Блог

Федоренко

Сплачуєте податкові платежі – правильно заповнюйте реквізити платіжної інструкції!

24.09.2025 09:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

► Платники під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску зобов’язані дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції:

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені
Юридичні особи, ФОПи та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії)
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч. реквізити:
- «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
- «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
- «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках
Платники/громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податкова знижка за навчання: які документи потрібно подати?

24.09.2025 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

► Громадяни, які протягом минулого року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти, можуть повернути частину сплачених коштів, скориставшись податковою знижкою. Це кошти, які були використані, як на освіту самого платника ПДФО, так і на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

► Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено ПДФО, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним (для отримання знижки за 2024 рік Декларація подається до 31 грудня 2025 року).

► Які документи треба додати до Декларації?
- копію паспорта (і учня/студента, і члена сім’ї, який подає Декларацію);
- копію договору з навчальним закладом;
- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (хто подає Декларацію);
- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий ПДФО та суми податкової соціальної пільги (у разі її наявності) за звітний податковий рік;
- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).
У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити. Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.
Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

► Як подати декларацію?
Скористатися одним із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою до органу ДПС за місцем обліку;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- через Електронний кабінет.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Спрощений режим регулювання трудових відносин – спеціальна правова модель

24.09.2025 09:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
У період воєнного стану в Україні діє спрощений режим регулювання трудових відносин – спеціальна правова модель, що дозволяє роботодавцям і працівникам більш гнучко оформлювати співпрацю, але при цьому не звільняє від обов’язку сплачувати податки, збори та внески.
Цей режим застосовується до трудових відносин, якщо:
- роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;
або
- заробітна плата працівника за місяць перевищує вісім мінімальних зарплат (у 2025 році – 64 тис. грн на місяць).
У трудовому договорі сторони можуть визначати індивідуальні умови праці, включно з оплатою, відповідальністю, організацією робочого часу, матеріальним забезпеченням, умовами припинення договору тощо. Договір укладається на добровільних засадах у письмовій або електронній формі.
Що сплачує роботодавець за працівника?
Навіть при використанні спрощеного режиму роботодавець зобов’язаний:
► утримувати з доходів працівників та перераховувати до відповідних бюджетів:
- 18 % податку на доходи фізичних осіб (фінансування шкіл, лікарень тощо);
- 5 % військового збору (фінансова підтримка потреб оборони);
► нараховувати та сплачувати 22 % єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – спрямовується до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України, з яких працівники отримують:
- допомогу по тимчасовій непрацездатності (лікарняні);
- допомогу по вагітності та пологах;
- страхові виплати у разі нещасного випадку на виробництві;
- пенсійне забезпечення у майбутньому.
Працівник, який працює офіційно, у т. ч. при спрощеній формі трудових відносин:
- набуває страхового стажу;
- має підтверджений дохід для оформлення субсидій, пільг, кредитів;
- захищений у разі хвороби або втрати працездатності.
Працюйте офіційно – сплачені податки працюють на вас!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Вирощування тютюну: як отримати ліцензію на таку діяльність та звітувати про неї?

24.09.2025 09:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Діяльність з вирощування тютюну суб’єкти господарювання можуть здійснювати на підставі ліцензії на право вирощування тютюну. Таке ліцензування було запроваджено з 1 січня 2025 року.
Ліцензія надається за наявності таких умов (підстав):
- реєстрації або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах;
- повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, згідно з вимогами п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України;
- проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет;
- суб’єкт господарювання є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення або на іншому праві користується такими земельними ділянками.
Строк дії ліцензії та розмір плати за неї
Ліцензія надається безстроково, а плата за неї справляється щорічно. Розмір річної плати (за кожне місце провадження відповідного виду господарської діяльності) становить 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Ознайомитися з порядком отримання адміністративної послуги з надання відповідної ліцензії та переліком документів, необхідних для її отримання, а також переліком підстав для відмови у наданні адміністративної послуги можна за посиланням: https://tax.gov.ua/administrativni-poslugi/poslugi-dps/litsenzuvannya/nadannya-litsenziy/.
Оптова торгівля на території України тютюновою сировиною здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право вирощування тютюну або ліцензії на право ферментації тютюнової сировини, або ліцензії на право виробництва тютюнових виробів.
Звертаємо увагу, що роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною забороняється.
Зберігання тютюнової сировини – це місця зберігання тютюнової сировини мають бути внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, з урахування вимог статті 21 Закону № 3817.
Звітність
Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну, щороку, не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним, подають звіт про залишки та обсяги вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу, починаючи з першого звітного періоду за 2025 рік.
Відповідальність у вигляді штрафу за:
- вирощування тютюну без наявності ліцензії – 200 % вартості вирощеного тютюну, але не менше 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (далі – МЗП);
- оптову торгівлю тютюновою сировиною без наявності ліцензії на право вирощування – 200 % вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів МЗП;
- неподання або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) тютюнової сировини – 3 розміри МЗП;
- реалізацію тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, – 200 % вартості реалізованої тютюнової сировини (реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню).
Довідково: Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Деякі особливості подання податкових декларацій платниками плати за землю

24.09.2025 09:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Декларація).
Згідно з абзацами другим – четвертим п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) порядку.
Постанова КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 (зі змінами) (далі – Постанова № 1364) визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.
У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (зі змінами) (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:
затверджено Перелік територій (п. 1 Наказу № 376);
визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (п. 2 Наказу № 376).
Наказом № 376 у розд. І Переліку територій затверджені території можливих бойових дій (п. 1 розд. І Переліку територій), території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій), а у розд. ІІ Переліку територій затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.
Для цілей справляння плати за землю положення п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки до:
територій активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій),
територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій),
тимчасово окупованих російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку територій).
При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, застосування п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з дати набрання чинності постановою КМУ від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (03.05.2024), тобто плата за землю за такі об’єкти не нараховується та не сплачується, починаючи з 01.05.2024.
Отже, платники плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, з урахуванням дат початку та завершення активних бойових дій, визначених для відповідної земельної ділянки у п. 3 розд. І Переліку територій, можуть не подавати починаючи з 01.06.2024 щомісячні звітні (перший звітний період – травень 2024 року) Декларації та річні звітні Декларації (перший звітний період – 2025 рік).
Якщо платники плати за землю відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ задекларували за 2024 – 2025 роки податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки (розташовані на територіях, які включені до Підрозділу 3 Розділу І Переліку), то за період, починаючи з 01.05.2024, такі платники мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю шляхом подання в порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, уточнюючих Декларацій.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

НСД: сучасна модель управління людськими ресурсами

24.09.2025 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Стратегічна мета вдосконалення кадрової політики ДПС – посилення кадрового потенціалу податкових органів, створення кваліфікованої, ефективної, злагодженої та мотивованої роботи працівників податкової служби.
Національна стратегія доходів до 2030 року (НСД) як сучасна модель управління людськими ресурсами спрямована на:
- підвищення якості та ефективності адміністрування податків і зборів ДПС;
- підвищення якості та ефективності надання сервісних послуг;
- посилення інституційної спроможності ДПС;
- підвищення рівня професійної компетентності працівників органів ДПС;
- підвищення мотивації працівників органів ДПС, оскільки вони переконуються у важливості своєї роботи та її впливі на розвиток ДПС;
- поліпшення внутрішньої комунікації;
- ефективніше управління ризиками завдяки встановленню правильних ключових показників та їх постійному моніторингу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи включаються до доходу ФОПа – платника єдиного податку першої – третьої груп (крім е-резидента) власні кошти, внесені на поточ

24.09.2025 09:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Крім того, п. 292.11 ст. 292 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до складу доходу, встановленого ст. 292 ПКУ.
Відповідно до п. 292.13 ст. 292 ПКУ дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.
Згідно з абзацами першим – четвертим п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.
Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення уже була відображена у обліку, то в платіжній інструкції зазначається призначення платежу «виручка за певний період» і така виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку.
При цьому сума коштів, внесених на поточний рахунок за певний період, не повинна перевищувати суму доходу, відображену в обліку за відповідний період.
Також слід зазначити, що до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої-третьої групи не включаються власні кошти, які внесені на рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, за умови, що такі кошти оподатковувалися під час їх нарахування (виплати) у порядку, визначеному ПКУ, та за наявності документів, які підтверджують сплату податків та зборів, зокрема, але не виключено відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, розрахункових документів тощо.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон України № 4536: щодо обов’язків нотаріусів і суб’єктів господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод

24.09.2025 09:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що, в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набирає чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).
Законом № 4536 внесено зміни до п. 172.4 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у розрізі кожного договору. (абзац другий п. 172.4 ст. 172 ПКУ).
Крім того, внесено зміни до п. 173.4 ст.173 ПКУ.
Змінами передбачено, що
- державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору (абзац п’ятий п. 173.4 ст.173 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (юридична особа – щомісяця, а ФОП – щокварталу), у порядку, встановленому розділом IV ПКУ подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі угоди, у тому числі інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку (абзац шостий п. 173.4 ст.173 ПКУ).
Також, відповідно до змін, внесених Законом № 4536 до абзацу першого п. 174.4 ст. 174 ПКУ, державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
Законом № 4536 абзац перший п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ замінено чотирма новими абзацами, згідно з якими особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- для податкових агентів, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
- для інших податкових агентів, крім ФОПів та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Відповідно до п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4536 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2026 року.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платники рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України поповнили загальний фонд держбю

24.09.2025 09:49

Протягом січня – серпня поточного року платники Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на 839,2 тис. гривень.
Повідомляємо, що відповідно до п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена у відповідних ліцензіях, дозволах та присвоєннях, визначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Юридичні особи – платники єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 550,5 млн гривень

24.09.2025 09:48

Упродовж восьми місяців поточного року юридичні особи – платники єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямували понад 550,5 млн гривень. Надходження виросли на понад 55,4 млн грн, або на 11,2 відс., порівняно з січнем – серпнем 2024 року.
Звертаємо увагу, що для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) для реєстрації платником єдиного податку третьої групи юридичною особою в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою J0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування (третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою J0102103 та заповнює обов’язкові поля.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 14932. Предыдущая cтраница | Страница 10 из 1494 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua