19:59
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
29.07.2026 13:46
Платники Дніпропетровщини зміцнюють фінансову спроможність громад: понад 25,2 млрд грн – надходження до місцевих бюджетів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – червня 2026 року від платників до бюджетів громад Дніпропетровщини надійшло понад 25,2 млрд грн податкових платежів. У порівнянні з першим півріччям минулого року, надходження зросли майже на 2,9 млрд грн, або на 12,9 відсотка. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Комунікації з бізнесом на постійній основі, якісний податковий сервіс і оперативна консультативна допомога суб’єктам господарювання створюють умови для результативної роботи і своєчасного виконання платниками своїх зобов’язань. Вдячні кожному, хто сьогодні працює, зміцнює фінансовий ресурс громад і тримає економічний фронт!» – наголосив керівник податкової служби регіону.
Звертаємо увагу, якщо суми надміру сплачених платником грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.
При цьому, повернення органами ДПС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.
Довідково: п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України.
Використовуєте РРО - дотримуйтесь вимог щодо формування та зберігання документів!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Суб’єкти господарювання (далі – СГ), які використовують РРО під час розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні дотримуватися вимог щодо формування та зберігання документів.
Які документи формуються щодня?
Кожного робочого дня або зміни, у випадку проведення розрахунків, СГ зобов’язаний:
- створювати фіскальні чеки – у паперовій та/або електронній формі;
- створювати контрольні стрічки в електронній формі;
- формувати Z-звіти за підсумками робочої зміни касира (продавця).
Скільки необхідно зберігати документи?
Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам’яті РРО протягом всього строку його експлуатації, встановленої виробником, але не менше 7 років. Виняток передбачений лише для автоматів з продажу товарів або послуг.
Також законодавство вимагає зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків:
- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;
- останню довідку про опломбування РРО;
Фактично СГ зобов’язані забезпечити у місці проведення розрахунків належне зберігання лише документів, що підтверджують облік товарних запасів (у передбачених законом випадках) та оригіналу довідки про опломбування РРО.
При цьому, всі документи що стосуються реєстрації та обліку РРО наявні у контролюючого органу (тому достатньо їх копії), а сформовані ними фіскальні звітні документи зберігаються за замовчуванням в блоці фіскальної пам’яті та/або сервері контролюючого органу.
Довідково: Порядок проведення розрахунків встановлений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Платники рентної плати за видобування природного газу поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 22,4 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – червня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування природного газу надійшло понад 22,4 млн гривень. Це на 14,5 млн грн, або в 2,8 рази, більше минулорічного показника відповідного періоду.
Нагадуємо, що абзацом першим п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Таким чином, граничний строк сплати податків і зборів, у разі якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
На кошти платника накладено арешт органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем: як сплатити податкові зобов’язання?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Підстави припинення виконання податкового обов’язку визначені п. 37.3 ст. 37 ПКУ.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (абзац перший п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи. Для цілей ПКУ обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги» (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).
Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 1 та п.п. 2 п. 10 прим. 2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (з змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1404), впровадженими з 06.05.2023 Законом України від 11 квітня 2023 року № 3048-IХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:
1) фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому п.п. 1 п. 10 прим. 2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;
2) юридичні особи – боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи – боржника, самозайняту особу відповідно.
Враховуючи вищенаведене, платник податків на кошти якого накладено арешт органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем, зобов’язаний самостійно сплатити податкові зобов’язання власними коштами.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41121
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон) підприємство – це юридична особа, яка на день введення в дію Закону зареєстрована в організаційно-правовій формі державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства), комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації.
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону державне або комунальне господарське об’єднання – це об’єднання юридичних осіб, створене юридичними особами, єдиним учасником (засновником) яких є держава або територіальна громада, та/або юридичними особам, у статутному капіталі яких частка держави або територіальної громади перевищує 50 відс., за рішенням Кабінету Міністрів України, а у визначених законом випадках – за рішенням міністерства (іншого органу, до сфери управління якого належать юридичні особи, що створюють об’єднання), або за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування.
Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднання, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відс. (далі – Реєстр суб’єктів господарювання державного сектору економіки) щокварталу розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.
Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 (із змінами) (далі – Наказ № 11).
З урахуванням Наказу № 11, Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (із змінам), підприємства, у яких в статутному капіталі є частка державної власності, сплачують частину чистого прибутку та дивіденди з податку на прибуток за кодами класифікації доходів бюджету:
21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;
21010500 «Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність».
Відповідно до Наказу № 11 для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000.
