Блог

[email protected]

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

22.06.2022 12:01

Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує.
Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007
Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;
Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4 У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected].
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Актуальні питання одноразового (спеціального) добровільного декларування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями за участі заступника начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Розум відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання одноразового (спеціального) добровільного декларування».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання 1: Добрий день, скажіть будь ласка, як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?
Відповідь 1: Вітаємо. Для валютних цінностей базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
При цьому застосовуються наступні правила:
• у разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
• у разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Питання 2: Доброго дня. Які передбачені особливості для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь 2:. Добрий день. Грошовими активами фізичної особи для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування є:
– кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках;
– грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ;
– права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи;
– активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
При цьому електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.
Водночас, визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює віртуальні активи – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.
Питання 3: Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку?
Відповідь 3: Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування.
Питання 4: Чи вважається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена декларантом у поданій декларації, узгодженою?
Відповідь 4: Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, вважається узгодженою.

Питання оподаткування під час зустрічі з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відбулася зустріч начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова з платниками податків.
У ході заходу розглядалися особливості оподаткування власної сільськогосподарської продукції відповідно до вимог ЗаконуУкраїни від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та питання оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті відповідно до вимог Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Також, Федір Терханов нагадав присутнім, що 01 вересня 2021 року стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та наголосив, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Повідомив про зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО з 1 січня поточного року.
Окремо зупинився на категоріях платників податків у яких виникає обов’язок у поданні декларації про майновий стан і доходи під час кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році, яка стартувала 01 січня поточного року та звернув увагу присутніх на право громадян на податкову знижку.
Наприкінці зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань та роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Про зміни у застосуванні РРО та ПРРО під час брифінгу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями відбувся брифінг для представників засобів масової інформації за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави.
Під час заходу податківець нагадала про зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій/ програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) з 01.01.2022 року, а саме: не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.
Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.
Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:
- технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- лікарських засобів, виробів медичного призначення;
- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Про алгоритм розрахунку податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Днями заступник начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Шиян дала коментар представникам засобів масової інформації на питання «Який алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року?».
Вона повідомила, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Українивід 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Порядок відкриття спеціального рахунку в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.
Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).
Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.
Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).
Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (зі змінами та доповненнями).
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).
Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:
1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;
2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
3) активи, отримані у вигляді подарунку;
4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).
Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:
1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
3) порушеннями у сфері валютного законодавства;
4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.
2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).
3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.
4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.
Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).

Про застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання 1: Чи потрібно суб’єкту господарювання після отримання квитанції, в якій зазначено фіскальний номер, виконати дії для закріплення фіскального номера в ПРРО?
Відповідь 1: Ні, не потрібно.
В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в програмному реєстраторі розрахункових операцій не передбачено.
Питання 2: Які дії касира, якщо при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, якщо програмне забезпечення одночасно встановлено на два окремі пристрої?
Відповідь 2: Якщо при здійсненні входу програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) відмовляє у вході та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.
Питання 3: Яким чином суб’єкт господарювання може завантажити програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій»?
Відповідь 3: Суб’єкт господарювання може завантажити програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» скориставшись вебпорталом Державної податкової служби України за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Програмний реєстратор розрахункових операцій.
Для завантаження програмного забезпечення потрібно скористатись будь-яким браузером (для Google Chrome існують окремі налаштування для завантаження файлів з ftp).
Питання 4: Протягом якого терміну СГ повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, пошкодження засобів контролю та яка передбачена відповідальність у разі не повідомлення?
Відповідь 4: У разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.
У разі виявлення несправностей програмного РРО (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО.
Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.
Питання 5: Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО?
Відповідь 5: Заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО) за формою № 4-РРО (далі – заява про скасування реєстрації) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за ф. № 6-РРО, наведеною у додатку 6 до Порядку (ідентифікатор J/F1413704) (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою), в Електронному кабінеті.
Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

22.06.2022 11:09

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції в період дії воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/589878.html повідомила.
Міністерство фінансів України оприлюднило роз’яснення щодо оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції в період дії воєнного стану.
(https://mof.gov.ua/uk/news/roziasnennia_shchodo_opodatkuvannia_dokhodiv_fizichnikh_osib_
otrimanikh_vid_prodazhu_vlasnoi_silskogospodarskoi_produktsii_v_period_dii_voiennogo_stanu-3487)
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено статтею 164 Кодексу, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Відповідно до підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:
► садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
► особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).
При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному статтею 46 Кодексу для податкових декларацій.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Водночас Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану» (далі – Закон № 2142) з метою спрощення закупівлі сільськогосподарської продукції у населення на період воєнного стану та з метою зменшення обсягів податкової звітності підрозділ 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ Кодексу доповнено пунктом 23.
Відповідно до положень цього пункту тимчасово, починаючи з 01 квітня 2022 року та у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», положення підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
► доходи, отримані від продажу платником податку особі, яка відповідно до Кодексу має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою (далі – власна сільськогосподарська продукція), остаточно оподатковуються таким податковим агентом під час їх нарахування (виплати);
► податкові агенти у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів, отриманих фізичними особами від продажу особі, яка відповідно до Кодексу має статус податкового агента власної сільськогосподарської продукції, та загальну суму утриманого з них податку. При цьому в Розрахунку (додаток 4ДФ) не зазначається інформація про суми окремої виплати, суми нарахованого на неї податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід від продажу особі, яка відповідно до цього Кодексу має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції.
Таким чином у разі ненадання фізичною особою - платником податків копії довідки про наявність у неї земельних ділянок та/або довідки про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, або документів що ідентифікують особу (паспорт та РНОКПП) податкові агенти з 01 квітня 2022 року та протягом періоду дії воєнного стану при нарахуванні (виплаті) доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції на користь фізичних осіб зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб з усієї суми вказаного доходу, з врахуванням вимог встановлених пунктом 23 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ Кодексу, тобто без урахування неоподатковуваних розмірів таких доходів, встановлених абзацами четвертим та/або сьомим підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

За видобування залізних руд надходження рентної плати до держбюджету від платників Дніпропетровщини значно зросли

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року за видобування залізних руд платниками рентної плати Дніпропетровської області поповнено державний бюджет на суму майже 3,9 млрд гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження зросли майже на 2,3 млрд грн, або на 145,4 відсотків.
Рентна плата є важливою складовою загальної собівартості залізорудної сировини.
Нагадуємо, що платник рентної плати для цілей розділу IX Податкового кодексу України – це платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, платник рентної плати за спеціальне використання води, платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, платник рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Екологічний податок: з початку поточного року понад 191 млн грн сплачено до місцевих бюджетів платниками Дніпропетровської області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У січні – травні 2022 року платники екологічного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 191,3 млн гривень. Порівняно з січнем – травнем 2021 року сума надходжень збільшилась на понад 4,4 млн грн, або на 2,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що податкова декларація екологічного податку в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм F0302004 (для фізичних осіб) та J0302004 (для юридичних осіб) разом з додатками:
Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стаціонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320104 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320204 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 3 «Розрахунок за розмiщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320304 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 4 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв (включаючи вже накопиченi)» – за ідентифікатором форми F/J0320404 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 5 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромiнювання» – за ідентифікатором форми F/J0320504 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберiгання радiоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами лiцензiї строк» – за ідентифікатором форми F/J0320604 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Платник податку на прибуток не подав до 10.06.2022 річну фінансову звітність, що підлягає оприлюдненню з аудиторським звітом: чи є відповідальність?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для подання податкових декларацій (розрахунків).
Норми встановлені абзацом четвертим п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до абзаців першого – другого п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів, зокрема, подання звітності передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів, зокрема, подання звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, зокрема, щодо подання звітності протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац четвертий п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, платник податку на прибуток у разі відсутності у нього можливості подати до 10 червня 2022 року річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, звільняється від відповідальності за неподання за умови виконання такого обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відновлення можливості виконати свій податковий обов’язок щодо подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, платник податку звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання такого обов’язку, за умови подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.
При цьому підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків буде здійснюватися за окремим Порядком, який буде затверджено Міністерством фінансів України.

Щодо обовʼязкових реквізитів марок акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу.
Державна податкова служба України та її територіальні органи для виконання функцій, визначених законом, та у межах компетенції на постійній основі проводять аналіз фінансово-господарських операцій суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Так, у ході здійснення податкового контролю зазначених суб’єктів господарювання виявлено непоодинокі випадки реалізації алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку (далі – МАП), які зазначені у розрахункових документах.
Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за № 832/36454 (далі – Наказ № 329), внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються наявності у фіскальних касових чеках, що формуються всіма без виключення РРО/ПРРО, цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої.
Одними з обов’язкових реквізитів МАП нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрих-код та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки.
Відповідно до п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з п. 226.7 ст. 226 Кодексу кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Також Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 1251), визначені реквізити, які наносяться на МАП.
Так, одними з обов’язкових реквізитів, які повинна містити МАП, є серія з чотирьох літер і шестизначний номер та штрих-код (зазначається на марках для алкогольних напоїв). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
Згідно з абзацом третім п. 226.9 ст. 226 Кодексу вважаються такими, що немарковані, зокрема:
► алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;
► алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв;
► вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
► алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Наявність непоодиноких випадків реалізації алкогольних напоїв з однаковими реквізитами МАП, які зазначені у розрахункових документах, може слугувати підставою вважати, що певні суб’єкти господарювання, здійснюють реалізацію алкогольних напоїв з підробленими МАП, з МАП, що марковані з відхиленням вимог Положення № 1251, чи такими, що взагалі немарковані.
Необхідно зазначити, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9. ст. 228 Кодексу).
Таким чином, у разі реалізації алкогольних напоїв, які немарковані, з підробленими МАП, з МАП, що марковані з відхиленням вимог Положення № 1251, до суб’єктів господарювання будуть вжиті заходи відповідно до ст. 15 та ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Інформація розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/589757.html

Відображення в декларації з ПДВ операцій, пов’язаних з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми передбачені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 9 розділу ІІІ Порядку № 21 у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки.
Пунктом 3 розділу V Порядку № 21 передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації (далі – додаток 1).
Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 декларації. При цьому, якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості них зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1.

Платник податку на прибуток не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування: визначення балансової вартості основного засобу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу (далі – ПКУ) зокрема, платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п.п 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
У бухгалтерському обліку згідно з п. 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7) нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Відповідно до п. 25 НП(С)БО 7 строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.
Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання (абзац третій п. 29 НП(С)БО 7).
Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації), а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.
Зокрема, для малоцінних необоротних матеріальних активів мінімально допустимі строки їх амортизації не встановлено. При цьому, мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, визначені у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, використовуються з урахуванням наступного:
► у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом;
► у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Згідно з п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст.ст. 144 – 146 та 148 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.
Таким чином, платник податку на прибуток, який у попередніх податкових (звітних) роках не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, зокрема, при нарахуванні амортизації необоротних активів відповідно до пунктів 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ, з метою нарахування податкової амортизації згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначає балансову вартість необоротних активів за правилами бухгалтерського обліку станом на 01 січня податкового (звітного) року, починаючи з якого він коригує фінансовий результат до оподаткування на всі різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ.
При цьому строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів для розрахунку амортизації визначаються згідно з даними бухгалтерського обліку з дати введення їх в експлуатацію. Якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку є меншими, ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, а якщо є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Податковий агент виплатив фізособі забезпечувальну суму за попереднім договором купівлі-продажу нерухомості: що з доходом?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.
Згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей статті 172 під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Укладання попередніх договорів передбачено ст. 635 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з ст. 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.
При цьому, завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.

ФОП – «загальносистемник» для уникнення подвійного оподаткування надає підтвердження свого статусу іншому суб’єкту господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем (ФОП), яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Норми встановлені п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) регулюється ст. 11 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Закон № 755, за їх надання стягується плата (п. 1 ст. 11 Закону № 755).
Згідно п. 2 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема у вигляді виписки, витягу.
Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування для уникнення подвійного оподаткування надає юридичним особам та ФОПам, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію ФОП (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності).

Алгоритм дій для отримання ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що для отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) необхідно:
1) ознайомитись з Регламентом Надавача (зі змінами) та умовами Дого

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

21.06.2022 11:54

Платники рентної плати Дніпропетровщини поповнили держбюджет на понад 4,8 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року платники Дніпропетровського регіону спрямували до держбюджету понад 4,8 млрд грн рентної плати. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась майже на 2,8 млрд грн, або на 137 відсотків.
Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (ПКУ).
З 01.01.2022 Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» із змінами внесено зміни, зокрема, до п. 255.5 ст. 255 ПКУ, відповідно до яких збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води.
Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктами 255.6, 255.7, 255.9 і 255.10 ст. 255 ПКУ.

Плата за землю: юридичні особи Дніпропетровського регіону спрямували до місцевих бюджетів у січні – травні 2022 року понад 1,7 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – травня 2022 року юридичними особами до місцевих бюджетів Дніпропетровської області спрямовано понад 1,7 млрд грн плати за землю. У порівнянні з січнем – травнем 2021 року сума збільшилась на понад 20,8 млн грн, або на 1,2 відсотка.
Звертаємо увагу, що у разі відчуження юридичною особою протягом року земельної ділянки, яка перебувала у її власності, земельний податок сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у власності такої особи – до дати реєстрації припинення юридичною особою речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За якою формою звітують платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу у період дії воєнного стану?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 «Про затвердження форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2022 за № 495/37831. Цей наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування (06.05.2022).
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщена електронна форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні:
► за ідентифікатором форми F0103203 (для фізичних осіб – підприємців);
► за ідентифікатором форми J0103203 (для юридичних осіб).

Порядок оподаткування комісійної винагороди у разі постачання товарів за договорами комісії, які звільняються від оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.189.4 ст.189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і ст.198 ПКУ.
У разі коли за цивільно-правовими договорами, які не передбачають передачу права власності, здійснюються операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, то комісійна винагорода в таких випадках підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою. При цьому платник податку, який здійснює постачання вищезазначених товарів на умовах таких договорів, на дату виникнення податкових зобов’язань виписує дві податкові накладні, одна з яких – на постачання звільнених товарів/послуг без ПДВ і друга – на послугу, пов’язану з постачанням, з ПДВ за основною ставкою.

Перереєстрація неприбуткової організації при внесенні змін до установчих документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Згідно з п. 14 Порядку у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:
► особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
► поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
► засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;
► державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.
Розгляд реєстраційної заяви з позначкою «зміни» здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному, зокрема, п. 8 Порядку (п. 15 Порядку).
Відповідно до п. 8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.
У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.
У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.
Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

Винагорода за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг): оподаткування ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) відповідно до умов цивільно-правового договору включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Норми передбачені п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Хто вважається самозайнятою особою?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до п. 65.9 ст. 65 ПКУ якщо фізична особа зареєстрована як фізична особа – підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Подання ФОП – «спрощенцем» 3 групи заяви про внесення змін до реєстру платників єдиного податку у разі зміни видів господарської діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
► прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
► податкова адреса суб’єкта господарювання;
► місце провадження господарської діяльності;
► ставка єдиного податку та група платника податку;
► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
► дата реєстрації;
► види господарської діяльності;
► дата анулювання реєстрації.
Норми передбачені п.п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності (п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду подає заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Деякі особливості обрання єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що платниками єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу можуть бути суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, у разі нездійснення такими платниками видів господарської діяльності, визначеними п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Нормами законодавства, які встановлюють особливості застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотка доходу, не передбачено обмежень для обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотка доходу у разі недотримання вимог щодо сукупності часток у статутному капіталі, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Норми передбачені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період запровадженням дії воєнного стану?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.
Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Згідно з частиною другою ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом № 2473.
Частиною третьою ст. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473.
Так, частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотки суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідальність, передбачена частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09 квітня 2022 року № 426 (п. 13 ст. 16 Закону № 2473).
Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

ДПС проведено 309 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Державна податкова служба з метою припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування, на постійній основі, у т. ч. під час дії воєнного стану в країні, здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Так, у січні – травні 2022 року для запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків у сфері обігу пального проведено 309 фактичних перевірок.
За результатами розгляду матеріалів фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано та очікуються штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 50 млн гривень.
Крім того, за результатами контрольно-перевірочних заходів працівниками територіальних підрозділів фактичних перевірок ініційовано вилучення із незаконного обігу 6,4 тис. літрів пального на загальну суму 115,3 тис. гривень.
Наприклад, у травні 2022 року під час проведення фактичної перевірки АЗС одного з суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі пального встановлено реалізацію 282,5 тис. літрів пального, необлікованого у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання. Такими діями порушено пункт 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Загальна сума штрафних (фінансових) санкцій, за матеріалами фактичної перевірки зазначеної АЗС, становить понад 11 млн гривень.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

20.06.2022 11:54

Юрособи – платники єдиного податку з початку поточного року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 239 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року юрособами – платниками єдиного податку місцеві бюджети Дніпропетровського регіону поповнились майже на 239 млн грн, що більше на понад 22,5 млн грн, або на 10,4 відсотків, у порівнянні з 2021 роком.
Повідомляємо, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Державний бюджет у січні – травні 2022 року від платників екологічного податку Дніпропетровщини отримав понад 365 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Платниками екологічного податку Дніпропетровщини у січні – травні 2022 року поповнено державний бюджет на суму понад 365 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на 111 млн грн, або на 43,7 відсотки.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КОАТУУ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку. До податкової декларації екологічного податку такий суб’єкт складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного: стаціонарного джерела забруднення, що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єкту за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкту (по кожному КОАТУУ) окремо.

Про причини, з яких виникає показник «другий ліміт» у витязі з системи електронного адміністрування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що правові основи функціонування системи електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ регулюються ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.
При цьому, з урахуванням змін внесених до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема ст. 200 прим. 1 ПКУ доповнено п. 200 прим. 1.9, яким передбачено, що у разі, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (Sперевищ), а сума, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (SНакл) є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (Sперевищ).
Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН у СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, за результатами якого показник SПеревищ зменшується на суму податку вказану в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній/розрахунку коригування, та відповідно на таку суму податку збільшується значення показника SНаклВид. Зазначена інформація відображається у витязі з СЕА ПДВ.

Закон України № 1914 розширив повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 12.4.5.
Так, відповідно до вищезазначеного підпункту до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, зокрема надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо виділених земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування з наданням копій таких документів:
► документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);
► реєстраційного номера облікової картки платника податків;
► кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
► сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).
Така інформація надається в електронному вигляді у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 567 «Про затвердження Порядку надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування» та за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Закон України № 2273: визначено нові операції, які звільняються від оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що 17.06.2022 набрав чинності Закон України від 22 травня 2022 року № 2273-IX «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання україномовних аудіо книг» (далі – Закон № 2273), яким п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим підпунктом 197.1.25 прим.1.
Нормами вищезазначеного підпункту встановлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції, зокрема з постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.
Норми п.п. 197.1.25 прим.1 п. 197.1 ст. 197 ПКУ поширюються також на електронні послуги із постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.
Закон № 2273 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.06.2022 № 117.

Заповнення повідомлення про надання інформації щодо КЕП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що платник (автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 557, передбачено, зокрема, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розд. II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається платнику (автору) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.
Повідомлення може бути направлено через: інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або інше програмне забезпечення, яке використовує платник.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).
Платник (автор) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (абзац третій п. 2 розд. ІІ Порядку № 557).
У розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету необхідно створити документ за формою J1391103 (для юридичних осіб) або F1391103 (для фізичних осіб).
При заповненні реквізитів Повідомлення, зокрема зазначається:
► поточна дата та порядковий номер;
► найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);
► код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:
► прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;
► реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;
► посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;
► тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/ Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;
► ініціали та прізвище керівника;
► посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.
При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, КЕП якої накладений на сформоване Повідомлення.
З метою недопущення помилок при заповненні повідомлення на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку «Перевірка».
При відсутності помилок активується кнопка «Підписати».
На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).

В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Про терміни, в які оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС України інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Норми встановлені п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з абзацами десятим і дванадцятим п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.
Слід зазначити, що на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України розміщується зведена інформація щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, а не по кожній земельній ділянці. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, на підставі якого обчислюється сума земельного податку або орендної плати.
Формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється територіальними органами Держгеокадастру.
При цьому, відповідно до абзаців першого – четвертого п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проєктів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть:
► встановлювати, зокрема, ставки земельного податку в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;
► звільняти від сплати земельного податку.
До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» зі змінами та доповненнями.

