08:37
Платники Дніпропетровщини з ввезених товарів спрямували до загального фонду держбюджету понад 173,5 млн грн акцизного податку
22.10.2024 16:09
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за операціями з ввезеними товарами надійшло понад 173,5 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом минулого року на понад 85,6 млн грн, або на 97,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця обласної податкової, суб’єкти господарювання демонструють активну громадянську позицію щодо сумлінної сплати податків. Результат цього – належні податкові надходження акцизного податку до бюджетів від операцій з реалізації легальної якісної підакцизної продукції.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Платником ПДВ господарська діяльність не проводилась: чи подаються податкові декларації з ПДВ за такі звітні податкові періоди?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас, абзацом другим п. 40.1 ст. 40 ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (далі – Порядок № 21), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 21 декларації обов’язковим є подання (Д2) (додаток 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 21 передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.
Таким чином, якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.
У разі якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 ПКУ не подається.
За спеціальне використання води від платників Дніпропетровщини надійшло до загального фонду держбюджету понад 52,5 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Впродовж дев’яти місяців поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровської області за спеціальне використання води спрямували понад 52,5 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларації з рентної плати (квартальна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800108 (для фізичних осіб) та J0800108 (для юридичних осіб) разом з додатками, зокрема з Додатком 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» – за ідентифікатором форми F/J0810508 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
Юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини транспортним податком на понад 5,2 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 5,2 млн грн транспортного податку. Надходження виросли на 302,3 тис. грн, темп росту –106,1 відсотків.
Нагадуємо, що у разі викрадення автомобіля, транспортний податок не сплачується з наступного місяця, в якому був викрадений транспортний засіб. У разі повернення – податок сплачується з місяця, в якому було повернуто автомобіль.
Який порядок заповнення таблиць 1.1 та 2.1 додатка 1 (Д1) до податкової декларації з ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).
Зокрема, додатком до декларації є додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) (далі – Додаток 1) (п. 10 розд. ІІІ Порядку № 21).
Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
Відповідно до п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку № 21 у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 Додатка 1.
Відомості в таблиці 1.1 Додатка 1 заповнюються:
- за операціями на митній території України, що оподатковуються ПДВ за основною ставкою та ставками 7 і 14 відсотків;
- за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України.
У таблиці 1.1 Додатка 1 зазначається:
- індивідуальний податковий номер покупця або умовний індивідуальний податковий номер;
- дата і номер податкової накладної;
- ознака здійснення операції відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- обсяг постачання (без ПДВ);
- сума ПДВ (за основною ставкою або ставкою 7 відс. або 14 відсотків).
З підсумкових рядків «Усього за звітний (податковий) період (переноситься до рядків 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.2 або 4.3 декларації)» та «Усього за звітний (податковий) період (переноситься до рядків 6.1 або 6.2 декларації)» обсяг постачання та сума ПДВ переносяться до відповідних рядків декларації.
У таблиці 2.1 Додатка 1 зазначаються відомості про операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 відс. і 14 відс. в розрізі контрагентів, а саме:
- індивідуальний податковий номер постачальника;
- інформація щодо податкової накладної або іншого документа, на підставі якого платник податку сформував податковий кредит (період складання, ознака касового методу (проставляється позначка «+» у разі, якщо суми податку включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ), ознака здійснення операцій з придбання необоротних активів (проставляється позначка «+» у разі здійснення операцій з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів);
- обсяг постачання (без ПДВ);
- сума ПДВ (за основною ставкою або ставкою 7 відс. або 14 відсотків та усього);
Також, довідково, в окремих рядках таблиці 2.1 Додатка 1 відображаються обсяги постачання та суми ПДВ усього за звітний (податковий) період за операціями:
- з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів;
- які включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ.
Дохід отримано від продажу земельної ділянки, що перебуває у власності фізичної особи понад три роки (земельна ділянка перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України): оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, зокрема дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), зокрема, земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) залежно від її призначення.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Згідно з частиною першою ст. 121 ЗКУ встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності, зокрема, в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 1,5 відс. від об’єкта оподаткування.
Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.
Тобто, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, яка перебувала у власності більше трьох років чи отримана в спадщину та не перевищує норми безоплатної передачі, встановлені ст. 121 ЗКУ.
Дохід, отриманий платником податку – фізичною особою – резидентом від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ (земельної ділянки, що перевищує норми безоплатної передачі), включається у повному обсязі до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Чи може ФОП – платник єдиного податку другої/третьої групи здійснювати роздрібний продаж вживаних: легкових автомобілів, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що Главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Згідно п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої або третьої груп не можуть здійснювати роздрібний продаж вживаних: легкових автомобілів, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів, оскільки ці транспортні засоби є підакцизними товарами.
Чи має право врахувати юридична особа – платник єдиного податку 4 групи у зменшення суми загального МПЗ за 2023 рік суми ПДФО та військового збору, утримані зі сплаченої наперед (за власною ініціативою) орендної плати за 2024 та 2025 роки?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Абзацами першим, другим і п’ятим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.
Згідно з абзацами першим, другим і п’ятим п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб) різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситься податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів (абзац дев’ятий п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 № 435-IV та Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ), Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161).
Частиною другою ст. 2 ЗКУ визначено, що суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (частина перша ст. 21 Закону № 161).
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ) (частина друга ст. 21 Закону № 161).
Таким чином, строки та порядок здійснення орендних платежів підлягають урегулюванню в договорі оренди земельної ділянки.
Відображення у бухгалтерському обліку операцій про оренду земельних ділянок здійснюється відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку», Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.
Отже, сплачені суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору з виплат орендної плати за землю за 2024 та 2025 роки враховуються у зменшення загального МПЗ за 2023 рік в межах нарахованих сум виплат, відображених в регістрах бухгалтерському обліку, оподаткованих та відображених у звітності за правилами, встановленими для орендної плати.
Чи враховується в загальному обсязі пального (2000 літрів), яке зберігається для заправлення електрогенераторної установки, кількість пального в баку такої установки, з метою визначення права зберігання пального без отримання дозвільних документів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» установлено, що на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Закон № 2102), та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно з п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України VI (далі – ПКУ) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом № 64, затвердженим Законом № 2102, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, а для випадків, передбачених абзацом третім цього пункту щодо зберігання пального у ємностях загальною місткістю від 2000 літрів до 5000 літрів, – до визначеної дати припинення можливості бойових дій або дати завершення бойових дій, на доповнення до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є акцизним складом:
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального (за винятком платників, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), які розташовані/знаходяться на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 5000 літрів. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, визначені абзацами другим і третім цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила розлив пального у таку тару.
Положення абзаців другого і третього цього пункту застосовуються за умови:
- забезпечення суб’єктом господарювання використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок та ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;
- здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі.
За умови дотримання вимог, визначених цим пунктом, отримане для заправлення електрогенераторних установок пальне не враховується при застосуванні визначеного п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ критерію щодо неперевищення 1000 кубічних метрів обсягів отримання пального таким суб’єктом господарювання протягом календарного року.
Отже, при визначенні загального обсягу пального 2000 літрів, яке зберігається для заправлення електрогенераторної установки, на об’єкті, що забезпечений електрогенератором без отримання дозвільних документів, кількість пального в баку такої електрогенераторної установки не враховується.
Чи подається повідомлення про учать у МГК за звітний рік, якщо протягом такого року платник податків перестає бути учасником такої групи компаній?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до абзацу другого п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній (МГК) та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення). Тобто ПКУ встановлені умови, за яких платник податків зобов’язаний подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення, а саме: 1) платник податків повинен бути учасником відповідної міжнародної групи компаній та 2) у звітному році здійснював контрольовані операції.
Крім того абзацом дев’ятим п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ також передбачена умова подання Повідомлення. Так, якщо більше ніж один учасник міжнародної групи компаній є платником податків – резидентом України та наявні одна або декілька обставин, визначених абзацами п’ятим - сьомим цього підпункту, міжнародна група компаній може призначити одного з таких учасників уповноваженим на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній. Про таке призначення уповноважений учасник міжнародної групи компаній повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, визначеного п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.
Форма та порядок складання Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839.
19 березня 2024 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.02.2024 № 58 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 839», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.02.2024 за № 282/41627, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 01.03.2024 № 101 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 лютого 2024 року № 58».
Зокрема, форму Повідомлення доповнено новою графою 6.1 з пiдграфами – «Дата отримання інформації про уповноваженого учасника» та «Дата отримання інформації про втрату статусу учасника».
Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. ІІ Порядку складання Повідомлення у графі 6.1 зазначається дата отримання інформації про своє призначення уповноваженим учасником міжнародної групи компаній або дата втрати такого статусу. Поле заповнюється, якщо більше ніж один учасник міжнародної групи компаній є платником податків – резидентом України та наявні одна або декілька обставин, визначених абзацами п’ятим – сьомим п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 розд. I ПКУ, міжнародна група компаній може призначити одного з таких учасників уповноваженим на подання Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній. Про таке призначення уповноважений учасник міжнародної групи компаній повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом подання Повідомлення, визначеного п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розд. I ПКУ. Подання Повідомлення за новою формою здійснюється з 01.07.2024 (ідентифікатор J1800103).
