переміщені особи мають право скористатися податковою знижкою за витрати на оплату оренди житла, якщо виконуються визначені законодавством умови.
Податкова знижка – це можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб за рахунок витрат, які платник здійснив протягом звітного року та документально підтвердив.
Для її отримання платник має подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Зробити це необхідно до 31 грудня року, наступного за звітним.
До податкової знижки можуть бути включені лише фактично понесені витрати, підтверджені відповідними документами – квитанціями, чеками, платіжними документами або договором, у якому зазначені вартість послуг та строки їх оплати.
Для внутрішньо переміщених осіб право на податкову знижку за оренду житла виникає за умови, що:
- платник та члени його сім’ї першого ступеня споріднення не мають у власності придатного для проживання житла (крім житла на тимчасово окупованих територіях);
- платник не отримує передбачені законодавством бюджетні виплати для компенсації витрат на проживання.
Для підтвердження права на податкову знижку необхідно подати до контролюючого органу за місцем обліку:
- податкову декларацію про майновий стан і доходи;
- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- копію договору оренди житла;
- документи, що підтверджують оплату оренди;
- відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті));
- документи, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, зокрема щодо відсутності, у т. ч. членів сім’ї першого ступеня споріднення, у власності придатного для проживання житла або відсутність виплат на покриття витрат на проживання.
Договір оренди житла має бути укладений у письмовій формі. Саме він підтверджує факт орендних відносин між власником житла та орендарем.
Документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, може бути витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій щодо не отримання платником податків адресної допомоги для покриття витрат на проживання тощо.
Подати декларацію можна до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку. У разі зміни адреси проживання або інших персональних даних внутрішньо переміщені особи мають повідомити про це податковий орган шляхом подання відповідної заяви для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Детальніше: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39278

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Леся Карнаух: Громади мають активніше працювати над розширенням бази оподаткування – це додаткові ресурси для розвитку

06.08.2026 14:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Громади мають значно активніше працювати над розширенням бази оподаткування. Від цього залежить збільшення надходжень до місцевих бюджетів та їхня фінансова спроможність. Про це зазначила очільниця ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з представниками Всеукраїнської асоціації громад.
«За перше півріччя надходження податків та зборів до місцевих бюджетів зросли майже на 16 % порівняно з минулим роком. Але знаю, що потенціал ще більший. І саме завдання громад насамперед зробити все, щоб база оподаткування постійно зростала. Кожен гектар землі, кожен об’єкт нерухомості, кожне робоче місце і кожен легальний бізнес мають бути відображені в державних реєстрах та працювати на розвиток громади. Бо це гроші, які йдуть на розвиток соціальних та інфраструктурних проєктів саме на місцях», – сказала вона.
За її словами, дуже часто помилкове нарахування майнових податків відбувається саме через некоректну інформацію в реєстрах.
ДПС вже активізувала співпрацю з громадами. Обмін інформацією, звірка даних, спільне виявлення проблемних питань та оперативне їх вирішення – це та системна предметна допомога, яку ми надаємо.
Ще одне важливе питання, яке порушують громади, – сплата ПДФО за місцем проведення діяльності.
Учасники обговорили механізми, які дозволять громадам контролювати правильність зарахування цього податку і оперативно реагувати у випадках, коли кошти надходять не до того бюджету.
«Якісний сервіс. Це одне з першочергових завдань, яке стоїть перед ДПС. Сервіс має бути якісним, своєчасним, ефективним. Щоб люди не витрачали чимало часу на спілкування з податковою. Це про автоматичну реєстрацію даних, активну співпрацю між державними органами та обмін інформацією, сплату податків в один клік. Сьогодні в Україні працюють 20 Офісів податкових консультантів та 84 онлайн-пункти, 261 Центр обслуговування платників. І ми активно розвиваємо сервіси, щоб люди незалежно від місця проживання отримували належні послуги», – додала Леся Карнаух.
Очільниця ДПС також зазначила, що для податкової громади – це партнери у створенні чесної економіки, де кожна гривня працює на розвиток територій.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1037182.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи може один суб’єкт господарювання отримати в Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС на одну і ту ж саму особу декілька КЕП?

05.08.2026 10:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 23 п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Закон № 2155 не обмежує суб’єкта господарювання мати декілька КЕП.
Отже, суб’єкт господарювання може отримати в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України декілька КЕП. Такі отримані КЕП є різними, оскільки засобами кваліфікованого електронного підпису чи печатки забезпечується належний рівень унікальності пари ключів, що ними генеруються.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Який документ підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі та яким чином можна його отримати?