До уваги платників акцизного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/589251.html стосовно застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та за неподання/несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового вчинені під час дії воєнного стану, повідомила наступне.
Відповідальність за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) передбачена ст. 120 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН та за неподання/несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, вчинені під час дії воєнного стану, не застосовуються у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок із обов’язковим виконанням такого обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

17.06.2022 13:22

Представники податкової служби Дніпропетровщини з робочим візитом відвідали Криворізький регіон

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Незважаючи на те, що війна за незалежність та мирне майбутнє України триває, і умови розвитку бізнесу непрості, економіка держави працює. Ефективні дії, які повернули країну до економічного життя, сприяли таким основним економічним досягненням: макроекономічній стабільності, працюючому банківському та приватному сектору.
Податкова служба, як і завжди, виконує задачі, направлені на те, щоб бізнес продовжував і далі працювати і сплачувати податки.
Сьогодні, 16.06.2022, провідні фахівці податкової служби Дніпропетровської області з робочим візитом відвідали Криворізький регіон.
Очолила робочу групу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у зустрічах з представниками Криворіжжя також прийняли участь начальник управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Лучиніна Лариса, начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції Орлов Ігор, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Самсоненко Євгенія та начальник управління електронних сервісів Свірська Алла.
Місто Кривий Ріг сьогодні живе і працює, знаходячись близько до лінії зіткнення.
При цьому, міська влада, у межах компетенції органів місцевого самоврядування, робить все можливе, щоб підтримати малий та середній бізнес.
Тому тісний зв'язок державних органів, який сприяє вирішенню нагальних питань задля того, щоб економіка працювала і надалі стабільно, є важливим і приорітетним.
Між керівником податкової служби області та в. о. міського голови міста Кривого Рогу Вілкулом Юрієм, головою Криворізької районної державної адміністрації Ситниченком Євгеном відбулись комунікації, на яких обговорювались нагальні питання щодо особливостей роботи податкових органів в умовах дії воєнного стану на місцях.
Під час зустрічі Чуб Ганна акцентувала увагу на сплаті податку на доходи фізичних осіб, платі за землю, податку на прибуток підприємств, ПДВ.
За словами керівника ГУ ДПС місцевим бюджетам потрібні надходження, отже люди мають отримувати зарплати, а підприємства – сплачувати податки.
«На сьогоднішній день пріоритетом є вжиття заходів щодо збереження надходжень ПДФО та збільшення їх у майбутньому», – зазначила Чуб Ганна.
Робоча група також відвідала Криворізьку південну ДПІ ГУ ДПС та центр обслуговування платників Криворізької південної ДПІ ГУ ДПС.
З працівниками ГУ ДПС Криворізького регіону проведена нарада. Фахівці податкової служби під час спілкування обговорили питання проходження державної служби в умовах воєнного стану; особливості адміністрування податків з фізичних осіб та обслуговування платників податків в умовах воєнного стану; питання захисту державних інформаційних ресурсів та кіберзахисту; особливості подання державними службовцями декларацій осіб, уповноваженими на виконання функцій держави, в умовах дії воєнного стану; правила етичної поведінки державних службовців; підвищення рівня професійної компетентності; особливості роз’яснювальної роботи серед платників та інформаційної гігієни у медійному просторі. Також значну увагу приділено податковому боргу.
Сьогодні ділова активність в країні зростає, отже економіка не стоїть на місці, фінансовий сектор працює і виконує свої функції.
Взаємодія державних органів у напрямку вирішення питань щодо своєчасного наповнення бюджетів сприяє фінансовій стабільності держави.
Економіка воєнного часу має відповідати двом основним завданням: по-перше, вона повинна допомагати армії, по-друге, забезпечити функціонування тилу, а для цього необхідно стабільно поповнювати бюджети.

З початку 2022 року до держбюджету від платників Дніпропетровщини за ввезені товари надійшло понад 33,4 млн грн акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Платники Дніпропетровського регіону за ввезені товари у січні – травні 2022 року до держбюджету спрямували понад 33,4 млн грн акцизного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року сума збільшилась на понад 21,5 млн грн, або майже на 182 відсотки.
Звертаємо увагу, що сплата акцизного податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином:
► податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками акцизного податку до або в день подання митної декларації;
► у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації;
► платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Єдиний податок: фізичні особи у січні – травні поточного року поповнили місцеві бюджети на понад 1,3 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини направлено понад 1,3 млрд гривень. Порівняно з минулим роком надходження збільшились майже 161,8 млн грн, або на 13,5 відсотків.
Нагадуємо, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування про внесення змін до реєстру платників єдиного податку (далі – заява) зазначаються такі обов’язкові відомості:
► прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
► кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем у трудових відносинах.
Також до заяви включаються додаткові відомості (за наявності) про:
► зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;
► зміну місця провадження господарської діяльності;
► зміну видів господарської діяльності (перелік всіх видів господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, які будуть здійснюватися суб’єктом господарювання);
► дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;
► дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;
► зміну групи та ставки платника єдиного податку.

Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ: чи нараховується ПДВ на дебіторську заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми передбачені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

Які операції прирівнюються до продажу інвестиційного активу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що до продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з:
► обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
► зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
► повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Норми встановлені п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України.

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця (ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), та Порядку її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261).
Згідно з п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
ФОП заносять до Типової форми інформацію про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю, у порядку, встановленому п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261, де, зокрема:
► у графі 8 «витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» відображається сума податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежі, сплачені за одержання ліцензій, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю;
► у графі 9 «інші витрати, пов’язані з одержанням доходу/провадженням незалежної професійної діяльності» Типової форми відображається сума інших витрат, пов’язаних з одержанням доходу.
Враховуючи викладене, якщо ФОП не отримувала протягом робочого дня дохід від підприємницької діяльності, при цьому понесла витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу та витрати зі сплати податків та зборів, то вона, за підсумками робочого дня заповнює графи 8 та 9 Типової форми.

Про витрати, які мають право врахувати нотаріуси при визначенні сукупного чистого доходу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати, наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.
Так, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:
► оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю;
► страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;
► технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:
а) охоронна та пожежна сигналізація;
б) металеві двері або металеві ролети;
в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;
г) металеві шафи;
д) вогнестійкий сейф;
е) інформаційна вивіска;
є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;
з) телекомунікаційні послуги;
и) меблі;
► програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;
► встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;
► виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;
► витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;
► витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);
► витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;
► проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
► оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
► сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
► відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
► витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;
► комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;
► сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.

Розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Норми передбачені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Про подання заяви ФОП, яка обирає або переходить на спрощену систему оподаткування четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:
► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
► не використовують працю найманих осіб;
► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;
► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.
Норми передбачені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, ФОП щодо якої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань містяться відомості про створення нею сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право обрати або перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ зазначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
У разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, а також переходу з іншої групи платників єдиного податку на четверту групу Заява подається із позначкою «Реєстрація (перехід)». При цьому у Заяві у полі 1 зазначається найменування контролюючого органу до якого вона подається;
► у полі 2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та ставиться позначка у полі «Фізична особа – підприємець»;
► у полі 3 – прізвище, ім’я, по батькові ФОП;
► у полі 4 – відомості щодо податкової адреси ФОП та контактний телефон.
Поля 5.1 та 5.1.1 Заяви заповнюються ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування (четверту групу платників єдиного податку), а саме:
► у полі 5.1. – дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
► у полі 5.1.1. – група (4) із позначкою «із реєстрацією ПДВ» чи «без реєстрації ПДВ».
Поле 5.2 Заяви заповнюється ФОП, які в установленому порядку зареєстровані платниками єдиного податку та самостійно бажають перейти на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи платників єдиного податку, в якому відображається інформація щодо групи платника єдиного податку в якій перебував ФОП та групи на яку переходить ФОП (4) із реєстрацією ПДВ/чи без реєстрації ПДВ, дата (період) зміни групи платників єдиного податку – число, місяць (словами) та рік.
У полі 5.3 Заяви зазначаються відомості про реєстрацію платника ПДВ:
► індивідуальний податковий номер;
► дата реєстрації платником ПДВ – число, місяць (словами) та рік.
Крім того ставиться позначка про реєстрацію платником ПДВ або анулювання реєстрації платником ПДВ.
Поле 5.4 «Внесення змін до реєстру платників єдиного податку» та поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви не заповнюються.
У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається наступна інформація:
► код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщеного на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;
► область, район, населений пункт;
► вулиця, номер будинку/офісу/квартири;
► індекс.
У полі 7 Заяви вказується кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах. В даному випадку зазначається – «0», оскільки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи не використовують працю найманих осіб.
У полі 8 Заяви вказуються обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.
У полі 9 Заяви зазначається інформація про наявність/відсутність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) із позначкою «відсутній» або «наявний» та сума податкового боргу в гривнях (у разі наявності).
Сума обсягу доходу за попередній календарний рік у полі 10 Заяви не відображається. Також розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік не додається до Заяви.

