09:11
2 тисячі нових ФОП завдяки відпрацюванню систематичних грошових переказів: ДПС продовжує виводити продавців із тіні
05.12.2025 14:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/959869.html повідомила.
Державна податкова служба цьогоріч надіслала більше 6 тисяч запитів платникам податків для з’ясування походження коштів, отриманих ними через онлайн-платформи. Основна мета такої роботи – роз’яснення вимог законодавства та встановлення джерел отриманих доходів.
Завдяки таким заходам майже 2 тисячі громадян вже зареєструвалися як фізичні особи – підприємці. Також складено більше 100 адмінпротоколів щодо зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації. Матеріали перевірок надіслані для розгляду до суду за місцем вчинення правопорушень.
Наразі тероргани ДПС відпрацьовують черговий масив інформації щодо операцій з прийманням коштів для подальшого переказу на адреси платників податків та фізичних осіб.
У фокусі ті, кому надходили регулярні або великі грошові перекази через онлайн-платформи чи небанківські фінансові установи. Наприклад, у вересні одна з громадянок отримала більше 60 переказів на загальну суму понад 280 тисяч гривень. Інша – одержала у жовтні понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень.
Зусилля податкових органів спрямовані на максимальне виведення з тіні доходів фізичних осіб, які працюють без реєстрації господарської діяльності. А також на стимулювання декларування доходів.
Кожен кейс розглядається детально, з урахуванням всіх фактичних обставин у тому числі з позиції систематичності, як однієї з основних ознак підприємництва.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ДПС розповіла, яким має бути фіскальний чек, та закликала українців завжди його брати та перевіряти
05.12.2025 14:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Невидача фіскального чека чи незастосування РРО/ПРРО. Це майже половина скарг, які отримує ДПС від громадян через «TAX Control». Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Здавалося б, це дрібниця. Бо дуже часто на автоматі ми викидаємо чек, або взагалі не звертаємо увагу, чи отримали його. Але дрібниць не буває!» – додала вона.
По-перше: чек – це захист кожного покупця!
Він підтверджує покупку, дає право на повернення чи гарантію.
По-друге: це підтвердження того, що бізнес працює відкрито і сплачує податки.
Але це в тому випадку, якщо чек не фальшивка. Перевірити, що чек справжній – дуже просто.
Леся Карнаух оприлюднила відео, де чітко прописані 4 маркери справжнього фіскального чека: додати посилання
1. У шапці – назва підприємства і назва господарської одиниці, її адреса і код підприємства.
2. Далі – назва товару або послуги, їх кількість та вартість.
3. Обов'язкова форма оплати, податки, загальна сума.
4. Завжди є фіскальний номер, дата, час і номер чека.
У чеку можуть бути й інші обов'язкові реквізити та додаткова інформація, але це вже питання податкової.
Перевірити чек легко можна на cabinet.tax.gov.ua. Не знайшли його в реєстрі? Повідомте ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/959447.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ФОПом на загальній системі оподаткування безоплатно отримані товари (роботи, послуги): що з доходом?
04.12.2025 12:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (ФОП).
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОПу як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги – це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.
Враховуючи викладене вище, ФОП включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.
При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу ФОПа за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи підлягають амортизації у податковому обліку витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів і що з фінансовим рез
04.12.2025 12:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з абзацом другим п. 4 розд. IІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 зі змінами та доповненнями, та п. 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561) затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561.
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п. 33 Методичних рекомендацій № 561).
Згідно з п.п. «а» п. 7 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16) собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання.
Під час визнання об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).
МСБО 16 не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об’єкт основних засобів. Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості (п. 9 МСБО 16).
Згідно з принципом визнання в п. 7 МСБО 16, суб’єкт господарювання не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування об’єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об’єкта, як правило, – це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто визначають як «ремонти та технічне обслуговування» об’єкта основних засобів (п. 12 МСБО 16).
Таким чином, витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Перевірка достовірності РНОКПП: надання відповіді органами ДПС на запит державних установ
04.12.2025 12:51
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
Перелік відомостей, що включаються до Державного реєстру визначено пунктами 70.2 – 70.3 ст. 70 ПКУ.
