Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Блог
Сб, 7 февраля 2026
21:01

БЛОГ

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

26.01.2023 15:11





До уваги платників єдиного внеску щодо можливості погодження довідки-розрахунку в електронній формі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.
Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:
невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;
недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;
подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.
Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.
Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику єдиного внеску надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).
Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.


Платниками Дніпропетровщини, які виробляють підакцизні товари, поповнено держбюджет у 2022 році на понад 123 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – грудні 2022 року від платників Дніпропетровської області до держбюджету надійшло понад 123 млн грн акцизного податку за вироблені товари. У порівнянні з 2021 роком надходження виросли на понад 56 млн грн, або на 84,1 відсотки.
Нагадуємо, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 Податкового кодексу України.
У разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку – продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.
Сума коригування обчислюється платником акцизного податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).
Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.
У разі подальшої реалізації цих товарів (продукції) зобов’язання з акцизного податку обчислюються у загальному порядку.


Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровської області від юросіб отримали майже 585 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Протягом 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб майже 585 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась на понад 82 млн грн, або на 16,4 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
Очільниця податкової служби Дніпропетровської області нагадала, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
- самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- через представництво (постійне представництво нерезидента), яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).
Дякуємо платникам за підтримку економічного фронту!


Визначення мінімального податкового зобов’язання для ФОПів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;
- сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Згідно із п. 177.15 ст. 177 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
1) податок та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;
5) рентна плата за спеціальне використання води;
6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п.п. 177.16 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.20 ст. 177 ПКУ сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.


Платникам акцизного податку про встановлення максимальних роздрібних цін

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.
Норми встановлені п. 220.1 ст. 220 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі – декларація), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі, визначеній центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п. 220.2 ст. 220 ПКУ).
У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни (п. 220.3 ст. 220 ПКУ).
Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).
Відповідно до п. 220.5 ст. 220 ПКУ декларація не приймається у разі:
- подання пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати встановлення у ній максимальних роздрібних цін;
- невідповідності її форми тій, що визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Декларація подається засобами електронного зв’язку в електронній формі уповноваженою особою виробника або імпортера підакцизних товарів (продукції) та вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації засобами електронного зв’язку, що містить дату прийняття та реєстраційного номера прийнятої декларації (п. 220.6 ст. 220 ПКУ).
Установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).
У разі потреби у зміні будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, виробник або імпортер повинен подати таким органам нову декларацію (п. 220.8 ст. 220 ПКУ).
Зміна будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може здійснюватися не частіше двох разів на місяць (п. 220.9 ст. 220 ПКУ).
Згідно з п. 220.11 ст. 220 ПКУ встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.


Оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих нерезидентами, здійснюється за правилами, визначеними для резидентів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами ІV розділу Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для нерезидентів) (п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.10.2 п. 170.10 ст. 170 ПКУ передбачено, якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунка.
У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або в негрошовій формі нерезидент – отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.
Порядок виконання норм цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п.170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Крім того, доходи з джерелом їх походження в Україні, отримані нерезидентами, підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).


Які ставки податку на доходи фізичних осіб встановлені для пасивних доходів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
- 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
- 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
- 9 відсотків (у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ) – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Крім того, пасивні доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).


Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб деяких видів доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм).
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Нормами п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.1.5 ст. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.
Крім того, доходи, отримані від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).


Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.





За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

25.01.2023 14:18



Об’єкт та база оподаткування для транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.


Оподаткування податком на прибуток підприємств операцій за договорами управління майном

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.


Підстави для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

25.01.2023 13:52



Юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на майже 840 млн грн єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб – платників єдиного податку надійшло майже 840 млн гривень. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб у порівнянні з 2021 роком надходження збільшились майже на понад 357 млн грн, або майже на 74 відсотки.
Марина Твердохлєб зауважила, що позитивна динаміка надходжень єдиного податку – це результат відповідальності суб’єктів господарювання, які продовжують працювати і поповнювати бюджети.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що відповідно до п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду., що залишився до кінця року після подання заяви.


