Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 01 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, зокрема: акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб. метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб. метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Вказаний критерій, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.
Також, не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 куб. метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Таким чином, з метою визначення приміщення або території акцизним складом, необхідно враховувати обсяги пального, отриманого суб’єктом господарювання протягом календарного року, в якому здійснюються операції з пальним, зокрема отримання пального.
При цьому у кожному конкретному випадку отримання пального відповідь може бути надана за письмовим зверненням суб’єкту господарювання до контролюючого органу з наданням копій відповідних документів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи можуть власники житлової та/або нежитлової нерухомості для проведення звірки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель надавати підтверджуючі документи, відмінні від витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (технічні паспорти на будівлі, рішення суду, витяги з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації тощо, повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Національним «Класифікатором будівель і споруд» НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573.
При цьому, з врахуванням положень абзацу другого п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ перелік документів не є вичерпним, і документ, що офіційно підтверджує характеристики об’єкта, може бути прийнятий для звірки.
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Враховуючи зазначене, власники житлових та нежитлових об’єктів для проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель можуть надавати інші документи, відмінні від витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що офіційно підтверджують характеристики об’єкта.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з ст. 1 розд. І Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями) електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;
платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165) питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку ризиковості (далі – Повідомлення) подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
За результатами розгляду інформації та копій документів протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Платник податку не обмежений у кількості разів для подання Повідомлення на розгляд комісії регіонального рівня у разі, якщо він не скористався процедурою адміністративного оскарження.
Механізм адміністративного оскарження рішення комісії регіонального рівня про відповідність критеріям ризиковості платника податку визначено Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, який затверджено Постановою № 1165.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (із змінами), частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності у розмірі 80 відсотків.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ст. 124 ПКУ, та пені відповідно до положень ст. 129 ПКУ.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44629.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з положеннями п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок ЮО), – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий Розрахунок ЮО подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
При цьому, у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок ЮО за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Таким чином, юридична особа подає окремий Розрахунок ЮО з Додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на відрядження працівників, у тому числі вартості проживання в готелі яке сплачено з карткового рахунку працівника.
Отже, такі операції відображаються згідно із правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями).
Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку витрат на відрядження працівників, у тому числі вартості проживання в готелі, яке сплачено з карткового рахунку працівника та підтвердження таких операцій первинними документами, належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про сервіси, за допомогою яких платник має можливість отримати інформацію про податковий борг.
1. Електронний кабінет (Е-кабінет)
Користувачі Е-кабінету:
- мають доступ до інформації зі сплати податків, зборів та інших платежів, у тому числі про свій податковий борг (заборгованість);
- отримують повідомлення про виникнення податкового боргу у вкладці «Повідомлення» меню «Вхідні документи».
2. Мобільний застосунок «Моя податкова»
Розділ «Мої дані» застосунку «Моя податкова» містить інформацію про стан розрахунків з бюджетом та податковий борг.
У додатку можна отримати повідомлення про:
- наявність податкового боргу;
- узгоджене податкове зобов’язання.
Також через застосунок можна сплатити податкове зобов’язання за допомогою будь-якої із запропонованих платіжних систем та/або методу оплати.
3. Чат-бот InfoTAX
InfoTAX у месенджери Viber надає можливість:
- отримання повідомлень про наявний податковий борг;
- доступу до стану розрахунків з бюджетом;
- доступу до іншої актуальної податкової інформації.
Меню чат-боту InfoTAX дозволяє обрати потрібну опцію.
4. Інтеграція з Порталом «Дія»
Надає можливість доступу до стану розрахунків з бюджетом, у тому числі до інформації про податковий борг (для ФОП).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35 прим.1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29 липня 2022 року № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35 прим.1.3 статті 35 прим.1 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар