07:36
Що відноситься до стаціонарного джерела забруднення атмосфери?
20.11.2025 15:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розд. VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД (п. 46 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання становить 24 години: порядок створення РРО фіскального звітного чеку (
20.11.2025 15:45
Тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання
становить 24 години: порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.
Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.
Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.
Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Умови, за яких ФОП – платник єдиного податку може самостійно (добровільно) перейти на іншу групу сплати єдиного податку
20.11.2025 15:44
Умови, за яких ФОП – платник єдиного податку може самостійно (добровільно) перейти на іншу групу сплати єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Встановлення мінімального допустимого строку амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у
20.11.2025 15:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлені мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації).
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Пунктом 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Отже, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відокремлені підрозділи (філії) юридичної особи не можуть подавати податкові декларації з плати за землю
20.11.2025 15:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Платниками плати за землю є:
платники земельного податку (п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ):
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
на праві постійного користування;
на умовах оренди.
Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) та підпунктів 14.1.34 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права на землю.
Частиною першою ст. 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (частина друга ст. 96 ЦКУ).
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (частина перша ст. 95 ЦКУ).
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, податкові декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати) до контролюючих органів за місцезнаходженням земельних ділянок повинні подавати платники плати за землю – юридичні особи – власники та землекористувачі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізичній особі нараховані дивіденди: що з оподаткуванням військовим збором?
20.11.2025 15:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Під терміном «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи зазначене, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи може працівник юридичної особи підписати реєстраційну картку для отримання кваліфікованих ЕДП?
20.11.2025 15:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини шостої ст. 22 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», уповноважений представник юридичної особи або фізичної особи – підприємця (ФОП) підписує документи, необхідні для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (ЕДП) під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або ФОПа здійснює ідентифікацію працівника, а також ідентифікацію особи уповноваженого представника юридичної особи або ФОПа відповідно до вимог цієї статті та перевіряє обсяг його повноважень за документом, що визначає повноваження уповноваженого представника юридичної особи або ФОПа, чи з використанням інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в торговельному, банківському чи судовому реєстрі, який ведеться країною резидентства іноземної юридичної особи.
Враховуючи викладене, працівник юридичної особи не може підписувати реєстраційну картку для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Трудові відносини: інформація для роботодавця при оформленні неповнолітньої особи
20.11.2025 15:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Оформлення трудових відносин з неповнолітніми працівниками має здійснюватися відповідно до законодавства, зокрема й з урахуванням податкових вимог.
Так, відповідно до чинного законодавства, після видання наказу про прийняття на роботу неповнолітнього працівника до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (фактичного виконання працівником трудових обов’язків), роботодавець зобов’язаний повідомити про це Державну податкову службу України за встановленою формою.
Трудовий договір із неповнолітнім працівником укладається у письмовій формі.
Повідомлення подається в електронному або паперовому вигляді разом з копією в електронній формі, а дані про працівника вносяться до Реєстру застрахованих осіб.
Інформацію про працівника, який не досяг 18-річного віку, необхідно окремо фіксувати в Журналі обліку працівників, обов’язково із зазначенням дати народження.
Доходи, отримані неповнолітніми в межах трудових відносин, оподатковуються на загальних підставах. У той же час, у разі наявності підстав та дотримання умов, працівники до 18 років можуть мати право на податкову соціальну пільгу відповідно до статті 169 Податкового кодексу України.
Акцентуємо, що задекларована праця не лише гарантує соціальний захист працівника, а й забезпечує надходження до бюджетів за рахунок сплати податків і зборів та єдиного внеску. Порушення порядку оформлення трудових відносин із неповнолітніми може спричинити адміністративну відповідальність для роботодавця.
Звертаємо увагу, що неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.
Зокрема, підлітки не можуть працювати у небезпечних і шкідливих умовах, під землею, та на інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.
Важливо: у неповнолітнього працівника не повинно бути медичних протипоказань. Тому він має пройти медичне обстеження і надати довідку.
Отже, оформлення неповнолітнього працівника – це не лише кадрове питання. Дотримання усіх етапів – є запорукою прозорої діяльності підприємства та правового захисту молодих працівників.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи сплачує ФОП ПДВ із суми утриманої комісії за користування платіжними системами?
20.11.2025 15:41
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання послуг з виконання платіжних операцій, відповідно до пункту 186.4 статті 186 Податкового кодексу України, є місце реєстрації їх постачальника.
Таким чином, якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій, надаються ФОПу резидентами – надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, то місцем постачання таких послуг є митна територія України. При цьому операції з постачання таких послуг згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій надаються ФОПу нерезидентами, то місце постачання таких послуг визначається за межами митної території і такі операції також не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Отже ФОПу при придбанні послуг у надавачів платіжних послуг, операторів платіжних систем нараховувати та сплачувати ПДВ за такими операціями не потрібно, незалежно від того, постачальник таких послуг є резидентом, чи нерезидентом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Придбання товару резидентом Дія Сіті – платником на особливих умовах у нерезидента: чи є об’єкт оподаткування, якщо кошти за так
20.11.2025 15:41
Придбання товару резидентом Дія Сіті – платником на особливих умовах у нерезидента: чи є об’єкт оподаткування, якщо кошти за такий товар не сплачено/товар не отримано на кінець року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 137.10.4.4 п.п. 137.10.4 п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податкові зобов’язання визначаються у податковій декларації, що подається за результатами податкового (звітного) року, протягом якого за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, відбулася одна з таких подій, зокрема, сплив 365-денний строк (або строк, визначений у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) з дня виплати коштів та/або передачі майна (у тому числі за кордон), якщо такі кошти чи майно залишаються неповернутими або платник податку не отримав у рахунок сплачених коштів майно чи результати виконаних робіт (наданих послуг), або в оплату наданих майна, робіт, послуг кошти (не провів залік зустрічних вимог, внаслідок якого припиняється зобов’язання платника податку із сплати коштів або вивезення майна за кордон).
Вказана норма передбачає сплив терміну за операціями, які були здійснені платником податку, який вже мав статус резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.
Отже, суми заборгованостей, за якими сплив 365-денний строк з дня виплати коштів та/або передачі майна, є об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах при закінченні терміну в 365 днів з дня здійснення першої операції.
Відповідні роз’яснення наведено на підставі Інформаційного листа № 1/2024 «30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті», розміщеного на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