За викиди двоокису вуглецю держбюджет отримав від платників Дніпропетровської області понад 353 млн грн екоподатку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
У січні – грудні 2022 року платники Дніпропетровської області спрямували до держбюджету понад 353 млн грн екологічного податку. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась майже на 151 млн грн, або на 74,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що окремий додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається за умови подання до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів (далі – Заяви) протягом граничного терміну подання Податкової декларації за І квартал поточного року.
Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви мають право їх подати після граничного терміну подання Податкової декларації за І квартал поточного року (в тому числі у наступних звітних періодах поточного року). При цьому окремий додаток 1 до Податкової декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається.


Щодо зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі – зіставлення).
Норми встановлені п. 233.1 ст. 233 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зіставлення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п. 233.2 ст. 233 ПКУ).
Пунктом 233.3 п. 233 ПКУ визначено, що при зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, – не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об’єму відповідного резервуара.
При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та показників Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів (п. 233.4 ст. 233 ПКУ).


Про визначення податкового зобов’язання з плати за землю у 2023 році

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2022 рік становить 126,6 відсотків.
Пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:
- за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
- за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.
Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:
- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;
- для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) – 1,15.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).
Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.
Водночас, для цілей обчислення податкових зобов’язань з плати за землю в частині сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища,перелоги) індекс споживчих цін за 2022 рік визначено у розмірі 100 відсотків (абзац другий пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких не виконана, але у якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються із застосуванням граничної величини індексу споживчих цін у розмірі 115 відсотків.


Операції з купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами: дії нотаріуса/посередника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий п. 173.3 ст.173 ПКУ).
При цьому, фізичною особою – платником податку визначається сума податку на доходи фізичних осіб та самостійно сплачується до бюджету через банківські установи (п. 172.5 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Оскільки за операцією купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами нотаріус/юридична особа – посередник виконують функції податкового агента лише в частині надання інформації контролюючим органам і не зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір до бюджетів з доходу платника податку, отриманого від продажу відповідного об’єкта, то у рядку 06 розд. І додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку заповнюються такі графи, у яких відображаються:
- графа 1 «№ з/п» – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;
- графа 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- графа 3а «Сума нарахованого доходу» – сума доходу платника податку, отриманого від продажу нерухомого/рухомого майна;
- графа 3 «Сума виплаченого доходу» – сума доходу, виплаченого платнику податку від операцій продажу нерухомого/рухомого майна;
- графа 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету;
- графа 4 «Сума перерахованого податку» – сума фактично перерахованого податку на доходи фізичних осіб;
- графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету;
- графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – сума фактично перерахованого військового збору;
- графа 6 – код ознаки доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна згідно з положеннями ст. 172 ПКУ відображаються за ознакою доходу «104», суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 – за ознакою доходу «105».


Закон України № 2823: новації в оподаткуванні боргу за договором про споживчий кредит

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що 29.12.2022 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2022 року № 2823-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2823), яким зокрема п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. «і».
Відповідно до вищезазначеного підпункту до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доповнено абзацом четвертим, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) не включаються, зокрема сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»" Закону України «Про споживче кредитування», а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з пунктом 11 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Вищезазначені норми вводяться в дію 28.01.2023.


Про сплату податку на доходи фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб (податок), сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);
б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);
Норми передбачені п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 164 ПКУ.
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених розділом ІV ПКУ (п.п.168.4.8 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Суми податку, нараховані податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (п.п. 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Суми податку, нараховані податковим агентом з доходів від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, які належать фізичним особам – платникам податку, сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких генеруючих установок (п.п. 168.4.10 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).


До яких доходів не застосовується податкова соціальна пільга?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
Підпунктом 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 ПКУ визначено, якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

24.01.2023 15:07



Відбувся семінар для платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено семінар для платників податків в якому взяла участь начальник Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Шиян.
У ході семінару розглянуті особливості організації перевірок та їх поновлення відповідно до норм Закону України від 03.11.2022 № 2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу».
Крім того, присутнім нагадали, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.
Так, на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями.
Також Олена Шиян повідомила, що з 1 січня стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році та зупинилась на категоріях громадян у яких виникає обов’язок задекларувати свої доходи.
Далі, податківець звернула увагу присутніх, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та зазначила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань новацій законодавства.


