Блог

[email protected]

Про строки проведення фактичної перевірки

29.05.2026 11:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 82.3 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки) (п.п. 82.3.1 п. 82.3 ст. 82 ПКУ);
- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п.п. 82.3.2 п. 82.3 ст. 82 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Юридичною особою військовослужбовцю, який перебуває в зоні бойових дій, надана благодійна допомога в грошовій формі: що з оподат

27.05.2026 09:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у будь-якій сумі (вартості) надається:
платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «а», п.п. «б» та абзацами другим і п’ятим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим п.п. «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.
Підпунктом «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073), на користь, зокрема, учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних).
Благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).
Отже, якщо юридична особа (у тому числі неприбуткова організація) надає благодійну допомогу фізичним особам, зазначеним у п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то сума такої благодійної допомоги не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за умови, що така допомога надається виключно на цілі, зазначені у п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ. У зв’язку із чим отримувач такої благодійної допомоги повинен документально підтвердити використання такої благодійної допомоги.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи

26.05.2026 08:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):
особисто або уповноваженою особою;
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.
Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
Важливо!
Для подання податкових декларацій в електронній формі платнику податків потрібно:
- мати електронний цифровий підпис;
- авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Облік товарних запасів для ФОП: якими документами підтвердити походження товарів

25.05.2026 13:20

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений Наказом № 496 (далі – Порядок № 496).
Документи, які підтверджують облік та походження товарів – Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496 (далі – Форма обліку), та первинні документи.
Первинні документи – це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Документами, які підтверджують облік та походження товарних запасів є, зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), та відображаються у Формі обліку.
Зазначені документи мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.
У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Довідково: Наказ № 496 – наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про пріоритетні заходи НСД

22.05.2026 10:23

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що для реформування, зокрема податкової політики і перегляду процесів її адміністрування у грудні 2023 року Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД).
НСД – це дорожня карта реформування податкової служби, яка реалізовується поетапно. Вона розрахована на 6 років, тобто, реформи будуть впроваджуватися поступово до 2030 року.
Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.
Україна приєдналася до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та міжнародної системи автоматичного обміну звітами у розрізі країн для податкових цілей. Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон) з метою впровадження Україною Загального стандарту CRS. Також прийняті необхідні підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на виконання стандарту CRS.
Частина положень вказаного Закону стосується автоматичного обміну звітами у розрізі країн (CbC). Вже розроблено та затверджено Порядок організації належного використання інформації, що міститься у звітах у розрізі країн міжнародних груп компаній. Забезпечено ІТ та адміністративну спроможність компетентного органу України.
За підтримки Світового банку в березні проведено незалежне Глобальне опитування платників податків. У приватній частині Електронного кабінету платники мали можливість ознайомитися з повідомленням Світового банку з пропозицією долучитись до опитування та посиланням на сторінку з інформацією про проєкт.
Реалізовано необхідні кроки для набрання чинності Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS). У червні 2024 року Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей схвалив Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні.
ДПС отримала позитивну оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.
Нагадаємо, що Національну стратегію доходів до 2030 року розроблено з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації національного податкового і митного законодавства України до законодавства ЄС. Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Товари або послуги придбаваються у неплатника ПДВ: що у таблиці даних платника податку?

21.05.2026 10:33

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5) (п.12 Порядку № 1165).
У Таблиці зазначаються:
- види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;
- коди послуг згідно з ДКПП, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку № 1165).
У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4 Порядку № 1165).
При цьому Порядком № 1165 не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.
Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.
Довідково:
Порядок № 1165 – Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами);.
ДКПП – Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (із змінами).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про відображення податковими агентами у фіскальному чеку суми сплаченого туристичного збору

20.05.2026 08:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).
Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону 265).
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) розрахунковим документом, який створюється при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) є фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек), форма № ФКЧ-1 якого наведена у додатку 1 до Положення № 13.
Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13, відповідно до якого фіскальний чек має містити, зокрема, інформацію щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 21) та акцизного податку (рядок 22) і відображення її є обов’язковим лише для відповідних категорій суб’єктів господарювання, які є платниками таких податків.
При цьому, ні норми Закону № 265, ні вимоги Положення № 13 не визначають обов’язку суб’єктів господарювання відображати у фіскальних чеках інформацію щодо туристичного збору за аналогією до податку на додану вартість та акцизного податку.
Також обов’язковим реквізитом фіскального чека є назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11).
Пунктом 2 розд. I Положення № 13 встановлено, що назва товару (послуги) – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання; спрощена назва товару (послуги) – слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (із змінами).
Згідно з п. 268.1 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Отже, туристичний збір не є товаром чи послугою, а тому включення інформації про нього до назви послуги з тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) та/або відображення у рядках визначених для податку на додану вартість (рядок 21) та акцизного податку є некоректним.
Також, для цілей застосування Закону № 265, некоректним є включення туристичного збору до складу вартості послуг з тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), оскільки для платників податку на додану вартість сума утриманого ними відповідно до ПКУ туристичного збору у складі послуги, у фіскальних чеках збільшуватиметься на розмір відповідної ставки податку на додану вартість.
Враховуючи викладене вище, рекомендуємо платникам податків під час здійснення ними функцій податкового агента зі справляння туристичного збору проводити такі операції шляхом відображення їх окремою позицією в фіскальному чеку (шляхом окремого заповнення рядка 11), на яку не мають поширюватись вимоги щодо обчислення та відображення податку на додану вартість.
Водночас, відображення інформації про туристичний збір у текстових полях для коментарів фіскального чека не є належним виконанням вимог Закону № 265.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44402

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Реєстрація ПРРО: послідовність дій СГ

19.05.2026 11:40

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.
Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про вимоги до оформлення звернень платників на отримання ІПК в паперовій або електронній формі

18.05.2026 14:13

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з абзацами другим – восьмим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
дату звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які документи для отримання ПСП подає одинока мати, яка має дитину (дітей) віком до 18 років?

18.05.2026 10:22

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги (ПСП), на яку він має право згідно з ПКУ, визначено Порядком № 1227.
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) за встановленою Державною податковою службою формою.
Для застосування ПСП з підстав, передбачених у п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування ПСП, зокрема одинока матір, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, подає:
- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
- копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
- копію паспорта.
Одинокою матір’ю вважається особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Довідково:
ПКУ – Податковий кодекс України;
Порядок № 1227 – Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 934. Попередня cторінка | Сторінка 5 з 94 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua