[email protected]

18 грудня 2024, 15:14

Платники Дніпропетровщини скерували до загального фонду держбюджету понад 311,1 млн грн акцизного податку за операціями з виробл

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини за операціями з виробленими товарами спрямували понад 311,1 млн грн акцизного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року на понад 48,6 млн грн, або на 18,5 відсотків.
За словами керівниці податкової служби регіону акцизний податок є одним із ключових інструментів формування доходів, зокрема державного бюджету.
Крім того, сумлінна сплата акцизного податку – це інструмент захисту здоров’я громадян.
«Дякуємо бізнесу за своєчасне наповнення бюджетів. Активно працюємо над тим, щоб платники відчували підтримку у виконанні ними податкових зобов'язань та впевненість, що випадки порушення податкового законодавства будуть відпрацьовані. Реформування податкової служби наразі зосереджено, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року. І одна з переваг використання системи управління комплаєнс-ризиками – підвищення довіри платників до справедливості податкової системи», – підкреслила Наталя Федаш.


Фізична особа здійснила благодійні внески неприбутковій організації: право на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає у податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.
Нагадуємо, що за наслідками 2023 року платники мають право скористатись податковою знижкою по 31.12.2024 (включно).


Видобування газового конденсату: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників рентної плати майже 2,7 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом одинадцяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло від платників майже 2,7 млн грн рентної плати. Надходження виросли майже на 1,7 млн грн, темп росту – 269,1 відсотків.
Звертаємо увагу, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за користування надрами загальнодержавного значення та рентній платі за користування надрами місцевого значення затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».
Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України.
Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, із змінами.
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.


Юридичні особи – платники податку на нерухоме майно поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 616,8 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 616,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). Сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,4 млн грн, темп росту – 101,6 відсотків.
Нагадуємо, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.


Подання податкової декларації ФОПом на загальній системі оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові внески з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно, крім випадку, визначеного п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, без врахування доходів і витрат, визначених абзацом третім п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Згідно з п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ платники податку – фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
Терміни «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
а) у розмірі 60 тис. грн. за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ;
б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – в розмірі 30 тис. грн. за кожне місце;
в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15° C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тис. грн. за кожне місце.
Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.
Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначене п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, вважається узгодженим з моменту виникнення такого зобов’язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.
Надміру сплачені суми податку (крім випадків, визначених абзацами четвертим та п’ятим п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ) підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.
Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.


Щодо визначення, чи є деякі споруди об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, споруди, наприклад, трансформаторні підстанції, які класифікуються у розд. 2 НК 018:2023, але норма п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначає трансформаторні підстанції об’єктом нежитлової нерухомості як допоміжні (нежитлові) приміщення господарських (присадибних) будівель?
Розділом 2 «Сфера застосування» Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 (далі – Класифікатор), визначено, що Класифікатор призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також та іншими користувачами для вирішення таких завдань:
- проведення робіт із перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;
- проведення соціологічних досліджень із питань будівництва, благоустрою, забезпечення житлом і різними послугами населення України;
- розроблення аналітичних показників і прогнозування інвестицій в економіку України;
- розроблення державної офіційної статистичної інформації, зокрема щодо результатів будівельної діяльності, змін цін у будівництві тощо;
- зіставлення національних статистичних даних із даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН, статистичних служб окремих країн.
Трансформаторні станції та підстанції включені до класу 2214 «Магістральні лінії електропередач» групи 221 «Магістральні трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» та до класу 2224 «Місцеві лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» групи 222 «Місцеві трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» підрозділу 22 «Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі».
Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруд, які обумовлюються призначенням споруди (наприклад, офісні будівлі, дорожні споруди, водопровідні споруди, трубопроводи) (абзац другий розд. 4 «Загальні положення» Класифікатора).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (пункти 5.1 – 5.2 ст. 5 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).
При цьому, п.п. «е» п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.
Вичерпний перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування Податком визначено п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
Отже, трансформаторна підстанція яка входить до складу господарської (присадибної) будівлі є об’єктом оподаткування Податком.


Особливості податкового адміністрування для платників на період включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.п. 69.41, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Головною новацією Закону № 3813 визначено формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
Передбачені такі особливості податкового адміністрування платників податків на період включення до Переліку:
1) Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема, з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
2) Перевірки ДПС не розпочинаються:
● фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
● документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
- що проводяться виключно на звернення платника податків;
- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
● платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
● платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги; документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
3) Зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно.
4) Особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів.
5) Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 7/2024 «Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/844510.html).


Вимоги щодо включення платника податку до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та порядок їх визначення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
1. Відповідно до підпункту 69.41.1 підпункту 69 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають усім таким вимогам:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів.
Для розрахунку показника здійснюються такі розрахунки:
1) розрахунок величини податкового боргу;
2) розрахунок дати виникнення податкового боргу, не погашеного на дату, станом на яку формується інформація.
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність у платника податків та його відокремлених підрозділів на визначену дату заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
в) відповідність критеріям, визначеним підпунктом 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, залежно від обраної системи оподаткування.
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовується інформація щодо відсутності податкових повідомлень-рішень за формою «ПС», прийнятих за порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників;
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців.
Для визначення відповідності платника цій вимозі перевіряється відсутність винесених щодо платника податків податкових повідомлень-рішень (форми «С» за платежем 21081000) про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність чинного рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, прийнятого відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165;
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.
Для визначення відповідності платника податків вимогам, зазначеним у підпунктах «з» та «и» пункту 3.1 цього розділу, здійснюється перевірка даних, шляхом пошуку відповідної інформації, отриманої з ЄДР та ДРФО за платниками податків та/або їх засновниками (учасниками) кінцевими бенефіціарними власниками за попередньою їх ідентифікацією за кодом ЄДРПОУ/РНОКПП відповідно.
Платник податків вважається таким, що не відповідає зазначеним вимогам:
- у разі якщо хоча б в одного засновника (учасника) кінцевого бенефіціарного власника, юридичної особи наявна інформація щодо громадянства/місця проживання країни, яка здійснює збройну агресію проти України;
- у разі якщо в ДПС відсутня інформація про дійсні податкові номери хоча б одного із засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників.
Якщо хоча б один засновник (учасник) та/або кінцевий бенефіціарний власник платника податку має громадянство країни, яка здійснює збройну агресію проти України, і стосовно такого засновника (учасника) та/або кінцевого бенефіціарного власника надано інформацію щодо наявності статусу учасника бойових дій, яка підтверджується інформацією з відповідних реєстрів, така інформація буде врахована під час наступного розрахунку, при цьому такий засновник (учасник) та/або кінцевий бенефіціарний власник платника податку не проживає в країні, яка здійснює збройну агресію проти України;
і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до ЄДР протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовують відомості з ЄДР відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
2. Показники, визначені у підпунктах «а», «б», «в», «д», «е», «є», «ж», «з», «и», «ї» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10
розділу ХХ Кодексу, визначаються станом на дату формування Переліку платників.
3. Показники, визначені у підпунктах «г», «ґ» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.
Тобто, показники по всіх вимогах (крім визначених підпунктами г) та ґ), які стосуються показників подання податкової звітності та наявності порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності) розраховуються на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства платник податків.
Показники по вимогах щодо звітності та ЗЕД (тобто, визначених підпунктами г) та ґ)) розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.
4. Для цілей підпункту 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з Національним класифікатором України (КВЕД ДК 009:2010).


Щодо ставки військового збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є особи, визначені у ст. 171 ПКУ, зокрема, податкові агенти, в т.ч. роботодавці.
Відповідно до ст. 164 розд. IV ПКУ базою оподаткування є загальний оподаткований дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, встановлено, що доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
При цьому, до зазначених доходів, які будуть нараховані (вип