Про особливості складання податкових накладних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома платників ПДВ, що згідно зі статтею 1 Закону № 2697 митний тариф України є невід'ємною частиною Закону № 2697 та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), затверджені Законом № 2697, застосовуються, починаючи з 01.01.2023.
При цьому окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697, зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 674), чинному до 31.12.2022 (включно).
Наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, який набув чинності з 01.01.2023, затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року (далі – Перехідні таблиці).
Так, у Перехідних таблицях приведені коди УКТ ЗЕД 2017 року, які змінилися в УКТ ЗЕД 2022 року, та коди, що застосовані в УКТ ЗЕД 2022 року повторно без змін.
Префікс «ех» означає, що відповідна товарна підкатегорія 2022 року (правий стовпчик) двічі або більше разів зустрічається в правому стовпчику таблиці «УКТ ЗЕД 2022» та містить тільки частину товарів відповідної товарної підкатегорії 2017 року (лівий стовпчик).
Знак «=» означає коди, які застосовувалися в УКТ ЗЕД 2017 року та повторно застосовуються в УКТ ЗЕД 2022 року без змін обсягів товарів, що класифікуються за такими кодами.
Правила складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами.
Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ.
Зокрема, одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД (підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).
Починаючи з 01.01.2023, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:
- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;
- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697;
- у разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 31.12.2022 (включно), так і, починаючи з 01.01.2023, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:
- в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно);
- в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023.
Якщо, починаючи з 01.01.2023, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.


Про актуальне під час засідання «круглого столу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено засідання «круглого столу» з платниками податків в якому взяла участь начальник Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Булава.
На початку заходу присутнім нагадали, що за ініціативи Державної податкової служби України, задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю запроваджено Комунікаційну податкову платформу.
Так, на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].
Під час засідання розглянуті новації в оподаткуванні ПДФО відповідно до норм Закону України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».
Крім того, акцентували увагу учасників заходу, що продовжено до 01 березня 2023 року термін проведення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Також присутніх проінформували, що 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році та зупинились на категоріях громадян у яких виникає обов’язок у подані декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація). Крім того, звернули увагу, що Декларація подається за новою формою.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».


Про зняття обмеження на проведення документальних позапланових перевірок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 24.11.2022 набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (далі – Закон № 2719).
Законом № 2719 знято обмеження на проведення податковими органами документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених підпунктами 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зазначені зміни прийняті для можливості реалізації права платників податків на повноцінний, об'єктивний розгляд скарг (заперечень) та дослідження обставин, що не були досліджені під час оскаржуваної перевірки, і прийняття об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог чинного законодавства України за результатами перевірки ДПС документів, обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної територіальними органами ДПС.
Слід відмітити, що мораторій на проведення документальних перевірок із зазначених підстав встановлено з 18 березня 2020 року у зв’язку із запровадженням Урядом на всій території України карантинних обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19).
Звертаємо увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.


Новації законодавства під час засідання «круглого столу» з представниками бізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відбулося засідання «круглого столу» за участі начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян та платників податків.
У ході заходу податківець повідомила про новації податкового законодавства щодо можливості виконання своїх податкових обов’язків з урахуванням норм Закону України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».
Звернула увагу присутніх, що на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected]» на яку платники податків можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою .
Крім того, Олена Шиян нагадала, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році.
Наприкінці зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати та правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.


Про декларування доходів громадян під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році».
Під час заходу громадяни отримали відповіді на питання щодо граничних строків подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), основні випадки подання Декларації, визначення податкового зобов’язання, граничні строки сплати та інше.




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

24.01.2023 11:49

На Дніпропетровщині діє 18 143 ліцензії на право здійснення роздрібної та оптової торгівлі підакцизними товарами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У Дніпропетровській області станом на 01 січня 2023 року діє 18 143 ліцензії на право здійснення роздрібної та оптової торгівлі підакцизними товарами, із яких 7 591 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі пивом, та 6 314 – на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, у тому числі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
За результатами розгляду матеріалів, які надійшли від підрозділів кримінальної міліції Дніпропетровській області, за встановленими фактами реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пива неповнолітнім особам анульовано 101 ліцензію на право роздрібної торгівлі (56 – алкогольними напоями та 45 – тютюновими виробами). Сума штрафних санкцій складає 1,9 млн гривень.


