Блог

Федоренко

Приймання та обробка електронних документів ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності»

09.02.2026 09:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами), визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.

Для здійснення електронного документообігу необхідно:
- отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
- створити електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник обирає на власний розсуд, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);
- надіслати з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня за адресами:
[email protected] до ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності»;
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).
Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.

Інформаційні матеріали для платників та розробників програмних забезпечень розміщені на офіційному вебпорталі ДПС:
Опис вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності»:
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx
Сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) / зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо):
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/
Уніфікований формат транспортного повідомлення:
https://tax.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/normativno-pravova-baza/nakazi-dpa-ukraini/arhiv-nakaziv-dpa-ukraini/nakazi-za-2010-rik/61409.html
Реєстр форм електронних документів:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Перед початком роботи роботодавець зобов’язаний поінформувати нового працівника про особливості трудової діяльності

09.02.2026 09:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Кодекс законів про працю України (КЗпП) зобов’язує роботодавця до початку роботи за трудовим договором в узгоджений із працівником спосіб поінформувати його про особливості трудової діяльності, а саме про:
- місце роботи (інформація про роботодавця, зокрема, його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада й перелік посадових обов’язків), дату початку роботи;
- визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
- права та обов’язки, умови праці;
- наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуті, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства й колективного договору – під підпис;
- правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу й відпочинку, а також про положення колективного договору (в разі його укладення);
- проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони;
- організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачене);
- тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
- процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких мають дотримуватися працівник і роботодавець.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

09.02.2026 09:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України листом від 30.01.2026 № 2107/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 2107) повідомила.
Згідно із Законом України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), який набрав чинності 05 жовтня 2025 року, Податковий кодекс України (далі – Кодекс) доповнено положеннями, що стосуються оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема в частині розширення кола платників цього податку.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які сплачують податок з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно з підпунктом «е» пункту 137.5 статті 137 Кодексу для платників податку – юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи встановлюється річний податковий (звітний) період для декларування доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 14 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу установлено, що протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 4577 юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи має право подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2022 рік, та/або 2023 рік, та/або 2024 рік, та/або 2025 рік та, у разі наявності за відповідний податковий (звітний) рік доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку, сплатити податок на прибуток у порядку та розмірі, встановлені розділом III Кодексу.
У разі виконання юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи податкових обов’язків згідно з абзацом першим цього пункту при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва такого платника податку до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника за відповідний податковий (звітний) рік не включаються відповідні доходи (прибутки) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходи, отримані від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розраховані за правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Згідно з пунктом 46.4 статті 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація).
Враховуючи зазначене, для декларування податку на прибуток підприємств із доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, за податкові (звітні) періоди 2022 – 2025 років, рекомендуємо платникам єдиного податку четвертої групи – юридичним особам використовувати форму Декларації, яка є чинною на дату її подання, і разом із Декларацією подати річну фінансову звітність за відповідний звітний рік.
Під час складання відповідної Декларації юридичній особі – платнику єдиного податку четвертої групи рекомендуємо відображати відповідні показники і відомості в такому порядку:
у рядку 10 «Особливі відмітки» Декларації проставляється відмітка в рядку «суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування»;
у рядку 01 Декларації зазначається сума річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку. До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу);
у рядку 02 Декларації зазначається сума доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованих за правилами бухгалтерського обліку;
у рядку 03 РІ Декларації – сума доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів, розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Крім цього, для визначення показника щодо отриманих сум доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів платники мають скласти і подати у складі Декларації:
додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – Додаток РІ);
додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – Додаток ЦП).
у рядку 04 Декларації зазначається об’єкт оподаткування, що дорівнює підсумку показників рядків 02 та 03 РІ Декларації;
у рядку 06 Декларації визначається сума податку на прибуток (показник рядка 04 Декларації х 18 (базова ставка податку)/100);
у рядку 17 Декларації зазначається податок на прибуток за звітний (податковий) період (рік);
у рядку 19 Декларації зазначається нарахований податок на прибуток, що дорівнює показнику рядка 17 Декларації.
У таблиці «Наявність додатків13» Декларації проставляються позначки «+» у відповідних клітинках «РІ», «ЦП», «ФЗ15» щодо подання у складі Декларації Додатка РІ, Додатка ЦП і фінансової звітності, складеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (проставляється позначка «НП(С)БО») або міжнародних стандартів фінансової звітності (проставляється позначка «МСФЗ»).
У таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності15» Декларації у відповідних клітинках проставляються позначки «+» щодо поданих разом із Декларацією форм фінансової звітності за відповідний звітний рік.
У таблиці «Наявність доповнення18» Декларації проставляється позначка про надання доповнення, у якому платник пояснює невідповідність показника, зазначеного в рядку 02 Декларації, щодо суми доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та показника фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності.
Детальніше щодо складення додатків РІ та ЦП до Декларації – за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79969.html
Якщо платник єдиного податку четвертої групи – юридична особа декларував за податкові (звітні) періоди 2022 – 2024 років податок на прибуток підприємств під час виплати доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу, та/або під час отримання скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному у статті 392 Кодексу, і вже подавав Декларацію за відповідні податкові (звітні) періоди, такий платник може подати уточнюючі Декларації за такі податкові (звітні) періоди із відображенням відповідно до пункту 14 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів і доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку.
У таких уточнюючих деклараціях необхідно відобразити як раніше задекларовані показники, так і показники доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, без нарахування і сплати штрафних санкцій, передбачених згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, і пені.
До таких уточнюючих декларацій мають бути подані всі додатки до відповідних рядків Декларацій, річна фінансова звітність і доповнення із поясненням задекларованих показників і ненарахування штрафних санкцій, передбачених у пункті 50.1 статті 50 Кодексу, і пені щодо сум податкового зобов’язання з податку на прибуток, визначеного і задекларованого відповідно до пункту 14 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Лист № 2107 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79969.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах в

