09:14
Порядок надсилання податкових повідомлень-рішень: що змінилось?
03.03.2026 14:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2025 № 513 (зі змінами) внесено зміни до Порядку надсилання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок).
Оновлений Порядок застосовується з 26.02.2026.
Основні зміни:
- врахування окремих правил сплати податкових зобов’язань під час воєнного стану: якщо платник сплачує суму податкового зобов’язання протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання ППР (форми «Р» та «Д»), штрафні (фінансові) санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується. При цьому нове ППР не складається;
- ППР у разі ліквідації контролюючого органу: у разі ліквідації органу ДПС, який прийняв попереднє ППР, нове рішення оформлює контролюючий орган, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів платника податків;
- оновлення форм ППР (додатки 1 – 30) з урахуванням нової нумерації – форми доповнено, зокрема:
▪ уточненими підставами, у разі встановлення яких надсилається (вручається) ППР;
▪ уніфікованою структурою та єдиними форматами відображення інформації;
▪ оновленим форматом реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.
Додаткові зручності для платників:
- відображення інформації про судові та адміністративні оскарження, що вплинули на розмір узгоджених грошових зобов’язань;
- QR-коди для швидкої та зручної сплати грошових зобов’язань.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Соціальний захист для вагітних і працівників із дітьми – офіційне працевлаштування
03.03.2026 14:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Соціальні гарантії для вагітних жінок, матерів та працівників із дітьми надаються лише за умови офіційного (задекларованого) працевлаштування, що передбачає сплату всіх обов’язкових податків і внесків до бюджету: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Оформлений трудовий договір гарантує не лише стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист, включно з:
- оплачуваними відпустками,
- лікарняними,
- допомогою по вагітності та пологах,
- пільговим режимом праці для працівників із дітьми.
Основні гарантії для вагітних та працівників із дітьми, якщо праця задекларована:
- захист при прийомі на роботу – відмова можлива лише з об’єктивних причин у письмовій формі;
- безпечні умови праці – заборона на підземні, нічні, понаднормові роботи без згоди працівника;
- гнучкий графік – право на неповний робочий час за бажанням працівника;
- заборона звільнення з ініціативи роботодавця – навіть у разі ліквідації підприємства передбачено обов’язкове працевлаштування;
- соціальна підтримка – можливість отримання путівок, матеріальної допомоги;
- перерви для годування дитини – кожні три години (для матерів дітей до 1,5 року).
Ці гарантії поширюються на:
- вагітних;
- жінок з дітьми до 3 років (до 6 – якщо дитина потребує догляду);
- одиноких матерів із дітьми до 14 років або з інвалідністю;
- осіб, які виховують дітей без матері (в тому числі опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо).
Оформлюйте трудові відносини офіційно!
Незадекларована праця – це втрата прав і майбутніх виплат.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порушення вимог щодо використання РРО/ПРРО: застосування фінансових санкцій
03.03.2026 14:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.
Згідно з п.п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19).
Так, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.
При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку
03.03.2026 14:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
Також згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Умови, за яких будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно
03.03.2026 14:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Визначене п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.
Належність будівель (споруд) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор).
Водночас, оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (зі змінами), ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність критих ринків, окремих павільйонів та крамниць, залів для ярмарків, будівель торгівельних центрів до класу 1230 «Будівлі оптово-роздрібної торгівлі» Класифікатора не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:
реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;
на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.
За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сплата нарахованої суми пені з військового збору: зазначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» пла
03.03.2026 14:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок) із наведенням прикладів.
У реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюються такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками, визначено у додатку 1 до Порядку.
У випадках сплати пені за порушення термінів сплати грошового зобов’язання платником заповнюється код виду сплати «101» – «Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску».
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Актуальні реквізити рахунків для сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?
03.03.2026 14:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Митний режим експорту окремих видів товарів: якою датою складається податкова накладна?
03.03.2026 14:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктами 97.1 та 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту з метою вивезення за межі митної території України окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Дата складання такої податкової накладної не може бути меншою за дату, визначену в постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (01.12.2024).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізична особа у звітному році отримала дохід від продажу одного легкового автомобіля: чи подавати податкову декларацію про майно
03.03.2026 14:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до абзацу першого п. 173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до абзацу третього п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Враховуючи викладене, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
03.03.2026 14:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.
При цьому Законом України від 16 липня 2024 року № 3855-IX «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 3855) (набрав чинності 08.08.2025), запроваджено інтегрований довкіллєвий дозвіл.
Частиною двадцять четвертої ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (далі – ВКУ) встановлено, що інтегрований довкіллєвий дозвіл видається на підставах і в порядку, визначених Законом № 3855, з урахуванням вимог абзаців другого – четвертого частини шостої ст. 49 ВКУ. За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу отримання дозволу на спеціальне водокористування, умови якого щодо спеціального водокористування визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не вимагається. На операторів установок, що отримали інтегрований довкіллєвий дозвіл та здійснюють на його підставі спеціальне водокористування, поширюються вимоги ВКУ щодо прав, обов’язків, обмежень та інших умов спеціального водокористування.
Згідно з абзацом четвертим п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321 «Про затвердження Порядку видачі, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсними) дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459» суб’єкти господарювання, чиї дозволи на спеціальне водокористування втратять чинність у зв’язку з отриманням інтегрованого довкіллєвого дозволу, зобов’язані протягом одного місяця з дня початку адміністративного провадження з видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього) звернутися із заявою про одержання дозволу на спеціальне водокористування та відповідними документами згідно з Порядком видачі, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсними) дозволів на спеціальне водокористування щодо технічних одиниць, одиниць технологічного устаткування, видів діяльності та об’єктів, умови спеціального водокористування щодо яких визначаються дозволами на спеціальне водокористування, які втратять чинність у зв’язку з отриманням інтегрованого довкіллєвого дозволу та не будуть ним визначені.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Згідно з абзацом другим п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (далі – Порядок № 78), державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України (далі – Держводагентство).
Пунктом 1.5 розд. І Порядку № 78 визначено, що під час державного обліку водокористування систематизуються дані про водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та:
здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об’єктів в обсязі від 5 м. куб. води на добу;
забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 5 м. куб. води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення;
забирають воду для зрошення в обсязі від 5 м. куб. води на добу (у середньому протягом зрошувального періоду);
мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від 5 м. куб. води на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року);
мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю 1000 м. куб. води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води;
використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води;
здійснюють скид (незалежно від об’єму) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти;
віднесені до галузі гідроенергетики;
користуються водними об’єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості).
Пунктом 1.9 розд. І Порядку № 78 визначено, що звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у п. 1.5 розд. І Порядку, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства.
Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з податковими деклараціями з рентної плати до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розд. І Порядку).
Таким чином, при поданні платником рентної плати за спеціальне використання води першої податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) разом з нею подається копія дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозвільного документа щодо водовикористання.
При цьому копії укладених з первинними водокористувачами договорів на поставку води разом з податковими деклараціями з рентної плати не подаються.
Копія електронного Звіту з відміткою про одержання подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією з рентної плати за рік.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
