Блог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зобов’язана юридична особа – резидент України, яка здійснює діяльність на території Республіки Казахстан через постійне представництво та виплачує заробітну плату як громадянам Казахстану так і громадянам України, сплачувати в Україні податок на доходи фізичних осіб та військовий збір як податковий агент, інформує.
Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) підписаною 09.07.1996, яка є чинною в українсько-казахських податкових відносинах з 14.04.1997, застосовуються до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав (ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ст. 5 Конвенції для цілей Конвенції термін «постійне представництво (установа)» означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства.
Термін «постійне представництво» включає зокрема: а) місце управління; б) відділення; в) контору; г) фабрику; д) майстерню; е) шахту, нафтову або газову свердловину, кар’єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; ж) склад або іншу споруду, що використовується для поставки товарів з метою подальшої реалізації.
Термін «постійне представництво» також включає:
а) будівельний майданчик або будівельний, монтажний або складальний об’єкт або послуги, пов’язані з наглядом за виконанням цих робіт, якщо тільки такий майданчик або об’єкт існують більше 12 місяців або такі послуги надаються протягом більше ніж 12 місяців;
б) установку або споруду, що використовуються для розвідки природних ресурсів, або послуги, пов’язані з наглядом за виконанням цих робіт, або бурову установку або судно, що використовуються для розвідки природних ресурсів, якщо тільки таке використання триває протягом більше ніж 6 місяців;
в) надання послуг, включаючи консультаційні послуги, резидентами через службовців або інший персонал, найнятий резидентом для таких цілей, але тільки якщо діяльність такого характеру продовжується (для такого або пов’язаного з ним проекту) в межах країни більше ніж 6 місяців.
Згідно з п. 1 ст. 15 Конвенції з урахуванням положень ст.ст. 16,18 і 19 Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом однієї Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки у цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, отримана винагорода може оподаткуватись у цій другій Державі.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ст. 15 Конвенції незважаючи на положення п. 1 ст. 15 Конвенції, винагорода, що одержується резидентом однієї Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:
а) одержувач перебуває в другій Договірній Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого безперервного 12-місячного періоду; і
б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Договірної Держави; і
в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі.
Враховуючи вищевикладене, оскільки резидент України здійснює діяльність на території Республіки Казахстан через постійне представництво, то дохід у вигляді заробітної плати як громадян Казахстану так і громадян України оподатковується в Республіці Казахстан.
Водночас, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою 9 відс., визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі, якщо дохід отримується фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До яких видів доходів застосовується ставка військового збору 1,5 відсотка?

25.12.2025 12:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить: для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ крім доходів:
військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (зі змінами та доповненнями) особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Крім того, ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України, відносяться додаткові винагороди, які входять до складу грошового забезпечення і встановлюються постановами Кабінету Міністрів України, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» (зі змінами).
При цьому трудові відносини працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань регулює Кодекс законів про працю України, відповідно до ст. 2 якого працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до положень Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) заробітна плата – це винагорода обчислена, як правило у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Отже, ставка військового збору 1,5 відс. застосовується до доходів у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) працівникам Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно законів України військових формувань до умов трудового договору (контракту), оподатковується військовим збором на загальних підставах за ставкою 5 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи передбачена відповідальність за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства?

25.12.2025 12:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148).
Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).
Відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства (абзац перший п. 54 розд. V Положення № 148).
Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.
Отже, за порушення термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які витрати можна включити до податкової знижки?

25.12.2025 12:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що громадяни, з метою реалізації права на податкову знижку за витратами 2024 року, мають подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31.12.2025 (включно).
До переліку витрат, понесених платниками у 2024 році, відносяться:
- оплата за навчання – за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, якщо кошти сплачені українським закладам освіти;
- пожертвування та благодійні внески – у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але не більше ніж 4 % від загального доходу;
- оплата за користування іпотечним житловим кредитом – частина суми процентів за користування кредитом;
- страхові платежі та пенсійні внески – за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом;
- витрати на допоміжні репродуктивні технології – оплата допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- оплата державних послуг – вартість державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- витрати на переобладнання транспортного засобу – суми витрат на переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
- витрати на будівництво (придбання) доступного житла – суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла;
- витрати на оренду житла – для внутрішньо переміщених осіб (за певних умов);
- витрати на придбання акцій підприємства Дія Сіті – витрати на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті;
Платник має надати копії документів, що підтверджують ці витрати: договори, квитанції, чеки, платіжні доручення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до місцевих бюджетів понад 1,7 млрд грн рентної плати

25.12.2025 12:11

Упродовж одинадцяти місяців поточного року за видобування залізних руд місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників рентної плати отримали майже 1 776,4 млн гривень. Це порівняно з січнем – листопадом 2024 року на понад 160,3 млн грн, або майже на 10,0 відс. більше.
Нагадуємо, що 30.12.2025 – останній день сплати за листопад 2025 року рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Плата за землю: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб майже 665,2 млн гривень

25.12.2025 12:10

Протягом січня – листопада 2025 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 665,2 млн грн плати за землю. Це на понад 84,7 млн грн, або на 14,6 відс. більше, ніж у січні – листопаді минулого року.
Повідомляємо, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то така особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями надійшло понад 546,5 млн грн ак

25.12.2025 12:09

З початку 2025 року за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників акцизного податку отримали понад 546,5 млн гривень. Порівняно з січнем – листопадом минулого року надходження збільшились на понад 32,4 млн грн, темп росту – 106,3 відсотки. Про такі результати поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Очільник податкової служби регіону подякував платникам за сумлінну сплату податків і нагадав, що здійснення суб’єктами господарювання діяльності у рамках чинного законодавства запобігає порушенням і застосуванню штрафних санкцій.
«Комунікації з бізнесом і нові сервіси податкової служби спрямовані на підвищення рівня добровільного виконання платниками податкового законодавства. Офіс податкових консультантів – це сервіс персоналізованих консультацій. Аналізуємо конкретну ситуацію суб’єкта господарювання, який звертається за допомогою, і підбираємо оптимальні рішення, щоб виключити податкові ризики», – зазначив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що новий цифровий сервіс «ТAX Control» запроваджено з метою боротьби з порушеннями у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Доступ до сервісу цілодобовий і з будь-якого пристрою.
За допомогою цього ресурсу можна повідомити, зокрема, про невидачу продавцем фіскального чека під час розрахунків, факти торгівлі без ліцензії чи з порушеннями реалізації підакцизної продукції.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Практика розподілу ведення діяльності між декількома суб’єктами господарювання – штучне «дроблення бізнесу»

25.12.2025 12:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Штучне «дроблення бізнесу» – це практика, коли юридичні особи розподіляють свою діяльність між декількома суб'єктами господарювання, частіше ФОПами, щоб скористатися спрощеною системою оподаткування та зменшити податкове навантаження.
В результаті бюджет несе значні втрати надходжень, які так потрібні для підтримки економіки, обороноздатності країни, а також для малозахищених верств населення.
Такий підхід може розглядатися як ухилення від сплати податків і призвести до серйозних наслідків.
«Дроблення бізнесу» – це не оптимізація, а маніпуляція законодавчими нормами.
Звертаємо увагу, у разі встановлення порушень при «дробленні бізнесу» з метою ухилення від сплати податків, відповідальності не уникнути.
Тому рекомендуємо всім суб'єктам господарювання не наражати власний бізнес на небезпеку та чесно і добросовісно виконувати свої обов'язки щодо сплати податків і зборів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дроблення бізнесу – це ухилення від сплати податків!

25.12.2025 12:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків на недопущення штучного «дроблення бізнесу».

Що це таке?

«Дроблення бізнесу» – це штучний поділ єдиного бізнесу на кілька окремих суб’єктів (найчастіше ФОП) для уникнення сплати податків, які б виникали при роботі як єдиної юридичної особи на загальній системі оподаткування.
Це робиться з метою переходу на спрощену систему оподаткування, яка передбачає нижчі податкові ставки та менш суворий порядок їх нарахування.

Звертаємо увагу на основних ключових ознаках:

● масова реєстрація ФОП за однією адресою;
● робота кількох ФОП в одному торговому приміщенні;
● використання однієї торгової марки або бренду;
● робота спільних працівників.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області закликає бізнес здійснювати прозору діяльність та дотримуватися вимог чинного законодавства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

«Дроблення бізнесу» - недоотримані кошти бюджетами

25.12.2025 12:07

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровської області з метою детінізації та виведення з тіні розрахунків за товари (послуги), налагодження податкової культури серед платників, створення рівних конкурентних умов під час ведення бізнесу на постійній основі проводиться аналіз наявної податкової інформації, отриманої з інформаційних баз даних ДПС.
Так, через Систему обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) виявляються окремі платники податків, які одночасно провадять господарську діяльність у межах однієї й тієї ж господарської одиниці, які розташовані за однією адресою, мають спільну назву, торговельну марку, бренд тощо, що свідчить про ймовірну спільну діяльність таких платників податків.
Метою здійснення такої господарської діяльності може бути мінімізація податкових та інших обов’язкових платежів шляхом окремого розподілу розрахунків під час продажу товарів (наданні послуг) між платниками податків, у тому числі тими, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, або шляхом використання у своїй господарській діяльності фізичних осіб - підприємців, переважна більшість яких є платниками єдиного податку.
Доводимо до відома платників податків інформацію щодо необхідності дотримання вимог чинного законодавства України при здійсненні господарської діяльності в сфері торгівлі, громадського харчування та наданні послуг.
Також повідомляємо, що з листопада 2025 року ДПС запустила роботу цифрового сервісу TAX Control, через який забезпечена можливість поінформувати ДПС та її територіальні органи про порушення, а саме щодо:
- незастосування РРО/ПРРО, невидачі фіскального чека;
- торгівлі без ліцензії, реалізації підакцизної продукції;
- відмови у розрахунках банківською картою;
- діяльності без державної реєстрації;
- порушення трудових відносин.
Наявна інформація, що отримана через цифровий сервіс TAX Control, використовується під час організації заходів податкового контролю.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 16022. Попередня cторінка | Сторінка 10 з 1603 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко

До уваги юридичних осіб!