12:32
Сільськогосподарська ділянка перебуває у власності або користуванні платника податку на прибуток підприємств неповний рік: деяк
02.03.2026 16:35
Сільськогосподарська ділянка перебуває у власності або користуванні платника податку на прибуток підприємств неповний рік: деякі особливості заповнення звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 141.9 ст. 141 розд. III ПКУ.
Платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
При визначенні платником податку мінімального податкового зобов’язання відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 розд. I ПКУ застосовуються формули, наведені у зазначених підпунктах, з урахуванням кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису).
Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 розд I ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.
Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/коригування земельними ділянками, які враховуються при визначені суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
У Додатку МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Декларації передбачено Розрахунок мінімального податкового зобов’язання, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь і розраховується щодо кожної земельної ділянки.
Зокрема, у графах 13 та 14 відображається розрахунок мінімального податкового зобов’язання земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена (непроведена).
У графах 16 та 17 відображається сума мінімального податкового зобов’язання по кожній земельній ділянці, розрахована відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яка не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара, з урахуванням кількості місяців перебування у власності, оренді, користуванні на інших умовах відповідних земельних ділянок.
У графі 18 відображається сума мінімального податкового зобов’язання, яка має найбільше значення (або за розрахунком згідно з підпунктами 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 розд. I ПКУ або відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, або рідинами, що використов
02.03.2026 16:35
Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі ст. 41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування – територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцезнаходженням заявника (частина шоста ст. 34 Закону № 3817).
Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії на право, зокрема, оптової торгівлі оптової торгівлі тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Форма заяви щодо ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та порядок її заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
У заяві про отримання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах суб’єкти господарювання зазначають:
реквізити заявника;
вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;
найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;
код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
Згідно зі ст. 51 Закону № 3817 перший платіж за ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податковим агентам – особам, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР про
02.03.2026 16:34
Податковим агентам – особам, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР про сплату ПДФО, військового збору
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Підпунктом «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється стосовно: юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій; платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів; фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність; відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, податкові агенти – особи, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (неприбуткові організації, представництва нерезидентів тощо) сплачують податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подають Розрахунок за новим місцезнаходженням.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Реєстрація платником ЄП четвертої групи новоутвореного сільськогосподарського товаровиробника – юридичної особи
02.03.2026 16:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізична особа передає земельну ділянку в оренду: яка дата є визначальною при визначенні МПЗ
02.03.2026 16:33
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною першою ст. 210 Цивільного Кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ст.ст. 125 – 126 Земельного кодексу України в право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).
Підпунктами 1 та 2 п.п. 1 п. 1 ст. 2 Закону № 1952 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Отже, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) встановлено ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 170.14 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ передбачено, що для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.
Таким чином, при визначені загального МПЗ для фізичної особи у разі передачі земельної ділянки в оренду визначальною є дата реєстрації укладеного договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 01 січня та протягом того ж року переходять з єдиного
02.03.2026 16:33
Порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 01 січня та протягом того ж року переходять з єдиного податку на загальну систему оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (крім виробників сільськогосподарської продукції), а у разі ліквідації платника після переходу на загальну систему оподаткування – закінчується датою ліквідації.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за річний податковий (звітний) період подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Виробники сільськогосподарської продукції у разі переходу на загальну систему оподаткування з 01 січня поточного звітного року подають окремо Декларацію за період з 01 січня по 01 липня поточного звітного року, а починаючи з 01 липня поточного року застосовують річний податковий період, який починається з 01 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Платник податку на прибуток зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання Декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи має право юридична особа – платник єдиного податку третьої групи придбати (продати) військові облігації внутрішньої державної
02.03.2026 16:32
Чи має право юридична особа – платник єдиного податку третьої групи придбати (продати) військові облігації внутрішньої державної позики?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини третьої ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3480) облігації внутрішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.
Абзацом першим частини першої ст. 44 Закону № 3480 визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» (зі змінами) (далі – Постанова № 80) встановлено, що у період воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Міністерство фінансів України може розміщувати облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» відповідно до затверджених Постановою № 80 основних умов розміщення (емісії) державних облігацій.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПКУ.
Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи визначено п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Якщо Товариство не є фінансовою установою та здійснює разову операцію щодо придбання (продажу) військових облігації внутрішньої державної позики, то така юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за умови дотримання вимог, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ.
Водночас звертаємо увагу, що діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи щодо придбання (продажу) військових облігації внутрішньої державної позики на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, при здійсненні якого суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Додаток БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств: на підставі яких документів заповнюється?
02.03.2026 16:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Додаток БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) (далі – Додаток БД) заповнюють платники податку, які безоплатно надали допомогу неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Для заповнення показників таблиць 2 та 3 Додатка БД (далі – Таблиця 2, Таблиця 3) попередньо здійснюється розрахунок показників у таблиці 1 Додатка БД (далі – Таблиця 1).
Так, показники Таблиці 1 «Розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, у разі перевищення якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 та п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ)», а саме:
рядка 1.1 «Оподатковуваний прибуток попереднього звітного року (позитивне значення (рядок 04 - рядок 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік))» графи 3 враховуються при розрахунку показника у рядку 2.2.1 графи 7 Таблиці 2;
рядка 1.2 «Сума обмеження в розмірі 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, позитивне значення (рядок 1.1 Таблиці 1 × 4/100)» графи 3 – при розрахунку показника у рядку 2.3 графи 7 Таблиці 2;
рядка 1.3 «Сума обмеження в розмірі 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, позитивне значення (рядок 1.1 Таблиці 1 × 8/100)» графи 3 – при розрахунку показника у рядку 2.4 графи 7 Таблиці 2 та показника у рядку 3.2 графи 7 Таблиці 3.
У Таблиці 2 «Безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо якого визначено обмеження відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 розд. III або п. 72 підрозд. 4 розд. XX ПКУ» відображаються:
у рядках 1 - n граф 1 - 3 – інформація щодо кожної неприбуткової організації: найменування; код згідно з ЄДРПОУ; код ознаки неприбутковості;
у рядках 1 - n граф 4 - 6 – сума безоплатно перерахованих (переданих) коштів, вартість безоплатно переданих товарів, вартість безоплатно виконаних робіт, наданих послуг в розрізі неприбуткових організацій;
у рядках 1 - n графи 7 – загальна вартість безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг в розрізі неприбуткових організацій; (графа 4 + графа 5 + графа 6);
у рядку 2.1 «Усього, у тому числі:» – сумарне значення по рядкам 1 - n граф 4 – 7, включаючи показники по благодійним організаціям, що мають код ознаки неприбутковості 0036, та виокремлюються у рядку 2.2.
у рядку 2.2.1 – питома вага наданої благодійним організаціям допомоги – відсоток від суми оподаткованого прибутку попереднього звітного року, що визначають шляхом ділення загальної вартості безоплатно перерахованих (переданих) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг благодійним організаціям на оподатковуваний прибуток попереднього звітного року (рядок 2.2 графи 7 Таблиці 2 / рядок 1.1 графи 3 Таблиці 1) х 100;
у рядку 2.3 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 2.1 графи 7 Таблиці 2 – рядок 1.2 графи 3 Таблиці 1). На суму такого перевищення має бути застосовано коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Водночас вартість наданої безоплатної допомоги в межах встановленого ліміту не призводить до застосування цієї різниці;
у рядку 2.4 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 8 відс. оподатковуваного прибутку за умови, що показник питомої ваги наданої благодійним організаціям допомоги, зазначеної в рядку 2.2.1 графи 7 Таблиці 2 перевищує 4 відсотки. У такому разі застосовують коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Якщо дотримано показник питомої ваги (понад 4 відс.) наданої допомоги благодійним організаціям, а загальна вартість всієї допомоги не перевищує 8 відс. від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (показник рядка 1.3 графи 3 Таблиці 1), коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування не застосовують.
Показники рядків 2.3 та 2.4 графи 7 Таблиці 2 переносяться в рядки 3.1.9 БД та 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Додаток РІ) відповідно. Одночасне перенесення показників до рядків 2.3 та 2.4 Додатка РІ не допускається.
Тобто, платник податку застосовує одну з різниць, визначену або п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, або п. 72 підрозд. 4 розд. «Перехідні положення» ПКУ.
У Таблиці 3 « Безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо якого визначено обмеження відповідно до п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 розд. III ПКУ» відображаються:
у рядках 1 - n граф 1 – 3 – інформація щодо кожної неприбуткової організації сфери фізичної культури і спорту: найменування; код згідно з ЄДРПОУ; код ознаки неприбутковості;
у рядках 1 - n граф 4 - 6 – сума безоплатно перерахованих (переданих) коштів, вартість безоплатно переданих товарів, вартість безоплатно виконаних робіт, наданих послуг в розрізі неприбуткових організацій;
у рядках 1 - n графи 7 – загальна вартість безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг в розрізі неприбуткових організацій (графа 4 + графа 5 + графа 6);
у рядку 3.1 «Усього» – сумарне значення по рядкам 1 - n граф 4 – 7;
у рядку 3.2 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. На суму такого перевищення має бути застосовано коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Водночас вартість наданої безоплатної допомоги в межах встановленого ліміту не призводить до застосування цієї різниці.
Показник рядка 3.2 переноситься у рядок 3.1.13 БД Додатка РІ.
Слід зазначити, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток, як встановлено абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ, використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги нотаріусів!
02.03.2026 16:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: до якого контролюючого органу нотаріус подає Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та додатки 4ДФ до Розрахунку з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам та про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), якщо робоче місце (контора) знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, повідомляє.
Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) державний нотаріус щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені державним нотаріусом протягом звітного місяця, а приватним нотаріусом протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами та про видачу свідоцтв на право на спадщину.
У зазначеному вище випадку Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). При цьому, нотаріус подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:
- з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, далі – Кодифікатор) за місцем свого постійного проживання;
- з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44096
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податкова декларація про майновий стан і доходи: звітуйте про доходи у зручному форматі
02.03.2026 16:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році.
Акцентуємо увагу, що громадяни мають можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) дистанційно, за допомогою Електронного кабінету (Е-кабінет).
У меню «ЕК для громадян» вкладка «Податкова декларація» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
При цьому, в Е-кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Наголошуємо, що Е-кабінет – це зручний сервіс, який:
- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
- мінімізує помилки при заповненні податкової декларації;
- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.
Долучайтесь до сучасного формату оперативної взаємодії з податковою службою за допомогою електронних сервісів!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