До уваги суб’єктів господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Норми встановлені п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Ставки земельного податку з урахуванням п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах ставок, визначених ст. 274 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено).
Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель –- не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).
Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).
При цьому згідно з п. 284.4 ст. 284 ПКУ плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків земельного податку, обчисленого відповідно до статтей 274 і 277 ПКУ.
Отже, нормами ПКУ не передбачено ставок земельного податку за площі, що надаються в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день).
Таким чином, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.

За які обсяги води не справляється рентна плата за спеціальне використання води первинними водокористувачами?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:
► за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► для потреб водного транспорту:
▪ з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
▪ під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).
Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

17.06.2022 13:06

Про право громадян на податкову знижку під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Право громадян на податкову знижку: актуальні питання».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання 1: Доброго дня. Яка сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) включається до витрат при реалізації права на податкову знижку?
Відповідь 1: Вітаємо. За результатами 2020, 2021 та 2022 років, при реалізації права на податкову знижку сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України.
Питання 2: Вітаю. Скажіть будь ласка, який алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року?
Відповідь 2: Добрий день. Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року, розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджуючих документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
При цьому сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Питання 3: Чи має право платник податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі?
Відповідь 3: Платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Питання 4: Добрий день. Які документи необхідно подати платнику податку для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових платежів та пенсійних внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення?
Відповідь 4: Добрий день. Платнику податку необхідно подати документи, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені суми сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).
Питання 5: Які витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла включаються до складу податкової знижки?
Відповідь 5: Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Відбувся семінар для платників податків на тему новацій податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено семінар для платників податків в якому взяла участь начальник Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Булава.
У ході семінару розглянуті основні положення законів України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Крім того, Алла Булава нагадала платникам, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та зазначила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування, окремо зупинилась на праві громадян на податкову знижку.
Окремо Алла Булава зупинилась на змінах у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, які набули чинності з початку поточного року.
Наприкінці семінару обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань новацій законодавства.

Актуальні питання оподаткування під час засідання «круглого столу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено засідання «круглого столу» з платниками податків, в якому взяла участь начальник Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Булава.
У ході заходу розглянуті питання змін в обліку витрат на надання безповоротної фінансової допомоги при визначенні об’єкту оподаткування відповідно до вимог Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті відповідно до вимог Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Окремо Алла Булава зупинилась на змінах у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, які набули чинності з початку поточного року.
Крім того, податківець нагадала, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та зазначила, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Також, Алла Булава звернула увагу учасників зустрічі, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році та зупинилась на категоріях громадян для яких подання декларації про майновий стан і доходи є обов’язком, і громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

16.06.2022 14:11

До уваги суб’єктів господарювання, які отримують ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п’ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі – за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.
Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
У разі якщо суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, через філію (яка не є юридичною особою), інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначаються в додатку до ліцензії. Додаток видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається копія довідки про включення філії до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом (ст. 18 Закону № 481).
Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» із змінами та доповненнями органом ліцензування щодо діяльності з оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах визначено територіальні органи ДПС.
Отже, суб’єкт господарювання для отримання, внесення змін до ліцензії чи проставлення відмітки про внесення плати за ліцензію на наступний рік, у тому числі, якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність через філію (яка не є юридичною особою) подає документи до територіальних органів ДПС за місцем оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі – за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/588593.html

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: юрособи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 231,6 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У січні – травні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області юридичні особи спрямували понад 231,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження збільшились на понад 11,8 млн грн, або на 5,4 відсотки, у порівнянні з минулорічними показниками.
Звертаємо увагу, що граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Держбюджет від платників військового збору Дніпропетровського регіону отримав на обороноздатність майже 683,6 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року платники Дніпропетровщини направили до державного бюджету майже 683,6 млн грн військового збору. Порівняно з січнем – травнем 2021 року сума надходжень збільшилась на понад 115,6 млн грн, або на 20,4 відсотки.
Нагадуємо, що юридична особа перераховує військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації).
Суми військового збору, нараховані уповноваженим відокремленим підрозділом, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням (реєстрації) такого відокремленого підрозділу.

Трудові відносини: чи необхідно попереджати за два місяці працівників, які вивільняються в період дії воєнного стану?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що частиною четвертою ст. 49 прим.2 Кодексу законів про працю України (КЗпП) передбачено, що вимоги частин першої – третьої ст. 49 прим.2 не застосовуються до працівників, які вивільняються в зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.
Нормами частин першої – третьої ст. 49 прим.2 КЗпП встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.
Під час вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва й праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення в зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених КЗпП.
Положення частини четвертої ст. 49 прим.2 КЗпП стосуються виключно тих працівників, зміна організації виробництва й праці яких безпосередньо пов’язана з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію й штати воєнного часу. Для працівників підприємств, установ, організацій, у яких зміни в організації виробництва й праці не пов’язані з виконанням мобілізаційних завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану та не залучаються до мобілізаційних заходів, вимоги частин першої – третьої статті 49 прим.2 КЗпП застосовуються в повному обсязі.
Отже, у випадку вивільнення працівників під час дії воєнного стану в зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, не пов’язаними з виконанням мобілізаційних завдань, застосовується порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за винятком вимог ст. 43 КЗпП щодо попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника.

За яких умов ФОП – «спрощенець» може добровільно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Норми встановлені п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Який порядок оподаткування ПДВ постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. «б» п.185.1 ст.185 ПКУ.
Відповідно до п.п.186.2.1 п.186.2 ПКУ, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, а саме:
а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;
б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
в) послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;
г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном.
Отже, якщо платником ПДВ постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, у разі, постачання даних послуг за межами митної території України – такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) Головне повідомляє, що податкова пільга – це передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 30.1 ст. 30 ПКУ.
Пунктом 30.2 ст. 30 ПКУ визначено, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі (п. 30.8 ст. 30 ПКУ).
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233) Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник інших податкових пільг затверджуються Державною податковою службою України (далі – Довідники).
Довідники розміщено на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua у рубриці Головна/Довідники/Довідники пільг за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
Пунктом 2 Порядку № 1233 визначено, що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
Сума податку на прибуток підприємств, не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, відображається у додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
У додатку ПП до Декларації відображаються відомості щодо:
► коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим ДПС;
► суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
► строку користування податковою пільгою у звітному періоді;
► суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.
Зокрема, графа 6 «Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням» додатка ПП заповнюється у випадку, якщо податковим законодавством встановлено вимогу цільового використання податкової пільги з податку на прибуток підприємств. Якщо вимога про цільове використання стосовно пільги не передбачена, то графа 6 додатка ПП не заповнюється.
Згідно з приміткою 4 до додатка ПП у графі 6 зазначається обсяг пільг відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.
Зазначені податкові пільги з податку на прибуток підприємств у Довідниках вказані з ознакою цільового призначення у графі 8 – «1» («0» – немає цільового призначення).

Які документи подають одинока мати, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, для отримання ПСП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок).
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) за встановленою Державною податковою службою формою (п. 2 Порядку).
Згідно з п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:
► копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
► копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
► копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
► копію паспорта.
Для цілей п. 5 Порядку одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Сума кредиту отримана на розрахунковий рахунок ФОП: що з доходом?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що фінансовий кредит – це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Норми визначені п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 177.1 ст. 177 ПКУ встановлено, що оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання ФОП кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Фізособі не надіслано ППР щодо нарахування плати за землю: визначення періоду, за який нараховується податкове зобов’язання з плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми передбачені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 36. 1 ст. 36 ПКУ податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.
Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.
Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ (абзац четвертий п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Частиною першою ст. 257 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 – 255 ЦКУ (частина перша ст. 260 ЦКУ).
Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки.

Протягом січня – травня 2022 року за результатами фактичних перевірок встановлено порушень на 126,3 млн грн при продажу підакцизних товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
За 5 місяців 2022 року підрозділами податкового аудиту територіальних органів ДПС проведено 5652 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж підакцизних товарів. За матеріалами перевірок встановлено порушень на суму 126,3 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.
У травні поточного року проведено 2175 перевірок на суму 55,6 млн гривень. Зокрема, у травні проведено 1936 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів. За їх результатами очікується застосування 54,2 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.
Основними порушеннями, що допустили перевірені суб’єкти господарювання, є:
порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації;
проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа;
проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
порушення, пов’язані з роздрібним продажем та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Нагадаємо, що Законами України від 03 березня 2022 року № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), інших законодавчих актів, які визначають особливості організації, проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів під час дії воєнного, надзвичайного стану в Україні.
Так, відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (далі – підпункт 69.2) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті, зокрема, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:
камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування;
камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи;
фактичних перевірок.
У зв’язку із обмеженнями щодо документальних перевірок на сьогодні підрозділи податкового аудиту здійснюють лише законодавчо дозволені заходи контролю.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

15.06.2022 14:11

Про активи щодо яких здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Днями заступник начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлія Розум дала коментар представникам засобів масової інформації щодо яких активів здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Вона повідомила, що відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Документи, які повинна надати фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо з метою отримання податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п. п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2. п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається:
сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Актуальні питання щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальне про одноразове (спеціальне) добровільне декларування».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання 1: Вітаю. В який термін сплачується сума недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки?
Відповідь 1: Доброго дня. Протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення контролюючого органу декларант зобов’язаний сплатити суму недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки, та подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Питання 2: Яка вартість земельної ділянки (в межах/за межами України) зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, в тому числі якщо у договорі купівлі-продажу відсутня експертна грошова оцінка?
Відповідь 2: Вітаю. Фізична особа – декларант, яка має у власності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.
Питання 3: Добрий день. Яким чином декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування, у разі наявності у нього коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?
Відповідь 3: Вітаю. Декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
Питання 4: Добрий день. Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь 4: Вітаю. Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».
Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:
перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;
або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;
або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.
Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.
Питання 5: Добрий день. Які відомості відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Відповідь 5: Вітаю. В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація) відображається така інформація (дані):
відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
відомості про об’єкти декларування;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір);
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує.
Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 170.14 прим. 1. «Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті».
Так, відповідно до вищезазначеного пункту, податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (податок) – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є резиденти Дія Сіті.
За ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Положення п. п. 170.14прим. 1.2 п. 170.14прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 тисяч євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 – 170.14 прим. 1.5 п. 170.14прим. 1 ст. 170 ПКУ, за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка, встановлена п. 167.1 ст. 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.
У разі якщо запис про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті здійснено за результатами судового оскарження рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий податковий агент зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а»-«в» п. п. 170.14 прим.1.2 п. 170.14прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом періоду з дня прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті до дня внесення запису про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті. При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
У разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску самостійно нарахувати податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а»-«б» п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.
При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Питання оподаткування розглядались під час зустрічі з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Проведено зустріч з платниками податків за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави.
Під час заходу розглядались питання щодо змін у процедурі податкового контролю відповідно до вимог Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, відповідно до вимог Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Також, податківець нагадала, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та зазначила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування
Крім того, акцентувала увагу присутніх, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2021 році та зупинилась на категоріях громадян для яких подання декларації про майновий стан і доходи є обов’язком і громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку.
Окремо Алла Булава зупинилась на змінах у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, які набули чинності з початку поточного року.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «призначення платежу».

Порядок скасування реєстрації РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 3 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції за ф. № 4-РРО, наведену у додатку 4 до Порядку (далі – заява про скасування реєстрації) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за ідентифікатором форми J/F1313604 за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО).
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за ф. № 6-РРО, наведеною у додатку 6 до Порядку за ідентифікатором форми J/F1413702 (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою), в Електронному кабінеті.
Згідно з п. 4 глави 4 розд. II Порядку посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.
Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 – 10, 13 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними (п. 5 розд. глави 4 розд. II Порядку).
Відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
Згідно з п. 7 глави 4 розд. II Порядку документи, визначені у главі 4 розд. ІІ Порядку, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронній формі.
Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (п. 8 глави 4 розд. ІІ Порядку).

Закон України № 1914: оподаткування виплат від утворення без статусу юридичної особи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема ст. 170 ПКУ доповнено п. 170.11 прим. 1, відповідно до якого у разі, якщо джерелом виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, поточного періоду та/або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, а саме партнерство, траст, фонд, яке:
а) відповідно до законодавства та /або документів, які регулюють його діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та
б) здійснює такі виплати на користь таких учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та
в) не є контрольованою іноземною компанією, сума таких виплат включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача та оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 ПКУ.
При цьому платник ПДФО – отримувач таких виплат зобов’язаний подати річну податкову декларацію за відповідний звітний (податковий) період, в якій відобразити такі виплати.
Платник ПДФО разом з податковою декларацією подає копії таких документів:
а) рішення особи, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема, але не виключно, трастового (довірчого) керуючого), що повинно містити інформацію, що виплата у грошовій чи негрошовій формі здійснюється у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, поточного періоду та/або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди;
б) письмове підтвердження наявності у платника ПДФО прав на одержання таких виплат згідно з договором та /або особистим законом, та/або установчими документами такого іноземного утворення без статусу юридичної особи за підписом його керівника (уповноваженої особи), трастового керуючого, адміністратора або уповноваженого зберігача відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі банківської установи.
Копії зазначених документів подаються за формою та правилами, які застосовуються таким іноземним утворенням без статусу юридичної особи, трастовим керуючим, адміністратором, уповноваженим зберігачем відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі банківською установою, у відповідній іноземній державі (території).
На вимогу контролюючого органу платник ПДФО зобов’язаний надати оригінали зазначених документів та їх переклад на українську мову. У разі подання документів англійською мовою переклад на українську мову не вимагається.

Термін проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує.
Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Згідно з п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

15.06.2022 10:22

Платники єдиного податку Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети майже на 1,7 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – травня 2022 року від платників єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщинм надійшло майже 1,7 млрд гривень. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з січнем – травнем 2021 року на понад 173,4 млн грн, або на 11,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що терміни внесення змін до реєстру платників єдиного податку у разі зміни відомостей про види господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не визначені.
Однак, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, внесення змін до даних в реєстрі платників єдиного податку щодо видів господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп, здійснюються в день подання платником відповідної заяви, тобто в термін, визначений п. 299.8 ст. 299 ПКУ.

З початку 2022 року значно збільшились надходження акцизного податку з вироблених товарів до держбюджету від платників Дніпропетровської області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року надходження до держбюджету від платників акцизного податку Дніпропетровського регіону за вироблені товри склали майже 30,3 млн грн, що майже на 18,7 млн грн, або на 161,5 відсотків, більше порівняно з минулим роком.
Нагадуємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД: бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль); скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.

Воєнний стан: офіційне оформлення праці – соціальний захист

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Ринок праці в Україні зараз переживає складний період. Але поступово люди повертаються на роботу, і значний відсоток працює вже на нові компанії.
При цьому офіційне працевлаштування захищає працівників фінансово.
Так, під час воєнного стану, люди, які втратили частину доходу через війну, мали можливість отримати 6500 грн допомоги від держави. Проте її не одержали працівники, які не були оформлені офіційно.
Отже, щоб у ці нелегкі часи отримати гарантії та захистити свої права, необхідно оформити трудові відносини офіційно.
Офіційне працевлаштування дає низку переваг, а саме:
► заробітна плата у офіційно оформленого працівника не може бути меншою за мінімальну, є право на відпустку, оплату лікарняного, достроковий вихід на пенсію;
► можливо притягти до відповідальності роботодавця, якщо працівника звільнено без причини або порушено законодавство про працю;
► є можливість страхування, якщо частина заробітної плати або робота була втрачена через бойові дії.

Дивіденди виплачуються одночасно фізособі та юрособі: розрахування показників рядків 4 та 5 Додатка АВ до декларації з податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
Відповідно до абзацу четвертого п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Додаток АВ).
Враховуючи зазначене, та з урахуванням алгоритму обрахунку показників Додатка АВ при заповненні:
► рядка 4 «Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) звітний(і) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень)» враховується загальна сума дивідендів (рядок 1 Додатка АВ), виплачена у звітному (податковому) періоді як юридичним так і фізичним особам, незалежно від того справляється з таких дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток чи ні;
► рядка 5 «Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді» враховується сума дивідендів, виплачена на користь юридичних осіб, з якої справляється авансовий внесок з податку на прибуток без урахування суми дивідендів, виплачених на користь фізичних осіб. При цьому значення рядка 5 повинно бути не більше значення рядка 4 Додатка АВ.

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ при передачі головним підприємством відокремленому підрозділу (філії) товарів/послуг або основних засобів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Оскільки відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, а також відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є суб’єктом господарювання, то у контролюючих органів відповідно до ст.180 ПКУ відсутні підстави для реєстрації філії в якості платника ПДВ.
Згідно з підпунктами «а» та «б» п.185.1 ст.185 об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду . (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Отже, враховуючи те, що в рамках юридичної особи право власності не змінюється, то операція з передачі для виробничого використання товарів/послуг, основних фондів в межах балансу платника податку (головного підприємства), а саме: від однієї філії до іншої, чи від головної організації до однієї з філій, чи навпаки від однієї із філій до головної організації, не підлягає оподаткуванню ПДВ за умови, що головна організація є зареєстрованим платником податку на додану вартість і здійснює облік своєї господарської діяльності і господарської діяльності філії як одного платника ПДВ.

Визначення балансової вартості необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
► вартість гудвілу;
► витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
► витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».
Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Відповідно до п. 15 МСБО 16 та п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.

Оподаткування доходу, отриманого фізособою від продажу товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій фізособі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Норми встановлені 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 164.1 ст. 164 ПКУ визначено, що базою оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділу IV ПКУ.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФОу включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.2 п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Платники ПДФО зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розд. IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особо, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника ПДФО та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Виправлення помилки в декларації екоподатку у разі неподання додатка 1 в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку, зокрема:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки). Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).
При цьому заповнюється два Додатки, в одному Додатку зазначається фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю, а у другому Додатку – обсяги викидів інших забруднюючих речовин.
В Декларації та двох Додатках заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі подання Декларації та двох Додатків на паперових носіях за відсутності значень рядки прокреслюються, а у разі подання Декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюються. Вартісні показники Декларації та Додатків зазначаються у гривнях з копійками.
У колонці 2 Додатка платником зазначається код забруднюючої речовини відповідно до додатка 7 до Декларації.
Якщо платником задекларовано податкові зобов’язання з екологічного податку за всі види викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами у атмосферне повітря (у тому числі двоокису вуглецю) в одному Додатку, то згідно з алгоритмом автоматизованої обробки електронних форм звітності з екологічного податку податкові зобов’язання з екологічного податку відображаються в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 19011000.
Для виправлення помилково зазначених обсягів викидів двоокису вуглецю разом з обсягами викидів інших забруднюючих речовин в одному Додатку після настання граничного терміну подання звітності платником екологічного податку подається уточнююча Декларація за відповідний звітний (податковий) період разом із двома уточнюючими Додатками у яких:
► за кодом 243.4.001 – двоокис вуглецю (рядок 4.1 колонки 2 Додатка) зменшує нараховану суму податкових зобов’язань з екологічного податку;
► за кодами інших забруднюючих речовин (рядок 4.n колонки 2 Додатка, де n – порядковий номер рядка) декларує податкові зобов’язання з екологічного податку та відповідно до п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислює розмір штрафної санкції, а також пеню (у разі необхідності) згідно з ст. 129 ПКУ.
Зокрема, у одному уточнюючому Додатку в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря зазначається:
► у колонці 2 – код двоокису вуглецю 243.4.001;
► у рядку 4 – сума екологічного податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення двоокису вуглецю, що підлягає нарахуванню за звітний (податковий) період;
► у рядку 5 – сума податкового зобов’язання зазначена у рядку 4 додатка 1, що уточнюється;
► у рядку 5.2 – сума податкового зобов’язання, що зменшується.
У другому уточнюючому Додатку в частині викидів інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, зазначається:
► у рядку 4 – сума екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю);
► у рядку 5 – сума податкового зобов’язання, що уточнюється, яке дорівнює «0»;
► у рядку 5.1 – сума податкового зобов’язання, що збільшується;
► у рядку 6 – розмір штрафної санкції – 0,03;
► у рядку 7 – обчислена сума штрафної санкції;
► у рядку 8 – сума пені (у разі необхідності).
В уточнюючій Декларації заповнюються наступні показники:
► у рядку 4.1 – податкове зобов’язання, визначене як сума рядків 4 Додатків;
► у рядку 4.1.1 – сума різниці між рядками 5.1 та 5.2 Додатків;
► у рядку 4.1.2 – сума штрафу, обчислена як сума рядків 7 Додатків;
► у рядку 4.1.3 – сума пені, обчислена, як сума рядків 8 Додатків;
► у рядку 5 – кількість поданих Додатків з уточнюючою Декларацією.

