[email protected]

12 грудня 2024, 13:28

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що у зв’язку з набранням чинності 09.12.2024 Змін № 1 до Регламенту роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України наказом від 02.12.2024 № 885 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2022 № 930» затверджено Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та оновлені форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема за міжнародними алгоритмами.
Нові форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг застосовуються з 09.12.2024.


Понад 580,4 млн грн плати за землю – внесок фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників плати за землю надійшло понад 580,4 млн грн, що порівняно з січнем – листопадом 2023 року на понад 17,4 млн грн більше, темп росту – 103,1 відсотки.
Повідомляємо, що для звірки даних стосовно плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.


З початку року юридичні особи поповнили єдиним податком місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 673,2 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж одинадцяти місяців 2024 року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області єдиним податком на понад 673,2 млн гривень.
Звертаємо увагу, що юридична особа, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може обрати третю групу платника єдиного податку за умови втрати статусу резидента Дія Сіті та дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України.


До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Розглянемо питання: як визначається база оподаткування та які особливості складання зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності?
Згідно з п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.
Отже база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності визначається за необоротними активами виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами – виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.
Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Розділ Б податкової накладної заповнюється з урахуванням вимог, визначених п. 16 Порядку № 1307.
Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що до графи 2 вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.
У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
У графі 7 зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість.
Отже, при складанні зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами / необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності, у графі 2 розділу Б зазначаються дати та номери митних декларацій, оформлених на платника при ввезенні товарів/необоротних активів на митну територію України, а також опис (номенклатура) товарів постачальника (продавця).
У графі 7 зазначається:
для необоротних активів – ціна, визначена виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни),
для товарів – ціна постачання одиниці товару, визначена виходячи із фактичної ціни придбання, без урахування величини митної вартості.


Які особливості заповнення податкової накладної при здійсненні операцій, з експорту товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959), оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі для цілей цього пункту – окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п. 97.1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з пп. 6 та 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307) у випадку здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів платником податку на додану вартість, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у другій частині порядкового номера податкової накладної (після знака дробу) зазначається код "7".
Пунктом 12 Порядку № 1307 передбачено, що на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів складається окрема податкова накладна. При складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться позначка «X» та зазначається тип причини 22 – «Складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів».
У графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х».
Таблична частина розділу Б податкової накладної заповнюється з урахуванням особливостей, визначених п. 16 Порядку № 1307:
-у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця). В цій графі може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД. Інформація про таку операцію в податковій накладній зазначається одним рядком;
- у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х», зокрема у разі вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- у графі 4 одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
При цьому, для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах режиму експортного забезпечення, та для інших операцій з постачання товарів/послуг Порядок № 1307 визначає різні особливості складання, в зв’язку з чим ДПС розроблено окремі коди електронних форм податкових накладних та розрахунків коригування.
У формах передбачено автозаповнення інформації у заголовній частині податкової накладної щодо типу причини складання – 22, індивідуального податкового номера для блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000, у табличній частині податкової накладної щодо одиниці виміру товару – «кг» у графі 4 та код «0301» у графі 5.
Ці форми застосовуватимуться з моменту запровадження режиму експортного забезпечення.


Акцизний податок з ввезених товарів: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 223,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету за операціями з ввезеними товарами платники Дніпропетровщини спрямували понад 223,5 млн грн акцизного податку. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 83,7 млн грн, або майже на 60,0 відсотків. Про це повідомила керівник податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби регіону висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до сплати податків. Звернула увагу, що відповідно до експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі основною метою для податкової служби є планування та здійснення заходів, які спрямовані на забезпечення виконання платниками своїх податкових обов’язків щодо реєстрації у податковому органі, подання звітності, сплати платежів, декларування податкових зобов’язань, і мінімізація ризиків недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Працюємо спільно з бізнесом – підвищуємо рівень дотримання платниками своїх податкових обов’язків.


За операцією з експорту окремих видів товарів застосовано ставку 0 відс., але не виконано критерій, встановлений п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України: дії платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Операції з експорту окремих видів товарів, що здійснює платник, який не відповідає критеріям, встановленим п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), оподатковуються за ставками, встановленими підпунктами «а» і «г» п. 193.1 ст. 193 ПКУ:
14 відс. (для УКТ ЗЕД 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00);
20 відс. (для УКТ ЗЕД 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1002, 1004, 1507, 1512, 1514, 2306).
Якщо експорт окремих видів товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення (далі – Товари-РЕЗ) здійснюється платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (платником податку, у якого частка неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту Товарів-РЕЗ протягом попередніх 12 календарних місяців (далі – Частка) не перевищує 20,0 відс.), у другій частині порядкового номера податкової накладної з експорту Товарів РЕЗ (далі – ПН_РЕЗ) зазначається код «7». У такій ПН_РЕЗ зазначається виключно ставка оподаткування ПДВ – 0 відсотків.
Відповідно, платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., код «7» у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначати не можуть, та застосовують до операцій з експорту Товарів-РЕЗ ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).
Таким чином платник, який не виконав критерій, встановлений п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ, застосував ставку 0 відс. та склав відповідну ПН_РЕЗ, повинен скласти нову ПН_РЕЗ, де зазначити ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).