Визначення ставок податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств (податок) становить 18 відсотків.
Норми встановлені п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 136.2 ст. 136 ПКУ під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
- 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п.136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
- 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим.1, 14.1.52 прим.2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
Нормами п. 136.4 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
- 10 відсотків від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);
- 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ).


Фахівцями податкової служби Дніпропетровщини проведено 500 фактичних перевірок у сфері обігу підакцизних товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У 2022 році фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 500 фактичних перевірок, в ході яких за порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів застосовані фінансові санкції у загальній сумі 91,3 млн грн, у тому числі у сфері обігу:
- алкогольних напоїв та тютюнових виробів проведено 307 фактичних перевірок, за результатами яких сума застосованих фінансових санкцій складає 37,5 млн гривень;
- пального проведено 193 фактичних перевірки з питань дотримання законодавства у сфері обігу пального. За результатами яких застосовано фінансових санкцій на суму 53,8 млн гривень.


Платник податків реорганізується: що з надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків.
Норми передбачені п. 98.8 ст. 98 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 98.9 ст. 98 ПКУ встановлено, якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом, а у разі отримання цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію сума перевищення перераховується в розпорядження платника податків - орендаря чи концесіонера згідно з передаточним балансом або актом.


Особливості застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 103.3 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:
- зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або
- зазначена особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв’язку із здійсненням операції з такої передачі.
Якщо нерезидент – безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.
Для цілей застосування п. 103.3 ст. 103 ПКУ у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103).
Нормами п. 103.6 ст. 103 ПКУ передбачено, що у разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.


До уваги платників податку на прибуток!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платника податку на прибуток підприємств, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.
Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.
Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ об’єкт оподаткування визначається згідно із ст. 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, крім:
- від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
- різниці, визначеної п. 140.2 ст. 140 ПКУ.
Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до абзацу першого п. 140.2 ст. 140 ПКУ, має від’ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.
Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ до суми процентних витрат, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих протягом звітного (податкового) періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму таких процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію. Платник податку в кожному окремому звітному (податковому) періоді визначає частку амортизаційних відрахувань із вартості відповідного необоротного активу, що припадає на суму таких капіталізованих процентів, виходячи із застосовного методу амортизації та строку корисного використання відповідного необоротного активу.
У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу «витягнутої руки», положення п. 140.2 ст. 140 ПКУ застосовуються до суми процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки». Положення цього абзацу застосовуються за наслідками звітного (податкового) року.
Норми п. 140.2 ст. 140 ПКУ не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника податків у звітному (податковому) періоді, до моменту введення відповідного необоротного активу в експлуатацію.
Коригування, передбачені п. 140.2 ст. 140 ПКУ, не здійснюються щодо:
а) суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно із ст. 39 ПКУ;
б) суми процентів, що нараховані на користь міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями;
в) суми процентів, що нараховані на користь іноземних банків.
Норми п. 140.2 ст. 140 ПКУ не застосовуються до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ(п. 140.3 ст. 140 ПКУ).


Пропорційне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Норми встановлені п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
Пунктом 199.3 ст. 199 ПКУ визначено, що платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники ПДВ проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (п. 199.4 ст. 199 ПКУ).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника ПДВ, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником ПДВ у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ст. 199 ПКУ).


Коли відкликається податкове повідомлення-рішення і податкова вимога?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (п.п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ);
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (п.п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПКУ);
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПКУ);
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПКУ).







За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ШЕВЧЕНКІВСЬКА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

24.01.2023 08:45



До уваги мешканців Шевченківського району м. Дніпра!

Шевченківська ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році.
Подати декларацію про майновий стан і доходи можна в один з наведених способів:
- особисто платником податку або уповноваженою на це особою в Центрі обслуговування платників Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд 25.
Режим роботи:
понеділок-четвер з 8 год.00 хв. до 17 год. 00 хв.
п’ятниця з 8 год.00 хв. до 15год.45 хв.
обідня перерва з 12 год. 00 хв. до 12 год.45 хв.
- засобами поштового зв’язку з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» з дотриманням вимог електронно-цифрового підпису.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


СОБОРНА ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

24.01.2023 08:42


До уваги мешканців Соборного району м. Дніпра!