Так, до Державного реєстру включається, зокрема, інформація щодо:
прізвища, імені та по батькові (за наявності);
дати народження;
місця народження (країна, область, район, населений пункт);
місця проживання, а для іноземних громадян – також громадянство;
серії, номера свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий;
Порядок реєстрації та внесення змін до відомостей Державного реєстру регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).
Підставою для реєстрації у Державному реєстрі, відповідно до розд. VII Положення № 822, є подання особисто або через представника до контролюючого органу облікової картки фізичної особи – платника податків за ф. 1ДР (далі – Облікова картка за ф. 1ДР), яка містить, зокрема, відомості щодо прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження, місця народження, місця проживання.
Згідно з розд. ХІІІ Положення № 822 ДПС присвоює Обліковій картці за ф. 1ДР реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.
Підтвердженням достовірності РНОКПП є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі,– Картка платника податків, або дані про РНОКПП з Державного реєстру, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.
Перевірку достовірності формування РНОКПП здійснює виключно ДПС.
Підставою для взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру, відповідно до розд. VIIІ Положення № 822, є подання особисто або через представника до контролюючого органу повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – Повідомлення)
Згідно з розд. IX Положення № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. 1ДР/Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР)/Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією (за наявності) та номером паспорта за ф. № 5ДРП (далі – Заява за ф. № 5ДРП)
Слід зазначити, що при внесенні змін до даних, що вносяться до Державного реєстру з Облікової картки за ф. 1ДР та/або Заяви за формою № 5ДР, реєстраційний номер не змінюється.
Також, відповідно до розд. VI Положення № 822 юридичні особи, ФОПи, громадські формування, податкові агенти, органи державної влади під час виконання владних управлінських функцій, у тому числі делегованих повноважень, та органи місцевого самоврядування зобов’язані подавати до контролюючих органів інформацію про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відповідно до Порядку подання інформації про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 (зі змінами) (п. 2 розд. VI Положення № 822).
У разі отримання від державних органів та органів місцевого самоврядування інформації про внесення даних до відповідних реєстрів або зміну даних, що включаються до Облікової картки за ф. 1ДР, здійснюються зміни даних про особу в Державному реєстрі.
Підпунктом 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 ПКУ визначено, зокрема право контролюючих органів, визначених п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру, зокрема, органам державної влади.
Відповідно до п.п. 191.1.36 п. 191.1 ст. 191 ПКУ, інших законодавчих актів, що визначають правові основи організації та діяльності державних органів, з метою інформаційної підтримки їх повноважень та надання їм інформації, необхідної для реалізації закріплених за такими органами функцій і завдань, на сьогодні ДПС реалізовано та реалізовуються проєкти з надання відповідним державним органам інформації з інформаційних ресурсів ДПС, зокрема шляхом електронної інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі.
Згідно з Порядком електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (зі змінами), між ДПС та органами державної влади здійснюється інформаційна взаємодія згідно з вимогами чинного законодавства та на підставі відповідних нормативно-правових актів.
Інформація, що передається, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується органами державної влади та місцевого самоврядування виключно з метою виконання обов’язків, покладених на такі органи відповідно до вимог законодавства, яким вони керуються у своїй діяльності, і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 № 1007 (зі змінами) затверджено Порядок проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запити суб’єктів електронної взаємодії (далі – Порядок № 1007), який регламентує правила проведення ДПС підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру на запити суб’єктів електронної взаємодії та надання відповідей на такі запити.
ДПС забезпечує перевірку на відповідність даним Державного реєстру таких даних фізичної особи, що містяться у запиті суб’єкта електронної взаємодії:
- реєстраційного номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
- прізвища, імені, по батькові (за наявності) фізичної особи;
- дати народження (за наявності) фізичної особи.
У випадку, коли дані, зазначені в запиті суб’єкта електронної взаємодії, не відповідає даним, що містяться у Державному реєстрі, дані підтвердити у Державному реєстрі не можливо, про що ДПС повідомляє такий суб’єкт електронної взаємодії відповідно до Порядку № 1007.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг у ЦОП: алгоритм дій
04.12.2025 12:50
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники мають можливість здійснити попередній запис на візит до ЦОП через вебпортал ДПС (електронна черга – сервіс попереднього запису до ЦОП для отримання адміністративних та інформаційних послуг).
Для запису через вебпортал ДПС до електронної черги (запис до ЦОП) необхідно:
1) на головній сторінці вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) або на субсайті відповідного територіального органу ДПС натиснути банер «Електронна черга. Запис в ЦОП», що здійснить перенаправлення до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на сторінку «Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг» (https://zir.tax.gov.ua/main/queue). Натиснути кнопку «Продовжити»;
2) зареєструватися, заповнивши дані: ім’я, прізвище, електронну адресу (Email) та номер телефону. Після чого посилання для продовження запису буде відправлено на зазначену електронну адресу;
3) перейти за посиланням та обрати потрібний вид послуги (подання кореспонденції, подання звітності, отримання консультацій з питань електронних сервісів, проведення звірки даних щодо майнових податків, послуги КЕП, адміністративні та інші послуги), територіальне відділення ЦОП, зручні дату і час та натиснути на кнопку «Передати запит на реєстрацію».
Інформація про підтвердження реєстрації візиту до ЦОП (із зазначенням дати, часу й адреси ЦОП) з’являється на екрані та відправляється на електронну адресу.
Також Контакт-центр ДПС (за номерами телефонів 0 800 501 007, 0 500 501 007 (Vodafone), 0 770 501 007 (Київстар), 0 730 501 007 (Lifecell)) здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до ЦОП (електронна черга).
Звертаємо увагу, що при отриманні послуг платнику податків можуть знадобитися: паспорт громадянина України, реєстраційна картка платника податків (РНОКПП), свідоцтво про народження (якщо оформлюється документ на дитину), додаткові документи, які необхідні для отримання конкретної послуги (довідки, дозволи, доручення тощо).
У разі оголошення повітряної тривоги ЦОПи призупиняють роботу. Усі працівники та відвідувачі переходять до найближчого укриття. Після відбою повітряної тривоги обслуговування платників поновлюється протягом часу, необхідного для повернення з укриття.
Забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами – це діяльність податкової служби, спрямована на підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яка сума (вартість) благодійної допомоги не включається до загального оподатковуваного доходу певних категорій платників ПДФО
04.12.2025 12:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс):
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається: платникам податку, визначеним абзацом другим підпункту «а», підпунктом «б» та абзацом другим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.
Довідково: підпункт 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Кодексу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Які витрати мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу?
04.12.2025 12:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 1403) визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.
Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.
Згідно з абзацом третім п. 178.3 ст. 178 ПКУ для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону № 1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (абзац другий п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (із змінами) (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.
Пунктом 10 ст. 31 Закону № 1403 та абзацом третім п. 3 ст. 42 Закону № 1404 визначено, що розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України.
Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів № 1403, № 1404 та Наказу № 2830/5.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності кількох фізичних осіб: нарахування контролюючим органом земельного под
04.12.2025 12:48
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (частина друга ст. 86 ЗКУ).
Статтею 89 ЗКУ визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:
а) подружжя;
б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;
в) співвласників жилого будинку;
г) співвласників багатоквартирного будинку.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно з частиною першою ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша ст. 369 ЦКУ).
Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (частина третя ст. 369 ЦКУ).
Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
Таким чином, фізичним особам – співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожній з таких осіб:
у рівних частинах – якщо земельна ділянка не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
пропорційно належній частці кожної особи – якщо земельна ділянка поділена в натурі.
Водночас, платники плати за землю, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площі та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Які документи, в який термін та до якого контролюючого органу повинен подати відокремлений підрозділ нерезидента, у тому числі п
04.12.2025 12:48
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 4.2 розд. ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), для взяття на облік відокремлений підрозділ юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, відомості щодо якого не перенесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі постійне представництво нерезидента, зобов’язаний у 10-денний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом) подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням такі документи:
- заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (додаток 6 до Порядку № 1588);
- копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;
- копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