Які передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що п. п. «а» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.
Крім того, абзацами десятим - дванадцятим ст. 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) (далі – Закон № 959-ХІІ) передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:
вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ;
вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 15 розд. ІХ Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-XII «Про карантин рослин».
Абзацом четвертим ст. 192 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою № 944, на офіційному вебсайті Мінагрополітики.


Перехід юридичної особи – платника податку на прибуток підприємств на спрощену систему оподаткування: заповнення розділу 5 розрахунку доходу за попередній рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до абзаців першого – третього п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.
До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ).
Згідно з формою Розрахунку доходи, отримані суб’єктом господарювання за попередній календарний рік, визначаються з урахуванням пунктами 292.1 – 292.11 та 292.15 ст. 292 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом юридичної особи – платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Платники податку на прибуток підприємств у рядку 01 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), зазначають дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку.
Таким чином, юридична особа – платник податку на прибуток підприємств, яка прийняла рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 квітня, або 01 липня, або 01 жовтня поточного року заповнює розд. 5 Розрахунку на підставі поданої до органу ДПС річної Декларації. При цьому значення показника рядка 01 річної Декларації переноситься до рядка «Загальна сума отриманих доходів» розд. 5 Розрахунку.
Водночас, суб’єктом господарювання, який прийняв рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на підставі даних бухгалтерського обліку на момент подання Заяви (у грудні поточного року) із врахуванням запланованої суми отримання доходу за період, що залишився до кінця поточного року після подання Заяви.


Які розрахунки дозволено проводити суб’єкту господарювання в іноземній валюті на території України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) доводить до відома, що згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами) (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція України), Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.
Також частиною першою ст. 5 Закону № 2473 встановлено, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.
Водночас, частиною другою ст. 5 Закону № 2473 визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.
Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Перелік валютних операцій на території України, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473. При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам, а також операторам поштового зв’язку.
Порядок видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій встановлюється НБУ (частина п’ята ст. 9 Закону № 2473).
Статтею 14 Закону № 2473 передбачено види відповідальності за порушення вимог валютного законодавств, в тому числі і застосування заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб.
Зокрема, частиною четвертою ст. 14 Закону № 2473 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Таким чином, за здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473 передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції.
Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Порядок № 524).
Пунктом 5 Порядку № 524 визначено, що податкові органи за допущення порушень, зазначених у п. 4 Порядку № 524, застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.


Продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін: відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до частини двадцять п’ятої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, – 100 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.


Суб’єкт господарювання отримав дозвіл на спеціальне водокористування для використання поверхневих вод: чи є він платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (із змінами) (далі – Водний кодекс), Законом України від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» (із змінами) (далі – Закон № 1264) та іншими актами законодавства.
Спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі спеціальне водокористування, передбачає закріплення об’єкта природних ресурсів шляхом надання відповідного дозволу конкретному суб’єкту для забезпечення умов провадження господарської діяльності (ст. 38 Закону № 1264), наприклад, з метою отримання економічної вигоди.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (ст. 49 Водного кодексу).
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) при провадженні суб’єктами господарювання діяльності із спеціального водокористування передбачено справляння рентної плати за:
- користування надрами для видобування корисних копалин, платниками якої є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ);
- спеціальне використання води, платниками якої є первинні водокористувачі, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).
Дозвіл на спеціальне водокористування, форма якого затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 23.06.2017 № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 липня 2017 року за № 887/30755, надає права на використання як підземних так і поверхневих вод, а також скидів у водні об’єкти із затвердження лімітів забору води та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Використання води – процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб (ст. 1 Водного кодексу).
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу:
води поверхневі – це води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні;
води підземні – це води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах.
Таким чином спеціальне водокористування, що здійснюється шляхом забору води з поверхневих водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні, не пов’язане із діяльністю з видобування обсягів води з підземного водного простору.
З огляду на викладене суб’єкт господарювання, який провадить діяльність із спеціального водокористування шляхом забору води з поверхневих водних об’єктів, не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, але у такого суб’єкта господарювання виникають обов’язки платника рентної плати за спеціальне використання води.


Дії суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що Державною податковою службою України (далі – ДПС) розроблено версії програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) для операційної системи iOS (Apple) та Web, а також оновилено версії для Windows та Android. Так, суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне ПЗ на вебпорталі ДПС.
Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:
1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl=/.
2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:
– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312005 для фізичних осіб – підприємців, J1312005 для юридичних осіб);
– заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316605 для фізичних осіб – підприємців, J1316605 для юридичних осіб);
– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО));
3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5–ПРРО.
ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі має такі можливості:
– створення та реєстрація фіскальних чеків;
– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;
– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;
– відкриття/закриття зміни;
– службове внесення/службова видача;
– ведення довідників номенклатури;
– експорт/імпорт довідників номенклатури;
– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;
– використання сканера штрих-кодів;
– використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));
– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;
– оформлення повернення товарів та чеків повернення;
– формування та перегляд X-звіту;
– формування та перегляд Z-звіту;
– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області