Соборна ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році.
Подати декларацію про майновий стан і доходи можна в один з наведених способів:
- Особисто платником податку або уповноваженою на це особою в Центрі обслуговування платників Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою м. Дніпро, вул. Високовольтна, буд 24.
Режим роботи:
понеділок-четвер з 8 год.00 хв. до 17 год. 00 хв.
п’ятниця з 8 год.00 хв. до 15год.45 хв.
обідня перерва з 12 год. 00 хв. до 12 год.45 хв.
- засобами поштового зв’язку з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

20.01.2023 15:18


Понад 200 млн гривень акцизного податку у 2022 році платники Дніпропетровщини направили до держбюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Платниками Дніпропетровської області у 2022 році забезпечено надходження акцизного податку до державного бюджету в сумі 202,8 млн грн, темп росту надходжень до 2021 року складає 198,8 відсотків (факт 2021 року – 102,0 млн гривень).
До бюджетів місцевого самоврядування Дніпропетровської області надійшло 529,7 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів. Темп росту до 2021 року складає 86,8 відсотків (факт 2021 року – 610,4 млн гривень).
Необхідно зазначити, що з 01 травня 2022 року, обов’язок сплачувати 5 відсотків акцизного податку з роздрібної реалізація тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, перенесено на їх виробників та імпортерів.
Для того, щоб уникнути втрат бюджетів місцевого самоврядування, постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2022 року № 515 «Деякі питання зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» затверджено відповідний порядок, згідно із яким частка акцизного податку для зарахування визначається як питома вага вартості реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах на відповідній території за останній (податковий) звітний місяць з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій до загальної суми такої вартості в цілому по Україні. У зв’язку з чим до бюджетів місцевого самоврядування Дніпропетровщини у 2022 році зараховано 488,4 млн грн акцизного податку.


Надходження ПДВ до держбюджету у 2022 році від платників Дніпропетровської області складають майже 11 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
За період дії воєнного стану на території України досягнуто темп росту нарахувань сум ПДВ до сплати в бюджет на 43,4 відсотка.
Надходження ПДВ до бюджету за 12 місяців 2022 року складають понад 10, 8 млрд грн, які забезпечені за рахунок наявної бази оподаткування та додаткових резервів з цього податку, у т. ч.:
- добровільної сплати задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ у сумі – понад 10,1 млрд грн або 93,6 відсотка;
- погашення податкового боргу – 670,5 млн грн або 6,2 відсотка;
- за рахунок надходжень по результатах перевірок – 22,6 млн грн або 0,2 відсотка.


Порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД: на Дніпропетровщині перевірили 178 суб’єктів господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомлє.
З метою забезпечення надходжень до державного та місцевих бюджетів робота Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом минулого року була також спрямована на належне відпрацювання переліків суб’єктів господарювання, по яких отримано повідомлення від Національного банку України щодо порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
З початку 2022 року податківцями Дніпропетровщини проведено перевірки 178 суб’єктів господарювання (277 повідомлень) з питань валютного контролю та оподаткування у сфері ЗЕД, донараховано 45,2 млн гривень.


Платниками Дніпропетровщини у 2022 році подано 101 звіт про контрольовані операції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Одними з функцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є контроль у сфері трансфертного ціноутворення, питань оподаткування доходів нерезидентів, контрольованих іноземних компаній та представництв.
Так, за звітний 2021 рік у 2022 році платниками податків подано 101 звіт про контрольовані операції на загальну суму майже 12 млрд гривень.
Також, у 2022 році, окремими платниками податків здійснено самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та попереджено втрати бюджету на загальну суму 4 442 365 гривень.


Податківцями Дніпропетровщини у 2022 році проведено 1098 перевірок з питань нарахування і сплати ПДФО, військового збору та єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом 2022 року податківцями Дніпропетровщини проведено 1098 документальних перевірок з питань оподаткування платників податків фізичних осіб та юридичних осіб, а саме: з питань нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Встановлено порушення по 764 суб’єктах господарювання. За результатами контрольно-перевірочної роботи до бюджету донараховано 16,8 млн гривень.
У 2022 році із узгоджених донарахованих сум – сплачено 10,5 млн гривень.


Яка обов’язкова інформація зазначається у Звіті про контрольовані іноземні кампанії?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що у Звіті про контрольовані іноземні компанії зазначаються:
а) найменування контрольованої іноземної компанії, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації;
б) розмір частки, якою володіє контролююча особа в контрольованій іноземній компанії;
в) структура володіння часткою в контрольованій іноземній компанії у разі опосередкованого володіння такою часткою;
г) інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;
ґ) розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог ст. 39 прим.2 ПКУ, розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;
д) інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 39 прим.2 ПКУ;
е) суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;
є) суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;
ж) перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
з) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;
и) інформація про суму прибутку контрольованої іноземної компанії, отриманого від постійного представництва в Україні.
У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 ПКУ.
Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.
У разі якщо відповідно до Звіту про контрольовані іноземні компанії загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшуються, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (п.п. 39 прим.2.5.4 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).


Щодо підтвердження сільськогосподарськими товаровиробниками щорічного статусу платника єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі ‒ ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники – це юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Положеннями п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку разом з податковою звітністю подають не пізніше 20 лютого поточного року до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи).
Підпунктом 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ встановлено, що реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Поряд з цим, відповідно до абзацу другого п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПКУ якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва не перевищує 75 відсотків у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку не застосовується вимога щодо сплати податків у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Такі суб’єкти господарювання для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
Враховуючи зазначене, сільськогосподарському товаровиробнику, який має на меті підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році та в якого частка власного сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік є меншою ніж 75 відсотків, необхідно разом з податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи подати копію рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили в регіоні, в якому такий платник здійснює свою діяльність та значиться постраждалим внаслідок проведення на його земельних ділянках бойових дій або їх тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації.


До уваги платників акцизного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому разі акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).
При цьому відповідно до п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 ПКУ платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.
Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити (п. 216.2 ст. 216 ПКУ).


До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що одним із напрямів діяльності податкової служби є здійснення контролю за дотриманням роботодавцями законодавства щодо укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Такий контроль податкові органи здійснюють, зокрема, шляхом проведення фактичних перевірок у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України).
У ході організації заходів контролю податкові органи використовують широкий спектр джерел інформації щодо ймовірних порушень трудового законодавства. Не останню роль при цьому виконують звернення громадян та повідомлення на чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram.
Нагадуємо, що згідно з нормами Кодексу законів про працю України порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками включає три основні кроки:
• укладення трудового договору;
• оформлення наказу про прийняття на роботу;
• повідомлення до Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.
Закликаємо роботодавців працювати відповідно до норм трудового законодавства України!


Перехід резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до пункту 141.10 статті 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядок подання та розгляду такої заяви затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.
Положеннями п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ передбачено, що юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст.141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах із першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
Наприклад, платник податку на прибуток підприємств, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, при переході на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах з четвертого кварталу звітного року повинен подати:
- Декларацію за період перебування на загальній системі оподаткування за відповідні звітні (податкові) періоди (квартал, півріччя, три квартали) із показниками діяльності, обрахованими за період із першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду;
- Декларацію за податковий (звітний) рік, в якій відобразити результат діяльності при перебуванні на загальній системі оподаткування за період – три квартали та здійснити в цій же Декларації обрахування податку, що підлягає сплаті за рік, як резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (щодо операцій, які були здійснені за четвертий квартал звітного (податкового) року).





За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

19.01.2023 15:04


Понад 6,4 млрд грн рентної плати отримав у 2022 році держбюджет від платників Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом 2022 року платниками Дніпропетровської області поповнено державний бюджет рентною платою на суму понад 6,4 млрд гривень. Надходження збільшились порівняно з 2021 роком на понад 1,7 млрд грн, або на 36,5 відсотків.
Нагадуємо, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.


Чи сплачують авансовий внесок при виплаті дивідендів резиденти «Дія Сіті»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що резиденти «Дія Сіті» – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.
Підставою для такого звільнення є доповнення Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» до п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України новим п.п. 57.1 прим.1.8, згідно з яким починаючи з 01.01.2022 резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.
При цьому резидент Дія Сіті, який є платником податку на загальних підставах, не звільнений від сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті ним дивідендів.


Яка звітність подається в електронному вигляді в обов’язковому порядку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що нормами п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками ПДВ з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.


Щодо включення фізичної особи до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи – платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи – платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Форма облікової картки фізичної особи – платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.
Норми встановлені п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України.
Довідково: форма облікової картки фізичної особи – платника податків та повідомлення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174).


Фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) у неї податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів.
Даний режим надає можливість переглянути зведену інформацію по кожному виду платежу, зокрема: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), бюджетний рахунок. При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.
Також, даний режим надає можливість переглянути інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, переплату та залишок несплаченої пені, а також вивантажити її в форматі ХLS.


Про особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України визначені особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення.
Так, відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо)
Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ під активами інституту спільного інвестування розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону (п.п.141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).


Сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичними особами у 2023 році

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п.п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Податкове зобов’язання за 2022 рік з даного податку сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).


Оподаткування виплат від утворення без статусу юридичної особи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, якщо джерелом виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, поточного періоду та/або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, а саме партнерство, траст, фонд, яке:
а) відповідно до законодавства та /або документів, які регулюють його діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та
б) здійснює такі виплати на користь таких учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та
в) не є контрольованою іноземною компанією, то
сума таких виплат включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) – отримувача та оподатковується за ставкою 9 відсотків, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п.п. 170.111.1 п. 170.111 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.111.2 п. 170.111 ст. 170 ПКУ встановлено, що при цьому платник податку – отримувач таких виплат зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за відповідний звітний (податковий) період, в якій відобразити такі виплати.
Платник податку разом з податковою декларацією подає копії таких документів:
а) рішення особи, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема, але не виключно, трастового (довірчого) керуючого), що повинно містити інформацію, що виплата у грошовій чи негрошовій формі здійснюється у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, поточного періоду та/або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди;
б) письмове підтвердження наявності у платника податку прав на одержання таких виплат згідно з договором та /або особистим законом, та/або установчими документами такого іноземного утворення без статусу юридичної особи за підписом його керівника (уповноваженої особи), трастового керуючого, адміністратора або уповноваженого зберігача відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі банківської установи.
Копії зазначених документів подаються за формою та правилами, які застосовуються таким іноземним утворенням без статусу юридичної особи, трастовим керуючим, адміністратором, уповноваженим зберігачем відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі банківською установою, у відповідній іноземній державі (території).
На вимогу контролюючого органу платник податку зобов’язаний надати оригінали зазначених документів та їх переклад на українську мову. У разі подання документів англійською мовою переклад на українську мову не вимагається.


Єдиний внесок: протягом 2022 року надходження до спецфондів від платників Дніпропетровщини збільшились на понад 38 відсотків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – грудні 2022 року до спеціальних фондів від платників Дніпропетровської області до спеціальних фондів надійшло понад 27,8 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). У порівнянні з січнем – груднем 2021 року надходження виросли на понад 7,7 млрд грн, або на 38,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Дякуємо платникам за своєчасну сплату податків і зборів!


Самозайняті особи мають основне місце роботи/уклали контракт з резидентом Дія Сіті: що з єдиним внеском?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що частиною 6 ст. 4 розділу ІІ Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності), які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.



За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

18.01.2023 16:11



Засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за підсумками роботи у 2022 році

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Сьогодні, 18 січня 2023 року, відбулося засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада) одночасно у онлайн та офлайн форматах за підсумками роботи у минулому році.
У засіданні прийняли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина, яка проінформувала членів Громадської ради про підсумки роботи податкової служби регіону за 2022 рік та розширення співпраці з громадськістю.
Голова Громадської ради Іванов Дмитро подякував присутнім за плідну роботу у минулому році, а також керівництву та колективу податкової служби за ефективну співпрацю. Іванов Дмитро ознайомив з результатами роботи Громадської ради у 2022 році.
Під час заходу члени Громадської ради ухвалили «Звіт про виконання Плану роботи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за 2022 рік» та «План роботи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на 2023 рік».
Підсумовуючи, очільниця податкової служби Дніпропетровщини зазначила: «Впевнена, що наша співпраця і надалі сприятиме активізації участі громадськості у реалізації податкової політики у нашому регіоні. Попереду нас чекають нові спільні плани та завдання».


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Всего 812. Предыдущая cтраница | Страница 41 из 82 | Следующая cтраница
Мой gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте