00:17
Дніпропетровщина:фізичні особи – платники транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів понад 12,8 млн гривень
09.12.2025 12:17
З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 12,8 млн грн транспортного податку.
Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об’єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На Дніпропетровщині понад 291 тисяча платників єдиного внеску
09.12.2025 12:17
Станом на 01.12.2025 в податковій службі Дніпропетровщині обліковується 291 129 юридичних і фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Кількість платників єдиного внеску збільшилась порівняно з 2024 роком на 5 649 осіб (станом на 01.12.2024 – 285 480 осіб).
Кількість юридичних осіб, які знаходились на обліку станом на 01.12.2025 – складала 117 129 осіб, що на 2 302 особи більше ніж у минулому році (станом на 01.12.2024 – 114 827 осіб).
Кількість ФОПів – платників єдиного внеску станом на 01.12.2025 складала 174 000 осіб. У порівнянні з 2024 роком це на 3 347 осіб більше (станом на 01.12.2024 – 170653 особи).
Нагадуємо, що відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) «страхувальники» – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464 визначено, що «застрахована особа» – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини отримав майже 10,9 млрд грн ПДФО
09.12.2025 12:16
Упродовж січня – листопада 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло майже 10,9 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 1,0 млрд грн, або майже на 11,0 відсотків.
За словами керівника обласної податкової служби, своєчасна сплата ПДФО забезпечує фінансову підтримку не тільки громад, а й є вагомим джерелом наповнення державного бюджету.
«Позитивна динаміка надходжень свідчить про відповідальне ставлення бізнеса Дніпропетровщини до виконання своїх зобов’язань перед державою. Комунікації з платниками податків на постійній основі мають результати – підвищення рівня податкової дисципліни в регіоні. Висловлюємо вдячність платникам за роботу, збереження і створення нових робочих місць, за своєчасно сплачені податки», – зауважив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, якщо фізичною особою кошти/електронні гроші, отримані на відрядження або під звіт, надміру витрачені і не повернуті у встановлені строки, то податковий агент повинен нарахувати на суму такого перевищення ПДФО за ставкою 18 відс. та утримати суму ПДФО за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника ПДФО за відповідний місяць. У разі недостатності суми доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.
У разі, якщо платник ПДФО припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти/електронні гроші, податок утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку. У разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов’язання платника ПДФО за наслідками звітного (податкового) року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Прозорих розрахунків більше: 857 млн чеків у листопаді із загальним виторгом 504,5 млрд грн
09.12.2025 12:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У листопаді 2025 року платники податків сформували 857 млн фіскальних чеків. Це на 76,8 млн більше, ніж у листопаді 2024 року, або +10 %.
Середньодобова кількість фіскальних чеків за цей період також зросла на 2,6 млн штук – з 26 млн до 28,6 млн.
Виторги у листопаді 2025 року також продемонстрували позитивну динаміку. Порівняно із листопадом минулого року вони зросли на 88,6 млрд грн – з 415,9 млрд грн до 504,5 млрд грн.
Середньодобовий виторг підвищився з 13,9 млрд грн до 16,8 млрд грн, тобто на 2,9 млрд грн.
Така динаміка свідчить, що все більше суб’єктів господарювання проводять операції у правовому полі та оформлюють продажі через фіскальні чеки.
Що це означає для держави і бізнесу?
- Більше прозорості та довіри: бізнес працює відкрито, а покупці отримують захист та гарантії.
- Менше ризиків і перевірок: чесні підприємці потрапляють у найнижчу групу ризику та працюють спокійно.
- Справедлива конкуренція: зменшення тіньового сегменту вирівнює правила роботи для всіх.
- Економічна стійкість: легальний обіг товарів формує основу для відновлення та зростання.
- Стабільні надходження до бюджету: кожен чек – це підтримка армії та економіки у воєнний час.
Пам’ятайте, кожен чек одночасно захищає права покупця, підтверджує сплату податків і робить внесок у фінансову стабільність країни.
Нагадуємо, як перевірити, чи чек справжній у відео: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/959699.html
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/960712.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Офіси податкових консультантів: сплата податків, електронні послуги, податковий борг – топ питань, з яким звертаються платники
09.12.2025 12:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/960661.html повідомила.
Офіси податкових консультантів за три місяці вже надали майже 27 тисяч консультацій. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«У вересні, коли ми відкривали Офіси податкових консультантів, прагнули одного: щоб податкові питання перестали бути задачкою із зірочкою для платників. Щоб кожен, хто потребує допомоги податківців, отримав фахову та якісну допомогу. Щоб ми оперативно і вчасно підказали рішення будь-якої ситуації», – зазначила вона.
Про що найчастіше питають
- нарахування та сплата податків фізособами ¬¬– 10 397 консультацій (38,7 %);
- електронні довірчі послуги – 2 229 (8,3 %);
- сервіси Е-кабінету – 2 111 (7,9 %);
- визначення податкового боргу – 1 857 (6,9 %).
Хто звертається
- 64,7 % – фізичні особи
- 19,4 % – ФОП та самозайняті
- 15,9 % – юридичні особи
Офіси податкових консультантів вже відкриті в 20 регіонах.
Регіони-лідери за кількістю звернень: Вінниччина, Хмельниччина, місто Київ та Київщина.
«Якість наданих консультацій завжди можна оцінити. Скажу більше – вкрай необхідно. Бо саме це дає нам можливість розуміти, що потрібно покращувати», – додала Леся Карнаух.
Як оцінили консультації ті, хто звертався до Офісів:
- 97,9 % — повністю задоволені якістю послуг;
- 98,3 % — відзначили професіоналізм працівників;
- 99,7 % — отримали відповідь або вже мають рішення в процесі.
«В Україні триває війна. І в цих умовах ми докладаємо максимальні зусилля, щоб реально допомогти кожному платнику – незалежно від статусу чи масштабу бізнесу», – наголосила в. о. Голови ДПС.
Адреси всіх офісів:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
Консультації надаються за такими напрямами:
- оподаткування фізичних та юридичних осіб,
- електронні сервіси та звітність,
- податкові спори,
- податковий аудит,
- фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО,
- контроль за обігом підакцизних товарів,
- зупинення реєстрації ПН / РК,
- погашення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ,
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг,
- трансфертне ціноутворення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників орендної плати за землю!
08.12.2025 09:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною першою ст. 35 Земельного кодексу України від (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (частина п’ята ст. 35 ЗКУ).
Частиною четвертою ст. 35 ЗКУ визначено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств (частина шоста ст. 35 ЗКУ).
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону (частина перша ст. 116 ЗКУ).
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (частина четверта ст. 116 ЗКУ).
Зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара (п.п. «в» частини першої ст. 121 ЗКУ).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) (ст. 126 ЗКУ).
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:
земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
на праві постійного користування;
на умовах оренди.
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного Земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Враховуючи вищенаведене, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства, які отримали документи, що засвідчують право на земельну ділянку, то такі громадяни, є платниками земельного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Електронний кабінет: для уникнення подвійного оподаткування до заяви про підтвердження резидентського статусу платник надсилає д
08.12.2025 09:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 (далі – Порядок № 248).
Пунктом 3 Порядку № 248, зокрема, встановлено, що заяву про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування (далі – Заява) за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган перевіряє дані, зазначені у Заяві, зокрема на відповідність ПКУ та відповідному міжнародному договору України. Платник податку може надати документи і відомості, що підтверджують зазначені у Заяві підстави для визначення його статусу резидента України для уникнення подвійного оподаткування (п. 4 Порядку № 248).
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, за допомогою меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету мають можливість створити, підписати та надіслати до контролюючого органу Заяву (ідентифікатор форми J/F 1308202).
Форма Заяви, яка затверджена Порядком № 248, не передбачає подання платником податків додатків разом з Заявою.
Скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, платники податків мають можливість надіслати до контролюючого органу лист, який містить документи і відомості, що підтверджують зазначені у Заяві підстави для визначення його статусу резидента України для уникнення подвійного оподаткування.
Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір таких реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється лист, тип документу, тематика, а також передбачає заповнення короткого змісту та завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації листа в органі ДПС платник податків може переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди
08.12.2025 09:33
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами).
Пунктом 2 розд. І Порядку та п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;
уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.
Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).
Подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пп. 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.
Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати Звіт (уточнюючий Звіт) за звітний період, який перевіряється.
Відповідно до типу звіту «звітний», «звітний новий», «уточнюючий» у відповідному розділі графи 1 заголовної частини Звіту проставляється знак «х» (п. 1 род. ІІ Порядку).
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи потрібно СГ, який здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства для продажу алкогольних напоїв на розлив мати у назві
08.12.2025 09:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
гідно з п. 27 частини першої ст. 1 Закону України від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (зі змінами та доповненнями) заклад громадського харчування – ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.
Відповідно до п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 (зі змінами і доповненнями) (далі – Правила № 219) ресторанне господарство – вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.
Суб’єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб’єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій (п. 1.4 Правил № 219).
Згідно з п. 1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари – також на класи (перший, вищий, люкс).
Вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.
Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції (п. 1.6 Правил № 219).
На фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу / класу / назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи (п. 1.7 Правил № 219).
Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері ресторанного господарства можуть здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив у разі, якщо вони мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування та за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями незалежно від того, чи є у їх назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги ФОПів, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами і мають найманих працівників!
08.12.2025 09:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
Частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону № 3817 встановлено, що розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець (далі – ФОП), що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
В даному випадку ФОП має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та офіційно оформленого найманого працівника, який наразі перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії військового стану і у цей період ФОП сам здійснює діяльність (без фактичного використання найманої праці), тому його ситуація підпадає під дію вимог частини тринадцятої ст. 42 Закону Закон № 3817, де у суб’єктів господарювання наявні наймані працівники.
При цьому частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817 не передбачено будь-яких обмежень та виключень стосовно відсутності необхідності дотримання вимог щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати для тих суб’єктів господарювання, які отримали будь-яку ліцензію на право роздрібної торгівлі у яких наймані працівники перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період такий суб’єкт господарювання сам здійснює таку діяльність.
Отже у разі недотримання вимог рівня середньомісячної заробітної плати ФОП, у якого офіційно оформлений найманий працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період сам ФОП здійснює таку діяльність, це вважатиметься порушенням частини тринадцятої ст. 42 Закону № 3817.
Відповідно до п. 49 частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