Щодо особливостей надання статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що з 01.01.2022 платниками єдиного податку четвертої групи не можуть бути суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).
У разі відсутності можливості у суб’єктів господарювання внести зміни до реєстраційних даних щодо виключення з переліку видів господарської діяльності згідно з КВЕД-2010, що відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці), за умови надання такими суб’єктами господарювання листа до контролюючого органу про нездійснення діяльності по зазначених КВЕД та дотримання ними інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, таким платникам за результатами камеральних перевірок поданої податкової звітності платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік може бути підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

14.06.2022 15:14

Понад 8,9 млрд грн ПДФО отримали від платників Дніпропетровського регіону місцеві бюджети з початку 2022 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Платниками Дніпропетровського регіону з початку 2022 року до місцевих бюджетів спрямовано понад 8,9 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 1,7 млрд грн, або на 23,6 відсотки.
Нагадуємо, що відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Ставка ПДФО становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ (п. 167.2 ст. 167 ПКУ).
Ставка ПДФО може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ (п. 167.3 ст. 167 ПКУ).
Пунктом 167.5 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставки ПДФО на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
● 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
● 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
● у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (9 відсотків) – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Дніпропетровщина: з початку поточного року податківці провели 196 фактичних перевірок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року підрозділами управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 196 фактичних перевірок платників податків.
За результатами перевірок застосовано фінансових санкцій у сумі 10,3 млн гривень.
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Чинним законодавством передбачено, що призначення на посаду, звільнення, відпустка працівника або призначення до виконання функцій тимчасово відсутнього працівника оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Якщо установчими документами не передбачено покладання на іншу особу організаційно – розпорядчих або адміністративно – господарських обов’язків на випадок відсутності керівника та головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо) відповідними організаційно – розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено ст. 81 Податкового кодексу України (ПКУ) зі змінами та доповненнями. При цьому перенесення термінів проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи ПКУ не передбачено.

Про подання заяв за формами № 1ДР та № 5ДР через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Заява за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Заяви за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розділу IX Положення № 822).
Для заповнення заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу та інших документів, які підтверджують зміни таких даних. Для заповнення даних про місце проживання на території України використовуються дані довідки про реєстрацію місця проживання або документи, до яких вносяться відомості про місце проживання. Також можуть використовуватися дані, що містяться у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або у довідці про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру (п. 2 розділу VII та п. 3 розділу IX Положення № 822).
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261), фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.
З рекомендаціями щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи та/або внесення змін до ДРФО засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків Електронний кабінет.
Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
В електронному вигляді заяви за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР подаються через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» приватної частини «Електронний кабінет».
При заповненні заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Для приєднання до заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином:
► поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних;
► у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.
При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).
Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».
Платник податків підписує сформовані заяви за ф. № 1ДР або ф. № 5ДР кваліфікованим електронним підписом чи печаткою та направляє протягом операційного дня до контролюючого органу.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків надається протягом трьох робочих днів з дня подання фізичною особою заяви за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР до контролюючого органу через Електронний кабінет (п. 8 розділу VII Положення № 822).
Пунктом 9 розділу VII Положення № 822 визначено, що для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.
Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі реєстраційний номер облікової картки платника податків, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, вважається недійсним.
Разом з тим, відсутність у громадян електронного документа, що посвідчує особу, як складової інфраструктури електронної ідентифікації, ускладнює процес переходу до видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді. З цієї причини відсутній механізм запровадження надання цієї послуги в електронному вигляді, оскільки при видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, необхідно безпосередньо перевірити оригінал документа, що посвідчує особу, та встановити факт, що документ є дійсним, і не закінчено його термін тощо.

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.
Норми передбачені п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненням. Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.
Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків – спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО), повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).
Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
Враховуючи викладене вище, забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій.
При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються, визначені Постановою № 878 заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Викрадення товарно-матеріальних цінностей: відображення в податковому обліку з ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Норми встановлені п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).
Підпунктом «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п.189.9 ст. 189 ПКУ).
Господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, оскільки товарно-матеріальні цінності було визнано викраденими, (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності), то платник ПДВ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ у тому звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення таких цінностей, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Оподаткування ПДФО спадщини (подарунку), отриманої фізособою – нерезидентом від фізособи – резидента

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Норми встановлені п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити ПДФО до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою ПДФО 18 відсотків.

Деякі особливості заповнення додатка Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи у разі збитковості одного з видів економічної діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).
Підпунктом 1 п. 3 розділу IV Інструкції визначено, що у розрахунку податкових зобов’язань додатка Ф2 до податкової декларації, доходи, отримані від провадження кожного виду економічної діяльності, що відображаються в окремому рядку розділу I «Доходи від провадження господарської діяльності» із зазначенням:
► у графі 2 назви та у графі 3 – коду виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за провадження якого одержано дохід;
► у графі 4 – сума одержаного доходу від провадження окремого виду економічної діяльності;
► у графах 5 – 7 – сума документально підтверджених витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, амортизаційні відрахування);
► у графі 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації вказується значення, розраховане за формулою: графа 4 «Сума одержаного доходу» – графа 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» – графа 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» – графа 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» – графа 8 «Амортизаційні відрахування».
Якщо результатом розрахунку суми чистого оподатковуваного доходу одного з видів економічної діяльності є збиток, фізична особа – підприємець при заповнені графи 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розділу І додатка Ф2 до податкової декларації від’ємне значення за таким (збитковим) видом економічної діяльності не зазначає, а рядок прокреслює.
Значення рядка «Усього» графи 9 розділу І додатка Ф2 до податкової декларації розраховується як сума додатних показників графи 9 за всіма видами економічної діяльності, які здійснювала фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування.

Про термін сплати єдиного внеску роботодавцями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:
► підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
► фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
► фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абзац четвертий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
► філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абзац п’ятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
► підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб зазначених у абзацах восьмому – чотирнадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (абзац сьомий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
► інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР) (абзац п’ятнадцятий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиного внеску у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Дії суб’єкта господарювання, якщо подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Норми визначені п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (абзац другий п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 49.8. ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Таким чином, у випадку помилкового подання податкової звітності (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу) платнику податків необхідно:
► до закінчення граничного строку подання такої податкової звітності подати податкову звітність з ознакою «Звітна нова» та зменшити податкове зобов’язання;
► після граничного терміну подання такої податкової звітності та виникнення податкових зобов’язань, подати податкову звітність з ознакою «Уточнююча» та зменшити податкове зобов’язання.

Чи можна змінити назву особистого ключа або кваліфікованого сертифіката?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки має жорстко визначену назву – «Key-6.dat», яка не підлягає зміні. Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його подальшого використання.
Назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 812. Попередня cторінка | Сторінка 56 з 82 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

[email protected]

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Про проект :: Реклама на сайті