05.08.2026 10:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено: взяття на облік юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), отриманих з ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).
Дані про взяття на облік таких страхувальників передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.
Частиною другою ст. 11 Закону № 755 визначено, що відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (із змінами) (далі – Порядок № 1692).
Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 2464, п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами), платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755 (дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства), контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ.
Враховуючи викладене вище, документом, що підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі, є:
для платників, на яких поширюється дія Закону № 755, – відомості (виписка) з ЄДР, яку платник може отримати згідно з процедурами, встановленими Порядком № 1692. Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua);
для платників, на яких не поширюється дія Закону № 755, – повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, яке безоплатно надсилається (вручається) контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік.
Також, платник єдиного внеску/застрахована особа може отримати документальне підтвердження інформації, яка наявна в реєстрі страхувальників, шляхом направлення запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників до контролюючого органу.
Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651 та постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1.
На даний час реалізована можливість направити запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою 1-ЗРС через інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (режим «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету) та отримати витяг з реєстру страхувальників або довідку з реєстру страхувальників за формою 1-ДРС (режим «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Випадки, за яких юридична особа – платник єдиного податку не визначає МПЗ

05.08.2026 10:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) не визначається для:
земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
земель запасу;
невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
При цьому МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Поряд з цим, при визначені загального МПЗ враховуються особливості, визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43162

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників ПДВ!

05.08.2026 10:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 189.12 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у випадках, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об’єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку.
Для застосування зазначеного порядку оподаткування необхідно, щоб виконувалися такі умови:
- продукція або продукти її переробки мають класифікуватися як сільськогосподарські;
- продукція та продукти її переробки реалізуються у тому вигляді, у якому їх було придбано, тобто проведення технологічних процесів, пов’язаних з її обробкою, доробкою, переробкою тощо, не повинно бути;
- придбання продукції та продуктів її переробки здійснено лише у фізичних осіб, які не є платниками податку на додану вартість;
- продаж здійснюється виключно неплатникам податку на додану вартість.
Таким чином, об’єктом оподаткування ПДВ у платника податку буде встановлена ним торгова націнка. При цьому податковий кредит не визначається.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

В який термін платник має право надати органу ДПС документи, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, що

05.08.2026 10:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Так, п. 86.7 ст. 87 ПКУ встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
При цьому відповідно до п.п. 39.5.2.20 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ у разі незгоди платника податків або його представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», вони мають право подати свої заперечення протягом 30 днів з дня отримання акта. При цьому платник податків має право подати разом із запереченнями або в погоджений строк документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень.
Згідно з п. 44.7 ст. 44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Отже, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи (у тому числі документи, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності) і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
У разі проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», вони мають право подати свої заперечення протягом 30 днів з дня отримання акта. При цьому документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень, подаються разом із запереченнями або у погоджений строк.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дохід виплачений юрособою ФОПу, яка не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування: як повернути надмір

05.08.2026 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Отже, якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами). ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан та доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу, отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Яка передбачена форма заяви (довідки) підтвердження, що чоловік (дружина) не користується правом на підвищений граничний розмір

05.08.2026 10:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Також, якщо платник податку має право на застосування ПСП, передбаченої п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то згідно з п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ граничний розмір доходу одному з батьків визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування соціальної пільги» визначено, що платник податку подає роботодавцю заяву про застосування пільги за формою встановленою Державною податковою службою України.
Форму заяви про застосування ПСП було затверджено наказом ДПА України від 30 вересня 2003 року № 461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» (далі – Наказ № 461), однак він втратив чинність.
Нормами ПКУ не передбачено встановлення форми заяви про застосування ПСП.
Для забезпечення реалізації платниками податку права на податкову ПСП, платником податку може подаватися заява у довільній формі.
При цьому за зразок при оформленні такої заяви може використовуватись форма заяви, що була встановлена Наказом № 461.
Оскільки скористатися підвищеним кратно кількості дітей доходом при реалізації права на ПСП, може тільки один з батьків – платників податку, то у заяві потрібно зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні ПСП за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.
Враховуючи викладене, відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей відображаються у заяві про застосування пільги, яка надається платником податку роботодавцю на застосування ПСП.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо обмеження застосування спрощеної системи оподаткування

05.08.2026 10:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 210.2 ст. 210 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка визначає спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату, під поняттям «вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату» розуміються товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701 – 9706 згідно з УКТ ЗЕД.
Оскільки інші розділи ПКУ не містять визначення поняття «вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату», то для застосуванням норм ст. 291 ПКУ використовується поняття, наведене у п. 210.2 ст. 210 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19086. Предыдущая cтраница | Страница 18 из 1909 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua