Блог

Федоренко

Співпраця податківців та арбітражних керуючих: партнерство у справі повернення боргів державі

23.09.2025 09:25

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася зустріч з арбітражними керуючими, які супроводжують справи про банкрутство. Мета комунікації – виявлення резервів та забезпечення додаткових надходжень до бюджету від підприємств-банкрутів, вжиття заходів, спрямованих на виявлення та реалізацію активів боржників, які можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
З арбітражними керуючими обговорені актуальні питання, що виникають під час супроводження справ про банкрутство. Один із ключових аспектів – контроль за майном боржника. А це, передусім, відстеження руху активів підприємства-банкрута, запобігання незаконному відчуженню та забезпечення прозорого продажу майна – важливих складових наповнення бюджетів.
Ефективна взаємодія податкової служби Дніпропетровщини з арбітражними керуючими у справах про банкрутство має ключове значення для захисту інтересів держави та є одним із важливих факторів її фінансової рівноваги. Узгоджені дії дозволяють не лише повернути частину коштів до бюджету, а й сформувати більш прогнозоване середовище для державних фінансів, адже кожний успішний кейс сприяє зменшенню загального податкового боргу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Електронний кабінет – GPS-навігатор податкової

23.09.2025 09:24

Черговий інформаційний майданчик Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зібрав платників області, які зацікавлені більше знати і вміти користуватися сервісними можливостями податкової служби.
У фокусі уваги онлайн зустрічі – механізм використання Електронного кабінету для проведення звірки розрахунків з бюджетами.
Фахівці ГУ ДПС наголосили, що Електронний кабінет (Е-кабінет) – це один з найзатребуваніших сервісів податкової служби. У його зручності суб’єкти господарювання переконуються щодня. Е-кабінет комфортний у користуванні і дозволяє економити час. У режимі реального часу, незалежно від робочих годин державних установ та без черг можна сплати податки, подати звітність та навіть перевірити арифметичні помилки і не тільки.
Через меню «Стан розрахунків з бюджетом» платники мають доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, а також провести звірку розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами та отримати документ, що підтверджує стан розрахунків в електронному вигляді без відвідування контролюючого органу.
На сьогодні витяг щодо стану розрахунків можна сформувати за кожен рік, починаючи з 2013 року.
Також на зустрічі приділили увагу сервісу Е-повідомлення. Він дозволяє платникам без зайвого клопоту одержувати електронні інформаційні повідомлення про помилкову сплату платежів та здійснити направлення заяви в електронному вигляді на повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів до територіального органу податкової служби.
Учасники заходу мали можливість дізнатися про удосконалення інших сервісів податкової служби та отримали відповіді на актуальні запитання.
Зустрічі ГУ ДПС з платниками стали невід’ємним інструментом підтримки бізнесу та підвищення обізнаності платників і в законодавстві, і в сервісних можливостях податкової служби.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

8,7 млрд грн податку на нерухомість: сплата за січень – серпень зросла майже на 22 %

23.09.2025 09:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/935859.html повідомила.
Власники нерухомості сплатили цього року на 22 % більше податку на нерухомість, ніж за січень – серпень минулого року. До місцевих бюджетів було перераховано майже 8,7 млрд грн, що більше на 1,6 млрд грн за відповідний показник 2024 року.
Серед лідерів у сплаті:
Київ – 1,74 млрд грн,
Київська область – 0,86 млрд грн,
Дніпропетровська область – 0,84 млрд грн,
Одеська область – 0,83 млрд гривень.
Загалом протягом січня – серпня податок на нерухомість сплачували 740 тис. платників.
У 2025 році податок сплачується громадянами за звітний 2024 рік. Щоб самостійно визначити суму до сплати, можна скористатися онлайн-калькулятором на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/calculator/realty.
Податок на нерухомість сплачують фізичні особи – власники:
- квартир площею понад 60 кв. м;
- будинків площею понад 120 кв. м;
- інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів.
Переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення можна в Електронному кабінеті за наявності електронного ключа або скориставшись мобільним застосунком «Моя податкова».
Нагадуємо, що отримати фахові консультації з податкової тематики можна в Офісах податкових консультантів. Вони працюють у 20 регіонах України і допоможуть розібратися у податкових питаннях, отримати фахову пораду та уникнути порушень законодавства.
Інформацію про розташування та графік роботи Офісів можна переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv.

Довідково:
Як розраховується податок, хто звільнений від його сплати, які об’єкти нерухомості не оподатковуються читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/861135.html.
Більше інформації щодо податку на нерухоме майно – у розділі «Онлайн – навчання»: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств сплачених авансових внесків з пунктів обміну іноземно

22.09.2025 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 137.11 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ.
Платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ (п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ).
Згідно з п.п. 141.13.3 п. 141.3 ст. 141 ПКУ авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.3 ст. 141 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на прибуток.
Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860) (далі – Декларація).
Платники, що здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі у рядку 10 «Особливі відмітки» проставляють відмітку «платника податку, який сплачує авансові внески за кожний пункт обміну іноземної валюти».
Сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді відображається у Додатку ЩАВ до Декларації (рядок 26 ЩАВ) (далі – Додаток ЩАВ) у таблиці 1 «Розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют».
В таблиці 1 «Розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют» відображається, зокрема:
сума авансового внеску (графа 5), яка розраховується за формулою, передбаченою у примітці 2;
загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, сплачена у звітному (податковому) періоді (рядок 26).
Значення рядка 26 таблиці 1 Додатка ЩАВ переноситься до рядка 26 ЩАВ Декларації.
У рядку 27 Декларації відображається сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, що нарахована та сплачена у попередньому звітному (податковому) періоді поточного року, з урахуванням уточнень (р. 26 Декларації за попередній звітний (податковий) період поточного року).
Рядок 28 Декларації заповнюється платниками податку, які подають звітність поквартально та за рік.
У платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 19 (22, 25, 28) дорівнює рядку 17 (20 АВ, 23 ПН, 26 ЩАВ) Декларації.
Платники податку, які подають звітність поквартально у рядку 28 Декларації (рядок 26 ЩАВ - рядок 27) відображають суму авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, нараховану за результатами останнього звітного (податкового) періоду.
Сума нарахованих та сплачених авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, яка не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий податковий (звітний) період, враховується у зменшення нарахованої суми податку на прибуток і відображається у рядку 16.5 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації, та розраховується за формулою, передбаченою у примітці 2.
У разі, якщо сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, сплачених протягом звітного (податкового) року (рядок 26 ЩАВ Декларації), перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів і не враховується в додатку ЗП до рядка 16 ЗП Декларації в рахунок такого зменшення та не використовується для погашення податкових зобов’язань в наступних податкових (звітних) періодах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО/ПРРО!

22.09.2025 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ / підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ.
Згідно з п. 12 розд. ІІ Положення № 148 установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
Установа/підприємство відповідно до вимог Положення № 148 зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.
Пунктом 40 розд. IV Положення № 148 визначено, що касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.
Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до абзацу четвертого п. 39 розд. IV Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або розрахункової книжки та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.
Одночасно слід зазначити, що згідно з абзацом першим п. 15 розд. ІІ Положення № 148 готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається установами/підприємствами для її зарахування на власні рахунки таких установ/підприємств, відкриті ними в надавачів платіжних послуг. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки для її переказу і зарахування на відповідні рахунки юридичних осіб.
Згідно з п. 29 розд. III Положення № 148 видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Враховуючи викладене, відокремлені підрозділи установ/підприємств, відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО та/або ПРРО, або РК, ведуть КОРО, мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки через інкасаторів без її оприбуткування в касі установи/підприємства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ

22.09.2025 10:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України (далі – МКУ) оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (п.п. «б» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 (п. 206.5 ст. 206 ПКУ).
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст.ст. 180 – 183 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
До загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних ПДВ операцій не враховується.
Отже, у випадку, якщо загальна сума від усіх здійснених підприємством операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень, то суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватись як платник ПДВ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Деякі особливості заповнення заявки на поповнення (коригування) обсягу залишку пального