Для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відс., визначено код класифікації доходів бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності».
Для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, у статутному капіталі яких частка держави не перевищує 50 відс., визначено коди класифікації доходів бюджету:
11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»;
1020400 «Податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)»;
11020700 «Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України»;
11021000 «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники»;
11021600 «Податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій»;
11024700 «Податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей»;
11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)».
Поряд з тим зазначаємо, що ст. 26 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (із змінам та доповненнями) встановлено, що у 2026 році, як виняток з положень п. 17 частини першої ст. 64 і п. 11 частини першої ст. 66 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), 50 відс. надходжень, визначених п. 17 частини першої ст. 64 і п. 11 частини першої ст. 66 БКУ, щодо податку на прибуток підприємств, що сплачується банками за податковий (звітний) період 2026 року, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і спрямовуються на реалізацію публічного інвестиційного проєкту з придбання пасажирських вагонів.
Враховуючи вказані зміни до порядку зарахування сум податку на прибуток підприємств, що сплачується банками за податковий (звітний) період 2026 року, звертаємо увагу, що сплата авансових внесків з податку на прибуток державними банківськими установами здійснюється за кодом класифікації державного бюджету 11020602 «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачується за податковий (звітний) період 2026 року».
Отримати інформацію стосовно реквізитів рахунків для сплати податку на прибуток можливо в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua.
Також, отримати інформацію про реквізити рахунків, відкритих в Державній казначейській службі України для сплати податків, зборів та платежів, можливо на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в центрах обслуговування платників податків.
Чи можна підтвердити інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) роздрукованим з мобільного застосунку Портал Дія витягом про зареєстроване місце проживання з QR-кодом?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі визначений Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).
Згідно з підпунктами 4 та 5 п. 1 розд. ІІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (із змінами).
Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулює Закон України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1871), який також встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону № 1871 витяг з реєстру територіальної громади – документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.
Пунктом 9 ст. 26 Закону № 1871 визначено, що витяги з реєстру територіальної громади, отримані в електронній або паперовій формі, мають однакову юридичну силу.
Враховуючи вищевикладене, для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) фізична особа може пред’являти роздрукований з мобільного застосунку Портал Дія витяг про зареєстроване місце проживання з QR-кодом.
Представництво нерезидента уповноважене на сплату податку на прибуток підприємств за нерезидента: заповнення платіжної інструкції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ. Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.
Такий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором. Забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ).
Відповідно до п. 38.2 ст. 38 ПКУ сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом або представником платника податку.
Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163) визначено обов’язкові реквізити платіжної інструкції, на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення.
Платіжна інструкція – розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).
Пунктом 37 розд. ІІ Інструкції № 163 визначено, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов’язкові реквізити:
1) дату складання і номер;
2) унікальний ідентифікатор платника або найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;
3) найменування надавача платіжних послуг платника;
4) суму цифрами та словами;
5) призначення платежу;
6) підпис(и) платника;
7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;
8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Відповідно до п.п. 1 п. 40 розд. ІІ Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника за потреби ініціювання платником платіжної операції за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача (особливо для сплати податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, платежів на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування) додатково до обов’язкових реквізитів, визначених у п. 37 розд. II Інструкції № 163, забезпечує можливість платнику заповнити такий реквізит: найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фактичного платника, код фактичного платника.
Рішення щодо необхідності заповнення реквізиту, зокрема, зазначеного у п.п. 1 п. 40 розд. II Інструкції № 163, приймає платник.
Реквізити, зазначені в п.п. 1 п. 40 розд. II Інструкції № 163, не заповнюються, якщо платник та фактичний платник є однією особою.
Таким чином, під час сплати податку на прибуток підприємств за нерезидента уповноваженим на це представництвом в платіжній інструкції, зокрема, в реквізитах:
«Платник» та «Код платника» – зазначається інформація про представництво (повне або скорочене (за наявності) найменування та код за ЄДРПОУ);
«Фактичний платник» та «Код фактичного платника» – зазначається інформація про нерезидента (повне або скорочене (за наявності) найменування та обліковий номер).
Яким чином та за якою формою подається Розрахунок ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за другий квартал 2026 року?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями (ФОП) та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
- для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форму Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ № 4).
Згідно з вимогами абзацу другого п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 48.1. ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Міністерство фінансів України наказом від 07.05.2026 № 243 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 243), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.05.2026 № 751/46145, та наказом від 26.05.2026 № 284 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 травня 2026 року № 243», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.05.2026 № 780/46174 (опубліковані в Офіційному віснику України 17.06.2026 (випуск 49)), внесло зміни до Наказу № 4.
Наказ № 243 набирає чинності через 30 днів із дня його офіційного опублікування (п. 6 Наказу № 243).
Відповідно до п.п. 1 п. 4 Наказу № 243 податкові агенти, крім ФОПів та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вперше подають Розрахунок за місяць, в якому Наказ № 243 набрав чинності, тобто з 01.08.2026 – за липень 2026 року.
Податкові агенти – ФОПи та/або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, перший раз подають Розрахунок за I квартал 2026 року (п.п. 2 п. 4 Наказу № 243).
Оскільки форма Розрахунку для звітного періоду – квартал не є чинною, застосовується форма Розрахунку для звітного періоду – місяць.
Отже, податкові агенти, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Розрахунок за чинною формою для звітного періоду – місяць відповідно до норм ПКУ.
На сьогодні ДПС опрацьовує та завантажує до інформаційних систем подані податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунки за січень – червень 2026 року.
Отже, податкові агенти, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, до 01.08.2026 подають Розрахунки за формою для звітного періоду – місяць.
У зв’язку з набранням чинності Наказом № 243 з 17.07.2026 Розрахунок за квартал (з розбивкою по місяцях) податкові агенти – фізичні особи – підприємці та/або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають із 01.08.2026.
Водночас у разі подання податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунку за формою для звітного періоду – місяць повторно подавати Розрахунок за формою для звітного періоду – квартал не потрібно.
У разі подання Розрахунку податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунку формою для звітного періоду – місяць не за всі місяці звітного кварталу, то Розрахунок за формою для звітного періоду – квартал подається лише за той період (місяць), за який не було подано Розрахунок за попередньою формою.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44588
Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до підпунктів 1, 3, 4 та 5 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
- податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;
- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Поряд з цим, абзацом другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи є платниками податку з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
Термін, в який необхідно сплатити податкове зобов’язання, у разі несвоєчасного подання звітності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Отже, платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до граничного терміну сплати відповідної декларації.
У разі подання звітності платником податків після граничного терміну сплати, він зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.
За мобілізованим працівником зберігається місце роботи: ставка військового збору, за якою оподатковується дохід у вигляді середнього заробітку, що виплачується роботодавцем
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ. Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, що включаються до загально
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
28.07.2026 11:03
Про цифрове рішення безбар’єрності послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Взаємодія з платниками у зручному та доступному форматі – це розширення безбар’єрних можливостей для кожної людини.
Створення умов, за яких отримати податкові послуги можуть усі громадяни, незалежно від їхніх фізичних чи цифрових можливостей – у фокусі уваги податківців.
Безбар’єрний простір податкової – це доступність:
- фізична: облаштування пандусів, зручних входів та інфраструктури для людей з інвалідністю та маломобільних груп;
- інформаційна: адаптовані сторінки вебпорталу, зручні для людей із порушеннями зору або слуху, зрозумілі матеріали;
- цифрова: можливість отримати найпопулярніші послуги онлайн через Електронний кабінет – без відвідування контролюючого органу.
Крім того, електронні сервіси – це технічні рішення для доступності:
- Мобільний застосунок «Моя податкова»: швидкий спосіб переглянути власні дані, отримати послуги чи надіслати звернення прямо зі смартфона;
- сервіс «TAX Control»: цифровий інструмент для повідомлень про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування.
- Контакт-центр ДПС: зручний канал для консультацій і оперативних відповідей на запитання платників через телефонні дзвінки та переписку в месенджері.
Основні принципи безбар’єрності:
- гнучкість: можливість обрати найзручніший формат отримання послуг – онлайн, офлайн або телефоном.
- прозорість: чітка, зрозуміла і доступна інформація, зокрема для людей з інвалідністю чи старшого віку.
- універсальність: податкові послуги мають бути доступні для кожного – без винятків.
Безбар’єрність – це якісний сервіс і важливий крок до інклюзивного суспільства. Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають ДПС забезпечувати комфортну та якісну підтримку всім платникам податків.
Податковий комплаєнс: акцент – на добровільному дотриманні законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Державна податкова служба активно трансформує підходи до роботи, зміщуючи акцент на податковий комплаєнс. Це сучасна модель взаємодії, яка базується на випереджувальному управлінні ризиками, прозорому діалозі та підтримці платників у виконанні їхніх обов’язків.
Що вже зроблено в інституційній площині:
- створено організаційний механізм управління податковими ризиками, зокрема Експертну комісію із застосування системи управління податковими ризиками;
- стандартизовано методологію управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками);
- сформовано профілі податкових ризиків;
- розроблено базові аналітичні інструменти роботи з даними податкової та фінансової звітності платників.
2026 рік – черговий етап інтеграції системи управління податковими ризиками. За результатами експерименту буде надано оцінку впливу комплаєнсу та підготовлено пропозиції щодо законодавчих змін. До 2030 року управління податковими ризиками має стати стандартом роботи ДПС, інтегрованим у всі управлінські цикли.
ДПС послідовно обирає шлях діалогу: роз’яснення, консультації та підтримка.
Мета – реальний податковий комплаєнс, де своєчасні розрахунки з бюджетом є результатом партнерства між державою та бізнесом.
Нагадуємо, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» в Україні впроваджено масштабний експериментальний проєкт із ризик-орієнтованого податкового адміністрування. Ця ініціатива є ключовою частиною Національної стратегії доходів до 2030 року, що має на меті створення прозорого середовища для бізнесу.
Про переваги електронного листування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Електронний кабінет (Е-кабінет) є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.
Отримання документів від контролюючих органів в електронному вигляді через Е-кабінет має низку переваг.
Так, листування через Е-кабінет це:
- отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді;
- Push повідомлення на електронну пошту про надходження документів в Е-кабінет (інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Е-кабінет);
- забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;
- зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;
- постійний доступ до архіву листування в Е-кабінеті.
Наголошуємо, що можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.
Довідково: порядок листування платників податків та контролюючих органів врегульовано п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України.
Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» - про облік об’єктів оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Облік об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням: актуальні питання».
Під час сеансу платники податків отримали відповіді на питання щодо випадків, за яких необхідно подавати до контролюючого органу Заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Також акцентували увагу, що форма № 20-ОПП - це обов'язковий документ, за яким юридичні особи та фізичні особи - підприємці повідомляють податкову службу, зокрема, про майно, приміщення, обладнання чи транспортні засоби.
Крім того платників проінформували про роботу Офісу податкових консультантів. Це сучасний безплатний сервіс Державної податкової служби України, створений для відкритих та інклюзивних консультацій громадян і бізнесу за принципом «комплаєнс-менеджера». У цих офісах фахівці допомагають платникам розібратися в законах особисто або через онлайн-пункти.
Про безбар’єрність у податковій службі – під час спілкування з медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями заступник начальника ДПІ - начальник Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Неклеса дав інтерв’ю представникам медіа. Говорили про безбар’єрність у податковій службі.
Спікер повідомив, що податкова служба продовжує системну роботу із впровадження принципів безбар’єрності, створюючи комфортні, доступні та зрозумілі умови для отримання податкових послуг усіма категоріями платників.
Наголосив, що безбар’єрність – це забезпечення рівного доступу до державних сервісів незалежно від віку, стану здоровя, місця проживання чи інших життєвих обставин. Саме тому податкова служба приділяє особливу увагу формуванню сучасного сервісного середовища, орієнтованого на потреби людини.
Податківець розповів, що у Центрах обслуговування платників створюються умови для зручного отримання адміністративних та консультаційних послуг, удосконалюється організація обслуговування відвідувачів, забезпечується доступність інформації та сервісів.
Значна частина послуг доступна в електронному форматі. Електронний кабінет платника, мобільний застосунок «Моя податкова» та інші цифрові сервіси дозволяють отримувати необхідні послуги дистанційно, без відвідування податкового органу, що особливо важливо для людей з інвалідністю, осіб похилого віку, батьків із малолітніми дітьми, військовослужбовців та громадян, які перебувають за межами місця проживання.
Відкрита комунікація на зустрічі з платниками податків
Днями відбулася зустріч з представниками бізнесу міста Дніпро за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова та заступника начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ ГУ ДПС Світлани Залізняк.
Обговорили реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в Державній податковій службі України. Це комплексний процес переходу від суцільного контролю до європейської моделі роботи з ризиками. Його мета — підвищити добровільну сплату податків, оцінювати платників за ступенем ризику та мінімізувати втрати бюджету, спираючись на міжнародні стандарти.
Зосередили увагу на основних положеннях Національної стратегії доходів до 2030 року, яка спрямована на гармонізацію із законодавством Європейського Союзу, зменшення залежності від зовнішніх фінансових донорів, цифровізацію адміністрування та створення прозорих, рівних умов для ведення бізнесу.
Учасникам нагадали про право громадян на податкову знижку та ознайомили з переліком витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за результатами 2025 року.
Розглянули актуальні питання оподаткування податком на доходи фізичних осіб та наголосили на важливості офіційного оформлення трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником. Нагадали, що для роботодавців використання нелегальної праці тягне за собою значні фінансові ризики та штрафи з боку Державної служби України з питань праці.
Ознайомили з роботою Офісу податкових консультантів при ГУ ДПС - це безкоштовний сервісний центр, створений для допомоги громадянам та бізнесу. Він надає аргументовані індивідуальні роз'яснення щодо податків, електронної звітності, перевірок РРО/ПРРО та вирішення податкових спорів для оптимізації роботи платників.
Повідомили учасникам заходу про засади і принципи безбар’єрності податкової служби. Безбар’єрність - створення рівних умов та зручного, безперешкодного доступу до податкових послуг для всіх громадян. Вона передбачає фізичну доступність приміщень (пандуси, вказівники), зручні електронні сервіси (Електронний кабінет), доступну інформацію та етичне, професійне обслуговування платників податків.
Акцентували увагу на правильному заповненні реквізиту «Призначення платежу», який є обов'язковим реквізитом у платіжній інструкції, що пояснює суть переказу, ідентифікує отримувача та допомагає уникнути блокування рахунку банком.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
27.07.2026 13:29
Понад 29,3 млрд грн податків, зборів та платежів спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж перших двох кварталів 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 29,3 млрд грн податків, зборів та платежів. Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж за підсумками січня – червня минулого року на понад 3,5 млрд грн, або на 13,7 відсотка.
«Відкритий конструктивний діалог з бізнесом і консультаційно-роз’яснювальна робота податківців забезпечують інформаційну підтримку і обізнаність платників в податкових питаннях. В свою чергу маємо позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і фінансову відповідальність», – зазначив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що для отримання в електронній формі Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг), з показниками у розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС, платнику або його відокремленому підрозділу необхідно подати через приватну частину Електронного кабінету до територіального органу ДПС (далі – ТО ДПС) за їх основним місцем обліку Запит щодо отримання Витягу.
При формуванні Витягу до нього включаються показники, які обліковуються в ІКС ДПС, як за основним, так і неосновним (неосновними) місцями обліку платника або його відокремленого підрозділу в ТО ДПС.
Витяг отримується через Електронний кабінет не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту ТО ДПС.
Товарно-транспортна накладна - один з елементів документального підтвердження господарської операції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Товарно-транспортна накладна (ТТН) є не лише документом, що підтверджує перевезення товару, але і має важливе значення при оцінці реальності господарських операцій.
ТТН не є єдиним документом, що підтверджує здійснення господарської операції, але її належне оформлення дозволяє встановити факт перевезення товару, маршрут його руху, учасників перевезення та інші обставини, які мають значення під час проведення податкових перевірок.
З 26 липня 2026 року набирають чинності зміни до форми товарно-транспортної накладної (форма № 1–ТН).
Основною новелою є запровадження нового обов’язкового реквізиту – «Місце де зберігається автомобіль». Зазначений реквізит безпосередньо пов'язаний із вимогами законодавства щодо режиму праці та відпочинку водіїв і застосовується у випадках, визначених відповідним Положенням.
Фіксація місця зберігання транспортного засобу дозволяє підтвердити дотримання перевізником встановлених законодавством винятків щодо режиму праці та відпочинку водіїв, а також додатково ідентифікувати обставини здійснення перевезення.
У зв’язку з нововведеннями учасникам перевезення необхідно:
• перевірити свої друковані бланки та шаблони у програмах автоматизації;
• вчасно оновити форми в системах електронного документообігу;
• провести інструктаж для логістів, менеджерів зі збуту та водіїв.
Оперативна адаптація внутрішніх процесів та документообігу до нових вимог дозволить уникнути помилок у оформленні первинної документації.
Відомості у ТТН, які підтверджують реальність господарських операцій
ТТН має затверджену форму. Підприємство не має права змінювати структуру бланка. Належним чином оформлена ТТН дозволяє встановити:
- хто фактично передав товар для перевезення;
- хто здійснював перевезення;
- яким транспортним засобом здійснювалося перевезення;
- звідки та куди переміщувався товар;
- коли було здійснено навантаження та розвантаження;
- які саме товарно-матеріальні цінності перевозилися.
Саме тому законодавством передбачено перелік обов'язкових реквізитів ТТН, відсутність яких може поставити під сумнів можливість належної ідентифікації господарської операції.
У ТТН необхідно обов’язково зазначати:
- дату і місце складання;
- вантажовідправника;
- автомобільного перевізника;
- вантажоодержувача;
- транспортний засіб;
- пункти завантаження та розвантаження.
Особливе значення для підтвердження фактичного перевезення мають також відомості щодо виконання вантажно-розвантажувальних операцій.
Хоча відповідні графи формально не належать до переліку обов'язкових реквізитів, їх заповнення дозволяє підтвердити час та місце фактичного прийняття і передачі вантажу.
Відсутність таких відомостей може бути використана контролюючим органом як додатковий аргумент при оцінці реальності здійснених операцій.
Правильне визначення учасників перевезення
Не менш важливим є правильне визначення сторін перевезення.
Вантажовідправником у ТТН повинна бути особа, яка фактично передає товар перевізнику, а вантажоодержувачем – особа, яка фактично приймає товар у пункті призначення.
Аналогічно перевізником має зазначатися фактичний суб'єкт, який здійснює перевезення транспортним засобом. Невідповідність цих відомостей фактичним обставинам господарської діяльності знову ж таки може свідчити про формальний характер документального оформлення операції.
Отже, товарно-транспортна накладна є важливим документом, що підтверджує факт перевезення товару та виступає одним із доказів реальності господарської операції
Довідково:
1. Пункт 5 Розділу І Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінстерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.12.2025 № 1727 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв`язку України та Міністерства транспорту України спрямованих на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони в частині врегулювання організації робочого часу та відпочинку у галузі автомобільного транспорту в Україні»).
2. Додаток 7 до наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (із змінами) (бланк товарно-транспортної накладної).
3. Стаття 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (в редакції Закону від 23 лютого 2006 року № 3492-ІV).
Податок на нерухомість: майже 604,8 млн грн – внесок платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж двох кварталів поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отримали майже 604,8 млн гривень. У порівнянні з січнем – червнем 2025 року надходження зросли на понад 46,3 млн грн, або на 8,3 відсотка.
Нагадуємо, що пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено: платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування корисних копалин місцевого значення сплатили до бюджетів громад майже 5,3 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – червня 2026 року місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування корисних копалин місцевого значення отримали від платників майже 5,3 млн грн рентної плати. У порівнянні з минулим роком це на понад 1,7 млн грн, або на 48,1 відс., більше.
Повідомляємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Податковий агент нарахував дохід, але не виплатив платнику: в який термін необхідно сплатити (перерахувати) до бюджету ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Враховуючи викладене, податковий агент повинен сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого (не наданого) платнику податку, в термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
При цьому, у разі якщо останній день строку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені: що зі строком давності?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Пунктом 102.5 ст. 102 ПКУ встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Пунктом 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236» режим надзвичайної ситуації, пов’язаний з карантином, продовжено до 30 червня 2023 року.
При цьому, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас, на виконання п. 1 розд. І Закону України від 03березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності 07.03.2022) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 69.
Відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених випадків.
Враховуючи викладене, під час визначення 1095 – денного терміну, протягом якого платник податків має право подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, не враховується період часу з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41241
Постачання товарів/послуг здійснюється в одному звітному періоді, а оплата за рахунок бюджетних коштів - у наступних: визначення дати, на яку складається ПН з типом причини «15»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Згідно з п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307), у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною,
або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У ПН (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої ПН, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Отже, у разі якщо постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, здійснюється в одному звітному (податковому) періоді, а оплата за такі товари/послуги здійснюється за рахунок бюджетних коштів у наступних звітних (податкових) періодах, то податкові накладні з типом причини «15» складаються на дату надходження бюджетних коштів (дату виникнення податкових зобов’язань) або, у разі складання зведеної податкової накладної, – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено зарахування таких коштів.
Плата за суборенду земельної ділянки є вищою за орендну плату такої земельної ділянки: чи застосовується органом ДПС штрафна санкція до орендаря?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 161) визначено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах (частина третя ст. 8 Закону № 161).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами), та форма податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим. 1 глави 19 розділу IV Земельного кодексу України, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2025 № 154 (із змінами), не передбачають наявність інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.
При цьому положеннями ПКУ не передбачено застосування штрафної санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу земельної ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату.
Який тип форми необхідно обрати при подачі вперше Розрахунку за неуповноважений сплачувати ПДФО відокремлений підрозділ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Головне підприємство подає Розрахунок за неуповноважені відокремлені підрозділи до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку. При цьому, за кожен такий підрозділ формується окремий самостійний Розрахунок (пакет).
Наприклад, якщо головне підприємство має 2 неуповноважені підрозділи, то необхідно подати 3 окремі Розрахунки (пакети).
Пакет головного підприємства повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний»; номер Розрахунку в періоді – «1»; рядок 032 (код за КАТОТТГ) – код територіальної громади головного підприємства; рядок 033 (повне найменування відокремленого підрозділу) – не заповнюється; додатки до Розрахунку:
додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» по єдиному внеску (далі – Додаток Д1) по всьому підприємству, включаючи працівників підрозділів,
додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) тільки по головному офісу,
додаток Д5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (у разі необхідності),
додаток Д6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до закону» » (у разі необхідності) тощо.
Пакет першого відокремленого підрозділу повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний», номер Розрахунку в періоді – «2», рядок 032 (код за КАТОТТГ) – код територіальної громади цього підрозділу, рядок 033 – назву цього підрозділу, додатки до Розрахунку – тільки Додаток 4ДФ за цей підрозділ (номер Розрахунку в графі 02 Додатка 4ДФ обов’язково повинен мати номер «2»).
Пакет другого відокремленого підрозділу повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний», номер Розрахунку в періоді – «3», рядок 032 (КАТОТТГ) – код громади цього підрозділу, рядок 033 – назву цього підрозділу, додатки до Розрахунку – тільки Додаток 4ДФ за цей підрозділ (номер Розрахунку в рядку 02 Додатка 4ДФ обов’язково повинен мати номер «3»).
Отже, при первинній подачі Розрахунку за неуповноважений відокремлений підрозділ необхідно обирати тип форми «Звітний».
Тип форми «Звітний новий» зазначається виключно у, якщо «Звітний» розрахунок за цей підрозділ уже був поданий і прийнятий ДПС, але до закінчення граничного строку звітування в ньому було виявлено помилку, яку необхідно виправити.
За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню по податках?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами), наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Порядок справляння, особливості визначення платників податків та об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) регулюються нормами ст. 255 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Форма податкової декларації з Рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Зокрема, розрахунок Рентної плати здійснюється у додатку 5 до Декларації.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води Рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).
Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), у якому територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства встановлюються річні ліміти забору та використання води.
У випадках коли, установлений Дозволом річний ліміт розподілений за типом водокористування та/або за напрямом використання води (наприклад, окремо на питні та санітарно-гігієнічні, виробничі, технологічні тощо) обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати здійснюється шляхом складання окремого додатку 5 до звітної Декларації.
Так, у рядку 7 «Установлений річний ліміт використання води» кожного окремого додатку 5 до Декларації зазначається не загальний річний ліміт, а виключно той розмір ліміту, який виділений у Дозволі конкретно під цей напрям використання води.
При цьому сукупне значення річних лімітів використання води, зазначених платником у всіх додатках 5 до Декларації, повинно відповідати загальному установленому річному ліміту використання води, встановленого Дозволом.
Крім того, звертаємо увагу на обов’язковість правильного заповнення рядка 6 «Код водного об’єкта» додатку 5 до Декларації. Зазначений код обирається платником відповідно до довідника кодів водних об’єктів (додаток 16 до Декларації) та повинен чітко відповідати кожному типу водокористування, що визначені у Дозволі.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про порядок та терміни продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки
24.07.2026 10:06
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до абзацу другого п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з абзацом другим п. 82.2 ст. 82 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Пунктом 82.3 ст. 82 ПКУ, визначено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Відповідно до п. 82.4. ст. 82 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абзацом першим п. 82.4 ст. 82 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ст. 82 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 40 календарних днів.
Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу.
Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановлених ст. 82 ПКУ.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України особливості проведення податкових перевірок передбачено п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників: діють нові довідники пільг!
20.07.2026 12:03
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Cтаном на 30.06.2026 ДПС України затверджені нові довідники пільг:
- Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – № 134/1;
- Довідник інших податкових пільг – № 134/2.
Нагадуємо, що вищезазначені довідники містять інформацію про всі податкові пільги, встановлені законодавством України. Ця інформація необхідна платникам податків для правильного формування податкової звітності.
Контролюючі органи здійснюють облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, на підставі інформації, наявної у податкових деклараціях, поданих такими особами.
Довідково: у довіднику зазначається: назва пільги; код пільги, який потрібно вказувати у податковій декларації; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно та ін.); умови та строки дії пільги; чи призводить така пільга до втрат бюджету.
Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платникам ПДВ!
17.07.2026 11:26
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Чи зобов’язаний платник ПДВ складати та реєструвати зведену податкову накладну відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо за результатами документальної перевірки сума занижених податкових зобов’язань врахована в податковому повідомленні-рішенні форми «В4», яким зменшено від’ємне значення?
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до п.п. «а» і п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається, виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 ПКУ).
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені в ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у визначених у п. 198.5 ст. 198 ПКУ операціях.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями), та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений у ПКУ термін.
Згідно з п. 11 наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (із змінами), у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися у визначених у п. 11 зазначеного наказу операціях.
Отже, у разі встановлення за результатами документальної перевірки нереєстрації зведеної податкової накладної у такого платника податків виникає обов’язок щодо складання зазначеної податкової накладної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ та реєстрації її в ЄРПН у терміни, визначені у п. 201.10 ст. 201 ПКУ.
Наявність за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення за формою «В4» не звільняє платника податків від складання податкової накладної та реєстрації її в ЄРПН у терміни, визначені в абзаці сімнадцятому п. 201.10 ст. 201 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи може ФОП, яка надає в суборенду житлові та/або нежитлові приміщення, застосовувати другу групу платників єдиного податку?
16.07.2026 16:16
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Умови перебування фізичних осіб – підприємців (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Так, до другої групи платників єдиного податку належать ФОПи, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп визначені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОПи, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Отже, ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови надання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України;
діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20 (КВЕД ДК 009:2010, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (із змінами)).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Щодо отримання платником інформації про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки
15.07.2026 11:31
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Отримати податкову знижку за витратами, понесеними у 2025 році, можна по 31 грудня (включно) поточного року.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – Декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та у межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у Декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення-рішення платникам, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (із змінами та доповненнями).
Отже, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у Декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення-рішення.
Довідково: ПКУ – Податкового кодексу України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платникам акцизного податку!
13.07.2026 12:41
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817):
ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;
оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб;
роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Нормами Закону № 3817 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах), за реалізацію таких товарів суб’єкту господарювання, у якого відсутня ліцензія на право оптової/роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах) за умови дотримання суб’єктом господарювання-продавцем вимог Закону № 3817, однак здійснення такої реалізації не відповідає визначенню оптової торгівлі алкогольними напоями (крім реалізації алкогольних напоїв суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб), тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Операції з реалізації суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв (крім реалізації алкогольних напоїв суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб), тютюнових виробів/рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єктам господарювання які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідають визначенню роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах яка потребує отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі такими товарами/продукцією.
Згідно з п. 13 частини другої ст. 73 Закону № 3817 до суб’єктів господарювання у разі здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених Законом № 3817) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Водночас, відповідно до п. 1.4 Інструкції про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28.04.2005 № 154 (далі – Інструкція № 154) перевезення, зокрема, алкогольних напоїв автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної встановленого зразка форми № 1-ТН /алкогольні напої/ (далі – ТТН № 1-ТН /алкогольні напої/).
Згідно з п. 2.1 Інструкції № 154 у рядку «Одержувач» ТТН № 1-ТН /алкогольні напої/ записуються, зокрема, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю) продукції, що ліцензується.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про оформлення неповнолітнього працівника
30.06.2026 17:34
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє про алгоритм щодо процедури оформлення неповнолітнього працівника.
1. Необхідно перевірити документи:
- паспорт або свідоцтво про народження;
- трудову книжку (за наявності);
- згоду одного з батьків або особи, що їх замінює (якщо працівнику 14–15 років).
2. Поінформувати потенційного працівника про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність попереднього медичного огляду.
3. Після проходження медогляду укладається трудовий договір, бажано у письмовій формі.
4. Видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу:
- у довільній формі, або
- за типовою формою.
5. Вносяться відомості про прийняття неповнолітнього до Журналу обліку працівників, які не досягли 18-річного віку, зазначте дату народження.
6. Повідомляється Державна податкова служба України про прийняття працівника на роботу за затвердженою формою в електронному чи паперовому вигляді. Надану інформацію вносять до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
7. Здійснюється кадровий облік.
8. Після цього неповнолітній працівник може розпочати роботу
Важливо!
При укладенні трудового договору у період дії воєнного стану не може встановлюватися умова про випробування неповнолітнього працівника під час прийняття на роботу.
Якщо неповнолітній працевлаштовується вперше, роботодавець повинен протягом 5 днів після прийняття на роботу оформити на нього трудову книжку на вимогу працівника. Зараз триває перехід на електронний облік.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
