[email protected]

27 ноября 2025, 13:37

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що «Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (із мінами).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.


Як звірити дані щодо сплати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що платники плати за землю мають право звірити дані, на підставі яких нараховується земельний податок або орендна плата за ділянки державної та комунальної власності.
Для цього слід звернутися до податкової за своїм місцем реєстрації або за місцем розташування земельної ділянки.
Це можна зробити:
- письмово;
- в електронній формі через Електронний кабінет (меню «Листування з ДПС»).
Під час звірки можна уточнити:
- площу та кількість земельних ділянок та/або паїв, що перебувають у власності та/або користуванні;
- наявність права на пільгу;
- розмір ставки земельного податку;
- нараховану суму плати за землю.
Якщо виникли розбіжності між даними платника та інформацією, що міститься в податковій, платник може надати документи, які підтверджують його право власності або користування землею, а також право на пільгу.
На підставі документів ДПС протягом десяти робочих днів перераховує податок та надсилає (вручає) платнику нове податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми.
При цьому попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Якщо громадянин має у власності кілька земельних ділянок або земельних часток (паїв), він може звернутися для проведення звірки до податкової – за місцем своєї податкової реєстрації або за місцем розташування будь-якої із земельних ділянок.


До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису»;
у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), платником на небюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, єдиного внеску на небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі сплати, зокрема, єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку № 148).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 148 визначено, що сплата, зокрема, єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, при заповненні реквізиту «Отримувач», зокрема, зазначається:
повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
прізвище, власне ім’я, по батькові отримувача (за наявності), що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові отримувача, які містяться в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями) для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжної інструкції (розрахункового документа) зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.


При виплаті доходу фізичній особі податковий агент не нараховував і не утримував ПДФО: хто відповідальний?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Враховуючи викладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.


Протягом календарного року платником ПДВ здійснювалися оподатковані операції, а в одному із звітних періодів були лише неоподатковані операції: чи здійснювати перерахунок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 199.1 ст. 191 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ (п. 199.6 ст. 199 ПКУ).
Отже, платник ПДВ здійснює перерахунок згідно ст. 199 ПКУ за підсумками календарного року, у якому здійснювалися неоподатковувані операції (у тому числі якщо протягом такого року неоподатковані операції було здійснено лише в одному звітному періоді).
У такому перерахунку враховуються обсяги усіх операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), що були здійснені протягом усіх звітних (податкових) періодів року, за який проводиться перерахунок (у тому числі тих звітних періодів, в яких були відсутні неоподатковані операції).


ФОПам – власникам об’єктів нежитлової нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України (далі – ДПС), сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
Враховуючи зазначене, фізичною особою – підприємцем не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 Класифікатора, якщо така особа є їх власником.
Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.


Чи необхідно повідомляти контролюючий орган про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Оскільки, облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, суб’єкти господарювання, що зберігають пальне для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне без наявності відповідної ліцензії.
Суб’єкти господарювання, у яких об’єм складів для зберігання пального більше 2000 літрів обліковуються за Деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000 літрів необхідно повідомити ДПС про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів будь-яким засобом зв’язку.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області