Блог

Федоренко

Платникам ПДВ, які здійснюють операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що буду

07.11.2025 12:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 397 затверджено «Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України».
Згідно з відповіддю на питання 9 зазначеної консультації операції, передбачені п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України, здійснюються за державні кошти, якщо фінансування таких операцій здійснюється за кошти державного та/або місцевого бюджетів, які передбачені в законі про Державний бюджет України та/або в рішенні про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, та оплата за такі операції надходить з відповідного рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В якому розмірі встановлюється єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати та винагороди з

07.11.2025 12:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, єдиний внесок встановлюється у розмірі мінімального страхового внеску:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667.
До 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому платник єдиного внеску набув статус резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб), встановлюється у розмірах, визначених абзацами другим і третім частини чотирнадцятої прим. 1 ст. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) (у розмірі мінімального страхового внеску).
Якщо після настання зазначеного терміну резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, то такий платник зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок у розмірах, встановлених частиною п’ятою, тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 (22 відс., 8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю), щодо доходів, передбачених абзацами другим і третім частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.
Положення щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовується до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667 з 1 лютого 2025 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до постанови Правління НБУ «Про опт

07.11.2025 12:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) встановлено обов’язок юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 липня 2018 року, у випадку відсутності монет дрібних номіналів, проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за правилами, встановленими вказаним пунктом.
Юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 жовтня 2025 року, якщо немає монет номіналом 10 копійок, проводять заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за правилами, встановленими п. 4 прим. 1 Постанови № 25.
Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.
Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ПДВ становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
Таким чином, кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до Постанови № 25, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нарахування земельного податку і орендної плати за земельні ділянки, належні до сплати фізичним особам (громадянам)

07.11.2025 12:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Абзацами першим – шостим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).
Згідно з п. 284.5 ст. 284 ПКУ інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 01 лютого поточного року.
У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.
Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ.
При цьому абзацами першим – третім п. 288.1 ст. 288 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Слід зазначити, що п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, нарахування фізичним особам (громадянам) сум земельного податку і орендної плати проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) на підставі даних, зазначених у п. 286.1 ст. 286 та п. 288.1 ст. 288 з урахуванням п. 286.5 ст. 286 та особливостей, визначених підпунктами 69.14 і 69.42 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Земельний податок і орендна плата фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287, п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Випадки, в яких виникає право податкової застави

07.11.2025 12:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 10 листопада 2025 року

07.11.2025 12:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

10 листопада 2025 року, понеділок, останній день подання:

► за жовтень 2025 року:

- звіту про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ВП;
- звіту про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ОП;

► за ІIІ квартал 2025 року:

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів;
- спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції;
- податкової декларації з туристичного збору;
- податкової декларації екологічного податку;
- податкової декларації з рентної плати з розрахунком:
▪ рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
▪ рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
▪ рентної плати за спеціальне використання води;
▪ рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

► за три квартали 2025 року:

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (третя група);
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи);
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств платниками, у яких базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку для державних унітарних підприємств та їх об’єднань.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля спрямували до загального фонду держбюджету понад 166,6 млн грн рентно

07.11.2025 12:23

З початку поточного року платники Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля спрямували до загального фонду державного бюджету понад 166,6 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що 19.11.2025 – останній день сплати за ІІІ квартал 2025 року рентної плати за: користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини; користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; спеціальне використання води; спеціальне використання лісових ресурсів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб понад 616,5 млн грн плати за землю

07.11.2025 12:23

Протягом десяти місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичними особами – платниками плати за землю спрямовано понад 616,5 млн грн, що порівняно з січнем – жовтнем 2024 року майже на 83,4 млн грн, або 15,6 відс. більше.
Нагадуємо, що відповідно до п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Військовий збір: на підтримку обороноздатності до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,

07.11.2025 12:22

Упродовж десяти місяців поточного року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 7,3 млрд грн військового збору. Як підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли у порівнянні з січнем – жовтнем 2024 року на понад 5,3 млрд грн, темп росту – 360 відсотків.
Керівниця податкової служби області акцентувала, що сумлінна сплата військового збору – це сьогодні вагомий внесок у підтримку обороноздатності країни.
«Дякуємо кожному, хто в ці непрості для держави часи проявляє стійкість і відповідально виконує свої фінансові зобов’язання. Фахівці податкової служби Дніпропетровщини на постійній основі проводять зустрічі з бізнесом надають адміністративні послуги, практичну і консультаційну допомогу. Відкриті і прозорі комунікації сприяють зміцненню партнерських відносин, спрощують взаємодію податківців з платниками податків. Результатом нашої спільної роботи є підвищення рівня добровільного виконання податкового законодавства суб’єктами господарювання, а отже – і своєчасне наповнення бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що ставки військового збору:
- для ФОПів першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн);
- для платників єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально;
- для ФОПів на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу;
- з найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.
Водночас, самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати військового збору на час служби. Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комунікаційна податкова платформа Дніпропетровщини – оперативний і дієвий зворотній зв’язок з платниками

07.11.2025 12:21

Кейс сервісів податкової Дніпропетровщини дозволяє платникам мати оперативний і дієвий зворотній зв’язок. Серед затребуваних послуг ефективної взаємодії з суб’єктами господарювання (СГ) комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (КПП).
Чергове звернення на КПП надійшло від бухгалтера одного з підприємств м. Павлоград. Запит стосувався скількох важливих питань, серед яких роз’яснень щодо дій СГ після втрати документів внаслідок збройної агресії рф.
Фахівці податкової наголосили, що попри виклики підприємства області демонструють стійкість, але потребують інформаційної підтримки у законодавчій обізнаності.
Під час зустрічі заявниці детально розповіли про алгоритм дій СГ у разі втрати документів, основна мета яких мінімізувати ризики. Податківці звернули увагу на обов’язкову фіксацію факту втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. Платник зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку із наданням оформлених відповідно до законодавства документів.
Відновити документи необхідно протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Для відновлення документів можна використовувати Електронний кабінет. Це найпопулярніший цифровий сервісів ДПС України. Він надає можливість користувачам листуватися з податковою службою в електронному вигляді шляхом подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет.
Також на зустрічі обговорили питання уникнення штрафів у разі, якщо постачальник відправляє розрахунок коригування ПДВ з запізненням. У цьому випадку також важлива фіксація фактів та комунікація з податковою.
Під час діалогу приділено увагу сучасним сервісам податкової служби. Особливий акцент на Офісі податкових консультантів (Офіс). Це новий формат комунікації з платниками. Його основне призначення – надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних консультацій з питань застосування податкового законодавства.
З більш детальною інформацією про послуги Офісу, а також з графіками прийому та контактами можна ознайомитися на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Податкова служба, як сервісна служба, робить все можливе, щоб кожен отримував необхідні послуги зручно та з повагою до своїх потреб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 15437. Попередня cторінка | Сторінка 11 з 1544 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua