[email protected]

21 листопада 2022, 16:30

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Умови, за яких господарські операції визнаються такими,
що відповідають принципу «витягнутої руки»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра), що п. п. 39.2.1.8 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки», а саме:
► якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);
► якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування;
► у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
► якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу "витягнутої руки".
Звертаємо увагу, що нормами п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».


Порядок нарахування, утримання та сплати ПДФО до бюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов'язаний утримувати такий податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПДФО сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35 прим.1 ПКУ.
Якщо згідно з нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник ПДФО зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Для цілей розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ та п. 54.2 ст. 54 ПКУ під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені п. 168.1 ст. 168 ПКУ.
Норми встановлені п 168.1 ст. 168 ПКУ.


Визначення платників єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що обов'язки платників єдиного внеску виникають:
► у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), – з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
► у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців), 5 та 5 прим.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, – з початку провадження відповідної діяльності;
► у осіб, зазначених в абзаці восьмому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, – з дня реєстрації як платника податку за угодою про розподіл продукції;
► у платників, зазначених у пункті 16 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня направлення непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, по день перетину кордону України у зв’язку з остаточним поверненням в Україну.
Норми встановлені частиною 4 ст. 5 Закону № 2464.


Що таке податкові пільги?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
Норми встановлені ст. 30 ПКУ.


За який рік вперше визначається мінімальне податкове зобов’язання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п. 64 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
При цьому, відповідно до п. 65 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що штрафні санкції, передбачені статтею 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік, а також штрафні санкції, передбачені статтею 124 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розрахованого контролюючим органом з урахуванням загального мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік, не застосовуються.
Також п. 66 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ установлено, що при обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених підпунктами 141.9.2, 141.9.3 пункту 141.9 статті 141, пункту 177.15 статті 177, пунктів 297 прим.1.2, 297 прим.1.3, 297 прим.1.4, 297 прим.1.5 статті 297 прим.1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року.
Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим.1.1.1 і 38 прим.1.1.2 статті 38 прим.1 ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Звертаємо увагу, що відповідно п. п. 69.15 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.


Одноразова (спеціальна) добровільна декларація
підлягає перевірці у спеціальному порядку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що п. 15 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Так, відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому цим підрозділом, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.
У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, такий орган направляє протягом 10 календарних днів у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.
Нормами п. п. 15.2 п. 15 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ передбачено, що з метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної п. 8 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:
► перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів;
► звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, передбаченої абзацом другим цього підпункту, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів.
У разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 365 днів з дня подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларантом порушення ним встановлених пунктами 8 і 9 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ умов розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установах, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги (у тому числі відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою), та/або відсутності копій документів, передбачених підрозділом 9 прим.4 розділу ХХ ПКУ, за умови що декларант протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, не надасть пояснення та документальні підтвердження, та/або відповідні копії документів на письмовий запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та/або перелік ненаданих документів, передбачених цим підрозділом, у порядку, визначеному ПКУ, проводиться документальна позапланова невиїзна перевірка та здійснюється нарахування грошових зобов’язань. При цьому такі валютні цінності та права вимоги (у тому числі грошові кошти, позичені третім особам), що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, та/або активи, вартість яких має бути підтверджена документально, у випадках, передбачених цим підрозділом, оподатковуються за ставкою 18 відсотків. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює нарахування грошових зобов’язань у порядку, визначеному ПКУ.


До уваги неприбуткових організацій!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.
Норми передбачені п. 63 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України


Випадки, в яких не застосовуються РРР/ПРРО та розрахункові книжки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:
► при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;
► при виконанні банківських операцій, крім:
● операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;
● операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється;
► при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;
► при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України;
► при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;
► при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
► при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
► якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);
► при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.


Особливості оподаткування прибутку підприємства –
інвестора із значними інвестиціями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що тимчасово, до 01 січня 2035 року, застосовуються особливості оподаткування прибутку підприємства – інвестора із значними інвестиціями (крім тих, що реалізують інвестиційні проекти у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин), яке є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», за умови, що такий прибуток отриманий внаслідок виконання такого спеціального інвестиційного договору.
Терміни «інвестор із значними інвестиціями», «інвестиційний проект із значними інвестиціями», «спеціальний інвестиційний договір» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».
Для платників, визначених п. 55 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники, визначені п. 55 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.
Зазначений в абзаці першому п. 55 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ прибуток підприємства – інвестора із значними інвестиціями звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом п’яти послідовних років починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, який визначено платником податку – інвестором із значними інвестиціями у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого п. 55 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ звільнення, але не раніше дати подання такої заяви, а також зазначеної у реєстрі інвестиційних проєктів із значними інвестиціями дати виконання інвестором із значними інвестиціями зобов’язань, передбачених спеціальним інвестиційним договором, щодо внесення обсягу значних інвестицій в об’єкти інвестування та початку функціонування таких об’єктів інвестування в рамках реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та за умови виконання платником податку – інвестором із значними інвестиціями своїх зобов’язань за спеціальним інвестиційним договором. При цьому період застосування такого звільнення не може перевищувати строку дії спеціального інвестиційного договору.
У разі якщо контролюючим органом протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову про застосування звільнення, визначеного цим пунктом, така заява вважається прийнятою. Заява подається платником у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ. Повідомлення про відмову у наданні звільнення надається контролюючим органом у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ.
Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».
У разі встановлення відповідно до законодавства досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки, отриманої платником податку - інвестором із значними інвестиціями відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», над встановленим відповідно до цього Закону обмеженням щодо загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку зобов’язаний починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення, нараховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку.
Незалежно від особливостей, визначених п. 55 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями здійснює в рамках діяльності, пов’язаної з виконанням спеціального інвестиційного договору, контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:
► перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);
► перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».
Якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим.2 ПКУ.
Об’єкти оподаткування, визначені абзацами восьмим та одинадцятим цього пункту, не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.
У разі дострокового припинення спеціального інвестиційного договору платник податку втрачає право на застосування встановлених п. 55 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ правил оподаткування. При цьому такий платник зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
За всі інші попередні періоди застосування звільнення від податку на прибуток підприємств відповідно до п. 55 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ платник податку зобов’язаний у строк, визначений для квартального податкового (звітного) періоду, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ. Положення цього абзацу не застосовуються у разі, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов’язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
При цьому встановлені ст. 102 ПКУ строки давності не застосовуються.
Норми передбачені п. 55 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.


Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
Згідно з п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Нормами п. 295.6 ст. 295 ПКУ, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.
Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.7 ст. 295 ПКУ).
Згідно з п. 295.8 ст. 295 ПКУ у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.


Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
мають право на звірку даних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
► об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
► розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
► права на користування пільгою із сплати податку;
► розміру ставки податку;
► нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Норми встановлені 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області