Водночас слід зазначити що, в розд. ІІ «Питання застосування норм Кодексу, які регулюють заповнення та подання Повідомленні про участь у міжнародній групі компаній» Узагальнюючої податкової консультації щодо заповнення Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2021 № 479, зазначено, що відповідно до п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 розд. I ПКУ для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. При цьому якщо протягом звітного року у структурі міжнародної групи компаній відбувались зміни (зокрема, зміна материнської компанії, перехід платника податків із однієї міжнародної групи компаній до іншої тощо), то інформація про такі зміни зазначається платником податків у графі 12 Повідомлення.
Ця графа призначена для введення у текстовому форматі у довільній формі українською мовою приміток та попереджень з питань, що потребують уваги контролюючого органу, пов’язаних із інформацією, що наводиться у Повідомленні. У випадку, що розглядається, платник податків може зазначити у графі 12 інформацію щодо найменування материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої він входив до змін, що відбулися. Доцільно також зазначити державу (територію) заснування (інкорпорації) такої материнської компанії та її код як платника податків у країні реєстрації (якщо така інформація відома платнику податків).
Отже, платник податків, який був протягом звітного року учасником відповідної міжнародної групи компаній та здійснював контрольовані операції у такому звітному році, незалежно від того, що він у такому році перестав бути учасником такої групи компаній, зобов’язаний подати Повідомлення до 01 жовтня року, що настає за звітним.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: понад 30,4 млрд грн – надходження податків, зборів та платежів від платників до місцевих бюджетів
22.10.2024 09:41
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року платники забезпечили місцеві бюджети Дніпропетровщини податковими надходженнями на понад 30,4 млрд гривень. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом це на понад 5,5 млрд грн, або на 22,0 відс. більше.
За словами очільниці податкової служби регіону, своєчасно сплачені податки – це важлива підтримка економіки і обороноздатності нашої держави у цей непростий час.
Місцеві податки і збори становлять основну доходну статтю бюджетів територіальних громад міст, селищ, сіл і направляються на підтримку та розвиток місцевої інфраструктури. Вся система фінансування виробничої і соціальної інфраструктури, комунально-побутового обслуговування населення, заходи по благоустрою та ряд інших заходів здійснюється завдяки наповненню місцевих бюджетів.
«Побудова економічно розвиненої держави залежить від кожного з нас, нашої активності і патріотизму в бажанні розвивати країну, виконуючи свій громадянський обов’язок і, зокрема, сумлінно сплачуючи податки. Дякуємо платникам за добросовісне виконання своїх податкових зобов’язань!» - зазначила Наталя Федаш.
Для отримання публічних (електронних публічних) та інших послуг фізичні особи – платники податків мають можливість подавати документи у зручний спосіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що 02.10.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.08.2024 № 410 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.09.2024 за № 1363/42708 (далі – наказ № 410).
Наказом № 410 внесено зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі – Положення) відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2023 року № 970 «Деякі питання діяльності електронних резидентів (е-резидентів) та ведення інформаційної системи «Е-резидент», від 13 квітня 2024 року № 423 «Деякі питання комплексної передачі електронних копій документів, окремої інформації (відомостей, даних), що в них міститься, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг».
Змінами до Положення визначено, що під час отримання публічних (електронних публічних) та інших послуг фізична особа – платник податків може подавати до визначених нею органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, інформаційні системи яких підключені до Порталу Дія, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) засобами Порталу Дія, у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, а також може подавати електронні копії відомостей з Державного реєстру, зокрема електронні копії електронних відображень відомостей з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, які наявні в Державному реєстрі.
Перевірка відповідності та підтвердження даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків / відомостей з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору здійснюється Порталом Дія шляхом інформаційної взаємодії з Державним реєстром з урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах»
Також змінами до Положення надано можливість подання Облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР / Заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР малолітньої особи (до 14 років) прийомними батьками та батьками-вихователями.
Платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля поповнили загальний фонд держбюджету рентною платою на понад 175,4 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Впродовж дев’яти місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету за видобування кам’яного вугілля від платників Дніпропетровщини надійшло понад 175,5 млн грн рентної плати, що порівняно з січнем – вереснем 2023 року майже на 4,4 млн грн більше. Темп росту 102,6 відсотків
Звертаємо увагу, що ДПС України підготовлено відеоролик щодо складання розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини до Податкової декларації з рентної плати.
У відеоролику розглянуто конкретні ситуації та наведені практичні поради, які будуть корисні при складанні звітності, а також розміщено контрольні питання для самоперевірки.
З відеороликом можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/rentna-plata/rentna-plata-za-koristuvannya-nadrami-dlya-vidobuvannya-korisnih-kopalin/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya-ta-vnesennya-zmin/751141.html
Збір за місця для паркування транспортних засобів: з початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 31,2 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 31,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.
Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) доводить до відома, що 17.10.2024 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 15 липня 2024 року № 85 (далі – Постанова № 85), якою затверджено Положення про порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України під час здійснення діяльності із страхування (далі – Положення).
Положення затверджене відповідно, зокрема до статті 165 Податкового кодексу України, з метою визначення порядку застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України в разі здійснення страхових виплат (виплат страхових відшкодувань), регламентних виплат, виплат викупних сум за договорами страхування Правління Національного банку України.
Постанову № 85 опубліковано на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України 16.07.2024.
Платникам про експериментальний проект щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів Меморандумом про економічну та фінансову політику визначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації зазначеної вище реформи.
Основні новації експериментального проекту
► Розподіл всіх податкових ризиків за основними видами:
• ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
• ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
• ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
• ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
► Уніфікація правил визначення податкового ризику – створення паспортів податкового ризику – уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.
► Централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них - створення в ДПС Експертної комісії із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу з впровадження податкового комплаєнсу, який здійснюватиме координацію роботи із впровадження системи управління податковими ризиками.
► Систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі ДПС – на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.
► Самооцінка ефективності проведеної роботи – передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. По закінченню Експериментального проекту його результатам також буде надана відповідна оцінка.
Чи може платник ПДВ заявляти бюджетне відшкодування за отриманими послугами від нерезидента, незареєстрованого як платник цього податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 Кодексу (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 Кодексу.
Так, згідно з пунктом 180.2 статті 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 Кодексу.
Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу. При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 208.2 статті 208 Кодексу).
Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 Кодексу).
Слід відмітити, що згідно з пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в підпунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та, зокрема, у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента зазначається тип причини «14».
Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, зокрема, що у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. Розділ Б податкової накладної заповнюється без особливостей.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.
Підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу визначено, зокрема, що сума від’ємного значення, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Виходячи з норм підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу, платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.
Особливості оподаткування податком на нерухоме майно будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування Податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Положеннями підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Отже, для права застосування зазначеної норми Кодексу платник Податку має одночасно відповідати таким умовам:
має бути сільськогосподарським товаровиробником;
має бути власником будівель та споруд, віднесених до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 (далі – Класифікатор);
будівлі та споруди мають використовуються за призначенням у господарській діяльності платника саме як сільськогосподарського товаровиробника;
будівлі та споруди не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Практика адміністрування Податку свідчить про необхідність надання роз’яснень, зважаючи на деякі обставини, що виникають у платників Податку.
1. У 2023 році підприємство було сільськогосподарським товаровиробником та підпадало під дію підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, проте з 2024 року призупинило діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, але у підприємства залишилися у власності всі об’єкти нерухомості, які використовувалися ним для здійснення діяльності як сільськогосподарського товаровиробника.
Враховуючи положення підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, здійснення сільськогосподарським товаровиробником господарської діяльності, зокрема, операцій з постачання, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, є однією із обов’язкових умов при застосуванні для об’єктів положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
Якщо підприємство призупинило діяльність з вирощування сільськогосподарських культур то у такому разі у підприємства немає підстав для застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
2. Підприємство має у власності елеваторний комплекс, який планує використовувати для надання послуг складського зберігання стороннім організаціям.
Згідно з Класифікатором сільськогосподарські силоси та складські будівлі, що використовуються для сільського господарства, відносяться до коду 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі».
Водночас у разі використання підприємством елеватора для надання послуг складського зберігання стороннім організаціям на елеватор не поширюється дія підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, оскільки у такому разі елеватор не використовується за призначенням у сільськогосподарській діяльності самого підприємства у розумінні підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
3. Підприємство є сільськогосподарським виробником, має у власності об’єкти нерухомості, віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора. При цьому частина об’єктів нерухомості надається в оренду. Виникає питання, чи має право підприємство застосовувати підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту266.2 статті 266 Кодексу стосовно площ об’єктів нерухомості, які не надавалися в оренду.
Надання об’єктів нерухомості в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
Виключення з переліку об’єктів оподаткування, передбачене підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, стосується будівель та споруд, а не їх частин. Тому якщо в оренду підприємством надається частина площ об’єктів, то позбавлення права на користування зазначеною нормою стосується всієї площі будівель та споруд, частина яких надається в оренду.
Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.
Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.
Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.
Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.
Чи потрібно подавати додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
У разі, якщо земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій, додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств подається. При цьому декларуються об’єкти оподаткування – кадастрові номера, площі земельних ділянок та не нараховуються податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками або «0»).
Більше роз’яснень, присвячених окремим питанням врахування сум сплачених податків і зборів при обчисленні МПЗ, з урахуванням позиції Міністерства фінансів України (лист від 15.02.2024 № 11230-09-62/4712) щодо врахування суми сплаченого єдиного податку 4 групи в ІV кварталі 2022 року за ІV квартал 2022 при визначенні МПЗ за 2023 рік – за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/799379.html
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про особливості проведення камеральної перевірки своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання
21.10.2024 11:10
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з абзацами другим – тринадцятим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої та п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами);
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39 прим. 3 ПКУ;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44 прим. 1.2 ст. 44 прим. 1 ПКУ;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44 прим. 2 ПКУ;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, підпунктів 6 – 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений ст. 200 ПКУ.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Згідно з абзацами першим – третім п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІX). Законом № 2120-ІX ст. 102 ПКУ було доповнено п. 102.9.
Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ у редакції Закону № 2120-ІX).
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Поряд з цим зазначаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, п. 102.9 ст. 102 ПКУ виключено.
Таким чином, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.
Контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).
Про заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Відбувся семінар з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено семінар для представників бізнесу в якому взяла участь заступник начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Залізняк.
Розглядалися основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізація експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Зупинились на категоріях громадян, які мають право на податкову знижку.
Обговорили питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Учасникам заходу нагадали про створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Комунікаційну податкову платформу на яку представники бізнесу можуть звернутись з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС надіславши запит на електронну скриньку за адресою [email protected].
Під час зустрічі з представниками бізнесу про актуальне
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відбулася зустріч начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Свірської з платниками податків.
Обговорювали основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (ДПС).
Розглянули питання офіційного працевлаштування, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.
Зупинились на категоріях громадян у яких виникає право на податкову знижку.
Звернули увагу на електронні сервіси ДПС та на роботу сучасного мобільного застосунку від ДПС «Моя податкова».
Проінформували про роботу Комунікаційної податкової платформи створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до податкової з нагальними питаннями.
Про головне з представниками бізнесу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями проведено зустріч з платниками податків за участі заступника начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Залізняк.
Теми для обговорення – основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізація експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, офіційне оформлення трудових відносин, право громадян на податкову знижку, правильне заповнення реквізиту «Призначення платежу».
Зупинилися на порядку повернення платежів з бюджету та питаннях удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення/удосконалення відповідних сервісів.
Ознайомили з роботою Комунікаційної податкової платформи, покликаної активізувати співпрацю податкової області з платниками.
Нагадали про можливості антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.
Про Національну стратегію доходів до 2030 року під час брифінгу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м.Дніпра) інформує.
Відбувся брифінг для представників медіа за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави.
Під час заходу посадовець повідомила, що Національна стратегія доходів (далі – НСД) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.
Стратегічні цілі НСД:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Шевченківська ДПІ: засідання «круглого столу» з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відбулося засідання «круглого столу» за участі начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Свірської та представників бізнесу.
На порядку денному: основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року; реалізація експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (далі – ДПС); право громадян на податкову знижку; легалізація трудових відносин; правильність заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань; електронні сервіси ДПС та робота мобільного застосунку «Моя податкова».
Нагадали про створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку платники податків можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.
Звернули увагу на роботу антикорупційного сервісу «Пульс» Державної податкової служби України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: понад 30,4 млрд грн – надходження податків, зборів та платежів від платників до місцевих бюджетівН
21.10.2024 10:39
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року платники забезпечили місцеві бюджети Дніпропетровщини податковими надходженнями на понад 30,4 млрд гривень. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом це на понад 5,5 млрд грн, або на 22,0 відс. більше.
За словами очільниці податкової служби регіону, своєчасно сплачені податки – це важлива підтримка економіки і обороноздатності нашої держави у цей непростий час.
Місцеві податки і збори становлять основну доходну статтю бюджетів територіальних громад міст, селищ, сіл і направляються на підтримку та розвиток місцевої інфраструктури. Вся система фінансування виробничої і соціальної інфраструктури, комунально-побутового обслуговування населення, заходи по благоустрою та ряд інших заходів здійснюється завдяки наповненню місцевих бюджетів.
«Побудова економічно розвиненої держави залежить від кожного з нас, нашої активності і патріотизму в бажанні розвивати країну, виконуючи свій громадянський обов’язок і, зокрема, сумлінно сплачуючи податки. Дякуємо платникам за добросовісне виконання своїх податкових зобов’язань!» - зазначила Наталя Федаш.
Для отримання публічних (електронних публічних) та інших послуг фізичні особи – платники податків мають можливість подавати документи у зручний спосіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що 02.10.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.08.2024 № 410 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.09.2024 за № 1363/42708 (далі – наказ № 410).
Наказом № 410 внесено зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі – Положення) відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2023 року № 970 «Деякі питання діяльності електронних резидентів (е-резидентів) та ведення інформаційної системи «Е-резидент», від 13 квітня 2024 року № 423 «Деякі питання комплексної передачі електронних копій документів, окремої інформації (відомостей, даних), що в них міститься, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг».
Змінами до Положення визначено, що під час отримання публічних (електронних публічних) та інших послуг фізична особа – платник податків може подавати до визначених нею органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, інформаційні системи яких підключені до Порталу Дія, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) засобами Порталу Дія, у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, а також може подавати електронні копії відомостей з Державного реєстру, зокрема електронні копії електронних відображень відомостей з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, які наявні в Державному реєстрі.
Перевірка відповідності та підтвердження даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків / відомостей з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору здійснюється Порталом Дія шляхом інформаційної взаємодії з Державним реєстром з урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах»
Також змінами до Положення надано можливість подання Облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР / Заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР малолітньої особи (до 14 років) прийомними батьками та батьками-вихователями.
Платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля поповнили загальний фонд держбюджету рентною платою на понад 175,4 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Впродовж дев’яти місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету за видобування кам’яного вугілля від платників Дніпропетровщини надійшло понад 175,5 млн грн рентної плати, що порівняно з січнем – вереснем 2023 року майже на 4,4 млн грн більше. Темп росту 102,6 відсотків
Звертаємо увагу, що ДПС України підготовлено відеоролик щодо складання розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини до Податкової декларації з рентної плати.
У відеоролику розглянуто конкретні ситуації та наведені практичні поради, які будуть корисні при складанні звітності, а також розміщено контрольні питання для самоперевірки.
З відеороликом можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/rentna-plata/rentna-plata-za-koristuvannya-nadrami-dlya-vidobuvannya-korisnih-kopalin/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya-ta-vnesennya-zmin/751141.html
Збір за місця для паркування транспортних засобів: з початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 31,2 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 31,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.
Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що 17.10.2024 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 15 липня 2024 року № 85 (далі – Постанова № 85), якою затверджено Положення про порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України під час здійснення діяльності із страхування (далі – Положення).
Положення затверджене відповідно, зокрема до статті 165 Податкового кодексу України, з метою визначення порядку застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України в разі здійснення страхових виплат (виплат страхових відшкодувань), регламентних виплат, виплат викупних сум за договорами страхування Правління Національного банку України.
Постанову № 85 опубліковано на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України 16.07.2024.
Платникам про експериментальний проект щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів Меморандумом про економічну та фінансову політику визначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації зазначеної вище реформи.
Основні новації експериментального проекту
► Розподіл всіх податкових ризиків за основними видами:
• ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
• ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
• ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
• ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
► Уніфікація правил визначення податкового ризику – створення паспортів податкового ризику – уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.
► Централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них - створення в ДПС Експертної комісії із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу з впровадження податкового комплаєнсу, який здійснюватиме координацію роботи із впровадження системи управління податковими ризиками.
► Систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі ДПС – на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.
► Самооцінка ефективності проведеної роботи – передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. По закінченню Експериментального проекту його результатам також буде надана відповідна оцінка.
Чи може платник ПДВ заявляти бюджетне відшкодування за отриманими послугами від нерезидента, незареєстрованого як платник цього податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 Кодексу (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 Кодексу.
Так, згідно з пунктом 180.2 статті 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 Кодексу.
Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу. При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 208.2 статті 208 Кодексу).
Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 Кодексу).
Слід відмітити, що згідно з пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в підпунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та, зокрема, у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента зазначається тип причини «14».
Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, зокрема, що у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. Розділ Б податкової накладної заповнюється без особливостей.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.
Підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу визначено, зокрема, що сума від’ємного значення, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Виходячи з норм підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу, платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.
Особливості оподаткування податком на нерухоме майно будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування Податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Положеннями підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Отже, для права застосування зазначеної норми Кодексу платник Податку має одночасно відповідати таким умовам:
має бути сільськогосподарським товаровиробником;
має бути власником будівель та споруд, віднесених до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 (далі – Класифікатор);
будівлі та споруди мають використовуються за призначенням у господарській діяльності платника саме як сільськогосподарського товаровиробника;
будівлі та споруди не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Практика адміністрування Податку свідчить про необхідність надання роз’яснень, зважаючи на деякі обставини, що виникають у платників Податку.
1. У 2023 році підприємство було сільськогосподарським товаровиробником та підпадало під дію підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, проте з 2024 року призупинило діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, але у підприємства залишилися у власності всі об’єкти нерухомості, які використовувалися ним для здійснення діяльності як сільськогосподарського товаровиробника.
Враховуючи положення підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, здійснення сільськогосподарським товаровиробником господарської діяльності, зокрема, операцій з постачання, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, є однією із обов’язкових умов при застосуванні для об’єктів положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
Якщо підприємство призупинило діяльність з вирощування сільськогосподарських культур то у такому разі у підприємства немає підстав для застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
2. Підприємство має у власності елеваторний комплекс, який планує використовувати для надання послуг складського зберігання стороннім організаціям.
Згідно з Класифікатором сільськогосподарські силоси та складські будівлі, що використовуються для сільського господарства, відносяться до коду 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі».
Водночас у разі використання підприємством елеватора для надання послуг складського зберігання стороннім організаціям на елеватор не поширюється дія підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, оскільки у такому разі елеватор не використовується за призначенням у сільськогосподарській діяльності самого підприємства у розумінні підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
3. Підприємство є сільськогосподарським виробником, має у власності об’єкти нерухомості, віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора. При цьому частина об’єктів нерухомості надається в оренду. Виникає питання, чи має право підприємство застосовувати підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту266.2 статті 266 Кодексу стосовно площ об’єктів нерухомості, які не надавалися в оренду.
Надання об’єктів нерухомості в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
Виключення з переліку об’єктів оподаткування, передбачене підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, стосується будівель та споруд, а не їх частин. Тому якщо в оренду підприємством надається частина площ об’єктів, то позбавлення права на користування зазначеною нормою стосується всієї площі будівель та споруд, частина яких надається в оренду.
Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.
Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.
Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.
Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.
Чи потрібно подавати додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
У разі, якщо земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій, додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств подається. При цьому декларуються об’єкти оподаткування – кадастрові номера, площі земельних ділянок та не нараховуються податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками або «0»).
Більше роз’яснень, присвячених окремим питанням врахування сум сплачених податків і зборів при обчисленні МПЗ, з урахуванням позиції Міністерства фінансів України (лист від 15.02.2024 № 11230-09-62/4712) щодо врахування суми сплаченого єдиного податку 4 групи в ІV кварталі 2022 року за ІV квартал 2022 при визначенні МПЗ за 2023 рік – за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/799379.html
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На понад 30 відсотків зросли надходження екологічного податку до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
21.10.2024 09:43
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 186,6 млн грн екологічного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з показником січня – вересня минулого року на понад 43,3 млн грн, або на 30,3 відсотки.
«Враховуючи галузеву специфіку Дніпропетровщини, підтримка стану навколишнього природного середовища на належному рівні є важливим аспектом. Екологічний податок – це вагомий компенсатор негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів, який спрямовується на фінансування природоохоронних заходів. Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки!» - зазначила Наталя Федаш.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 741,7 млн грн податку на нерухоме майно
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 741,7 млн грн, що на 96,4 млн грн, або на 15 відс., більше ніж у січні – вересні 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Рентна плата за користування надрами: 33,1 млн грн - внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за користування надрами від платників надійшло 33,1 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що 30.10.2024 – останній день сплати за вересень 2024 року рентної плати:
- за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини);
- за користування радіочастотним ресурсом України;
- за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Який опис (номенклатуру) товарів/послуг необхідно зазначити продавцю у графі 2 податкової накладної при реалізації раніше придбаних ним товарів/послуг (у тому числі ввезених на митну територію України чи підакцизних товарів)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема:
- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
- код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, визначено, що до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема:
- до графи 2 – опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця);
- до граф 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).
При цьому графи 3.1, 3.3 заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг:
- у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.
Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України «Про Митний тариф України».
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2.1 заповнюється на всіх етапах постачання товару.
У разі постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х».
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.
Класифікація ввезених товарів на митну територію України, здійснюється згідно з вимогами ст. 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями.
Отже, на всіх етапах постачання товарів/послуг до кінцевого споживача, у тому числі імпортованих чи підакцизних товарів, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної продавець повинен зазначати дані, які відповідають документам, що підтверджують їх придбання таким продавцем.
Щодо виправлення помилки, допущеної у додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ, яка вплинула/не вплинула на числові показники податкової декларації з ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VI Порядку № 21).
Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) (далі – Додаток 1) є складовою декларації, який додається до неї у разі заповнення рядків 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.1.1, 4.2, 4.2.1, 4.3, 4.3.1, 6.1, 6.2, 7.1, 7.2.2, 7.2.3, 10.1, 10.2, 10.3, 13.1, 13.2, 14, 15 декларації та за наявності подій, які підлягають відображенню ньому.
Враховуючи те, що подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації та оскільки Додаток 1 є складовою такої декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається Додаток 1 з відміткою «уточнюючий». В такому уточнюючому розрахунку у відповідних рядках:
- до графи 4 переносяться показники декларації, Додаток 1 до якої уточнюється;
- до графи 5 – всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок;
- у графі 6 відображається різниця між значенням графи 5 і графи 4 («+»/«–»). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.
Додаток 1 з відміткою «уточнюючий» заповнюється наступним чином:
- в першому рядку повторюється помилковий запис, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);
- у другому рядку – вказується правильний запис.
При цьому, якщо помилка, допущена у Додатку 1, не вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 підсумкові рядки «Усього за звітний (податковий) період», не заповнюються.
Якщо така помилка вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 у підсумкових рядках «Усього за звітний (податковий) період» числові показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.
Чи застосовує суб’єкт господарювання РРО/ПРРО у разі відправки товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється у небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, відкритий в ньому?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та застосування РРО/ПРРО встановлено ст. 3 Закону № 265.
Так, п. 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Також, частиною одинадцятою ст. 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Крім того, абзацами 2, 3 частини одинадцятої ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями) визначено, що під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при відправці товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється з використанням послуг або у відділенні небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.
Чи підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів операції з реалізації виробниками та/або імпортерами «Інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування» (УКТ ЗЕД 2404 91 90 00)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до змін, внесених Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон № 3553) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 01 вересня 2024 року підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів.
Також, змінами, внесеними Законом № 3553 до п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, уточнено положення щодо визначення «тютюнові вироби», до яких також віднесено інші, відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Згідно з п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, базою оподаткування акцизним податком є вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Відповідно до п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є, зокрема, особа - виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Отже, з 01 вересня 2024 року виробники та/або імпортери тютюнових виробів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування» при їх реалізації сплачують акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (5%).
Підвищення рівня податкової культури у суспільстві – зростання суспільної свідомості
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Податкова культура охоплює, як діяльність платників податків, так і діяльність працівників контролюючих органів у сфері оподаткування у тісній взаємодії один з одним.
Податкова культура, як одна з головних ознак громадянського суспільства, є складником загальнонаціональної культури (правової, економічної, політичної і фінансової), а отже, містить:
1) інтелектуальний рівень – знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків, як складник правової культури, удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності, як складник економічної культури;
2) емоційно - психологічний рівень – усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків, як складника політичної культури, оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави;
3) поведінковий рівень – уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності, як складника фінансової культури, а також дотримання етичних норм у спілкуванні з працівниками контролюючих органів.
Основним економічним мотивом відповідальної поведінки платників податків є уникнення негативних наслідків несплати податків. Для стимулювання мотивації такої поведінки держава, як правило, застосовує відповідні заходи.
Діяльність податкової служби відповідно до Національної стратегії доходів у напрямку підвищення рівня податкової культури у суспільстві сприятиме зростанню суспільної свідомості, створюватиме умови для усвідомлення відповідальності громадян за сплату податків, дозволятиме у перспективі збільшити податкові надходження та компенсувати можливі втрати державного та місцевих бюджетів, а отже – посилюватиме економічну компоненту національної безпеки держави.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Державна податкова служба України продовжує впроваджувати реформи, визначені Національною стратегією доходів на 2024 – 2030 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Національна стратегія доходів – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі
Податкова служба забезпечує виконання заходів, спрямованих на підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджету, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків
Стратегічні цілі Національної стратегії доходів:
• забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
• забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування;
• зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
• підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
• створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платник подає заяву
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
для фізичних осіб шаблон «F1302002».
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
УВАГА! Відповідно до ст. 43 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
► подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
► визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35 1 «Єдиний рахунок» ПКУ;
► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
► управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про порядок повернення платежів з бюджету
18.10.2024 14:17
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
для фізичних осіб шаблон «F1302002».
Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Про удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення / удосконалення відповідних сервісів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 351 «Єдиний рахунок» ПКУ;
перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.
Про реєстрацію ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).
Платникам ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) щодо: який код та найменування якого контролюючого органу необхідно зазначати в полі «Контролюючий орган до якого подається документ» при поданні будь-яких документів необхiдних для розгляду питання прийняття комiсiями регiонального або центрального рiвня рiшення про реєстрацiю податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрi податкових накладних, якщо їх подання здійснюється після зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, повідомляє.
Пунктами 11 та 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами) (далі – Порядок № 520) визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, визначено п. 5 Порядку № 520.
Відповідно до п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155).
При цьому рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги), скарга подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України № 851 та № 2155 і реєструється ДПС у день її надходження.
Згідно з п. 66.3 ст. 66 ПКУ у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків відповідно.
Процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, визначені розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588). Переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) здійснюється контролюючими органами протягом місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження платника податків.
Пунктом 10.5 розд. X Порядку № 1588 визначено, що у разі отримання з Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) даних про зміну місцезнаходження платника податків, пов’язану зі зміною контролюючого органу, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням, що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження платника податків.
Контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку).
Дані про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого містяться в ЄДР, передаються до ЄДР у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.
Також інформацію щодо місця обліку платника податків можливо переглянути в Електронному кабінеті, відповідно до п. 42 прим. 1.2. ст. 42 прим. 1 ПКУ.
Таким чином у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною контролюючого органу, та при поданні будь-яких документів необхiдних для розгляду питання прийняття комiсiями регiонального або центрального рiвня рiшення про реєстрацiю податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за основним місцем обліку.
Про податкову знижку під час прес-конференції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Днями відбулася прес-конференція для представників медіа за участі начальника Правобережної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віктора Ковальчука на тему «Податкова знижка: актуальні питання».
Представники медіа отримали відповіді на питання щодо способів та граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи, категорій громадян, які мають право на застосування податкової знижки і щодо обмеження її отримання.
Про порядок обчислення бази нарахування для сплати єдиного внеску за звітний квартал ФОП на загальній системі оподаткування у коментарі для медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Днями начальник Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Інна Тихоненко дала коментар представникам медіа щодо порядку обчислення бази нарахування для сплати єдиного внеску за звітний квартал ФОП на загальній системі оподаткування.
Вона повідомила, що базою нарахування єдиного внеску за звітний квартал є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не менше за розмір мінімального страхового внеску.
Про актуальне під час засідання «круглого столу» з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Правобережної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ковальчука Віктора відбулося засідання «круглого столу» з представниками бізнесу.
Учасників заходу ознайомили з основними аспектами Національної стратегії доходів до 2030 року, яка є дорожньою картою реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування.
Обговорювали питання застосування податкової знижки, офіційного оформлення трудових відносин, обов'язкового використання РРО/ПРРО, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.
Проінформували про роботу Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку платники податків можуть звернутись до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з нагальними питаннями.
Відбулася зустріч з представниками бізнесу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Проведено зустріч з платниками податків за участі начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віктора Ковальчука.
Учасників ознайомили з основними аспектами Національної стратегії доходів до 2030 року та з реалізацією експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Обговорювалися питання офіційного працевлаштування найманих працівників, застосування податкової знижки, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу».
Розглядали порядок повернення платежів з бюджету та питання удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення/удосконалення відповідних сервісів.
Нагадали про можливості Комунікаційної податкової платформи, покликаної активізувати співпрацю податкової області з платниками.
Ознайомили з роботою антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.
Під час семінару з платниками податків про актуальне
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Проведено семінар для представників бізнесу за участі начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віктора Ковальчука.
Розглядалися основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізація експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, питання щодо права громадян на податкову знижку, легалізації найманої праці та особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції «Призначення платежу».
Зупинилися на порядку повернення платежів з бюджету та питаннях удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення/удосконалення відповідних сервісів.
Крім того, представники бізнесу проінформовані про створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected], яка покликана покращити взаємодію платників податків з представниками податкової служби області.
Учасникам заходу нагадали про роботу антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.
Питання щодо застосування податкової знижки під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Інни Тихоненко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про право громадян на податкову знижку: актуальні питання».
Під час сеансу громадяни отримали відповіді на питання, які стосуються права громадян на застосування податкової знижки та щодо певних обмежень її застосування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На понад 30 відсотків зросли надходження екологічного податку до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
18.10.2024 13:26
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 186,6 млн грн екологічного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з показником січня – вересня минулого року на понад 43,3 млн грн, або на 30,3 відсотки.
«Враховуючи галузеву специфіку Дніпропетровщини, підтримка стану навколишнього природного середовища на належному рівні є важливим аспектом. Екологічний податок – це вагомий компенсатор негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів, який спрямовується на фінансування природоохоронних заходів. Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки!» - зазначила Наталя Федаш.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 741,7 млн грн податку на нерухоме майно
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 741,7 млн грн, що на 96,4 млн грн, або на 15 відс., більше ніж у січні – вересні 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Рентна плата за користування надрами: 33,1 млн грн - внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за користування надрами від платників надійшло 33,1 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що 30.10.2024 – останній день сплати за вересень 2024 року рентної плати:
- за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини);
- за користування радіочастотним ресурсом України;
- за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Який опис (номенклатуру) товарів/послуг необхідно зазначити продавцю у графі 2 податкової накладної при реалізації раніше придбаних ним товарів/послуг (у тому числі ввезених на митну територію України чи підакцизних товарів)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема:
- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
- код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, визначено, що до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема:
- до графи 2 – опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця);
- до граф 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).
При цьому графи 3.1, 3.3 заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг:
- у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.
Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України «Про Митний тариф України».
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2.1 заповнюється на всіх етапах постачання товару.
У разі постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х».
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.
Класифікація ввезених товарів на митну територію України, здійснюється згідно з вимогами ст. 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями.
Отже, на всіх етапах постачання товарів/послуг до кінцевого споживача, у тому числі імпортованих чи підакцизних товарів, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної продавець повинен зазначати дані, які відповідають документам, що підтверджують їх придбання таким продавцем.
Щодо виправлення помилки, допущеної у додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ, яка вплинула/не вплинула на числові показники податкової декларації з ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VI Порядку № 21).
Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) (далі – Додаток 1) є складовою декларації, який додається до неї у разі заповнення рядків 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.1.1, 4.2, 4.2.1, 4.3, 4.3.1, 6.1, 6.2, 7.1, 7.2.2, 7.2.3, 10.1, 10.2, 10.3, 13.1, 13.2, 14, 15 декларації та за наявності подій, які підлягають відображенню ньому.
Враховуючи те, що подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації та оскільки Додаток 1 є складовою такої декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається Додаток 1 з відміткою «уточнюючий». В такому уточнюючому розрахунку у відповідних рядках:
- до графи 4 переносяться показники декларації, Додаток 1 до якої уточнюється;
- до графи 5 – всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок;
- у графі 6 відображається різниця між значенням графи 5 і графи 4 («+»/«–»). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.
Додаток 1 з відміткою «уточнюючий» заповнюється наступним чином:
- в першому рядку повторюється помилковий запис, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);
- у другому рядку – вказується правильний запис.
При цьому, якщо помилка, допущена у Додатку 1, не вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 підсумкові рядки «Усього за звітний (податковий) період», не заповнюються.
Якщо така помилка вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 у підсумкових рядках «Усього за звітний (податковий) період» числові показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.
Чи застосовує суб’єкт господарювання РРО/ПРРО у разі відправки товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється у небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, відкритий в ньому?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та застосування РРО/ПРРО встановлено ст. 3 Закону № 265.
Так, п. 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Також, частиною одинадцятою ст. 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Крім того, абзацами 2, 3 частини одинадцятої ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями) визначено, що під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при відправці товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється з використанням послуг або у відділенні небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.
Чи підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів операції з реалізації виробниками та/або імпортерами «Інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування» (УКТ ЗЕД 2404 91 90 00)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до змін, внесених Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон № 3553) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 01 вересня 2024 року підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів.
Також, змінами, внесеними Законом № 3553 до п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, уточнено положення щодо визначення «тютюнові вироби», до яких також віднесено інші, відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Згідно з п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, базою оподаткування акцизним податком є вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Відповідно до п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є, зокрема, особа - виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Отже, з 01 вересня 2024 року виробники та/або імпортери тютюнових виробів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування» при їх реалізації сплачують акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (5%).
Підвищення рівня податкової культури у суспільстві – зростання суспільної свідомості
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Податкова культура охоплює, як діяльність платників податків, так і діяльність працівників контролюючих органів у сфері оподаткування у тісній взаємодії один з одним.
Податкова культура, як одна з головних ознак громадянського суспільства, є складником загальнонаціональної культури (правової, економічної, політичної і фінансової), а отже, містить:
1) інтелектуальний рівень – знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків, як складник правової культури, удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності, як складник економічної культури;
2) емоційно - психологічний рівень – усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків, як складника політичної культури, оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави;
3) поведінковий рівень – уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності, як складника фінансової культури, а також дотримання етичних норм у спілкуванні з працівниками контролюючих органів.
Основним економічним мотивом відповідальної поведінки платників податків є уникнення негативних наслідків несплати податків. Для стимулювання мотивації такої поведінки держава, як правило, застосовує відповідні заходи.
Діяльність податкової служби відповідно до Національної стратегії доходів у напрямку підвищення рівня податкової культури у суспільстві сприятиме зростанню суспільної свідомості, створюватиме умови для усвідомлення відповідальності громадян за сплату податків, дозволятиме у перспективі збільшити податкові надходження та компенсувати можливі втрати державного та місцевих бюджетів, а отже – посилюватиме економічну компоненту національної безпеки держави.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Державна податкова служба України продовжує впроваджувати реформи, визначені Національною стратегією доходів на 2024 – 2030 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Національна стратегія доходів – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі
Податкова служба забезпечує виконання заходів, спрямованих на підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджету, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків
Стратегічні цілі Національної стратегії доходів:
• забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
• забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування;
• зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
• підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
• створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платник подає заяву
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
для фізичних осіб шаблон «F1302002».
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
УВАГА! Відповідно до ст. 43 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
► подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
► визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35 1 «Єдиний рахунок» ПКУ;
► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
► управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Акцизний податок: за операціями з алкогольними напоями платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів майже 420,4 млн
18.10.2024 13:09
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Упродовж січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з алкогольними напоями від платників акцизного податку надійшло майже 420,4 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 43,1 млн грн, темп росту склав 111,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Сплата податків сьогодні має важливе значення для підтримки і економіки, і обороноздатності країни. Наразі у пріоритеті податкової служби зосередження зусиль на сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків. Це реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників», – зазначила керівниця обласної податкової.
Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та нагадала, що 21.10.2024 – останній день подання декларації з акцизного податку за вересень 2024 року, 30.10.2024 – останній день сплати акцизного податку за вересень 2024 року.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись норм законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє, що суб’єкти господарювання (далі – СГ), які здійснюють розрахунки при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись податкового законодавства та іншого законодавства України.
Так, згідно з чинним законодавством обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, починаючи з 01 січня 2022 року, покладено майже на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), крім СГ першої групи єдиного податку.
Впровадження фіскалізації розрахунків для платників податків є не лише ефективним інструментом контролю щодо повноти відображення отриманих доходів, а й забезпечує відкритість на прозорість ведення господарської діяльності, підтверджує бажання суб’єктів господарювання працювати відкрито та чесно.
Наголошуємо на необхідності забезпечення повної фіскалізації розрахунків усіма платниками податків, що здійснюють діяльність на ринках, для яких Законом встановлений обов’язок застосування РРО/ПРРО.
Оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688, інформує про окремі уточнення в особливостях складання податкової накладної (далі – ПН), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Так, для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ), та для інших операцій з постачання товарів/послуг, розроблено окремі коди електронних форм ПН та РК:
- J/F1201016, J/F1201216 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів/послуг. В цих формах не може бути відображена інформація щодо операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ;
- J/F1211001, J/F1211201 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ. У формах передбачено автозаповнення інформації у заголовній частині ПН щодо типу причини складання ПН – 22, індивідуального податкового номера для блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000, у табличній частині ПН щодо одиниці виміру товару – «кг» у графі 4 та «0301» у графі 5. Ці форми застосовуватимуться з моменту запровадження РЕЗ.
У РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН починаючи з 01.10.2024 до ПН, які були складені відповідно до пункту 8 Порядку з типом причини 13, та які були зареєстровані в ЄРПН до 01.10.2024, у графі 2 зазначається та ж інформація, яка була вказана в зареєстрованій ПН (дати складання та номери ПН, складених постачальниками на платника податку при постачанні йому виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, які такий платник податку використав не в господарській діяльності).
Оренда нерухомого/рухомого майна у фізичної особи юридичною особою: чи є базою нарахування для єдиного внеску сума орендної плати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями), та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
Куди суб’єкту господарювання подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).
Екологічний податок: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 228,1 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року платники екологічного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 228,1 млн гривень. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з показником відповідного періоду 2023 року надходження виросли майже на 53,0 млн грн, або на 30,3 відсотків.
«Надходження від сплати екологічного податку відповідно до його функцій є джерелом фінансування природоохоронних заходів, а його обсяги мають бути достатніми для реалізації заходів з компенсації шкоди, яку нанесли навколишньому природному середовищу забруднювачі. Дякуємо платникам за своєчасно і в повному обсязі сплачені податки і збори!» – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.
Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 369,8 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 369,8 млн грн єдиного податку.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.
За видобування залізних руд платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 3,0 млрд грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року за видобування залізних руд до загального фонду держбюджету платниками Дніпропетровської області спрямовано понад 3,0 млрд грн, що на понад 1,8 млрд грн більше ніж у січні – вересні 2023 року, темп росту надходжень – 254 відсотки.
Повідомляємо, що інформація щодо фактичної ціни реалізації руд заліза розміщується на офіційному вебсайті Міністерства економіки України (http://www.me.gov.ua) за посиланням: Головна/Діяльність/Промислова політика/Фактична ціна реалізації руд заліза.
Національна стратегія доходів – підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури у суспільстві
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Акцентуємо увагу на основних аспектах НСД та заходах ДПС із її впровадження.
Так, зокрема метою запровадження регулярного вивчення оцінки якості надання послуг та виявлення проблемних питань, що виникають у діяльності ДПС, шляхом опитування платників податків, оприлюднення його результатів та публічне звітування про вжиті заходи, а також підтримання зворотного зв’язку із зацікавленими сторонами щодо удосконалення процесів адміністрування є:
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості й ефективності процедур управління;
- вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудова партнерських відносин платників податків і держави, що сприятиме:
▪ підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;
▪ підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;
▪ підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, у тому числі за категоріями уваги;
▪ збільшенню рівня податкових надходжень, у тому числі за рахунок добровільної сплати;
▪ удосконаленню та розширенню податкових сервісів і послуг, що надаються податковим органом.
Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можливо отримати, починаючи з 2013 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.
Кроки для платника податків
Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:
для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:
вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі - Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;
для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** » Запиту:
встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
для поля «В розрізі платежів » Запиту:
встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця) » Запиту:
встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207».
Щодо порядку округлення показників при заповненні звітів № 1-ВП та № 1-ОП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
До внесення змін до цифрового поля граф для зазначення обсягів продукції у електронних формах звітів № 1-ВП та № 1-ОП, які передбачать відображення 6-ти знаків після коми або цілого числа, у чинних електронних формах цифрове поле передбачає відображення 2-х знаків після коми або цілого числа.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що 31.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854).
Постановою № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій служб (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС), а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС без залучення до процесу платника податків безпосередньо. Порядок не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків.
Постанову № 854 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 31.07.2024 № 154 і з нею можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/79121.html
Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету та реквізити таких рахунків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що на виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за N 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Державною казначейською службою України формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.
Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається Казначейством ДПС.
ДПС протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів.
Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Як здійснюється оскарження в адміністративному порядку постанови про накладення адміністративного стягнення, яку виніс податковий орган, та в які терміни?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. IV Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до вищестоящого податкового органу (уповноваженої посадової особи) в порядку та строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами) (далі – КУпАП), або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим (частина перша ст. 287 КУпАП).
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до ст. 288 КУпАП її розглядати (частина третя ст. 288 КУпАП).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КУпАП).
Копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання (ст. 295 КУпАП).
Отже, скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до ДПС або податкового органу, посадова особа якого винесла постанову.
Скарга, що надійшла до податкового органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до ДПС.
Скарга на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядається ДПС в десятиденний строк з дня її надходження.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Яким чином заповнюється інформація про дату та номер договору (контракту) та митної декларації (МД) у верхній табличній частині податкової накладної (ПН)? Чи повинна така інформація вказуватись виключно за операціями з експорту окремих видів товарів чи по всім експортним операціям?
З 01.10.2024 при складанні ПН за операціями з експорту будь-яких видів товарів у верхній лівій її частині повинна заповнюватись інформація про дату та номер зовнішньоекономічного договору (контракту) та МД.
Такі ПН реєструються в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ (ПН, складені з 1 по 15 календарний день (включно) місяця – до 5 календарного дня (включно) наступного місяця, а ПН, складені з 16 по останній день (включно) місяця, – до 18 календарного дня (включно) наступного місяця).
При цьому на товари, вивезення яких здійснюється по кількох МД, не може бути складена одна ПН.
Наприклад, якщо на операцію з вивезення товару № 1 складено МД № 4, а на вивезення товарів № 2 та № 3 – МД № 5, то в одній ПН має бути відображено товар № 1 та вказано дату і номер МД № 4, а в іншій ПН має бути вказано товари № 2 та № 3 та дата і номер МД № 5 (разом з тим, платник може також скласти окремі ПН на товар № 2 і на товар № 3, і в кожній з них вказати дату і номер МД № 5). Але складання однієї ПН на операцію з вивезення товару № 1 (МД № 4, та товарів № 2 та № 3 (МД № 5) неможливе.
Акцизний податок з вироблених товарів: платники Дніпропетровщини сумлінно поповнюють загальний фонд держбюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 248,7 млн грн акцизного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли майже на 44,6 млн грн, або на 21,8 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПВС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала платникам за сумлінну сплату податків і зазначила, що акцизний податок є важливим джерелом надходжень до бюджетів. За умови добросовісної сплати платниками акцизного податку, кошти, які надходять, направляються на вирішення першочергових задач, і зокрема на оборонні потреби.
«Звертаю увагу, що обов’язковий друк фіскального чека під час здійснення розрахункових операцій – це запорука сплати акцизного податку до бюджетів», – підкреслила Наталя Федаш.
Понад 35,7 млн грн – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування природного газу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку поточного року від платників рентної плати за видобування природного газу до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 35,7 млн гривень. Порівняно з січнем – вереснем 2023 року надходження збільшились на понад 2,9 млн грн, або майже на 9,0 відсотків.
Нагадуємо, що 30.10.2024 – останній день сплати рентної плати за вересень 2024 року, зокрема за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 470,9 млн грн плати за землю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 470,9 млн грн плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 13,9 млн грн, темп росту – 103,1 відсотка.
Звертаємо увагу, що при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.
До уваги страхувальників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);
- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в додатку 4ДФ до Розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у додатку 4ДФ до Розрахунку за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні);
- графа 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;
- графа 4 «Сума перерахованого податку» – фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;
- графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
- графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого збору до бюджету.
Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а, сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4, сума нарахованого військового збору у графі 5а, сума перерахованого військового збору у графі 5 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).
Враховуючи викладене, у графі 3а додатка 4ДФ до Розрахунку нарахований дохід відображається повністю, без вирахування із суми доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
У графі 3 додатка 4ДФ до Розрахунку відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме без вирахування із суми нарахованого доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Яка передбачена відповідальність за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані (абзац другий п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО (абзац третій п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним серверо
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 7,0 млрд грн ПДФО – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
17.10.2024 10:38
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Платники Дніпропетровщини з початку року забезпечують позитивну динаміку надходжень з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Так, протягом трьох кварталів 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників надійшло понад 7,0 млрд грн ПДФО. У порівнянні з січнем – вереснем 2023 року сума надходжень виросла на понад 979,7 млн грн, темп росту – 116 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби регіону зауважила, що офіційно оформлені трудові відносини – це соціальні гарантії для працівників і своєчасно сплачені податки до бюджетів усіх рівнів, а отже і важлива підтримка нашої країни у цей нелегкий час.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до своїх податкових зобов’язань!
За спеціальне використання води платники рентної плати поповнили місцеві Дніпропетровщини на понад 77,7 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Впродовж січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за спеціальне використання води надійшло від платників рентної плати понад 77,7 млн гривень.
Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
- для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
- для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Транспортний податок: за елітні авто надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників склали понад 16,4 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники спрямували понад 16,4 млн грн транспортного податку. Це на понад 6,6 млн грн, або на 68,2 відс. більше ніж у відповідному періоді минулого року.
Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, п.п. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється за неосновним місцем обліку – для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється після зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, в полі «Контролюючий орган, до якого подається документ» необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (неосновним місцем обліку) платника податків.
За одним договором купівлі-продажу житлового (садового) будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, отримано дохід: що з ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що порядок до переходу права на земельну ділянку у разі набуття прав власності, господарського відання, оперативного управління на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об’єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній визначено ст. 120 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Так, у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об’єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об’єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об’єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої ст. 120 ЗКУ.
Відповідно до частини шістнадцятої ст. 120 ЗКУ предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об’єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об’єкта (частки у праві спільної власності на неї).
Також слід зазначити, що частинами дев’ятою та десятою ст. 79 прим. 1 ЗКУ земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Пунктом 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Крім того, відповідно до п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Враховуючи викладене, оскільки житловий будинок та земельна ділянка під ним є окремими об’єктами права власності, а також зважаючи на положення п. 172.8 ст. 172 ПКУ, будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості є продажем цього майна, то з метою оподаткування дохід, отриманий від продажу житлового будинку та дохід від продажу земельної ділянки оподатковуються у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ, незалежно від кількості оформлених договорів купівлі-продажу.
Так, наприклад, дохід, отриманий від продажу житлового будинку, який перебуває у власності понад три роки, не оподатковується, а дохід від продажу земельної ділянки під ним, яка не отримана у спадщину та перебуває у власності більше трьох років оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ, незалежно від кількості оформлених договорів купівлі-продажу, а саме за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.
Щодо виправлення помилок у звітах про обсяги виробництва / обігу спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), ст. 72 якого визначено нові вимоги та порядок подання ліцензіатами звітів про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – звіти).
З урахуванням набрання чинності та введення в дію розд. VII (крім пп. 22, 23 і 25 частини другої ст. 46, ст. 49) Закону № 3817 (абзац шостий п. 1 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817) ліцензування деяких видів діяльності запроваджуються вперше з 01.01.2025 року, зокрема, здійснення ферментації тютюнової сировини та вирощування тютюну.
Пунктом 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Частиною третьою ст. 72 Закону № 3817 визначені терміни подання виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), суб’єктами господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини та суб’єктами господарювання які отримали ліцензію на право вирощування тютюну до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, відповідних звітів.
Крім того, зазначеною нормою передбачено, що ліцензіат, який самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, зобов’язаний подати уточнений звіт. Якщо уточнений звіт подано до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка, штраф, встановлений п. 30 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується.
Також, частинами четвертою – шостою ст. 72 Закону № 3817 визначені форми та терміни подання звітів для малих виробництв дистилятів, виноробної продукції та пива, та передбачено, що якщо у кварталі, наступному за звітним роком, суб’єкт господарювання самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця такого кварталу, а штрафи, встановлені п. 31 - 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817 відповідно, не застосовується.
Отже, з метою виправлення помилок, допущених при заповненні звітів суб’єктам господарювання необхідно подати уточнені звіти.
За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді платники податків подають форми звітності № 1-ВП та № 1-ОП?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Форми та Порядки заповнення звітів № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ВП) та № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП), а також Коди, одиниць виміру та видів продукції/товару затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб):
● Звіту № 1-ВП за ідентифікаторами F/J0206409;
● Звіту № 1-ОП за ідентифікаторами F/J0206509.
Як перевірити дійсність кваліфікованого електронного підпису, отриманого в КНЕДП ДПС?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Перевірити дійсність кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) можна на вебсайті Надавача (https://ca.tax.gov.ua/) у розділі «Перевірка підписаних даних».
Для цього у визначеному полі потрібно завантажити необхідний попередньо підписаний файл зі свого носія та натиснути на кнопку «Перевірити».
Після автоматичного переходу на наступну сторінку відображаються результати створення та перевірки підпису, підтвердження цілісності даних.
Крім того, користувач може завантажити Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, в якому містяться дані щодо результатів перевірки підпису, а також дата час перевірки, найменування та розмір файлу, ідентифікаційні дані, які однозначно визначають кваліфікованого надавача та користувача електронних довірчих послуг, строк дії, серійний номер сертифікату відкритого ключа тощо.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Акцизний податок: за операціями з алкогольними напоями платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів майже 420,4 млн
17.10.2024 10:02
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Упродовж січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з алкогольними напоями від платників акцизного податку надійшло майже 420,4 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 43,1 млн грн, темп росту склав 111,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Сплата податків сьогодні має важливе значення для підтримки і економіки, і обороноздатності країни. Наразі у пріоритеті податкової служби зосередження зусиль на сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків. Це реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників», – зазначила керівниця обласної податкової.
Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та нагадала, що 21.10.2024 – останній день подання декларації з акцизного податку за вересень 2024 року, 30.10.2024 – останній день сплати акцизного податку за вересень 2024 року.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись норм законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що суб’єкти господарювання (далі – СГ), які здійснюють розрахунки при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись податкового законодавства та іншого законодавства України.
Так, згідно з чинним законодавством обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, починаючи з 01 січня 2022 року, покладено майже на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), крім СГ першої групи єдиного податку.
Впровадження фіскалізації розрахунків для платників податків є не лише ефективним інструментом контролю щодо повноти відображення отриманих доходів, а й забезпечує відкритість на прозорість ведення господарської діяльності, підтверджує бажання суб’єктів господарювання працювати відкрито та чесно.
Наголошуємо на необхідності забезпечення повної фіскалізації розрахунків усіма платниками податків, що здійснюють діяльність на ринках, для яких Законом встановлений обов’язок застосування РРО/ПРРО.
Оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688, інформує про окремі уточнення в особливостях складання податкової накладної (далі – ПН), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Так, для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ), та для інших операцій з постачання товарів/послуг, розроблено окремі коди електронних форм ПН та РК:
- J/F1201016, J/F1201216 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів/послуг. В цих формах не може бути відображена інформація щодо операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ;
- J/F1211001, J/F1211201 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ. У формах передбачено автозаповнення інформації у заголовній частині ПН щодо типу причини складання ПН – 22, індивідуального податкового номера для блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000, у табличній частині ПН щодо одиниці виміру товару – «кг» у графі 4 та «0301» у графі 5. Ці форми застосовуватимуться з моменту запровадження РЕЗ.
У РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН починаючи з 01.10.2024 до ПН, які були складені відповідно до пункту 8 Порядку з типом причини 13, та які були зареєстровані в ЄРПН до 01.10.2024, у графі 2 зазначається та ж інформація, яка була вказана в зареєстрованій ПН (дати складання та номери ПН, складених постачальниками на платника податку при постачанні йому виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, які такий платник податку використав не в господарській діяльності).
Оренда нерухомого/рухомого майна у фізичної особи юридичною особою: чи є базою нарахування для єдиного внеску сума орендної плати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями), та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
Куди суб’єкту господарювання подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).
Екологічний податок: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 228,1 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року платники екологічного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 228,1 млн гривень. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з показником відповідного періоду 2023 року надходження виросли майже на 53,0 млн грн, або на 30,3 відсотків.
«Надходження від сплати екологічного податку відповідно до його функцій є джерелом фінансування природоохоронних заходів, а його обсяги мають бути достатніми для реалізації заходів з компенсації шкоди, яку нанесли навколишньому природному середовищу забруднювачі. Дякуємо платникам за своєчасно і в повному обсязі сплачені податки і збори!» – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.
Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 369,8 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 369,8 млн грн єдиного податку.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.
За видобування залізних руд платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 3,0 млрд грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року за видобування залізних руд до загального фонду держбюджету платниками Дніпропетровської області спрямовано понад 3,0 млрд грн, що на понад 1,8 млрд грн більше ніж у січні – вересні 2023 року, темп росту надходжень – 254 відсотки.
Повідомляємо, що інформація щодо фактичної ціни реалізації руд заліза розміщується на офіційному вебсайті Міністерства економіки України (http://www.me.gov.ua) за посиланням: Головна/Діяльність/Промислова політика/Фактична ціна реалізації руд заліза.
Національна стратегія доходів – підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури у суспільстві
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Акцентуємо увагу на основних аспектах НСД та заходах ДПС із її впровадження.
Так, зокрема метою запровадження регулярного вивчення оцінки якості надання послуг та виявлення проблемних питань, що виникають у діяльності ДПС, шляхом опитування платників податків, оприлюднення його результатів та публічне звітування про вжиті заходи, а також підтримання зворотного зв’язку із зацікавленими сторонами щодо удосконалення процесів адміністрування є:
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості й ефективності процедур управління;
- вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудова партнерських відносин платників податків і держави, що сприятиме:
▪ підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;
▪ підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;
▪ підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, у тому числі за категоріями уваги;
▪ збільшенню рівня податкових надходжень, у тому числі за рахунок добровільної сплати;
▪ удосконаленню та розширенню податкових сервісів і послуг, що надаються податковим органом.
Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можливо отримати, починаючи з 2013 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.
Кроки для платника податків
Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:
для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:
вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі - Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;
для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** » Запиту:
встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
для поля «В розрізі платежів » Запиту:
встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця) » Запиту:
встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207».
Щодо порядку округлення показників при заповненні звітів № 1-ВП та № 1-ОП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
До внесення змін до цифрового поля граф для зазначення обсягів продукції у електронних формах звітів № 1-ВП та № 1-ОП, які передбачать відображення 6-ти знаків після коми або цілого числа, у чинних електронних формах цифрове поле передбачає відображення 2-х знаків після коми або цілого числа.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що 31.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854).
Постановою № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій служб (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС), а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС без залучення до процесу платника податків безпосередньо. Порядок не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків.
Постанову № 854 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 31.07.2024 № 154 і з нею можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/79121.html
Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету та реквізити таких рахунків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що на виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за N 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Державною казначейською службою України формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.
Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається Казначейством ДПС.
ДПС протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів.
Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Як здійснюється оскарження в адміністративному порядку постанови про накладення адміністративного стягнення, яку виніс податковий орган, та в які терміни?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. IV Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до вищестоящого податкового органу (уповноваженої посадової особи) в порядку та строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами) (далі – КУпАП), або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим (частина перша ст. 287 КУпАП).
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до ст. 288 КУпАП її розглядати (частина третя ст. 288 КУпАП).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КУпАП).
Копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання (ст. 295 КУпАП).
Отже, скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до ДПС або податкового органу, посадова особа якого винесла постанову.
Скарга, що надійшла до податкового органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до ДПС.
Скарга на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядається ДПС в десятиденний строк з дня її надходження.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Яким чином заповнюється інформація про дату та номер договору (контракту) та митної декларації (МД) у верхній табличній частині податкової накладної (ПН)? Чи повинна така інформація вказуватись виключно за операціями з експорту окремих видів товарів чи по всім експортним операціям?
З 01.10.2024 при складанні ПН за операціями з експорту будь-яких видів товарів у верхній лівій її частині повинна заповнюватись інформація про дату та номер зовнішньоекономічного договору (контракту) та МД.
Такі ПН реєструються в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ (ПН, складені з 1 по 15 календарний день (включно) місяця – до 5 календарного дня (включно) наступного місяця, а ПН, складені з 16 по останній день (включно) місяця, – до 18 календарного дня (включно) наступного місяця).
При цьому на товари, вивезення яких здійснюється по кількох МД, не може бути складена одна ПН.
Наприклад, якщо на операцію з вивезення товару № 1 складено МД № 4, а на вивезення товарів № 2 та № 3 – МД № 5, то в одній ПН має бути відображено товар № 1 та вказано дату і номер МД № 4, а в іншій ПН має бути вказано товари № 2 та № 3 та дата і номер МД № 5 (разом з тим, платник може також скласти окремі ПН на товар № 2 і на товар № 3, і в кожній з них вказати дату і номер МД № 5). Але складання однієї ПН на операцію з вивезення товару № 1 (МД № 4, та товарів № 2 та № 3 (МД № 5) неможливе.
Акцизний податок з вироблених товарів: платники Дніпропетровщини сумлінно поповнюють загальний фонд держбюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 248,7 млн грн акцизного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли майже на 44,6 млн грн, або на 21,8 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПВС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала платникам за сумлінну сплату податків і зазначила, що акцизний податок є важливим джерелом надходжень до бюджетів. За умови добросовісної сплати платниками акцизного податку, кошти, які надходять, направляються на вирішення першочергових задач, і зокрема на оборонні потреби.
«Звертаю увагу, що обов’язковий друк фіскального чека під час здійснення розрахункових операцій – це запорука сплати акцизного податку до бюджетів», – підкреслила Наталя Федаш.
Понад 35,7 млн грн – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування природного газу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку поточного року від платників рентної плати за видобування природного газу до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 35,7 млн гривень. Порівняно з січнем – вереснем 2023 року надходження збільшились на понад 2,9 млн грн, або майже на 9,0 відсотків.
Нагадуємо, що 30.10.2024 – останній день сплати рентної плати за вересень 2024 року, зокрема за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 470,9 млн грн плати за землю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 470,9 млн грн плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 13,9 млн грн, темп росту – 103,1 відсотка.
Звертаємо увагу, що при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.
До уваги страхувальників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);
- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в додатку 4ДФ до Розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у додатку 4ДФ до Розрахунку за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні);
- графа 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;
- графа 4 «Сума перерахованого податку» – фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;
- графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
- графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого збору до бюджету.
Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а, сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4, сума нарахованого військового збору у графі 5а, сума перерахованого військового збору у графі 5 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).
Враховуючи викладене, у графі 3а додатка 4ДФ до Розрахунку нарахований дохід відображається повністю, без вирахування із суми доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
У графі 3 додатка 4ДФ до Розрахунку відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме без вирахування із суми нарахованого доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Яка передбачена відповідальність за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані (абзац другий п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО (абзац третій п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чек
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