22.09.2025 10:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 розд. VI Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524) (далі – Порядок № 729), заявка на поповнення (коригування) залишку пального (далі – Заявка) складається платником податку (філією чи структурним підрозділом платника податку) у разі, якщо виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, в тому числі у разі зміни умов оподаткування.
Пунктом 7 розд. VІ Порядку № 729 встановлено, що вартісні показники Заявки заповнюються так:
ставка акцизного податку – в одиницях виміру, визначених п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (євро за 1000 літрів);
курс Національного банку України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому подано заявку, – у гривнях з копійками (6 десяткових знаків після коми);
сума акцизного податку – у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків після коми).
Згідно з п.п. 7 п. 18 розд. VІ Порядку № 729 до графи 7 вноситься інформація щодо ставки акцизного податку відповідно до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Для ввезених на митну територію України або вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів зазначається:
ставка акцизного податку, визначена п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, без застосування підвищувального коефіцієнта 10 – якщо суб’єктом господарювання видано податковий вексель відповідно до п. 229.8 ст. 229 ПКУ (заявки на поповнення (коригування) залишку пального з ознакою щодо умов оподаткування «3»);
ставка акцизного податку, визначена п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10 – якщо реалізація таких бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів здійснюється без видання суб’єктом господарювання податкового векселя відповідно до п. 229.8 ст. 229 ПКУ (заявки на поповнення (коригування) залишку пального з ознакою щодо умов оподаткування «0»).
Для важких дистилятів та біодизелю, які оподатковуються на умовах, встановлених п. 44 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України, зазначається ставка акцизного податку 0 євро за 1000 літрів (заявки на поповнення (коригування) залишку пального з ознакою щодо умов оподаткування «9»).
Відповідно до п.п. 8 п. 18 розд. VІ Порядку № 729 у табличній частині Заявки у графі 8 зазначається інформація щодо офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється складення заявки (показник залишається незмінним протягом кварталу).
Відповідно до п. 37 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), у разі коли у платника акцизного податку виникає потреба у поповненні обсягу залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, він може зареєструвати Заявку за умови:
наявності на обліковій картці коштів сплаченого акцизного податку в сумі, не меншій ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці, – для обсягів пального, що оподатковуються акцизним податком;
відсутності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального, що оподатковуються на умовах, встановлених пп. 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування , або палива для реактивних двигунів, технологічне злиття якого з паливних баків повітряних суден було здійснено на митній території України.
Таким чином, при складанні Заявки платником здійснюється розрахунок обсягів пального, виходячи із сплаченої на електронний рахунок суми акцизного податку, що розраховується за ставкою акцизного податку, що діє на дату її складання та виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється складання такої Заявки.
При цьому, обчислення податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізованого пального здійснюється виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань, а також офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (пп. 217.1, 217.3 ст. 217 ПКУ).
Відповідно до п. 25 Порядку № 408 перерахування сум податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізованого пального або спирту етилового протягом звітного періоду, зазначеного в декларації з акцизного податку за звітний (податковий) період, здійснюється платником акцизного податку самостійно з власного поточного рахунка до відповідного бюджету в строки, передбачені ПКУ, з урахуванням сум податку, що були перераховані таким платником на його електронний рахунок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон України № 4536: з 01.10.2025 – зміни до податкового законодавства

22.09.2025 10:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у «Голосі України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набирає чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).
Законом № 4536 вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Змінами, зокрема передбачено:
● застосування податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у вигляді витрат на оренду житла, понесених учасником бойових дій або особою з інвалідністю внаслідок війни;
● включення військовополонених до переліку осіб, за яких податкові агенти (табори, слідчі ізолятори та тюрми) сплачують ПДФО і військовий збір та подають щомісячну звітність;
● квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за найманих працівників;
● квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору для приватних нотаріусів та фізичних осіб – підприємців, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні;
● подовження до 01 січня 2028 року визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом платниками ПДВ, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування;
● звільнення від оподаткування ПДВ у період до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі операцій з безоплатної передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності, організаціям водокористувачів відповідно до Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель»;
● встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;
● встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
● для платників єдиного податку четвертої групи врахування у своїй декларації, у тому числі: площ наданих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) іншому платникові податку у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису); площ взятих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) в особи, яка не є платником податку, у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису);
● процедуру коригування місцевих податків у бік зменшення протягом року відповідно до положень підпункту 69.42 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією у період дії воєнного стану в Україні, по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків і зборів;
● особливості визначення суми податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату у податкових (звітних) періодах починаючи з 01 вересня 2025 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України відповідно до положень підпункту 69.43 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
● подання до контролюючого органу суб’єктом підприємницької діяльності, якому в установленому порядку видано дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду копій податкових декларацій екологічного податку;
● використання, у тому числі даних інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в ньому лімітами використання води, при обчислення рентної плати за спеціальне використання води.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: надходження від платників акцизного податку до місцевих бюджетів – понад 400,8 млн грн за операціями з роздріб

22.09.2025 10:46

У січні – серпні 2025 року від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 400,8 млн гривень. Це більше ніж за підсумками січня – серпня 2024 року майже на 34,0 млн грн, темп росту складає 109,3 відсотки.
Звертаємо увагу, що маркуванню МАП підлягають алкогольні напої, вироблені в Україні та імпортовані, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. крім:
алкогольних напоїв, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі;
алкогольних напоїв, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;
тестових зразків алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань, але не більше 3 л. кожного виробу;
звичайних (неігристих) вин та зброджених напоїв, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об. од. етилового спирту, але не вища за 15 відс. об. од. етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження;
алкогольних напоїв в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 л, що ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від платників рентної плати за видобування природного газу місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 14,0 млн гривень

22.09.2025 10:45

Протягом восьми місяців поточного року від платників рентної плати за видобування природного газу до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 14,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:
обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.
Поряд з цим, Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», доповнено п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ абзацом другим, яким, встановлено, що обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 14932. Попередня cторінка | Сторінка 13 з 1494 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua