Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) – це зведена інформація, що подається платником податку на додану вартість (податок, ПДВ) до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
У Таблиці, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Довідково: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для реформування, зокрема податкової політики і перегляду процесів її адміністрування у грудні 2023 року Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД),
НСД – це дорожня карта реформування податкової служби, яка реалізовується поетапно. Вона розрахована на 6 років, тобто, реформи будуть впроваджуватися поступово до 2030 року.
Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.
Україна приєдналася до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та міжнародної системи автоматичного обміну звітами у розрізі країн для податкових цілей. Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон) з метою впровадження Україною Загального стандарту CRS. Також прийняті необхідні підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на виконання стандарту CRS.
Частина положень вказаного Закону стосується автоматичного обміну звітами у розрізі країн (CbC). Вже розроблено та затверджено Порядок організації належного використання інформації, що міститься у звітах у розрізі країн міжнародних груп компаній. Забезпечено ІТ та адміністративну спроможність компетентного органу України.
За підтримки Світового банку в березні проведено незалежне Глобальне опитування платників податків. У приватній частині Електронного кабінету платники мали можливість ознайомитися з повідомленням Світового банку з пропозицією долучитись до опитування та посиланням на сторінку з інформацією про проєкт.
Реалізовано необхідні кроки для набрання чинності Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS). У червні 2024 року Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей схвалив Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні.
ДПС отримала позитивну оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.
Нагадаємо, що Національну стратегію доходів до 2030 року розроблено з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації національного податкового і митного законодавства України до законодавства ЄС. Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Ознайомитись з середніми показниками критеріїв, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, можна на вебпорталі Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44247.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Платник) встановлюються такі особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема, закріплення за платником податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера).
Порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Державної податкової служби України від 31.10.2024 № 788 (далі – Порядок), розроблено з метою забезпечення порядку взаємодії комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, яка передбачає консультування платника податків, пов’язаних з виконанням його податкових обов’язків і визначає порядок закріплення за платником податків посадової особи територіального органу ДПС, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера) (п. 1.1 розд. І Порядку).
Згідно з п. 1.6 розд. І Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником здійснюється за вибором Платника в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції, яке передбачає консультування Платника, пов’язане з виконанням його податкових обов’язків.
Абзацами першим – другим та четвертим п. 2.1 розд. ІІ Порядку визначено, що територіальні органи ДПС протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку визначають комплаєнс-менеджера та посадову особу, на яку покладено обов’язки в разі тимчасової відсутності або звільнення комплаєнс-менеджера, для взаємодії з Платником, включеним до зазначеного Переліку, і затверджують їхні повноваження відповідним наказом територіального органу ДПС.
У разі виключення Платника з Переліку протягом двох робочих днів вносяться зміни до відповідного наказу про закріплення комплаєнс-менеджера за Платником.
Інформаційне повідомлення щодо закріплення комплаєнс-менеджера надсилається Платнику в електронний кабінет відповідно до Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.
Розділом ІІІ Порядку визначені особливості взаємодії комплаєнс-менеджера з Платником.
Зокрема, відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником передбачає:
надання консультацій Платнику в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції.
Усі звернення Платника до комплаєнс-менеджера щодо надання консультування реєструються в реєстраційно-моніторинговій картці (далі – РМК) картотеки типу «ЗКМ» (запит комплаєнс-менеджера).
Консультації надаються на запитання Платника, які не потребують підготовки індивідуальної податкової консультації.
Час проведення консультацій комплаєнс-менеджера Платнику залежить від правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації;
використання при консультуванні Платника інформації з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС), недопущення неправильного, довільного, упередженого трактування такої інформації. Можливість використання комплаєнс-менеджером додаткових джерел інформації, наявних у розпорядженні територіального органу ДПС, зокрема особової справи Платника, оригіналів паперових документів тощо, з урахуванням вимог до роботи з інформацією з обмеженим доступом;
консультації Платнику мають бути структурованими, прозорими та зрозумілими.
Відповідь на запитання Платника повинна бути змістовною, чіткою та відповідати суті, включаючи посилання на чинні нормативно-правові акти.
За потреби використання комплаєнс-менеджером податкової інформації з ІКС ДПС та інших джерел, отриманої у порядку та спосіб, визначені ПКУ, така відповідь може бути надана у п’ятиденний строк.
Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку передбачено інформування комплаєнс-менеджером Платника про:
наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики, протягом п’ятиденного строку після отримання від Платника відповідного запиту, а також консультування щодо шляхів усунення таких ризиків;
наближення граничних строків декларування, реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та сплати податкових зобов’язань (у випадку їх непогашення раніше);
виникнення податкового боргу, суму податкового боргу, необхідність його погашення та наслідки непогашення податкового боргу.
З метою нерозголошення конфіденційної інформації комплаєнс-менеджером під час звернення Платника засобами телефонного зв’язку таке звернення реєструється в РМК картотеки типу «ЗКМ» та відповідь із зазначених питань надається Платнику в режимі відеоконференції після отримання письмової згоди Платника, надісланої через електронний кабінет, із зазначенням представників, які будуть брати участь у такій відеоконференції (п. 3.3 розд. ІІІ Порядку).
Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку комплаєнс-менеджер забезпечує:
організацію онлайн-комунікації з Платником. Телефонне звернення Платника про бажання щодо участі в онлайн-комунікації є достатньою підставою для її проведення в узгоджений час, але не пізніше першої половини наступного робочого дня. Комплаєнс-менеджер для ефективної підготовки онлайн-комунікації з Платником має право уточнити короткий зміст питання, яке планується для обговорення. У випадку неможливості зв’язатися з комплаєнс-менеджером Платник має право звернутися до Контакт-центру ДПС;
надсилання (згідно з додатком 2 до Порядку) до електронного кабінету Платника інформаційного повідомлення про параметри доступу до онлайн-комунікації в режимі відеоконференції, зокрема із зазначенням ідентифікатора персональної конференції та кодом доступу, протягом періоду включення платника податків до Переліку;
проведення відеоконференції з Платником, який виявив бажання взяти участь у режимі відеоконференції, з урахуванням правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації.
Відеоконференція фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису шляхом використання комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку).
Комплаєнс-менеджер під час виконання своїх посадових обов’язків може повідомити Платника про неможливість надання відповіді у зв’язку з настанням обставин непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги, а також запропонувати Платнику зворотний дзвінок (п. 3.6 розд. ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 4.1 розд. ІV Порядку консультування та інформування Платника забезпечуються за допомогою:
телефонного зв’язку;
відеоконференції з підключенням до комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace»;
послуг Контакт-центру ДПС;
електронної пошти;
електронного кабінету платника;
безпосередньої зустрічі з Платником у приміщенні контролюючого органу.
Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 розд. ІV Порядку безпосередня зустріч здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку роботи територіального органу ДПС, за попереднім записом, узгодженим між Платником та комплаєнс-менеджером.
Безпосередня зустріч із Платником проводиться в спеціально відведеному місці для прийому, у межах приміщення контролюючого органу, облаштованого засобами пожежної безпеки, системою оповіщення про надзвичайні ситуації (у т. ч. про повітряні тривоги), та за можливості із відеоспостереженням, аудіо- / відеофіксацією.
Комплаєнс-менеджер для ідентифікації Платника (представників та/або посадових осіб) перевіряє перед початком зустрічі документи, що посвідчують особу, та документи, що уповноважують на представництво інтересів Платника. Документи щодо повноважень на представництво інтересів Платника надаються щоразу під час проведення безпосередньої зустрічі, незалежно від того, чи подібні зустрічі вже проводилися.
Присутність сторонніх осіб під час проведення безпосередньої зустрічі не допускається.
Абзацами другим та третім п. 4.2 розд. ІV Порядку визначено, що ідентифікація платника податків як Платника при зверненні до Контакт-центру ДПС здійснюється за номером телефону, з якого відбувається звернення, при тому що такий номер телефону внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань як телефон для здійснення зв’язку з Платником.
Додатково до послуг Контакт-центру ДПС Платнику надається інформація щодо закріпленого за ним комплаєнс-менеджера, а також контактної інформації щодо номера телефону, електронної адреси.
Онлайн-комунікації з Платником комплаєнс-менеджером здійснюються за допомогою комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» в режимі відеоконференції виключно із закріпленого робочого місця за комплаєнс-менеджером та через електронний кабінет Платника (п. 5.1 розд. V Порядку).
Згідно з п. 4.3 розд. ІV Порядку у випадках:
настання обставин непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги безпосередня зустріч/онлайн-комунікація в режимі відеоконференції переривається на час до закінчення таких обставин, а якщо час закінчення дії таких обставин припадає на неробочий час комплаєнс-менеджера, то новий час проведення безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації узгоджується із Платником протягом наступного робочого дня після закінчення таких обставин;
якщо обставини непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги тривають до узгодженого початку безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації в режимі відеоконференції, така безпосередня зустріч/відеоконференція не розпочинається, а комплаєнс-менеджер узгоджує із Платником новий час проведення безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації.
Відповідно до п. 8.1 розд. VІІІ Порядку Платник має право оцінити якість надання комплаєнс-менеджером консультування за шкалою від 1 до 10 балів. Оцінка здійснюється шляхом надсилання Платником відповідного інформаційного електронного повідомлення через електронний кабінет такого Платника (форма оцінки якості надання консультування комплаєнс-менеджером (далі – Оцінка) наведена у додатку 3 до Порядку).
Створена Платником та підписана з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (КЕП / УЕП) Оцінка за формою згідно з додатком 3 до Порядку в електронному вигляді надсилається до контролюючого органу з дотриманням законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Оцінка за формою J1325701 (для юридичних осіб) та F1325701 (для фізичних осіб) розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою забезпечення платників електронним документом, що підтверджує стан їх розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), в тому числі показниками про сплачені суми податків, зборів, платежів та єдиного внеску, Міністерством фінансів України затверджено наказ від 20.08.2025 № 416 «Про затвердження Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Платники податків для отримання інформації про сплачені суми податків, зборів, платежів та єдиного внеску мають можливість увійти до приватної частини Електронного кабінету за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Увійшовши до приватної частини Електронного кабінету, платник для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг), створює в меню «Заяви, запити для отримання інформації» за ідентифікатором форми J13002 запит щодо отримання Витягу (далі – Запит) згідно з додатком 1 до Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок), який надсилає до територіального органу ДПС за основним місцем обліку.
Для отримання Витягу в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами / показниками в розрізі платежів платник проставляє у реквізиті Запиту «в електронній формі із накладенням КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС» позначки «узагальнюючі показники за платежами» / «в розрізі платежів» відповідно.
З урахуванням обраних у Запиті реквізитів платник згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку отримує Витяг:
в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку (за ідентифікатором форми J14204) або в електронній формі з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку (за ідентифікатором форми J14205), які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладанням КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС;
Для отримання Витягів в електронній формі згідно з додатками 2, 3 до Порядку платник може подати Запит також у паперовій формі, обравши вищезазначені реквізити.
Витяг за ідентифікаторами форм J14204 (додаток 2 до Порядку), J14205 (додаток 3 до Порядку) платник отримує в меню «Вхідні» / «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.
Отриманий Витяг можна:
переглянути без збереження;
завантажити, зберегти та роздрукувати у форматі PDF;
перевірити КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС.
Для перевірки КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС за ідентифікаторами форм J14204, J14205 платник в Електронному кабінеті здійснює такі послідовні кроки/дії/натискання на відповідні піктограми меню: Вхідні/Витяг/Підпис/Завантаження zip файлу/Розархівація файлів PDF, p7s/Перевірка КЕП шляхом завантаження файлів PDF, p7s за посиланням https://czo.gov.ua.
Також з детальною інформацією щодо такої перевірки можна ознайомитися в меню «Порядок перевірки достовірності електронного документа» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Поряд з цим, платник може звернутися письмово в довільній формі до територіального органу ДПС за основним місцем обліку, для отримання інформації про загальну суму сплачених податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів (крім митних платежів) та суму єдиного внеску.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зобов’язані суб’єкти господарювання (СГ) повідомляти контролюючий орган про зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у тарі кожна об’ємом до 60 літрів без наявності ліцензії, та чи є таке зберігання підставою для застосування відповідальності за зберігання пального без ліцензії, повідомляє.
Відповідно до частини п’ятої ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) СГ здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Статтею 73 Закону № 3817 передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності ліцензії на право зберігання пального до суб’єктів господарювання, які відповідно до вимог Закону № 3817 мають право здійснювати зберігання пального за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Враховуючи вищевикладене, неподання СГ повідомлення про зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у тарі кожна об’ємом до 60 літрів без наявності ліцензії не є підставою для застосування до такого суб’єкта господарювання відповідальності за зберігання пального без ліцензії.
Отже, суб’єкти господарювання не зобов’язані повідомляти контролюючий орган про зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів без наявності ліцензії. Зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів без наявності ліцензії, не є підставою для застосування відповідальності за зберігання пального без ліцензії.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що положеннями Податкового кодексу України не передбачено збільшення бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на особливих умовах на суму отриманої поворотної фінансової допомоги, у тому числі прощеної поворотної фінансової допомоги, а також повернутих сум раніше отриманої фінансової допомоги.
Відповідні роз’яснення наведено в Інформаційному листі № 4/2025 «Дія Сіті: актуальні питання оподаткування резидентів податком на прибуток підприємств», розміщеного на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/914364.html) розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи подається декларація з акцизного податку суб’єктами господарювання, які імпортують електричну енергію?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є, зокрема:
виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належить, зокрема, електрична енергія.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 ПКУ).
Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.2 прим. 1 п. 49.2 ст. 49 ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Разом з цим, відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у п.п. 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 ПКУ.
Звертаємо увагу, що у вищезазначеному переліку імпортерів підакцизних товарів у яких не виникає обов’язок у подачі декларації акцизного податку, п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (електроенергія, з якої справляється податок та ставка акцизного податку на неї) не вказаний.
Форма, порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку (далі – Декларація) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами та доповненнями).
У Додатку 6 Декларації здійснюється розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії, у Розділі Е «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» зазначаються дані про суми податку з відповідних граф Додатку 6.
У разі, якщо імпортер не є виробником електричної енергії, що має ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та продавцем її на ринку електричної енергії одночасно (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ), то при поданні Декларації за місцем реєстрації у відповідних графах Додатку 6 та Розділі Е ставиться 0.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює імпорт електричної енергії, є платником акцизного податку, й відповідно до п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, у нього виникає обов’язок у поданні Декларації, згідно з п. 223.2 ст. 223 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що трудове законодавство чітко розділяє роботу поза межами приміщення роботодавця на два різні види: надомну і дистанційну.
При цьому, правила для найманого працівника та роботодавця у таких випадках відрізняються.
Так, надомна робота передбачає виконання завдань за місцем проживання працівника або в іншому обраному ним приміщенні, яке має чітку адресу.
Робоче місце працівника є постійним. Змінювати його за власним бажанням без згоди керівництва не можна. Відмова у зміні локації з боку роботодавця має бути обґрунтованою.
На працівника поширюється загальний графік роботи підприємства, установи чи організації. Це означає, що тривалість робочого дня та перерви відповідають правилам внутрішнього розпорядку компанії, якщо інше не прописано в договорі.
Роботодавець зобов'язаний надати необхідні інструменти, матеріали та техніку. Якщо працівник використовує власні засоби виробництва, він має право на отримання компенсації.
Такий формат запроваджується для фахівців, які вже мають практичні навички для виконання роботи або пройшли відповідне навчання.
Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої завдання виконуються у будь-якому місці на вибір працівника за допомогою інтернету та сучасних засобів зв'язку.
Працівник самостійно визначає, де йому працювати, та несе особисту відповідальність за безпеку та умови праці на цьому місці.
Загальні правила внутрішнього розпорядку компанії на дистанційну роботу не поширюються, проте загальна кількість робочих годин не повинна перевищувати встановлені законом норми.
Важливою гарантією є період відпочинку, під час якого працівник може не відповідати на дзвінки чи повідомлення керівництва. Це не вважається порушенням дисципліни.
Звертаємо увагу, що незалежно від обраної форми, тривалість робочого часу має відповідати державним нормам, а всі умови роботи чітко фіксуються у трудовому договорі.
Нагадуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками має три ключові етапи:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу працівника;
- повідомлення органів податкової служби.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи можна повторно (дистанційно) сформувати сертифікати
за електронним запитом при переході із захищеного носія ключової інформації на незахищений носій ключової інформації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua).
Повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом при переході з захищеного носія ключової інформації на незахищений носій ключової інформації користувач може за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яке доступне для завантаження на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (https://ca.tax.gov.ua/korustyvach_csk).
Додатково усім клієнтам Надавача рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=HjGhqQ0a1DU).
Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:
чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Коментарі: 0
| Залишити коментар