09.02.2026 09:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України листом від 22.01.2026 № 1362/7/99-00-21-03-02-07 (із змінами) (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi- dps/79956.html) проінформувала про особливості застосування підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 «Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України» (далі – Постанова № 323) у частині продовження дії дозволів на право користування підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю пільгою з оподаткування, передбаченою згідно з пунктом 197.6 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до пункту 197.6 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.
Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.
Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 875).
У разі порушення вимог пункту 197.6 статті 197 розділу V ПКУ платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов’язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених ПКУ, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.
Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з частиною першою статті 14-1 Закону № 875 підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, ветеранів війни.
Механізм надання підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю, дозволу на право користування пільгами з оподаткування, відмови у його наданні чи скасування дозволу Національною соціальною сервісною службою України або обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення передбачено згідно з Порядком надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1010 (зі змінами).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови № 323 в період дії воєнного стану в Україні надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю здійснюється з урахуванням, зокрема, того, що дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування.
Отже, підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які отримали дозволи на право користування податковою пільгою, передбаченою згідно з пунктом 197.6 статті 197 розділу V ПКУ, якщо строк дії таких дозволів закінчився в період дії воєнного стану в Україні, мають право на продовження дії таких дозволів і застосування зазначеної податкової пільги на період дії воєнного стану і протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування, за умов дотримання вимог пункту 197.6 статті 197 розділу V ПКУ та законодавства у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про оскарження ППР платник податків зобов’язаний повідомити контролюючий орган

09.02.2026 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. У скарзі платник податків має право заявити про своє бажання бути присутнім особисто або через свого представника при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому п. 56.3 ст. 56 ПКУ порядку про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги (у тому числі у режимі відеоконференції), не є перешкодою для розгляду скарги. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями). Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених ПКУ. Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС, у т. ч. повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого відправляється лист (запит тощо), тип документа, тематика звернення, короткий зміст листа та сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf з обмеженням розміру не більше 5 МБ). Відправлені листи можна переглянути у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автор електронного листа повідомляється про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого цей запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Отже, платник податків одночасно з поданням скарги до ДПС зобов’язаний листом повідомити про це контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення в один із таких способів:
письмово (рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення);
в електронному вигляді через меню «Листування» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf з обмеженням розміру не більше 5 МБ.
При цьому Повідомлення складається у довільні формі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зміна місцезнаходження платника: сплата податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску

09.02.2026 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків, які у 2025 році змінили місцезнаходження (юридичні особи) або місце проживання (фізичні особи – підприємці) на інші адміністративні території, на таке.
З 01.01.2026 року інтегровані картки платників, які у 2025 році змінили місцезнаходження/місця проживання, передані до органу ДПС за новим місцем обліку, отже усі податкові зобов’язання підлягають сплаті за новим місцем обліку платника.
Це стосується сплати не лише поточних зобов’язань, а й виконання обов’язків щодо сплати податків і зборів за попередні податкові періоди.
Також звертаємо увагу, що у разі наявності об’єктів оподаткування за попереднім місцем обліку, їх необхідно задекларувати шляхом подання Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588). В такому випадку податкові платежі (наприклад: податок на доходи фізичних осіб, майнові податки, рентні платежі) продовжують сплачуватися за попереднім місцем обліку платника.
Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями), платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Тобто, у разі зміни місцезнаходження/місця проживання, платник єдиного внеску одразу сплачує кошти за основним (новим) місцем обліку платника єдиного внеску.
Довідково: Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (Порядок № 1588).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Хто і в який термін подає річну фінансову звітність

09.02.2026 09:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Річну фінансову звітність складають і подають підприємства всіх категорій.
Так, відповідно до п. 2 Порядку № 419 фінансова звітність подається:
- органам, до сфери управління яких належать підприємства;
- трудовим колективам на їхню вимогу;
- власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
- іншим органам та користувачам згідно із законодавством.

Порядком № 419 встановлено строки подання фінансової звітності.
Зокрема, згідно з п. 5 Порядку № 419:
- мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, які складають фінансову звітність за НП(С)БО, подають річну фінансову звітність органам, зазначеним у п. 2 Порядку № 419 (крім органів Казначейства), не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком;
- підприємства, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають органам статистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), крім консолідованої фінансової звітності, за звітний рік не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком;
- середні підприємства подають річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність органам, зазначеним у п. 2 Порядку № 419 (крім органів Казначейства), не пізніше 1 червня року, що настає за звітним роком.
Фінансова звітність до контролюючих органів подається разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені п. п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Довідково: Порядок № 419 – Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» (зі змінами).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нерухоме майно на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях не оподатковується

09.02.2026 09:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» підпункт 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України після абзацу восьмого доповнено новим абзацом, відповідно до якого при обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган не враховує об’єкти нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які перебувають у власності фізичних осіб та за якими відповідно до цього підпункту податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується.
При цьому положення цього абзацу застосовуються до зазначених об’єктів нерухомості за період з 01 січня 2025 року до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Таким чином, нерухомість в окупованій зоні не враховуватиметься при визначенні бази оподаткування податком на нерухомість.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Протягом звітного періоду дохід від підприємницької діяльності ФОПом на загальній системі оподаткування не отримувався: чи подав

09.02.2026 09:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець (ФОП) на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, проте має інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то вона подає податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та додаток Ф2 до неї, у якому всі графи прокреслюються.
У разі, якщо протягом звітного періоду ФОП на загальній системі оподаткування діяльність не вела, дохід від підприємницької діяльності не отримувала і не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то у неї не виникає обов’язку щодо подання Декларації та додатка Ф2 до неї.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином перевірити достовірність довідки за формою № 34-ОПП в електронному вигляді?

09.02.2026 09:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 9.4 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами) (далі – Порядок № 1588) у разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) за формою № 34-ОПП (далі – Довідка за ф. № 34-ОПП), подавши запит про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР за формою № 34-ОПН (далі – Запит за ф. № 34-ОПН), наведеною у додатку 11 до Порядку № 1588, зокрема, через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
У Запиті за ф. № 34-ОПН зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання Довідки за ф. № 34-ОПП в електронній формі, то ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження Запиту за ф. № 34-ОПН формує Довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та направляє її платнику, зокрема, до приватної частини Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
У розділі «Вхідні документи» меню «Вхідні / вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету платник податків може отримати Довідку за ф. № 34-ОПП у форматі PDF або .p7s, засвідчену кваліфікованим електронним підписом чи печаткою для електронних документів.
Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів здійснюється за допомогою онлайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів за посиланням https://czo.gov.ua.
З інформацією щодо такої перевірки можна ознайомитися в меню «Порядок перевірки достовірності електронного документа» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 16416. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 1642 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua