16:39
Імпортуєте послуги від нерезидента? Не забувайте про валютний нагляд
07.08.2026 09:27
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів.
Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.
Що потрібно пам'ятати
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.
Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.
Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.
Як мінімізувати ризики
Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:
визначити реалістичні строки виконання договору;
перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
контролювати дотримання граничного строку розрахунків.
Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:
отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1037538.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України!
06.08.2026 14:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Типовими помилками декларування елементів оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – Рентна плата), які допускаються платниками при заповненні додатків 4 прим.1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» (дані - Додаток 4 прим.1) до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (далі – Наказ) є:
1) відсутність інформації про дозвільний документ, що надає право на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України в стовпчиках 4.1 та 4.2 рядків 4.1, 4.2 Додатка 4 прим.1, який передбачено додатком 15 Наказу, що унеможливлює визначення правильності застосування ставок Рентної плати відповідно до пункту 254.4 статті 254 Кодексу;
2) в стовпчику 4.5 рядків 4.1, 4.2 ... «кількість днів дії» Додатка 41 за травень 2026 року вказано 30 днів замість календарно визначених 31 та відповідно за червень 2026 року – 31 день замість календарно визначених 30;
3) в стовпчику 7 рядків 4.1, 4.2 ... «Ставка рентної плати» Додатка 4 прим.1 користувачами радіочастотного спектру (радіочастотного ресурсу) України здійснено обрахунок податкового зобов’язання з використанням неіснуючих у пункті 254.4 статті 254 Кодексу ставок Рентної плати або тих, що не відповідають обраному коду виду радіозв’язку;
4) в стовпчику 8 рядків 4.1, 4.2 ... «Податкове зобов’язання» Додатка 4 прим.1 допущено арифметичні помилки при визначенні податкових зобов’язань з Рентної плати.
Довідково: «гаряча лінія» для надання консультацій платникам податків щодо адміністрування рентної плати, екологічного податку з юридичних осіб
066-424-35-14 та 056-374-31-07
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?
06.08.2026 14:33
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та з урахуванням мінімальних та максимальних меж розміру орендної плати відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Також абзацами першим і другим п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:
встановлювати орендну плату в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41866.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи переноситься граничний строк сплати авансового внеску з військового збору для ФОП – платників єдиного податку (І, ІІ та ІV гр
06.08.2026 14:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Водночас, згідно з п. 57.2 ст. 57 ПКУ у разі коли відповідно до ПКУ або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум платнику податку, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені, зокрема в ПКУ, а якщо такі строки не визначено, – протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи), сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Отже, граничний строк сплати авансового внеску з військового збору для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи, у разі якщо останній день строку його сплати припадає на вихідний або святковий день, не переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43309
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Уповноважена особа може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціальн
06.08.2026 14:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають до контролюючого органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно з п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Статтею 244 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами).
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦКУ).
Згідно з ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
Таким чином, уповноважена особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Фізична особа отримала товар від юридичної особи зі знижкою звичайної ціни: що з оподаткуванням доходу?
06.08.2026 14:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п 165.1.53 п. 165.1 ст.165 ПКУ.
Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Враховуючи викладене, при отриманні товару зі знижкою звичайної ціни (вартості), сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
Якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При цьому не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Порядок заповнення табличної частини РК, що складається продавцем у випадках повернення ним суми авансу/повернення йому товарів
06.08.2026 14:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (РК) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання РК та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
У разі якщо після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає РК до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.
В табличній частині такого РК, зокрема, в розділі Б зазначаються:
у графі 1.1 – номер за порядком;
у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
у графі 2.1 – код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів);
у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування»;
у графі 7 – зі знаком «–» значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
графи 9 – 10 не заповнюються;
у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–»;
значення граф 3-6, 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 2-5, 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується.
Залежно від того як оподатковувалась ПДВ операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 14%, 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю!
06.08.2026 14:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: до якого органу треба звернутись суб’єкту господарювання з питання щодо методології обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників для визначення внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує.
Питання щодо методології обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників для визначення внеску відноситься до повноважень Державної служби України з питань праці, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44613.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи оприлюднюється у період дії воєнного стану на вебпорталі ДПС інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг?
06.08.2026 14:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 року № 1049-р «Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»» у 2023-2025 роках» та відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939) на вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) розміщено інформаційні довідки про результати проведеного «трискладового тесту» із обґрунтуванням підстав обмеження доступу до наборів даних в умовах воєнного стану, зокрема «Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг».
У зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, зокрема ст. 34 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану». Таким чином, гарантоване ст. 34 Конституції України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб може бути обмежене.
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2939 обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Володіючи інформацією щодо найменувань суб’єктів господарювання, агресор в умовах сучасної інтернет глобалізації без особливих труднощів може встановити їх місце розташування, та використати її у власних цілях з метою завдання шкоди, наприклад: стосовно суб’єктів господарювання (його відокремлених підрозділів), які є власниками або управителями об’єктів критичної інфраструктури (державний орган, підприємство, установа, організація будь-якої форми власності, юридична особа, якій на правах власності, оренди або на інших законних підставах належить об’єкт критичної інфраструктури або який відповідає за його поточне функціонування), та суб’єктів господарювання, які здійснюють заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, шляхом здійснення повномасштабних атак, диверсій, нанесення артилерійських / ракетних /авіаційних ударів по об’єктам критичної інфраструктури, підприємствам, установам, військовим частинам / підрозділам, що на сьогодні і відбувається.
Зважаючи на критичність ризиків для економічного сектору державного бюджету, розповсюдження публічної інформації щодо платників податків, у тому числі, про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, несе загрозу як для окремих галузей так і економіки держави в цілому.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Договір про надання бухгалтерських послуг (аутсорсинг) з аудиторською фірмою: чи має право працівник фірми підписувати в електро
06.08.2026 14:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 42.6 ст. 42 ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок).
Підпунктом 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінам та доповненнями).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Частиною четвертою ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог Закону № 996 обирає форми його організації, зокрема, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник та самозайнята особа повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком.
Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор (платник) здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку).
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема, перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Враховуючи вищезазначене, для надання іншим особам права підпису електронних документів керівником до контролюючого органу направляється Повідомлення (ідентифікатор форми J13911хх).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
