20:58
Про випадки, за яких юридична особа – платник єдиного податку не визначає МПЗ
07.10.2026 09:18
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) не визначається для:
земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
земель запасу;
невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
При цьому МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Поряд з цим, при визначені загального МПЗ враховуються особливості, визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування
05.10.2026 09:40
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Форму Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) наведено у додатку 10 до Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про обмеження, які встановлені щодо продажу пива (крім безалкогольного) та деяких інших підакцизних товарів
02.10.2026 09:20
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із мінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).
Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
особами, які не досягли 18-річного віку;
особам, які не досягли 18-річного віку.
Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
у приміщеннях та на територіях закладів освіти, закладів охорони здоров’я (крім ресторанів, розміщених на території санаторіїв);
у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами (продукцією) дитячого асортименту або спортивними товарами (продукцією), а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
з торгових автоматів;
на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
рук, лотків;
у споживчих упаковках, що містять менше/більше 20 сигарет, сигарил чи цигарок;
у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).
Забороняється продаж будь-яких товарів (продукції) дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби, електронні сигарети, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
На час проведення масових заходів сільські, селищні, міські ради в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або в особи, яка здійснює доставку таких товарів, виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, такий продавець чи особа, яка здійснює доставку, зобов’язані звернутися до покупця з вимогою пред’явити паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або посвідчення водія, або інший документ, що підтверджує його вік, або їх електронні копії, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
У разі відмови покупця надати один із документів, передбачених ст. 71 Закону № 3817, продаж чи передання такій особі пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння забороняється.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Продаж вин з додаванням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 літрів до 600 літрів дозволяється суб’єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем виробництва, яке внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Річний обсяг продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання не може перевищувати 20 відс. річного обсягу вироблених виноматеріалів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про порядок формування податкового кредиту з ПДВ при ввезенні на митну територію України безоплатно отриманих товарів
30.09.2026 09:36
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Відповідно до п. 190.1 ст. 190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територію України, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.
Таким чином, ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.
При цьому платник податку згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Реєстрація та взяття на облік контролюючим органом РРО
28.09.2026 16:12
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), реєстрація реєстратора розрахункових операцій (РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) за ідентифікатором форми J/F1311406 в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
Представник суб’єкта господарювання може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження.
Реєстраційна заява за ф. № 1-РРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронній формі із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.
У випадках, передбачених Порядком, можливість подання суб’єктами господарювання в електронній формі документів, у тому числі реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО, забезпечується в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або засобами телекомунікацій.
Суб’єкти господарювання можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікацій з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»(із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155), та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв за ф. № 1-РРО, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв за ф. № 1-РРО, поданих у паперовій формі.
Датою та часом подання реєстраційної заяви в електронній формі до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).
У разі подання заяви в електронній формі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в електронній формі, що розміщене в Електронному кабінеті, або копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікацій на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання цього документа (в електронній формі на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, в Електронному кабінеті або безпосередньо в контролюючому органі).
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-комунікаційній системі ДПС (далі – ІТС ДПС). У день резервування фіскального номера РРО в ІТС ДПС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДПС надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРО (далі – довідка про резервування фіскального номера за ф. № 2-РРО) (додаток 2 до Порядку) за ідентифікатором форми J1411405 засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155, та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
Довідка про резервування фіскального номера за ф. № 2-РРО дійсна протягом трьох робочих днів з дати її надсилання до ЦСО.
Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в ІТС ДПС.
Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.
Примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО вважаються надісланими ЦСО до ДПС у час та дату, що зазначені у квитанції про прийняття (реєстрацію) відповідного електронного документа (перша квитанція).
Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).
Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО. У разі ненадіслання зазначених документів у строк, визначений п. 13 глави 2 розд. II Порядку, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування. Про таке скасування ДПС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов’язаний не розпочинати, або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до ІТС ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО) , що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО, є дата, що відповідає даті внесення даних до ІТС ДПС.
Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або його копії (електронною поштою).
Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО поштою, оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Документи, визначені главою 2 розд. II Порядку, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронній формі.
Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО через незнаходження посадових осіб суб’єкта господарювання, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням за ф. № 3-РРО зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з Порядком.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ (заява за ф. № 20-ОПП).
Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарський одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про ставки податку на прибуток підприємств встановлені ПКУ
25.09.2026 10:14
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.
Згідно з п. 136.1 прим. 1 ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка податку становить 25 відс. для цілей:
а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;
б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;
в) застосування положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).
При цьому абзацом першим п. 73 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що для податкових (звітних) періодів 2026 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ становить 50 відсотків.
Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10 відс. від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);
18 відс. від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ).
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).
Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).
Відповідно до п. 136.7 ст. 136 ПКУ до об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку.
При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про перевірку стану розрахунків з бюджетом за допомогою Електронного кабінету
23.09.2026 16:54
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Користувачі Електронного кабінету мають можливість отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (далі – Витяг).
Для отримання Витягу платнику у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (J/F1300208), заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати такий запит до контролюючого органу.
Відповідь на Запит (Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» та вивантажити у форматі XML або PDF.
Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає платникам податків доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, наявних у платника на момент звернення (дані інтегрованої картки платника), а також до інформації про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та інших платежів та єдиного соціального внеску. Фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок будь-якою із запропонованих платіжних систем, з використанням QR-коду Національного банку України, а також сервісів надавачів платіжних послуг.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платникам ПДВ!
23.09.2026 16:07
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 199.1 ст. 191 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 - 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються у разі:
проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ (п. 199.6 ст. 199 ПКУ).
Отже, платник податку здійснює перерахунок згідно ст. 199 ПКУ за підсумками календарного року, у якому здійснювалися неоподатковувані операції (у тому числі якщо протягом такого року неоподатковані операції було здійснено лише в одному звітному періоді).
У такому перерахунку враховуються обсяги усіх операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), що були здійснені протягом усіх звітних (податкових) періодів року, за який проводиться перерахунок (у тому числі тих звітних періодів, в яких були відсутні неоподатковані операції).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платникам ПДВ!
22.09.2026 10:10
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Відповідно до частини першої ст. 260 Митного кодексу України (далі – МКУ) якщо декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
У разі подання відповідно до ст. 260 МКУ тимчасової митної декларації декларант повинен протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (частина перша ст. 261 МКУ).
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Операції з ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів відображаються у рядках 11.1 (з основною ставкою), 11.2 (зі ставкою 7 відс.), 11.3 (зі ставкою 14 відс.) та 11.4 (без ПДВ) розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21).
Якщо після ввезення на митну територію України товарів, поміщених в митний режим імпорту, з оформленням тимчасової митної декларації, відбувається коригування митних платежів, в частині доплати (повернення) суми ПДВ до (з) бюджету, коригування податкового кредиту відображається у складі податкової декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому відповідно до вимог митного законодавства до тимчасової митної декларації оформлено додаткову декларацію, яка підтверджує сплату (повернення) суми ПДВ, у відповідних рядках 11.1, 11.2 або 11.3 (в залежності від ставки податку).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про цифровий сервіс TAX Control
22.09.2026 09:29
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Цифровий сервіс TAX Control – це захист прав споживача і прозорість ведення бізнесу.
TAX Control рекомендується скористатися, якщо:
- не видали чек або видали нефіскальний чек;
- магазин чи кафе відмовляються приймати оплату карткою;
- бізнес працює взагалі без реєстрації (нелегально);
- інші порушення.
Який принцип дії?
Через сервіс TAX Control надсилається інформація, яка автоматично надходить до податкової служби відповідного регіону. Дані аналізуються та використовуються при організації перевірки конкретного суб’єкта господарювання.
У чому ключова перевага застосування TAX Control?
Захист прав споживача: ви допомагаєте боротися з тими, хто порушує права покупців.
Чесна конкуренція: бізнес, який платить податки, не повинен програвати тим, хто працює «в тіні».
Функціонування і розвиток країни: сплачені податки – це кошти на медицину, освіту та оборону.
TAX Control – це ефективний інструмент контролю і боротьби з порушеннями!
Чесні правила – спільні досягнення!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
